«Море невухім»
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
| ||
| Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань. | |


Книга «Море невухім» — філософська праця Рамбама.
Назва книги
Назва книги спочатку й в оригіналі була «Море 'га-невухім»[1].
Ребе також надавав перевагу цій назві, оскільки вона істинна, і в «Ігрот кодеш» Адмора шліта[2] Ребе зазначає:
«Мені було приємно побачити, що хоча в точній передачі назва книги має бути „Море га-невухім“, з означеним артиклем „га“, як це наводиться кілька разів і в словах перекладача Ібн Тіббона, у народі Ізраїлю заведено писати без „га“, і так само й на обкладинці (=палітурці) та в колонтитулах сторінок у виданні вашої високоповажності».
Частини книги
Книгу поділено на три частини (крім вступу):
Перша частина (що містить 76 розділів) відкривається тлумаченням «виразів, що надають тілесності» Творцеві, які трапляються в Танаху, щоб їх не тлумачили як такі, що обмежують Творця. Друга частина (що містить 48 розділів) присвячена доказам віри та обговоренню питання, чи створений світ, чи вічний, а далі докладно розглядає поняття пророцтва. Третя частина (що містить 54 розділи) на початку присвячена темам Маасе меркава, особливого провидіння, вчення про відплату і проблеми зла у світі. А потім — сенсам заповідей.
Вивчення книги
Стиль книги, написаної мовою філософського дослідження й далекої від виразів чистої віри, викликав величезну бурю в єврейському світі. У цікавому висловлюванні про це Ребе сказав[3],: що суперечки й протидія були спрямовані проти обох книг — «Сефер га-мада» з «Яд га-хазака» і «Море невухім» — одним ударом. Тобто, як одного разу висловився Ребе[4],: всупереч думці тих, хто помиляється, ніби слід розділяти особистість Рамбама в книзі «Яд» і його особистість у книзі «Море невухім», — хай врятує нас Милосердний від такої думки, що зображує Рамбама «роздвоєною особистістю»!
І докладніше висловився Ребе в 5738 році (1977/1978)[5]: коли спалили, хай врятує нас Милосердний, книгу «Море невухім», — спалили разом з нею «Сефер га-мада» з «Яд га-хазака», — а потім було найбільше каяття[6], разом з деякими іншими речами, про які тут не місце поширюватися...
Так пише Ребе Цемах Цедек: філософія і методи доказу, що в «Ховот га-левавот» і в «Море невухім», оскверняють чистих, того, чиє серце — чисте серце, але той, хто розгублений і осквернений роздумами та сумнівами у вірі, може отримати через це очищення. А річ у тім, що ліки самі по собі — це гірка речовина чи зілля, але для того, у кого сильне пошкодження, це зцілення; так і докази — це людський розум, що від кліпат нога тощо, і немає жодної потреби в зіллі, але тому, хто зіпсувався тощо, це може допомогти[7].
«Море га-невухім» — у відкритій і в таємній частині Тори
А про саму книгу «Море невухім» Ребе сказав[8]: коли вдумуєшся в особистість Рамбама, розумієш, що неможливо, щоб досконала людина, подібна до нього, склала «недосконалу працю», відредагувала її і поширила всюди. І отже, неминуче, що той самий метод, що в «Сефер га-мада», є основою і книги «Море невухім», і навпаки!
І справді, Ребе не раз висловлювався в такому стилі[9]: явна постанова в книзі «Яд га-хазака» «Море га-невухім» свого покоління і всіх інших поколінь...
В особливій сіхі[10] Ребе, серед іншого, каже:
- Низка тем у книзі «Море невухім» є основами в пізнанні Б-га і пророцтва, ангелів і тлумаченні віршів Писання тощо, які звернені не саме до однієї особливої людини (яка «досконала у своїй вірі та у своїх якостях, вивчала мудрість філософів і знає їхні предмети тощо, і залишилася в розгубленості та сум'ятті»), а до кожного.
- Тим паче що книга «Море невухім» — це книга Тори й частина Тори, про яку сказано «Тора вічна»[11]. І це стосується євреїв в усіх поколіннях, так що ми знаходимо в низки законовчителів, що вони виводять закони з «Море невухім», а Рама (а також Алтер Ребе у своїй першій редакції) відкривають «Шулхан арух», «Орах хаїм»[12], темами, джерело яких — у «Море невухім».
У книзі «Цафнат паанеах» Рогачовера[13] є низка доводів і думок з «Море невухім», що стосуються галахи[14].
У багатьох місцях його слова наводяться в книжках Алтер Ребе, в «Ор га-Тора» Цемах Цедека тощо — із зазначенням джерела.
Особлива любов
Ребе[15] пише: особлива любов до Рамбама та його книжок, зокрема до «Море невухім», відома в провідників Хабаду, починаючи з автора «Танії» і «Шулхан аруха», який наводить «Море невухім» у багатьох місцях, і більше того, у Цемах Цедека був особливий урок з «Море невухім» з його молодшим сином і наступником, якого він любив як власну душу, і він пояснював його — «Море невухім» — на основі вчення хасидуту і каббали, як випливає з кількох аркушів, що збереглися в рукописі, і вони також вийшли друком у «Решимот» Цемах Цедека на «Море невухім».
Хасидські пояснення, що ґрунтуються на ній
Ребе сказав[16], що низку тем у книзі «Море невухім» було пояснено Цемах Цедеком у вченні хасидуту: він наводить його слова і пояснює їх на основі вчення хасидуту...
Іншого разу Ребе докладно сказав[17]: і особливо коли бачать, що Алтер Ребе, Цемах Цедек, як і інші провідники (між ними й після них), наводять цілу низку думок і методів з «Море невухім» і тлумачать їх, і не тільки це, але вони засновують і будують на словах «Море невухім» теми вчення хасидуту — наприклад, у «Лікутей Тора» на початку глави «Пкудей», і ще в низці тем галахи...
На цю тему Ребе пише[18]: що Алтер Ребе вивчав з Цемах Цедеком у дусі хасидуту, і що окрім самого вивчення «дід — Алтер Ребе — мав на увазі в цьому вивченні певне виправлення». Див. там.
У «Сефер га-сіхот Торат шалом» наводиться[19], що учні Магіда, коли прийшли до рава Магіда, «були пройняті знанням „Море невухім“» («габн зей дурхгетон дем Море невухім»). І див. там причину: бо необхідне знання Б-жественності.
Цемах Цедек вивчав з Магарашем «книжки дослідження... „Море невухім“... на основі вчення хасидуту»[20].
«Був великим каббалістом»
На фарбрейнгені Пурима 5722 (20 березня 1962)[21] Ребе пояснив сенс спільного вивчення Ребе Цемах Цедека і Ребе Магараша та його мету: відомо, що сказав мій тесть, найсвятіший Адмор, що Рамбам був великим каббалістом, а причина того, що він дуже остерігався розкривати теми каббали навіть натяком (подібно до того, як ми знаходимо низку натяків у коментарі Раші), у тому, що тоді був небезпечний час для розкриття тем каббали навіть натяком. — Досі слова рава. — І можна сказати, що тому після того, як небезпека минула, ми знаходимо, що Цемах Цедек вивчав з Ребе Магарашем книгу «Море невухім» на основі каббали й хасидуту.
Ці слова відповідають висновку Ребе[22]:
І коли є необхідне передування — вивчення внутрішньої частини Тори в тому вигляді, як її було розкрито в хасидуті Хабаду Алтер Ребе, — тоді можна видобути й з книги «Море невухім» теми пізнання Б-га у згоді з ученням хасидуту, і тоді розкривається, як «Моше істинний і Тора його істинна» — і у відкритій, і в таємній частині.
Також у сіхі 20 менахем-ава 5734 (8 серпня 1974)[23] Ребе говорив про пояснення Цемах Цедека до слів «Море невухім»[24] щодо особливого провидіння, якого немає в нерозумних і нечестивців, бо провидіння відповідає прилученню розумом;[25]
Застереження й «омиття»
У «Решимат га-йоман»[26] наводяться слова, які розповів Ребе Раяц 19 кислева і які було записано Адмором, провідником нашого покоління: застереження в нашій родині [=у домі Ребе] щодо вивчення дослідницької літератури — до двадцяти років [а йдеться про книжки] «Ікарім», «Кузарі», «Море невухім».
Адмор (хай перебуває душа його в раю) вивчав спочатку «Ікарім», потім «Кузарі», а потім «Море невухім».
Цемах Цедек сказав [=своєму синові Адмору] Магарашу: «Давай почистимо Рамбама» (коли вивчав з ним «Море невухім» у дусі хасидуту. Менахем-Мендл [=додаток Ребе, провідника нашого покоління]).
Зовнішні посилання
- «Море невухім» на сайті HebrewBooks
- Ребе, «Лікутей сіхот», частина 26, 20 — 24 тевета
- Менахем Бронфман, «Море га-невухім» у вченні Хабаду
- Рав Аврагам Алашвілі, «Море невухім» на основі хасидуту, на сайті «Маянотеха»
- Рав Аврагам Алашвілі, Дослідження «Море невухім» у вченні Хабаду, у «Пардес Хабад», випуск 19
- Рав Мордехай-Менаше Лауфер, Книга «Море невухім» Рамбама, перший запис • другий запис • третій запис
- Рамбам — «Море га-невухім», уривок із сіхи Ребе жінкам,

Примітки
- ^ Про це Ребе зазначає в «Лікутей сіхот», частина 26, с. 27, примітка 19.
- ^ Том 19, с. 260
- ^ У «Лікутей сіхот», том 26, с. 34, примітка 84)
- ^ У 5745 році (1984/1985)«Гітваадуйот» 5745, том 2, с. 1028. І так само в інших випадках
- ^ «Сіхот кодеш» 5738, том 2, с. 173.
- ^ Послання Рамбана (6, 3).
- ^ «Ор га-Тора», Бемідбар, том 3, глава «Хукат», маамар, що починається словами «Зот хукат га-Тора», с. 777.
- ^ Сіха 13 нісана 5738 (20 квітня 1978) (там само)
- ^ Див., наприклад: сіха 18 тішрея 5741 (28 вересня 1980) — «Сіхот кодеш» 5741, том 1, с. 158
- ^ «Лікутей сіхот», том 26, с. 34.
- ^ Див. також респонси Рами, розділ 7 (наводиться в «Лікутей сіхот», частина 23, с. 36, примітка 42), і вказане там
- ^ Перший параграф першого розділу частини 1 «Шулхан аруха»
- ^ Особливо в лікуті на «Море невухім».
- ^ Див. також «Лікутей сіхот», том 16, с. 529, у примітці.
- ^ 11 нісана 5720 (8 квітня 1960) («Ігрот кодеш», том 19, с. 259-260) рав написав листа професорові Єгуді Евен-Шмуелю у відповідь на те, що той надіслав Ребе в подарунок перші три томи «Море невухім» у своєму виданні.
- ^ У святий Шабат тижневої глави «Тиса» 5749 («Гітваадуйот» 5749, том 2, с. 69-370).
- ^ На фарбрейнгені 13 нісана 5738 (20 квітня 1978) («Сіхот кодеш», там само).
- ^ «Лікутей сіхот», том 26, с. 39, примітка 119. І див.«Сефер га-сіхот», літо 5700, кінець сторінки 40 і далі, і див. «Сефер га-хакіра» Цемах Цедека (65б) — пояснення до «Море невухім». І слід зазначити «Ор га-Тора», «Хукат» (с. 777; том 5, с. 1627). І див.«Сефер га-сіхот Торат шалом» на початку. І див.«Сефер га-сіхот» 5702, с. 4 і далі. «Ханох ла-наар», с. 28.
- ^ С. 244.
- ^ «Гайом йом», 19 сівана.
- ^ «Торат Менахем» 5722, с. 207.
- ^ «Лікутей сіхот», том 26, с. 39.
- ^ «Сіхот кодеш» 5734, том 2, кінець с. 379.
- ^ Частина 3, розділ 17, і див. також там само, частина 3, розділ 51.
- ^ І див. також «Лікутей сіхот», том 8, с. 278-281; 282, у поясненні думки Рамбама в «Море невухім» там само.
- ^ 5693 (с. 321).