Перейти до вмісту

Голокост

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Гетто Лодзь
Відома фотографія часів Голокосту під час придушення повстання в гетто Варшави

Голокост — це вбивство єврейського народу, скоєне під час Другої світової війни нацистами та їхніми посібниками в Європі і в Північній Африці, під час якого було вбито близько шести мільйонів євреїв на освячення Імені Всевишнього. Голокост почався в місяці елулі 5699 року (серпень–вересень 1939) із вторгненням нацистської Німеччини до Польщі і завершився в місяці іярі 5705 року (квітень–травень 1945) капітуляцією нацистської Німеччини у війні перед союзниками (Сполученими Штатами, Радянським Союзом і Британією).

Хронологія (ключові події)

  • 16 хешвана 5699 (10 листопада 1938) — Кришталева ніч; широкомасштабний антисемітський погром у нацистській Німеччині та в Австрії: погромники зруйнували й спалили понад 1400 синагог, грабували й палили єврейські крамниці, нападали, принижували, ранили та вбивали євреїв. Тієї ж ночі було заарештовано близько 30 000 євреїв і відправлено до концентраційних таборів.
  • 17 елула 5699 (1 вересня 1939) — початок війни; Німеччина вторгається до Польщі. Під час вторгнення німці знущаються з євреїв Польщі. Тисячі євреїв гинуть у погромах і бомбардуваннях у перші тижні війни.
  • 27 сівана 5701 (22 червня 1941) — Німеччина вторгається до Радянського Союзу в «операції Барбаросса» і відразу, під час захоплення, солдати СС починають систематично вбивати євреїв Радянського Союзу.
  • 30 сівана 5701 (25 червня 1941) — різанина в місті Ясси в Румунії — убито 15 000 євреїв.
  • 4 елула 5701 (27 серпня 1941) — різанина в місті Кам'янець-Подільський в Україні — убито понад 23 000 євреїв.
  • 8 тішрея 5702 (29 вересня 1941) — різанина в Бабиному Яру — понад 33 000 євреїв Києва убито в яру Бабин Яр.
  • 22 тішрея 5702 (13 жовтня 1941) — різанина в Дніпропетровську — убито 20 000 євреїв.
  • 14 хешвана 5702 (4 листопада 1941) — убивство сотень євреїв містечка Любавичі.
  • 9 ава 5702 (23 липня 1942) — 10 тішрея 5703 (21 вересня 1942) — Велика акція в гетто Варшави — близько 300 000 євреїв було депортовано з Варшавського гетто, переважну більшість з них було вбито в таборі Треблінка.
  • 14 нісана 5703 (19 квітня 1943) — початок повстання у Варшавському гетто.
  • 22 іяра — 18 тамуза 5704 (9 липня 1944) — депортація понад 430 000 євреїв з Угорщини, більшість з них було вбито в таборі Освенцим-Біркенау.
  • 4 швата 5705 (18 січня 1945) — початок евакуації табору Освенцим-Біркенау і марші смерті.
  • 25 іяра 5705 (8 травня 1945) — нацистська Німеччина капітулює беззастережно перед союзниками. Війна закінчується, останні концентраційні табори звільнено. Шість мільйонів євреїв загинули.

Голокост у різних країнах

Основними країнами, у яких відбувався Голокост, є Польща, Радянський Союз, Угорщина, Румунія, Литва, Німеччина, Голландія, Чехія, Франція, Латвія, Словаччина, Греція, Югославія та Австрія.

Країна Єврейське населення до війни Кількість убитих євреїв
Польща 3,300,000 3,000,000
Радянський Союз 3,020,000 1,100,000
Угорщина 825,000 569,000
Румунія 609,000 287,000
Литва 168,000 143,000
Німеччина 566,000 141,500
Голландія 140,000 100,000
Чехія 118,310 78,150
Франція 350,000 77,320
Латвія 91,500 71,500
Словаччина 88,950 71,000
Греція 77,380 67,000
Югославія 78,000 63,300
Австрія 185,000 50,000

Табори знищення

Найбільшими й головними таборами знищення, у яких здійснювалося вбивство євреїв у Європі, є Освенцим-Біркенау, Треблінка, Белжець, Хелмно, Собібор і Майданек.

Табір знищення Кількість убитих у ньому євреїв
Освенцим-Біркенау Понад мільйон
Треблінка близько 870 000
Белжець близько 600 000
Хелмно близько 350 000
Собібор близько 200 000
Майданек близько 80 000

Хабад у період Голокосту

Адмори Хабаду, громади та єшиви Хабаду перебували в районах нацистської окупації, а частина з них — у районах воєнних дій. Загиблих було багато, але були й ті, хто врятувався. І під час Голокосту, і після нього більшість хасидів Хабаду змінили місце проживання, і географічна мапа громад Хабаду повністю змінилася:

До Голокосту — більшість хасидів Хабаду жили в Радянському Союзі. А важливі громади були в Польщі, Литві, Латвії, Святій Землі і Сполучених Штатах.

Після Голокосту та виїзду з Росії — у Радянському Союзі залишилося мало хасидів, у Польщі громади були майже повністю стерті. А в наступні роки хасиди оселилися в таборах переміщених осіб і звідти — у Святій Землі, Франції, Сполучених Штатах та інших країнах.

Хабадський дослідник р. Шнеур-Залман Бергер, який займався документуванням історії «Хабад у Голокості» (серія), підсумував трагічні наслідки серед хасидів Хабаду в дні Голокосту: «Переважна більшість хасидів Хабаду в Польщі, у Литві і в Латвії – а йдеться про тисячі родин – були вбиті нацистами. Крім того, загинуло ще багато хасидів Хабаду в Радянському Союзі. Частину з них убили нацисти в захоплених містах, частина воювала на полі бою і полягла там, дуже багато померли від хвороб, від голоду та від холоду»[1].

Ребе Раяц у Голокості

У 5693 році (1932/1933) Ребе Раяц переїхав з Риги до Варшави в Польщі, а в 5695 році (1934/1935) через стан здоров'я і за порадою лікарів переїхав до містечка Отвоцьк, де була єшива «Томхей Тмімім».

В елулі 5699 року (1938/1939), через кілька днів після початку Другої світової війни та вторгнення нацистів до Польщі, він залишив Отвоцьк і поїхав до Варшави, де був змушений перебігати з дому в дім через обстріли німців. Після того як нацисти захопили Варшаву, він перебував у домі хасида рава Єхіеля-Цві Гурарі.

У той період поширилися неправдиві відомості, що нацисти схопили Ребе Раяца і стратили його. Коли помилка з'ясувалася, у пресу було випущено спростування, які повідомляли, що «його святість Любавицький Адмор шліта живий і здоровий»[2]

Порятунок

В «Агудат хасидей Хабад» у Сполучених Штатах весь час робили творчі й витончені спроби таємно вивезти Ребе Раяца з території Польщі. Люди «Агудат хасидей Хабад» зв'язалися з діячами в американському уряді, які звернулися до голови німецької військової розвідки адмірала Вільгельма Канаріса, який діяв задля таємного вивезення Ребе Раяца. Попри небезпечне становище, Ребе Раяц попросив, щоб разом з ним виїхали ще двадцять осіб, окрім членів його родини.

2 тевета 5700 року (14 грудня 1939) Ребе Раяца та членів його родини було таємно вивезено з Польщі разом із двадцятьма євреями через Берлін до Риги. Через три дні, 5 тевета, вони прибули до Риги, а 24 адара 5700 року (4 березня або 3 квітня 1940) залишили Ригу й переїхали до Стокгольма (Швеція).

25 адара 5700 року (5 березня або 4 квітня 1940) вони поїхали зі Стокгольма потягом до міста Гетеборг, звідки відпливли на пароплаві «Дроттнінгхольм» до Сполучених Штатів, де його зустріли масовим і вражаючим прийомом, який організували хасиди Хабаду в Стокгольмі на чолі з равом Яаковом-Ісраелем Зубером.

Порятунок євреїв

Після того як Ребе Раяц прибув до Сполучених Штатів, він одразу почав діяти задля порятунку євреїв з усіх кіл і країн. У цій діяльності брали участь люди «Агудат хасидей Хабад» у Сполучених Штатах та інші громадські діячі Хабаду по всьому світу.

  • Діяв і зумів визволити свого зятя Ребе і свою доньку ребецн Хаю-Мушку,
  • Намагався визволити свого зятя рава Менахема-Мендла Горнштейна і свою доньку ребецн Шейну)
  • Зробив дуже багато для визволення якомога більшої кількості тмімім і хасидів з палаючої Європи.
  • Подбав про визволення кількох з найважливіших великих лідерів єврейства того часу, серед них адмора рабі Агарона Рокеаха з Белза й автора «Імрей емет» з Гура.
  • Діяв, щоб надати допомогу багатьом євреям, які опинилися в скрутному становищі через війну, що спричинила лиха, нестачу та тяжкі економічні проблеми по всьому світу.
  • Особливі дії з порятунку Ребе Раяц здійснював через рабинів і громадських діячів Хабаду у Швеції — рава Яакова-Ісраеля Зубера і рава Ісраеля Хасдана. Документи про ці дії розпорошені в «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, а частину з них зібрано в книжці «Хасдей Ісраель» у розділах, присвячених порятунку в період Голокосту[3].
  • Окрім оперативних дій, Ребе Раяц діяв, щоб пробудити до тшуви євреїв Сполучених Штатів заради заслуги їхніх братів, які стогнуть від лих, завданих нацистами та їхніми союзниками, а також уклав особливі молитви для пробудження милосердя до синів Ізраїлю, і заради заслуги солдатів армії Сполучених Штатів і керівників, які борються за людство й людяність.

Ребе в період Голокосту

Коли Гітлер[4] хай зітреться ім'я його прийшов до влади, Ребе перебував кілька місяців у Німеччині. Після посилення антисемітизму Ребе в 5693 році (1932/1933) переїхав до Парижа у Франції.

На початку війни Ребе дбав про євреїв міста, як і про біженців, що прибули з інших місць, і дбав про піднесення духу євреїв там. З відомих історій про діяльність Ребе там ми знаємо про його допомогу біженцям під час поселення в готелі. Директори готелів не хотіли впускати біженців до своїх готелів, побоюючись, що ті не заплатять, оскільки біженці не мали грошей. Тому директори готелів ухвалили рішення не впускати людину, яка не має майна вартістю сто доларів. Ребе ходив з такою купюрою і приносив її євреям, яким треба було поселитися в готелі, а після того як їм вдавалося отримати номер, забирав купюру й передавав її іншим євреям.

Також відомо, що Ребе дуже дбав про те, щоб про нього не подумали, що він не єврей. Як розповідала ребецн Хая-Мушка, під час реєстрації громадян Франції, яку проводили нацисти, хай зітреться ім'я їхнє, Ребе не було вдома. Коли він повернувся, вона розповіла йому, що на запитання представника, до якої релігії належать мешканці, відповіла — «ортодокси» («релігійні»; відповідь, яку можна витлумачити так, ніби йдеться не обов'язково про євреїв). Коли Ребе це почув, він одразу із самопожертвою пішов до установи, відповідальної за реєстрацію, і подбав, щоб їх записали саме як євреїв, а не лише як «ортодоксів». Усе це в розпал війни[5].

Хасиди Хабаду в Голокості

Тисячі хасидів Хабаду загинули в Голокості, а після нього більшість хасидів виїхали з Радянського Союзу під час Великого виїзду з Росії і прибули до таборів переміщених осіб по всій Європі; більшість хасидів перебували в таборі Покінг у Німеччині і звідти за вказівкою Ребе Раяца продовжили шлях до Святої Землі, США та інших країн. Багато хасидів Хабаду в Польщі, Литві і Латвії загинули в Голокості — у гетто, таборах знищення та в долинах смерті[6].

  • Польща — велика хабадська громада до Голокосту була у Варшаві та в Отвоцьку. Невеликі громади та єшиви були в низці міст Польщі, як-от у Лодзі. Переважну більшість хасидів і тмімім було вбито. Але десятки учнів єшив «Томхей Тмімім» у Польщі зуміли втекти до Литви, а звідти до Шанхая в Китаї. Там вони перебували в період Голокосту.
  • Литва — у Вільні та в інших містах до Голокосту були громади та єшиви Хабаду. Більшість анаш і тмімім було вбито в Голокості.
  • Латвія — у Ризі була велика громада з хабадськими синагогами. Були ще громади по всій Латвії. Хасидів і тмімім було вбито, і є небагато врятованих.
  • Радянський Союз — багато хасидів Хабаду впродовж кількох поколінь жили в містах і містечках Великої Росії — Радянського Союзу, і по всій країні склалися великі, а також малі громади, більшість з них у Росії, Україні та Білій Русі[7].

Улітку 5701 року (1940/1941) нацистська Німеччина вторглася до Радянського Союзу, і багато євреїв, а серед них і хасиди Хабаду, втекли з прифронтових районів. Багато з тих, хто втік, оселилися в Ташкенті і Самарканді в Узбекистані і так урятувалися від Голокосту.

  • Росія — центральні громади Хабаду в Москві і Ленінграді зазнали тяжких обстрілів, і багато хасидів Хабаду загинули в подіях війни.
  • Україна — нацисти захопили значну частину України, і багато хасидів Хабаду було вбито.

Отже: більшість євреїв Радянського Союзу, як і більшість хасидів Хабаду, залишилися в районах нацистської окупації і були вбиті під час Голокосту. Хай помститься Всевишній за їхню кров[8].

Виїзд з Росії

Після Голокосту більшість хасидів Хабаду, які пережили події війни та Голокосту, виїхали з Радянського Союзу до Польщі під час виїзду з Росії через Львів.

Зі Львова продовжили шлях до різних областей Східної Європи, доки не перейшли до Західної Європи, у район під контролем американців, і там прибули до таборів переміщених осіб у Німеччині та Австрії. Більшість анаш оселилися в таборі переміщених осіб Покінг у Німеччині, а інші — в інших таборах переміщених осіб.

Євреї, які зібралися в таборах переміщених осіб, отримували матеріальну й духовну допомогу від Ребе Раяца і Ребе, які дбали про те, щоб хасиди ходили й пробуджували дух єврейства серед тамтешніх євреїв.

Ребе Раяц і Ребе посилали їм книжки та предмети святості, як і мінімальну кошерну їжу, якої вони не могли дістати в тяжких умовах, що панували в таборах.

Діяльність розгорнулася в багатьох площинах, і численні євреї, чиє єврейство врятувалося завдяки цій діяльності [9].

Підтримка тих, хто пережив Голокост

Унаслідок Голокосту занепав дух багатьох з уцілілих і людей, які пережили біль Голокосту, і частина з них перестала дотримуватися Тори й заповідей, хай не буде цього з нами.

Відповідь Ребе цим людям відома у вигляді притчі про людину, яка заходить до операційної. Ця людина, яка нічого не тямить у медицині, намагатиметься зрозуміти дії лікарів. Але коли один з лікарів підніме руку, щоб узяти ніж, ця людина вдереться і спробує завадити проведенню операції. «Невже, — закричить вона, — адже цей ніж не тільки не додасть здоров'я цій людині, а навіть може вбити її і покласти край її і без того тяжкому життю».

Адже кожен розуміє, продовжує Ребе і роз'яснює сенс притчі, що саме цей ніж урятує людину, яка лежить зараз на операційному столі. Неможливо подумати, що лікар здійснює свої дії через свавілля і не зважаючи на стан хворого. Так і тут: хоча ми не розуміємо Голокосту і подібні до тієї людини, яка намагається зрозуміти дії лікаря, але як у притчі ясно, що лікар знає, що робить, і ми покладаємося на нього, так і Святий, благословенний Він учинив Голокост. Ми не знаємо чому, але нам не слід робити звідси негативних висновків.

Той факт, що німецький народ, який вважався найцивілізованішим народом, став жорстоким і вчинив геноцид в ім'я науки, Ребе навів як доказ того, що моральність і соціальна справедливість є наслідком релігії та віри у Всевишнього, а не культурного прогресу[10].

Відділ роботи з військовослужбовцями

Основна стаття – Відділ роботи з військовослужбовцями

У період Голокосту «Мерказ ле-іньоней хінух» спільно з організацією «Махане Ісраель» заснував Відділ роботи з військовослужбовцями. Цей відділ діяв різними шляхами, щоб пробуджувати дух єврейства серед єврейських солдатів, які служили в армії Сполучених Штатів, шляхом розсилання предметів святості, навчальних книжок, єврейських книжок для читання, підбадьорливих листів Ребе Раяца, роз'яснювальних брошур з нагоди свят тощо. Ребе Мелех га-Мошіах стояв на чолі всієї цієї діяльності[11].

Послання солдатам — Месседж

Відділ під керівництвом Ребе випускав брошури послань «Месседж», спеціально для солдатів, а також розсилав їм святкові брошури, випущені «Мерказ ле-іньоней хінух». У цих брошурах були послання, що являли собою листи Ребе Раяца, а також матеріали, опрацьовані за його словами. До брошур увійшли також листи та слова Ребе. Брошури дістали гучний розголос у випусках «Ковец Любавич».

Було випущено спеціальну брошуру «Месседж», що містила слова Ребе Раяца, які вселяли в солдатів бадьорість і впевненість. Брошура містила також перший уривок «Шма» і кілька розділів Тегілім. До цієї брошури було додано лист Ребе, у якому наводилися слова його тестя, Ребе Раяца, про обов'язок накладати тфілін[11].

Огляди та публікації

Спеціальні огляди про діяльність серед солдатів і про брошури публікувалися впродовж років кілька разів, зокрема в книжці «Толдот Хабад бе-Арцот га-Брит» і в «Ємей мелех»[12].

У книжці «Ємей берешит» представлено фотографії «Месседж» і наведено слова Ребе з 5710 року (1949/1950) про брошури для солдатів[13].

Ставлення Ребе до святих жертв Голокосту

Від часів Голокосту Ребе ставився з повагою до загиблих і до вцілілих. І коли в інших колах намагалися подати Голокост як кару від Творця за небажану поведінку, Ребе рішуче відкидав такі підходи і сказав, що не слід бачити в Голокості кару чи виправлення і що його причина справді незбагненна. Узимку 5751 року (1990/1991) Ребе волав про це в особливо гострих сіхот, у яких дав глибокий погляд на святих жертв Голокосту[14].

Також на твердження, що не слід бачити в загиблих тих, хто освятив Ім'я Небес, оскільки вбивці вбивали також асимільованих і вихрестів, — Ребе відреагував і вказав, що за межами Німеччини були ті, хто змінив віру й урятувався. Тож кожен, хто був убитий у Голокості, освятив цим Ім'я Небес[15].

У брошурі про дні Бейн га-мецарім, яку Ребе видав у розпал Голокосту, Ребе безпосередньо пов'язує спосіб поведінки синів Ізраїлю зі становищем, від якого вони страждають, і висловлюється, що «народ Ізраїлю перебуває зараз у розпалі свого найбільшого страждання», і закликає дітей, які читають брошуру, повернутися до Всевишнього, і це відповідно до заклику Ребе Раяца, що ці події є передпологовими муками Мошіаха, і як відгук на його заклик «Негайно — до тшуви, негайно — до Геули»[16].

Серія «Хабад у Голокості»

Основна стаття – Хабад у роки Голокосту (серія)

«Хабад у Голокості» — серія з п'ятдесяти п'яти статей, що містять історичну документацію про рух хасидизму Хабад у період Голокосту. Статті написав письменник Шнеур-Залман Бергер, і вони публікувалися впродовж кількох років у тижневику «Бейт Мошіах».

Серію почали публікувати в 5765 році (2004/2005) у зв'язку з шістдесятиріччям закінчення війни і завершили в 5769 році (2008/2009).

Додаткова література

Див. також

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Підсумки серії «Хабад у Голокості», Менахем Зігельбойм, тижневик «Бейт Мошіах»
  2. ^ Адмор у Варшаві цілий і неушкоджений — .
  3. ^ Див. «Толдот Хабад бе-Полін, Літа ве-Латвія», «Ігрот кодеш» у томах, що відповідають релевантним періодам, «Ємей мелех» том 2, «Хасдей Ісраель», «Шемен сасон ме-хавереха» у статтях про адморів Гура і Белза
  4. ^ Голова нацистської партії
  5. ^ «Ємей мелех» том 2
  6. ^ «Толдот Хабад бе-Полін, Літа ве-Латвія»
  7. ^ «Толдот Хабад бе-Русія га-царіт»,«Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт»
  8. ^ «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт» сторінка 219. «Ягадут га-дмама»
  9. ^ Див. «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт», «Толдот Хабад бе-Полін, Літа ве-Латвія», «Виїзд з Росії» (книжка)
  10. ^ Лист із днів відліку Омеру 5736, надрукований у тижневику «Кфар-Хабад», випуск 2010, с. 14, рубрика листів, перекладених з англійської.
  11. ^ 1 2 «Бейт Мошіах» 652
  12. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, листи Ребе Мелех га-Мошіаха, «Ковец Любавич», «Толдот Хабад бе-Арцот га-Брит» розділ 57, «Ємей мелех» частина 2, тижневик «Бейт Мошіах» — «Хабад у Голокості» — випуск 652. Тижневик «Кфар-Хабад» «Ваєра» 5784
  13. ^ «Ємей берешит» сторінки 230-231
  14. ^ Див. сіху Шабату тижневої глави «Ваєхі» 5751 і примітку 116 там
  15. ^ Відповідь Ребе на сайті
  16. ^ Див. інші висловлювання Ребе про Голокост у статті рава Менахема-Мендла Грінфельда, Народ Ізраїлю перебуває зараз у розпалі свого найбільшого страждання, тижневик «Кфар-Хабад», тижнева глава «Дварім» 5783, випуск 2018, сторінка 56.
Упоминается также в статье «Холокост в Сталино».

Повідомити про помилку на цій сторінці