Трактат Бава батра

і йти за більшістю, і хай це буде в добрий і вдалий час
і хай буде воля, щоб зовсім скоро Святий, благословенний Він, повернув загублене — «і загинете серед народів» — це Бава батра
(Зогар, частина 3, 198а) — третя на своє місце, і до Третього Храму.
«Бава батра» — трактат, що розглядає закони про сусідів, хазаку на землю і хазаку на рухоме майно, продаж і купівлю, спадщину, закони боргового документа.
У ньому десять розділів і сто сімдесят п'ять аркушів.
Видавець книг рішонім рабі Моше Гершлер побував у Ребе під час роздавання доларів на цдаку в Рош ходеш тамуза 5750 року (червень–липень 1990) і розповів Ребе, що він зараз займається виданням двох книг Рабейну Йони. Ребе поцікавився: на який трактат? Рав Гершлер відповів: «Бава батра». Ребе здивувався: двох книг вистачить на трактат «Бава батра»? (Той відповів ствердно.) І Ребе благословив його: «Всевишній, благословенний Він, дасть тобі успіх». І тут-таки додав: у Зогарі написано, що «Бава батра» — це завершення вигнання, тож хай це буде «Бава батра» вигнання. У сіхі Шабату тижневої глави «Мішпатім» 5752 року (1991/1992) Ребе докладно роз'яснив перевагу трактату «Бава батра», і особливо в наш час — наприкінці часу вигнання.
Цей трактат — один із трактатів Гмари, що вивчаються в єшивах Хабаду.
Основні теми трактату
Міго
Основна стаття – Міго
Одна з основ трактату — міго.
Коли рав Аврагам Софер, онук Хатам Софера, побував у Ребе, він сказав йому, що в нього є переказ, який передавався з покоління в покоління від його предка Хатам Софера, що найглибші таємниці Тори приховані в тій частині Тори, яка присвячена міго. Ребе відгукнувся, що й у нього є такий переказ[1].
Окрім основи «ма лі лешакер», згаданої в Гмарі як з'ясування й оцінка того, що людина не брехун, адже вона могла б заявити й вигіднішу тезу, є і відомий підхід, багато разів згадуваний в ахронім, і на чолі їх — автор «Барух таам»[2], що міго — це сила в законах «тоен ве-нітан», за якої людина може скористатися силою тієї тези, яку вона могла б заявити, і застосувати її у своїй нинішній тезі[3]. Дехто визначив це як силу мухзака: адже оскільки вона могла заявити іншу тезу і в її силах було виграти майно, її закон — як у «мухзака», людини, у якої майно перебуває у володінні, адже духовно майно в її володінні та в її силах, і в силу відомого правила «га-моці ме-хаверо» вона виграє майно[4].
Хазака трьох років
Основна стаття – Хазака трьох років
Хазака трьох років — це один із законів хазаки, який стверджує, що коли людина проживає на земельній ділянці або користується нею протягом трьох років поспіль, це користування дає їй хазаку володіння, тобто вихідне й безсумнівне припущення таке, що кожна людина, яка проживає на певній ділянці як власник і проти якої ніхто не протестував, — слід припускати «за першим міркуванням», що ділянка належить їй, доки не з'ясується інше.
Роз'яснення Ребе
- Зв'язок початку трактату (компаньйони) з його кінцем (позикодавець і позичальник). «Гітваадуйот» 5745, т. 2, с. 1152 (с. 468)
- 9б. І той, хто втішає його словами. «Лікутей сіхот», т. 34, с. 84 (с. 96)
- 10б. Ве-хесед леумім хатат — суперечка рабі Еліезера, рабі Єгошуа і раббана Гамліеля. «Шаарей цдака», с. 53 (с. 48)
- 14а. Довжина скрижалей — шість і ширина їх — шість. «Гітваадуйот» 5742, т. 4, 1917 (с. 171)
- 44а. Володіння спадкоємця не подібне до володіння покупця. «Лікутей сіхот», т. 10, Берешит, с. 44 (с. 62)
- 75а. «І повів вас із піднесеною головою» — суперечка рабі Меїра і рабі Єгуди. «Торат Менахем» 5711, 2, с. 107 (с. 128) «Лікутей сіхот», т. 7, с. 198 (с. 210)
- 99а. Тут — коли Ізраїль виконує волю Всюдисущого, тут — коли Ізраїль не виконує волю Всюдисущого. «Лікутей сіхот», т. 2, с. 360 (с. 85)
- 118б. Целофхад — суперечка Рашбама і Раші. «Лікутей сіхот», с. 171 і там примітка 2 (182)
- 134б. Гавайот Абає і Рави. «Сіхот кодеш» 5738, т. 1, с. 22 (с. 276)
- 145б. А в доброго серцем — завжди бенкет: це знавець Мішни. «Лікутей сіхот», т. 16, с. 2 (с. 17)
- 173а. Сказав рав Гуна: звідки відомо, що поручитель стає зобов'язаним. «Лікутей сіхот», т. 30, с. 215 (с. 228)
- 176а. Поручитель, який підписався після скріплення документа, стягує з вільного майна. Випадок і т. д. «Гітваадуйот» 5745, т. 2, с. 1152 (с. 468)
Пояснення провідників Хабаду
Зв'язок трактату з Геулою
Напередодні 5752 року (1991/1992), услід за інтенсивним заняттям темою Геули і Мошіаха, було висунуто пропозицію, згідно з якою єшивним трактатом того року стане трактат, що розглядає закони Храму (наприклад: «Сангедрін», «Звахім» тощо), на відміну від усталеного порядку трактатів, що вивчаються в єшивах Хабаду, однак керівництво «Томхей Тмімім» Центральної не відгукнулося на прохання тмімім і вирішило залишити порядок чинним, щоб того року вивчали, як і було заплановано, трактат «Бава батра». Тмімім звернулися з листом до Ребе, але Ребе залишив рішення керівництва чинним; проте найближчого Шабату Ребе в сіхі[5] пов'язав трактат «Бава батра» з Геулою, і учні єшиви винесли з цього, що послання Ребе полягає в тому, що за бажання в будь-якому трактаті й у будь-якій темі можна знайти зв'язок із Геулою.
Зовнішні посилання
- «Бава батра» на сайті HebrewBooks
- «Шаар га-Геула», Ребе говорить про трактат «Бава батра» під час роздавання доларів, Рош ходеш тамуза 5750 (червень–липень 1990)
- Трактат «Бава батра», добірка перлин і висловлювань Ребе у зв'язку з трактатом, листок «Гіткашрут» 707, рубрика «Пніней Ребе»
| Трактати Шасу | ||
|---|---|---|
| Зраїм | Брахот (В Є) • Пеа (Є) • Демай (Є) • Кілаїм (Є) • Швіїт (Є) • Трумот (Є) • Маасрот (Є) • Маасер шені (Є) • Хала (Є) • Орла (Є) • Бікурім (Є) | |
| Моед | Шабат (В Є) • Ерувін (В Є) • Псахім (В Є) • Шкалім (Є) • Йома (В Є) • Сука (В Є) • Бейца (В Є) • Рош га-Шана (В Є) • Таанит (В Є) • Мегіла (В Є) • Моед катан (В Є) • Хагіга (В Є) | |
| Жінки | Євамот (В Є) • Ктубот (В Є) • Недарім (В Є) • Назір (В Є) • Сота (В Є) • Гітін (В Є) • Кідушин (В Є) | |
| Незікін | Трактати Незікін: Бава кама (В Є) • Бава меція (В Є) • Бава батра (В Є) • Санедрин (В Є) • Макот (В Є) • Швуот (В Є) • Едуйот • Авода зара (В Є) • Авот • Горайот (В Є) | |
| Кодашім | Звахім (В) • Менахот (В) • Хулін (В) • Бхорот (В) • Арахін (В) • Тмура (В) • Крітот (В) • Меїла (В) • Тамід (В) • Мідот • Кінім | |
| Тогорот | Келім • Огалот • Негаїм • Пара • Тогорот • Мікваот • Нида (В Є) • Махшірін • Завім • Твуль йом • Ядаїм • Укцін | |
В – трактат, до якого є Вавилонський Талмуд Є – трактат, до якого є Єрусалимський Талмуд
| ||
Примітки
- ^ Так розповідав і рав Йосеф-Іцхак Вільшанський.
- ^ Тесть рабі Хаїма з Цанза.
- ^ Рабі Ельханан Вассерман, «Ковец шіурім», ч. 2.
- ^ Рабі Шимон-Єгуда Шкоп у своїх нових тлумаченнях на трактат «Бава меціа».
- ^ Сіха «Бо — Бешалах», 5752.