Єхіель Опнер
| Єхіель Опнер | |
|---|---|
Художник і карикатурист, хасид Хабаду | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 20 нісана 5734 (1974) |
| Місце народження | Бней-Брак |
| Країна | Ізраїль |
| Місце проживання | Кфар-Хабад |
| Рід діяльності | художник, карикатурист, учитель, Меламед для дітей |
| Освіта | «Томхей Тмімім» Лод, «Томхей Тмімім» Кір'ят-Гат, Центральна єшива «Томхей Тмімім» в [[770]], перший ступінь зі спеціальної педагогіки |
| Сім'я | |
| Батько | Іцхак-Еліягу Опнер |
| Мати | Хана |
| Дружина | з родини Кагана, онука рава Нахума Горельника |
| Брати й сестри | Сімха-Меїр Опнер |
| Родовід | |
Р. Єхіель-Пінхас Опнер (народився 20 нісана 5734, 1974) — художник і карикатурист, хасид Хабаду, який працює також учителем і педагогом.
Біографія


Народився 20 нісана 5734 року (12 квітня 1974) у Бней-Браку в родині батька, р. Іцхака-Еліягу Опнера, і матері, пані Хани.
Навчався в єшиві «Томхей Тмімім» Лод і в єшиві «Томхей Тмімім» Кір'ят-Гат.
На 5754 рік (1993/1994) вирушив навчатися до Центральної єшиви «Томхей Тмімім» у 770 у рамках року «Квуца».
Після одруження зі своєю дружиною з родини Кахана, онукою рава Нахума Горельника, оселився в Кфар-Хабаді. Там він навчався на викладача з професійною спеціалізацією й здобув першу ступінь зі спеціальної педагогіки.
Уже в ранній юності він почав займатися малюванням і навіть отримав низку настанов і вказівок від хасидських постатей, серед яких виріс, і від машпіїм єшив, у яких навчався. Більшість його малюнків присвячені переважно зображенню хасидів і хасидського побуту, а натхнення для своїх малюнків він черпає з робіт хасидського художника р. Залмана Клеймана, який постійно підбадьорював його фразою: «Я малював хасидів минулого, а ти малюй хасидів сьогоднішнього дня».
Р. Єхіель веде інтернет-сайт, на якому публікує багато своїх малюнків: зображення фарбрейнгенів, проголошення «лехаїм», повторення маамарів та інші. Особливий розділ сайту — «Малюнки і спогади з Любавичів», що оновлюється щотижня. Протягом тривалого часу він регулярно публікував щотижневу карикатуру на політичні та державні теми, які хвилювали жителів Країни.
Р. Єхіель щодня публікує малюнок до вислову дня з «Гайом йом». Малюнок-вислів поширюється по всьому світу через інтернет-сайти і групи WhatsApp і користується великою популярністю.
Завдяки своїм художнім здібностям р. Єхіеля запрошують на різні вікторини, де він швидко малює карикатури, які учасники мають розгадати.
У 5773 році (2012/2013) його було запрошено взяти участь у міжнародній виставці єврейського мистецтва, що відбувалася в Єрусалимі[1], і він удостоївся багатьох похвал за свої малюнки, а також брав участь у виставці малюнків «Сеуда» в музеї «Бар-Давид» у кібуці Барам руху «Га-Шомер га-Цаїр».
У 5781 році (2020/2021) виявив у спадщині пані Гінди Гуревич, онуки ребецн Бейли Волес, доньки Мітлер Ребе, і небоги двох синів Цемах Цедека[2], копію оригінального портрета Ребе Цемах Цедека, імовірно, найранішу[3].
Малюнок у руїнах прикордоння Гази — живе свідчення й об'єкт національної спадщини
Під час резервістської служби в ЦАХАЛі на початку війни «Залізні мечі» р. Єхіель Опнер, який служить у пошуковому підрозділі з упізнання загиблих солдатів ЦАХАЛу, опинився в будинку родини Зак (хай помститься Всевишній за їхню кров) у кібуці Кісуфім, де членів родини було вбито і спалено під час нападу в Сімхат Тора. Схвильований, р. Єхіель намалював пальцем на закіптюженій стіні зображення двох солдатів, які спрямовують зброю в бік Гази і захищають мирних жителів з піднятими руками.
Малюнок, створений спонтанно й автентично на залишках кіптяви і попелу, дістав широкий відгук у засобах масової інформації і був визнаний живим свідченням, що має історичне значення. З огляду на його важливість Держава Ізраїль вирішила зберегти стіну. Протягом кількох місяців інститут «Яд Бен-Цві» під керівництвом д-ра Ніріт Шалев-Халіфи, завідувачки відділу візуальної історії, кураторства і документації в «Яд Іцхак Бен-Цві», у співпраці з д-ром Асафом Ороном, реставратором предметів, археологом і завідувачем відділу реставрації Музею мистецтв Тель-Авіва, працювали над операцією зі збереження. Стіну вагою понад тонну випиляли й перевезли краном на державні склади цінностей — на шляху до експонування в національному музеї.
Малюнок на закіптюженій стіні було офіційно визнано предметом ізраїльської спадщини і внесено до каталогу під номером ksf.26.2024 (у рамках проєкту «Ерец хефец — ізраїльська спадщина»). Інститут «Яд Бен-Цві» також випустив фільм, що документує операцію і складний проєкт збереження малюнка на стіні, який було показано на професійних конференціях[4].
Його книги
Р. Єхіель Опнер випустив чотири дитячі книжки коміксів, які сам написав і проілюстрував:
- Празький голем
- Удача злодія (трапеза з небес)
- Три помсти
- Страх на одну мить
- Мій Ребе. Нігуни та історія життя Любавицького Ребе («книжка, що співає» для дітей) (лише ілюстрації — Єхіель Опнер)
- Алтер Ребе. Нігуни та історія життя рабі Шнеура-Залмана з Лядів («книжка, що співає» для дітей) (лише ілюстрації — Єхіель Опнер)
- Брошура із запитаннями й розмальовками для учнів з трактату «Мегіла»
- Брошура із запитаннями й розмальовками з Мішни трактату «Брахот»
- Розмальовка з усіх тижневих глав (Тора)
Додаткова література
- Арі Тененбойм, Намальовано кров'ю, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2081, с. 52 (5785)

Зовнішні посилання
- Шай Мейзліш, «Хасидут олійними фарбами», тижневик «Кфар-Хабад» (посилання не працює, 2 сівана 5783 (22 травня 2023))
- Оріт Давид, «Так, так виглядає моє містечко», у газеті «Макор рішон», 15 кислева 5772 (11.12.2011)
(посилання не працює, 2 сівана 5783 (22 травня 2023)) - Д. Коген, «Хабадський карикатурист», газета «Га-Мевасер», 12 адара II 5771 (18.03.2011)
(посилання не працює, 2 сівана 5783 (22 травня 2023)) - Хана Гурвіц, «Єхіель Опнер — хасидський пензель», газета «Мішпаха», 3 елула 5773 (09.08.2013)
(посилання не працює, 2 сівана 5783 (22 травня 2023)) - Єхіель Опнер в інтерв'ю програмі «Га-Раалі» центру «Цівос Гашем» у Святій Землі
(посилання не працює, 2 сівана 5783 (22 травня 2023)) - Тег Єхіель Опнер на

Примітки
- ^ Малюнки Опнера підкорюють міжнародну виставку в Єрусалимі
- ^ Була донькою сестри першої дружини Магаріна з Ніжина, сина Цемах Цедека, а також небогою рава Леві-Іцхака Залмановича (брата її матері), який також одружився з донькою Цемах Цедека, пані Двойрою-Леєю
- ^ Відкриття: виявлено перший портрет, що приписується Ребе Цемах Цедекові
Невідомий портрет Цемах Цедека, імовірно найдавніший, — оприлюднено
Додаткова література: Менахем Бронфман, Портрет, що перейшов у спадок, «Кфар-Хабад», випуск № 1885
- ^ «Цей малюнок — мій»: Єхіель Опнер і малюнок на стіні
Код особи: № 5171171300