Трактат Шабат

У трактаті «Шабат» 24 розділи і 156 аркушів.
Трактат присвячений законам Шабату, а саме: винесення і внесення, запалювання суботніх свічок, залишення їжі на вогні та укутування, обов'язок того, хто виконав роботу помилково, закони 39 робіт.
Цей трактат — один із трактатів Гмари, які вивчають у єшивах Хабаду.
Роз'яснення до трактату
«Удар молотом» — одна з 39 робіт, і суть її — завершення роботи, подібно до того, хто б'є молотом по виробу по завершенні роботи і зміцнює його, і тим самим завершує роботу.
Навіть мала частина роботи — наприклад, той, хто малює малу частину малюнка, що доповнює красу виробу, — теж порушує заборону «удару молотом».[1]
Пояснення цього в тому, що хоча з боку виробу завершено лише частину закінчення роботи, але з боку дії роботи — дію виконано повністю, і удар подібний до форми роботи «удар молотом».
Коли Святий, благословенний Він, завершив роботу шести днів творіння, Він увійшов у день Шабату «на волосинку». Ребе пояснює, що в цьому не було роботи «удар молотом», оскільки тоді й з боку роботи не було сили завершення роботи.[2]
Виливання гарячого на холодне
Основна стаття – Виливання гарячого на холодне
Виливання гарячого в холодне — практичне галахічне питання про те, чи дозволено виливати гарячу воду на холодну воду таким чином, що холодна вода стає окропом від змішування; воно розглядається в книгах Цемах Цедека у зв'язку з виливанням гарячої води на залишки холодної води від чаю.
Джерело сумніву — у словах Мішни:
Кип'ятильник, який спорожнили, — не наливають у нього холодну воду, щоб вона нагрілася, але наливає він у нього або в склянку, щоб зняти з неї холод
— Шабат, розділ 3, 5
У Гемарі (42а) наводиться ще: «Навчали мудреці: наливає людина гаряче в холодне, але не холодне в гаряче — слова Бейт Шамая. А Бейт Гілель кажуть: і гаряче в холодне, і холодне в гаряче — дозволено. Про що йдеться? Про склянку; але у ванні — гаряче в холодне, але не холодне в гаряче. А рабі Шимон бен Менасья забороняє».
Вимірювання в Шабат
Гемара в трактаті Шабат[3]розповідає:
«Ула прийшов до дому Реш галути[4], побачив Рабу бар рава Гуну, який сидів у кориті з водою[5] і вимірював його. Сказав йому: припустімо, мудреці сказали про вимірювання заради заповіді, але хіба сказано про вимірювання не заради заповіді? Сказав йому: я просто займаюся цим без наміру[6]».
Про цю Гемару Ребе[7] сказав, що слід поставити «клоц кашья», хоча це не прийнятий в єшивах спосіб вивчення, адже «всі твої діяння хай будуть в ім'я Небес»[8], — і як личить такому, як Раба бар рав Гуна, така поведінка: сидіти в Шабат у кориті, повному води, і пояснювати це як «просто займаючись».
А якщо скажеш, що він зробив це заради Небес, — адже він міг так і відповісти Улі, який сам сказав йому, що вимірювання заради заповіді мудреці дозволили.
Ребе пояснює, що це вимірювання саме по собі не є забороненим як буденна дія, а це постанова мудреців. І хоча Алтер Ребе постановляє, що це через буденну дію, мається на увазі не те, що саме по собі це буденна дія, а що це постанова мудреців, щоб у майбутньому не стали нехтувати Шабатом.[9]
Той, хто роздирає в гніві в Шабат
Наводиться в Мішні (Шабат 135б): той, хто роздирає в гніві, і через свого померлого, і всі, хто псує, — звільнені. І Гемара заперечує: «Але ж є суперечність: той, хто роздирає в гніві, і у своїй жалобі, і через свого померлого — зобов'язаний», і Гемара відповідає: «„У гніві“ і „у гніві“ — теж не складність: це — рабі Єгуда, а це — рабі Шимон; це — рабі Єгуда, який каже: за роботу, яка не потрібна сама по собі, зобов'язаний; а це — рабі Шимон, який каже: за роботу, яка не потрібна сама по собі, звільнений», тобто рабі Єгуда і рабі Шимон розійшлися в думках щодо того, якщо людина виконала роботу з 39 робіт не для потреби і призначення роботи, яка була в Храмі, а для побічної мети (наприклад, у цій роботі рабі Авіна, який встановлює, що й така дія називається виправленням, якщо не практичним, то більш духовним, тим, що заспокоює його потяг і гнів.
Гемара питає: невже можливо, щоб Мішна говорила про людину, яка порушує цю тяжку заборону — роздирання одягу в гніві? Хіба не про це сказав рабі Шимон бен Ельазар від імені Хілфи бар Агри, який сказав від імені рабі Йоханана бен Нурі: «Той, хто роздирає свій одяг у гніві, і ламає свій посуд у гніві, і розкидає свої гроші в гніві, — хай буде в твоїх очах як той, хто служить ідолам, бо таке ремесло лихого начала: сьогодні каже йому — зроби так, а завтра каже йому — зроби так, доки не скаже йому — служи ідолам, і той іде і служить»? І рабі Авін навів цьому доказ із вірша «Хай не буде в тебе чужого бога, і не вклоняйся богові чужоземному»: який чужий бог є в тілі людини? Скажи — це лихе начало», — Гемара відповідає, що він роздирає одяг не тому, що справді гнівається і втрачає самовладання, а щоб показати домашнім, що він дуже гнівається, щоб виховати їх на прямому шляху і щоб вони не поводилися розбещено.
Питання в тому, чи вважається, згідно з цим міркуванням, роздирання одягу для того, щоб навести страх на домашніх, роботою навіть на думку рабі Шимона, який вважає, що «за роботу, яка не потрібна сама по собі, звільнений»? Чи можна сказати, що оскільки людина роздирає не через втрату самовладання, а із заздалегідь обдуманим наміром роздерти одяг, щоб навести страх на домашніх, тому ця робота називається роботою? Ребе Цемах Цедек у своїй книзі на Шас[1] вирішує, що ні. І така дія не називається роботою на думку рабі Шимона.
Роз'яснення доЄрусалимського Талмуду
У розділі 8, галахі 1[10] розповідається про одну матрону, яка запитала рабі Єгуду, чому його обличчя таке сяйливе, і він відповів їй: мудрість людини освітлює її обличчя. Ребе[11] запитує: навіщо потрібно було розповідати про це свідчення матрони — адже його учні напевно це помічали? Ребе відповідає, що Гемара підкреслює: мудрість людини має освітлювати її обличчя так, щоб і неєврей це помітив.[12]
Роз'яснення Ребе
- 14а. Нагий без цієї заповіді. «Лікутей сіхот», т. 23, с. 141 (с. 156)
- 21б. І коли перемогли їх. — Суперечка Рамбама і Меїрі про час перемоги. «Лікутей сіхот», т. 30, «Берешит», с. 204 (с. 217)
- 21б. Суперечка Бейт Шамая і Бейт Гілеля. «Лікутей сіхот», т. 20, с. 207 (с. 222)
- 21б. Суперечка Бейт Шамая і Бейт Гілеля — відповідно до їхніх підходів у всьому Шасі. «Лікутей сіхот», т. 7, с. 114 (с. 126)
- 21б. Заповідь про неї — від заходу сонця. «Сіхот кодеш» 5739, т. 1, с. 7 (с. 481)
- 30а. Уже прийшло царство Шломо, сина твого. «Лікутей сіхот», с. 97 (с. 110)
- 41а. Кожен, хто піднімається з Вавилона до Землі Ізраїлю, порушує заповідь-повеління. «Лікутей сіхот», т. 18, с. 399 (с. 408)
- 75а. Удар молотом. «Лікутей сіхот», т. 5, «Берешит», с. 31 (с. 45)
- 87а. Три речі зробив Моше з власного розуміння, і Святий, благословенний Він, погодився з ним: відокремився від дружини. «Лікутей сіхот», т. 18, с. 288 (с. 297)
- 87а. Розбив Скрижалі. «Лікутей сіхот», т. 34, с. 51 (с. 63)
- 105б. Той, хто роздирає через свого померлого в Шабат. «Лікутей сіхот», т. 23, с. 145 (с. 160)
- 118б. Коли я бачу молодого знавця Тори, який завершив свій трактат, я влаштовую свято для мудреців. «Сіхот кодеш» 5738, т. 1, с. 22 (с. 276)
- 132а. Вдень, і навіть у Шабат. «Лікутей сіхот», т. 35, с. 53 (с. 67)
- 132а. Вдень, а не вночі. «Лікутей сіхот», т. 17, с. 125 (с. 138)
- 137б. Увести його в союз праотця Аврагама. «Лікутей сіхот», т. 30, с. 55 (с. 68)
Нові тлумачення провідників Хабаду
- Ребе Цемах Цедек, «Трактат „Шабат“», «Цемах Цедек» на Шас, Бруклін, 5755, сторінки 32–62, на сайті HebrewBooks
- Добірка нових тлумачень і роз'яснень у нігле та в хасидуті на трактат «Шабат» від Ребе, складена тамімом (нині равом) Аврагамом га-Когеном Генделем — 5758
Додаткова література
- «Новий скарб», огляд книги рава Левіна, тижневик «Кфар-Хабад» 1920, сторінка 57
Примітки
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе
- ^ «Лікутей сіхот», т. 5, с. 32.
- ^ 157б.
- ^ Потребує вивчення, чи був там Раба бар рав Гуна, оскільки він був сином рава Гуни, Реш галути, хоча, судячи з усього, він був сином рава Гуни другого, учня Рава, який не був Реш галутою.
- ^ У кориті, повному води.
- ^ Не заради потреби, а просто займаючись. Раші.
- ^ [«Гітваадуйот»]] 5742 т. 2.
- ^ [Трактат [«Авот»]] розділ 2, мішна 12.
- ^ Див. також нові тлумачення Ребе з цього питання згідно з Каббалою в «Решимот».
- ^ І див. Недарім, 49б.
- ^ «Гітваадуйот» 5742, ч. 2, с. 1332.
- ^ Хоча йдеться не про грубого неєврея, цілком зануреного в матеріальні справи, а про неєврея, який перебуває на вищому щаблі, — матрону.
| Трактати Шасу | ||
|---|---|---|
| Зраїм | Брахот (В Є) • Пеа (Є) • Демай (Є) • Кілаїм (Є) • Швіїт (Є) • Трумот (Є) • Маасрот (Є) • Маасер шені (Є) • Хала (Є) • Орла (Є) • Бікурім (Є) | |
| Моед | Шабат (В Є) • Ерувін (В Є) • Псахім (В Є) • Шкалім (Є) • Йома (В Є) • Сука (В Є) • Бейца (В Є) • Рош га-Шана (В Є) • Таанит (В Є) • Мегіла (В Є) • Моед катан (В Є) • Хагіга (В Є) | |
| Жінки | Євамот (В Є) • Ктубот (В Є) • Недарім (В Є) • Назір (В Є) • Сота (В Є) • Гітін (В Є) • Кідушин (В Є) | |
| Незікін | Трактати Незікін: Бава кама (В Є) • Бава меція (В Є) • Бава батра (В Є) • Санедрин (В Є) • Макот (В Є) • Швуот (В Є) • Едуйот • Авода зара (В Є) • Авот • Горайот (В Є) | |
| Кодашім | Звахім (В) • Менахот (В) • Хулін (В) • Бхорот (В) • Арахін (В) • Тмура (В) • Крітот (В) • Меїла (В) • Тамід (В) • Мідот • Кінім | |
| Тогорот | Келім • Огалот • Негаїм • Пара • Тогорот • Мікваот • Нида (В Є) • Махшірін • Завім • Твуль йом • Ядаїм • Укцін | |
В – трактат, до якого є Вавилонський Талмуд Є – трактат, до якого є Єрусалимський Талмуд
| ||