Іцхак-Моше з Ясс
| Іцхак-Моше з Ясс | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Хасид Алтер Ребе |
| Дата народження | 5519/5550 |
| Місце народження | Ясси |
| Дата смерті | 17 нісана 5621 (28 березня 1861) |
| Місце поховання | Ясси |
| Місце проживання | Ясси |
| Місце діяльності | Румунія, Бессарабія |
| Рід діяльності | рабин, машпіа |
| Посада | рабин — наставник у галасі та машпіа хасидів Хабаду в Румунії та Бессарабії, голова колелю в Яссах |
| Учителі | Рабі Шнеур-Залман з Лядів (Алтер Ребе), Рабі Дов-Бер Шнеурі (Мітлер Ребе), Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон (Ребе Цемах Цедек), Моше Віленкер |
| Сім'я | |
| Батько | Шмуель |
| Діти | Дов-Бер Рабинович, та інші |
| Родовід | |
Хасид рабі Іцхак-Моше (Горовіц[1]) з Ясс[2] (5519/5550 — 17 нісана 5621 (28 березня 1861)) був хасидом Алтер Ребе, Мітлер Ребе і Ребе Цемах Цедека.
Про нього
Народився між 5519 роком і початком 5550-х років[3] у батька, р. Шмуеля, у місті Ясси[4], важливому місті в області Молдова в Румунії, яке в Румунії називають «столицею Молдови». Там само й жив.
У переписі Ясс 5584/5585 року (1823–1825) значиться єврей на ім'я Іцхак-Моше Гурвіц, 39 років, з Меджибожа (Росія), записаний як такий, що прибув за 8 років до того. Він одружений з місцевою уродженкою. Імовірно, ідеться про нього, і якщо так, він народився приблизно в 5545 році (1784/1785).
Р. Іцхак-Моше був одним з молодих хасидів Алтер Ребе[5], проте його ім'я було вельми прославлене і шановане в устах хасидів. Потім він був хасидом, наближеним до Мітлер Ребе [переважно] і до Ребе Цемах Цедека, від якого удостоївся чути маамари хасидуту на єхідуті[потрібне джерело].
За часів Цемах Цедека служив рабином — наставником у галахі та машпіа для хасидів Хабаду в Румунії і в сусідній з нею Бессарабії.
Р. Іцхак-Моше наблизився до хасидизму завдяки відомому хасидові р. Моше Віленкеру. Як відомо, діяльність Алтер Ребе з поширення хасидизму велася дивовижним чином і з великою мудрістю. Він таємно посилав посланців у близькі й далекі краї, щоб вони наближали євреїв до шляху хасидизму. Так хасида р. Моше Віленкера було послано до Бессарабії. Алтер Ребе звелів йому не повертатися звідти, доки він не виконає свого завдання. Робота р. Моше тривала 15 місяців, і серед її плодів був р. Іцхак-Моше. Серед тих, хто наблизив р. Іцхака-Моше, був також хасид р. Лейб з Могильова[6].
Коли він увійшов на єхідут до Алтер Ребе, той сказав йому, що він має не спати кожної ночі на п'ятницю. Р. Іцхак-Моше прожив довге життя[7] — понад сто років — і до останнього тижня свого життя не спав кожної ночі на п'ятницю[8].
Про нього існують суперечливі розповіді[9]: в одній описується, що наприкінці життя він здалеку слухав маамари великого весілля в Жлобині, що відбулося в 5567 році (1806/1807), а в іншій ідеться про те, що він був молодим за часів проводу Мітлер Ребе... Деякі стверджували[9], що першу розповідь з роками було перероблено і насправді в інших місцях розповідається про р. Баруха з Меджибожа від імені р. Іцхака-Моше[10].
Син, що удостоївся довголіття
Спочатку діти р. Іцхака-Моше помирали в юному віці. Алтер Ребе порадив йому, щоб, коли в нього народиться син, він назвав його на честь «Ребе». І справді, у нього народився син, і його наречено в Ізраїлі ім'ям Дов-Бер. Цей син не тільки не помер у дитинстві, а прожив багато років, був рабином міст Бирлад і Ясси, а також на схилі літ зустрічався з Ребе Раяцем[11] у 5667 році (1906/1907), під час поїздки до Вюрцбурга. Він розповів це, щоб пояснити, що його було названо не на честь Мітлер Ребе.
Ребе, розповідаючи цю історію, додав[12], що з цього випливає, що він народився ще до 5534 року (1773/1774), у якому народився Мітлер Ребе. Якщо додати той факт, що на надгробку р. Берла[13] написано, що він помер у 5674 році (1913/1914), виходить, що він прожив близько 140 років![14]
З місією Алтер Ребе
У 5556 році (1795/1796) р. Іцхака-Моше було послано разом із двома з великих хасидів — зі своїм учителем і наставником р. Моше Віленкером і з хозером Алтер Ребе р. Пінхасом Рейзесом — до праведних рабинів рабі Єгуди-Лейба га-Когена і рабі Зуші з Ганнополя, щоб отримати їхнє схвалення на книгу «Танія».
Коли троє хасидів повернулися зі своєї поїздки зі схваленнями, — це було наприкінці елула 5556 року (вересень–жовтень 1796), — Алтер Ребе звелів друкареві зі Славути друкувати «Танію»[15].
Хасид Мітлер Ребе і Ребе Цемах Цедека
Після відходу з життя Алтер Ребе він усіма струнами душі прив'язався до Мітлер Ребе, і, як вода відбиває обличчя, Мітлер Ребе дуже його любив. У «Бейт Рабі» написано, що р. Іцхак-Моше був одним із трьох, про яких Мітлер Ребе сказав, що домігся в них (ойсгефірт) задуманого (мабуть, мається на увазі, що він домігся в них тієї кінцевої мети, яку сподівався в них побачити).
Після відходу з життя Мітлер Ребе на особливих зборах найстаріших хасидів було вирішено поставити Ребе Цемах Цедека Ребе. На зборах було обрано посланців, які мали повідомити Ребе Цемах Цедекові про це рішення. Серед видатних хасидів, яких було обрано, були шановні хасиди р. Гілель з Паричів, р. Іцхак-Айзік з Вітебська, р. Перец Хен і р. Іцхак-Моше. Посланці передали рішення зборів, проте Цемах Цедек відмовився прийняти провід.
Від дня відходу з життя Мітлер Ребе 9 кислева 5588 року (28 листопада 1827) до свята Шавуот того ж року Цемах Цедек відмовлявся взяти на себе тягар проводу, а у свято Шавуот, після неодноразових прохань хасидів, погодився і навіть виголосив маамар хасидуту.
Р. Іцхак-Моше з Ясс і румунські хасиди, коли їм треба було повертатися до Румунії, просили, щоб Цемах Цедек виголосив ще хасидут, і співали: «Ой, Ребе... коли ще почуємо хасидут»[16].
Найстаріші хасиди поділили між собою Європу, і кожен з них узяв на себе пробуджувати анаш у тому краї, який узяв. Р. Іцхак-Моше з Ясс узяв Бессарабію, яка охоплює великі міста: Калараш, Теленешти, Кишинів, Бендери[17].
Поширення джерел хасидуту в Бессарабії
Його благословенна діяльність з поширення джерел прославилася не тільки серед хасидів Хабаду. Коли одного разу праведник рабі Ісраель з Ружина приїхав з візитом до Кишинева, там був і хасид р. Іцхак-Моше з Ясс, і він привітався з ним. Але цього разу ружинер змінив своєму звичаю: на відміну від вітання інших хасидів, яким він подавав лише кінчики пальців, праведник з любов'ю взяв його руку долоня в долоню. Під час того візиту ружинер дуже його наблизив, і він провів у нього цілий день. Потім вони навіть разом їхали вулицею.
Серед його діяльності з поширення хасидизму в Бессарабії, далекій від Росії, було й видання в його місті книги з хасидуту. Р. Іцхак-Моше приніс до друкарні книгу «Дерех хаїм ве-тохахат мусар гаскель», написану Мітлер Ребе (ця книга — третя частина книги «Шаар тшува»). Після того як її вже було надруковано 3 рази, книгу було надруковано ним у його місті Ясси в 5619 році (1858/1859).
Розповідають, що одного разу він повторював хасидут у бейт-мідраші адмора р. Аврагама-Єгошуа-Гешеля з Апти, у той період, коли той жив у Яссах. Метод адмора в хасидизмі полягав у тому, що не слід виголошувати прилюдно слова хасидуту, і він вважав, що цей вчинок — частина боротьби хасидів Хабаду проти нього, через що прокляв р. Іцхака-Моше, щоб той не пережив року. Р. Іцхак-Моше поїхав до Мітлер Ребе, і після того як запевнив Мітлер Ребе, що зовсім не знав про метод р. Аврагама-Єгошуа, Мітлер Ребе пообіцяв йому, що він проживе довше, ніж р. Аврагам-Єгошуа. Р. Іцхак-Моше заперечив, що цього недостатньо, бо р. Аврагам-Єгошуа старий, а він молодий, і Мітлер Ребе пообіцяв йому, що він проживе навіть довше за його синів, а за деякими версіями — навіть довше за його онуків[9].
Колель у Яссах
У 5604 — 5605 роках (1843–1845) Ребе Цемах Цедек заснував у кількох містах відділення єшиви, що була в Любавичах, а також зміцнив колелі в Гомелі на чолі з р. Айзіком з Гомеля і в Бобруйську на чолі з р. Гілелем з Паричів. Цемах Цедек додав до них ще близько двадцяти колелів; голів колелів обирав Ребе Цемах Цедек, і коли він заснував колель у Яссах, на чолі його було обрано р. Іцхака-Моше.
Відхід з життя
Рабі Іцхак-Моше помер у перший день холь га-моеду Песаху 5621 року і був похований у місті Ясси в Румунії, і його надгробок стоїть там донині [з роками його було замінено[18]].
Родина
- Його син — р. Дов-Бер Рабінович
- Його зять — р. Аврагам-Дов[19]
Додаткова література
- Залман Рудерман, книга «Хасидим аншей маасе», с. 9–16.
- Derher Reb Moshe Yitzchok of Yasi
- Рав Еліягу-Йоханан Гурарі, «Оцар хасидей Хабад», ч. 1, с. 212–215.
- Хананья Зогар, «Р. Іцхак-Моше з Ясс», у «Олех хасид — брошура для навчання і завдань», 5784, сторінка 41
Зовнішні посилання
- «Р. Іцхак-Моше з Ясс», стаття в «Га-Тамім» (сторінка 16 і далі)
- Фотографія надгробка хасида р. Іцхака-Моше з Ясс (мир праху його)

- Текст первісного надгробка р. Іцхака-Моше з Ясс — тшура Горман-Шрагоровські, сторінка 29.
Примітки
- ^ «Ковец Беер Іцхак» — 1, с. 31, на сайті «Оцар га-хохма».
- ^ У присвяченій йому статті в «Оцар хасидей Хабад» [Гурарі] він завжди фігурує як «Моше-Іцхак» на тій підставі, що так його названо в одній сіхі Ребе Раяца [невідредагованій] і в «Решимот» Рабаша, с. 129. Але ясно, що оскільки в усіх інших місцях він — «Іцхак-Моше», так воно і є, і змінювати не слід.
- ^ «Ковец Гаарот у-біурім — Огалей Тора», випуск 1197, с. 92-84. У книзі «Єкара де-хаєй» 4, 2 (пункт 97): «(помер) 17-го того ж (нісана), приблизно в 5621 році (1860/1861), у віці 80 років».
- ^ У збірнику «Гаарот у-біурім», зазначеному в попередній примітці, стверджується, що він народився не в Яссах, а прибув туди [з Литви] з місією Алтер Ребе наближати до хасидизму. Але див. у «Сефер га-сіхот 5697», с. 226 [211], що він розповів своєму синові про те, що було в Яссах на Хануку 5559 року (1798/1799), і, отже, зрозуміло, що сам він був у Яссах ще до того, як наблизився до Алтер Ребе. [А з «Сіхот кодеш 5717» [старе видання], с. 142, 8 випливає, що його син був свідком того, що сталося на Хануку 5559 року (1798/1799). І це потребує розгляду].
- ^ «Бейт Рабі», ч. 2, с. 16. А також у «Сефер га-сіхот 5699», с. 381 [337].
- ^ «Сефер га-сіхот 5699», зазначений у попередній примітці.
- ^ «Решимот» Рабаша, с. 129.
- ^ «Шмуот ве-сіпурім мі-работейну га-кдошім», ч. 2, сторінка 63 (пункт 84).
- ^ 1 2 3 Див. про все це в «Гаарот у-біурім — Огалей Тора», наведеному тут у перших примітках, примітка рава Ашера Заха [=Ісраель Барда].
- ^ Дивно, що обидві суперечливі розповіді наводяться поруч без змін і в «Перших хасидах», і в «Оцар хасидей Хабад» без жодного зауваження про суперечність!
- ^ «Сефер га-сіхот 5696–5700», с. 211, 336.
- ^ «Сіхот кодеш 5717», згадані вище. У нових виданнях слова Ребе переробили по-різному [і в «Сіхот кодеш», і в «Торат Менахем»] — настільки дивовижне сказане.
- ^ Його фотографію наведено в «Адмори Хабаду і єврейство Німеччини», с. 94, «Мерхав» [Барда] 3, с. 63. Напис на надгробку розшифровано там [«Мерхав», с. 51] і в «Сефер га-сіхот 5697» там само, у примітці.
- ^ Докладніше про цю сіху див. у «Гаарот га-тмімім ве-анаш» [Морристаун], випуск 670, остання примітка [рава Шмуеля Крауса].
- ^ Див. «Ігрот кодеш» (Ребе Раяца), т. 4, сторінка 262, і запис Ребе Раяца, наведений у книзі «Толдот сефер га-Танія», сторінка 66
- ^ «Ніцоцей ор» [Вайнгартен], частина 1, пункт 135.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 6, с. 171.
- ^ «Мерхав» [Барда], випуск 3.
- ^ «Мігдаль оз», сторінка 259.
Код особи: № 5328608000