Спадковий почесний громадянин
Спадковий почесний громадянин — звання, яке отримали наші Ребе, провідники поколінь, і родина Бейт га-Рав у царській Росії.
Це звання було найвищим у Російській імперії для людини, яка не належала до дворянства. Звання означало звільнення від податків, майже повну свободу пересування по всій імперії, звільнення її дітей від призову до армії та звільнення від тілесних покарань.
Отримання звання
Основна стаття – Щедрин
У 5602 році (1841/1842) Ребе Цемах Цедек отримав за підписом імператора звання «почесний громадянин» лише для себе[1]. Однак, бажаючи захистити членів своєї родини і майбутніх нащадків від призову до армії, від тілесних покарань, забезпечити можливість переїзду і проживання в різних містах та безліч інших пільг, він вирішив у 5605 році (1844/1845) просити, щоб звання «почесний громадянин» було передано «спадково»[1].
Для цього Цемах Цедек скористався купівлею містечка Щедрин, яке купив у 5599 році (1838/1839) і в якому безкоштовно оселив близько шістдесяти родин хасидів, забезпечуючи всі їхні матеріальні потреби впродовж цих років. Закон встановлював, що єврей, який купив сільськогосподарську землю і оселив на ній понад сто душ, має право через три роки отримати звання «спадковий почесний громадянин».
У 5605 році (1844/1845), після спливу трьох років від поселення родин хасидів у Щедрині, Цемах Цедек звернувся до губернатора Могильовської губернії з проханням отримати звання для членів своєї родини і після виснажливого процесу отримав за указом царя Миколи I звання для членів своєї родини.
Це звання передавалося в родині Бейт га-Рав аж до Ребе Раяца і членів його родини, а також аж до рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона, батька Ребе.
За законом сам Ребе був «спадковим почесним громадянином» до комуністичної революції у 5677 році (1917).
Значення
У сіхі, виголошеній Ребе в місяці кислеві 5750 року (листопад–грудень 1989) у зв'язку з днями звільнення наших Ребе, провідників поколінь, з ув'язнення, Ребе пояснив, що звільнення наших Ребе, провідників поколінь, з ув'язнення ще більше додає до очищення народів, аж до того, що вони самі визнають істинність Тори і Б-жественності. І до такої міри, що під час звільнення Цемах Цедека не лише та влада звільнила його з ув'язнення (через громадську діяльність, особливо у зв'язку з вихованням єврейських синів і доньок), а й йому також дали звання «спадковий почесний громадянин», так що це поширюється на всіх членів його родини навіки![2].
У «Решимат га-маасар», яку Ребе Раяц написав про свій арешт у 5687 році (1926/1927), звання «спадковий почесний громадянин» згадується, серед іншого, під час діалогу між Ребе і службовицею у в'язниці:
Писарка бере аркуш і записує ім'я, прізвище, адресу і питає: яке у вас звання? — Я спадковий почесний громадянин. — Такого звання тепер у нашій державі немає. — Не знаю, чи є таке звання, чи його немає, але моє звання — спадковий почесний громадянин[3].
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ 1 2 «Шалшелет га-яхас».
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Ваєце», 11 кислева 5750 (9 грудня 1989).
- ^ «Решимат га-маасар».