Перейти до вмісту

Єхіель Опнер

Матеріал з Хабадпедії
Єхіель Опнер
Художник і карикатурист, хасид Хабаду
Основна інформація
Дата народження20 нісана 5734 (1974)
Місце народженняБней-Брак
КраїнаІзраїль
Місце проживанняКфар-Хабад
Рід діяльностіхудожник, карикатурист, учитель, Меламед для дітей
Освіта«Томхей Тмімім» Лод, «Томхей Тмімім» Кір'ят-Гат, Центральна єшива «Томхей Тмімім» в [[770]], перший ступінь зі спеціальної педагогіки
Сім'я
БатькоІцхак-Еліягу Опнер
МатиХана
Дружиназ родини Кагана, онука рава Нахума Горельника
Брати й сестриСімха-Меїр Опнер
Родовід

Р. Єхіель-Пінхас Опнер (народився 20 нісана 5734, 1974) — художник і карикатурист, хасид Хабаду, який працює також учителем і педагогом.

Біографія

Один із його малюнків
У Ребе

Народився 20 нісана 5734 року (12 квітня 1974) у Бней-Браку в родині батька, р. Іцхака-Еліягу Опнера, і матері, пані Хани.

Навчався в єшиві «Томхей Тмімім» Лод і в єшиві «Томхей Тмімім» Кір'ят-Гат.

На 5754 рік (1993/1994) вирушив навчатися до Центральної єшиви «Томхей Тмімім» у 770 у рамках року «Квуца».

Після одруження зі своєю дружиною з родини Кахана, онукою рава Нахума Горельника, оселився в Кфар-Хабаді. Там він навчався на викладача з професійною спеціалізацією й здобув першу ступінь зі спеціальної педагогіки.

Уже в ранній юності він почав займатися малюванням і навіть отримав низку настанов і вказівок від хасидських постатей, серед яких виріс, і від машпіїм єшив, у яких навчався. Більшість його малюнків присвячені переважно зображенню хасидів і хасидського побуту, а натхнення для своїх малюнків він черпає з робіт хасидського художника р. Залмана Клеймана, який постійно підбадьорював його фразою: «Я малював хасидів минулого, а ти малюй хасидів сьогоднішнього дня».

Р. Єхіель веде інтернет-сайт, на якому публікує багато своїх малюнків: зображення фарбрейнгенів, проголошення «лехаїм», повторення маамарів та інші. Особливий розділ сайту — «Малюнки і спогади з Любавичів», що оновлюється щотижня. Протягом тривалого часу він регулярно публікував щотижневу карикатуру на політичні та державні теми, які хвилювали жителів Країни.

Р. Єхіель щодня публікує малюнок до вислову дня з «Гайом йом». Малюнок-вислів поширюється по всьому світу через інтернет-сайти і групи WhatsApp і користується великою популярністю.

Завдяки своїм художнім здібностям р. Єхіеля запрошують на різні вікторини, де він швидко малює карикатури, які учасники мають розгадати.

У 5773 році (2012/2013) його було запрошено взяти участь у міжнародній виставці єврейського мистецтва, що відбувалася в Єрусалимі[1], і він удостоївся багатьох похвал за свої малюнки, а також брав участь у виставці малюнків «Сеуда» в музеї «Бар-Давид» у кібуці Барам руху «Га-Шомер га-Цаїр».

У 5781 році (2020/2021) виявив у спадщині пані Гінди Гуревич, онуки ребецн Бейли Волес, доньки Мітлер Ребе, і небоги двох синів Цемах Цедека[2], копію оригінального портрета Ребе Цемах Цедека, імовірно, найранішу[3].

Малюнок у руїнах прикордоння Гази — живе свідчення й об'єкт національної спадщини

Під час резервістської служби в ЦАХАЛі на початку війни «Залізні мечі» р. Єхіель Опнер, який служить у пошуковому підрозділі з упізнання загиблих солдатів ЦАХАЛу, опинився в будинку родини Зак (хай помститься Всевишній за їхню кров) у кібуці Кісуфім, де членів родини було вбито і спалено під час нападу в Сімхат Тора. Схвильований, р. Єхіель намалював пальцем на закіптюженій стіні зображення двох солдатів, які спрямовують зброю в бік Гази і захищають мирних жителів з піднятими руками.

Малюнок, створений спонтанно й автентично на залишках кіптяви і попелу, дістав широкий відгук у засобах масової інформації і був визнаний живим свідченням, що має історичне значення. З огляду на його важливість Держава Ізраїль вирішила зберегти стіну. Протягом кількох місяців інститут «Яд Бен-Цві» під керівництвом д-ра Ніріт Шалев-Халіфи, завідувачки відділу візуальної історії, кураторства і документації в «Яд Іцхак Бен-Цві», у співпраці з д-ром Асафом Ороном, реставратором предметів, археологом і завідувачем відділу реставрації Музею мистецтв Тель-Авіва, працювали над операцією зі збереження. Стіну вагою понад тонну випиляли й перевезли краном на державні склади цінностей — на шляху до експонування в національному музеї.

Малюнок на закіптюженій стіні було офіційно визнано предметом ізраїльської спадщини і внесено до каталогу під номером ksf.26.2024 (у рамках проєкту «Ерец хефец — ізраїльська спадщина»). Інститут «Яд Бен-Цві» також випустив фільм, що документує операцію і складний проєкт збереження малюнка на стіні, який було показано на професійних конференціях[4].

Його книги

Р. Єхіель Опнер випустив чотири дитячі книжки коміксів, які сам написав і проілюстрував:

  • Празький голем
  • Удача злодія (трапеза з небес)
  • Три помсти
  • Страх на одну мить
  • Мій Ребе. Нігуни та історія життя Любавицького Ребе («книжка, що співає» для дітей) (лише ілюстрації — Єхіель Опнер)
  • Алтер Ребе. Нігуни та історія життя рабі Шнеура-Залмана з Лядів («книжка, що співає» для дітей) (лише ілюстрації — Єхіель Опнер)
  • Брошура із запитаннями й розмальовками для учнів з трактату «Мегіла»
  • Брошура із запитаннями й розмальовками з Мішни трактату «Брахот»
  • Розмальовка з усіх тижневих глав (Тора)

Додаткова література

  • Арі Тененбойм, ‏Намальовано кров'ю, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2081, с. 52 (5785)

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Малюнки Опнера підкорюють міжнародну виставку в Єрусалимі
  2. ^ Була донькою сестри першої дружини Магаріна з Ніжина, сина Цемах Цедека, а також небогою рава Леві-Іцхака Залмановича (брата її матері), який також одружився з донькою Цемах Цедека, пані Двойрою-Леєю
  3. ^ Відкриття: виявлено перший портрет, що приписується Ребе Цемах Цедекові Невідомий портрет Цемах Цедека, імовірно найдавніший, — оприлюднено Додаткова література: Менахем Бронфман, Портрет, що перейшов у спадок, «Кфар-Хабад», випуск № 1885
  4. ^ «Цей малюнок — мій»: Єхіель Опнер і малюнок на стіні
Єхіель Опнер згадується ще в 25 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5171171300

Повідомити про помилку на цій сторінці