Перейти до вмісту

Шолом-Дов-Бер Вольпо

Матеріал з Хабадпедії
Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо
Основна інформація
Дата народження5708
КраїнаІзраїль
Місце проживанняБейтар-Іліт
НалежністьХабад
Рід діяльностіОдин із рабинів Хабаду на Святій Землі, голова інституту «Рамбам га-шалем»
Освітаєшива «Га-їшув га-хадаш» у Тель-Авіві, литовські єшиви, «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад, центральна «Томхей Тмімім» 770
Посадакерівник інституту «Рамбам га-шалем», керівник єшиви Хабаду в Кір'ят-Гаті, голова Всесвітнього штабу з порятунку народу і Землі, машпіа в «Томхей Тмімім» Бейт-Шемеша та інші
Інші посадиГолова товариства «Наша Земля Ізраїлю», Всесвітнього штабу з порятунку народу і Землі і один із провідних діячів Хабаду за цілісність Землі Ізраїлю.
Учителірав Шломо-Залман Ойербах, Шломо-Хаїм Кесельман
Сім'я
БатькоІцхак-Зеев Вольпо
МатиШейндл-Мушка
ДітиАзріель-Зеліг Вольпо (Бейтар), Цві-Гірш, Йосеф-Гдалья та інші
Брати й сестриМенахем Вольпо, Сіма Ашкеназі
Родовід

Рав Шалом-Дов-Бер га-Леві Вольпо (народився 11 адара 5708 року, 1948), один із рабинів Хабаду на Святій Землі, енергійний діяч у питаннях цілісності Землі Ізраїлю та оголошення особи Мелех га-Мошіаха, керівник інституту «Рамбам га-шалем». У минулому керував закладами Хабаду в Кір'ят-Гаті.

Біографія

р. Шалом-Бер Вольпо (5775)

Народився 11 адара I 5708 року (1948) в Єрусалимі в сім'ї рава Іцхака-Зеєва-Рафаеля (з нащадків Віленського Гаона) і Шейндл-Мушки (уродженої, дочки р. Азріеля-Зеліга Слоніма) Вольпо[1]. У дитинстві ріс у Єрусалимі, а в юності навчався в єшиві «Га-їшув га-хадаш» у Тель-Авіві та в литовських єшивах, під час чого був учнем рава Шломо-Залмана Ойєрбаха. Потім перейшов до єшив Хабаду — до «Томхей Тмімім» Кфар-Хабада — і навчався у відомого машпіа р. Шломо-Хаїма Кесельмана, а також у «Квуці» 5726 року (1965/1966) в центральній «Томхей Тмімім» 770.

За вказівкою Ребе після одруження[2] переїхав жити до Кір'ят-Гата і керував там єшивою Хабаду в Кір'ят-Гаті, а з роками підняв рівень єшиви, і успіх привів до напливу тмімім до успішної єшиви.

Щоб просувати ці заклади, він створив хабадський список до муніципалітету, і рав Вольпо та р. Хаїм Шалом увійшли до складу міської ради від Хабаду.

У 5752 році (1991/1992) рав Вольпо залишив керівництво єшивою. У 5770 році (2009/2010) переїхав жити до Бейтар-Іліта, щоб зміцнити поселення Юдеї та Самарії і зблизька керувати інститутом «Рамбам га-шалем»

У 5778 році (2017/2018) рава Вольпо було призначено машпіа в «Томхей Тмімім» Бейт-Шемеша. У межах цієї роботи він від одного до двох разів на тиждень давав урок хасидуту для 2-го і 3-го курсів, а також діяв і прищеплював учням єшиви тему Геули та Мошіаха, вічності насі покоління і виконання вказівок Ребе щодо Мошіаха та цілісності Землі Ізраїлю. На початку навчального 5780 року (2019/2020) він із великим жалем повідомив керівництву єшиви, що залишить посаду головного машпіа єшиви, оскільки це важко для нього через стан здоров'я, і замість нього прийшов рав Зуша Пойзнер, але час від часу він приїздить проводити фарбрейнген з учнями єшиви, яких назвав «особливо мною любимими».

Його громадська діяльність

Цілісність Землі Ізраїлю

Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо отримує «кос шель браха» від Ребе

У 5740 році (1979) отримав вказівку Ребе видати книгу, яка підсумує думку Тори щодо цілісності Землі Ізраїлю. Книга дістала назву «Думка Тори щодо становища на Святій Землі». Також Ребе вказав йому долучитися до боротьби в цьому питанні, під час якої він давав інтерв'ю засобам масової інформації та поширював звернення проти передачі територій. Під час евакуації району Ямит він приїхав, щоб закріпитися там.

У 5742 році (1982) за вказівкою Ребе видав свою книгу «Шалом шалом ве-ейн шалом», у якій стверджував, що не існує реальності миру з арабським світом.

У 5758 році (1997/1998) він заснував «Всесвітній штаб з порятунку народу і Землі» разом зі своїм соратником равом Єкутіелем Раппом зі Сполучених Штатів; у 5765 році (2004/2005) очолив боротьбу хасидизму Хабад проти плану розмежування й організував з'їзд протесту «Мі ла-Шем елай» у «Біньяней га-Ума» в Єрусалимі. З його ініціативи було написано сувій Тори на заслугу мешканців Гуш-Катифа. Хода з внесенням сувою Тори почалася в Кфар-Маймоні й завершилася в Неве-Дкалімі, напередодні розмежування.

Слідом за розмежуванням виступив ініціатором створення Музею Гуш-Катифа в Єрусалимі. У музеї багато відомостей про єврейське заселення сектору Газа з давніх часів і до розмежування. Мета створення музею — запобігти повторенню подібного відступу в майбутньому.

Після Другої ліванської війни виступив ініціатором кампанії під назвою «Ми вам казали», під час якої поширив мільйон роз'яснювальних брошур в ізраїльській пресі проти плану консолідації та розмежування. Також він розпочав кампанію «Є суд і є Суддя», у якій опублікував фотографії відповідальних за здійснення плану розмежування і стверджував, що кожен, хто доклав руку до цього плану, покараний з Небес. Учасникам плану розмежування слід зректися скоєного, просити прощення у вигнаних і заявити, що не повторять подібних дій.

У місяці хешван 5769 року (жовтень–листопад 2008) разом із Барухом Марзелем зареєстрував у реєстратора партій нову партію під назвою «Наша Земля Ізраїлю» — об'єднана єврейська партія за цілісність Тори, народу і Землі». Створення партії, що відбулося за лічені години до закінчення строку подання списків на вибори до Кнесету, викликало чимало суперечок серед хасидів Хабаду. Зрештою було вирішено об'єднати партію з партією «Національна єдність», причому на четверте місце було поставлено представника «Нашої Землі Ізраїлю» Міхаеля Бен-Арі, якого було обрано до Кнесету.

Перед виборами до уряду в 5773 році (2012/2013) член Кнесету Міхаель Бен-Арі і Барух Марзель залишили партію «Наша Земля Ізраїлю» через розбіжності; рав Вольпо хотів іти на вибори спільно з партіями «Баїт Єгуді» і «Національна єдність», але коли переговори провалилися, рав Вольпо заявив про свою підтримку партії «Баїт Єгуді» на чолі з Нафталі Беннетом[3]. На виборах 5775 року (2014/2015) рав Вольпо змінив свою думку в радіопередачі в Моті Лаві і сказав там, що вказав письмово й усно голосувати за партію «Яхад» на чолі з Елі Ішаєм.

Ребе і проголошення його Мелех га-Мошіахом

У роки з 5743 по 5749 рав Вольпо вів уперту боротьбу за збереження честі Ребе після того, як один із голів литовських єшив виступив і зганьбив хасидів Хабаду. У межах цієї боротьби він видав книги: «Уваарта га-ра мі-кірбеха», «Родеф у-ва ба-махтерет» і «Ідабер шалом».

У 5743 році (1982/1983) він почав писати книгу, присвячену розбору та роз'ясненню законів про царів у Рамбама, і в ній роз'яснення ознак Мелех га-Мошіаха в Рамбама. Рав Вольпо надіслав твір Ребе в 5744 році (1983/1984), і Ребе не відповів. Потім він отримав схвалення равів Моше Файнштейна і Залмана-Шимона Дворкіна і написав Ребе, що планує отримати також схвалення рабинського суду рабинів Хабаду на Святій Землі. Через кілька тижнів йому зателефонував секретар Ребе, рав Ходаков, який передав йому відповідь Ребе, у якій той заборонив йому друкувати, говорити чи писати про будь-що, пов'язане з Мошіахом[4][5]. Після цієї відповіді рав Вольпо попросив прощення за те, що завдав прикрості, і Ребе відповів: «Ясно, що в усьому листі та в моїх словах про все вищезгадане не було абсолютно нічого протилежного благословенню, не дай Б-г, не дай Б-г. І немає цього й нині, не дай Б-г, не дай Б-г».

11 нісана 5751 року (26 березня 1991) отримав вказівку від Ребе: «Напевно повторюєш ДАХ прилюдно, і час тому сприяє — дні Мошіаха». Після виголошення відомої сіхи і «Двар малхут» Тазрія-Мецора про те, що прямий шлях до наближення Геули — це вивчення питань Геули та Мошіаха, до нього звернувся один із членів рабинського суду рабинів Хабаду і сказав йому написати Ребе, що рабини Хабаду звеліли йому запитати, чи можна тепер надрукувати книгу, оскільки часи змінилися. Відповідь Ребе була позитивною — за умови поради з тямущими друзями та вилучення уривків, які можуть віддалити деяких євреїв[6]. Рав Вольпо вчинив за вказівкою Ребе, і книга вийшла в хешвані 5752 року (1991/1992) під назвою «Єхі га-Мелех» зі схваленнями відомих рабинів (рава Моше Файнштейна, рава Овадьї Йосефа, рава Менаше Кляйна, рава Пінхаса Гіршпрунга, рава Моше Штерна, рава Аврагама Шапіри, рава Мордехая Еліягу і всіх членів рабинського суду рабинів Хабаду на Святій Землі[7]). При цьому Ребе благословив видання книги і попросив, щоб рав Вольпо надіслав йому оправлений примірник[8].

Узимку 5752 року (1991/1992) він написав кунтрес під назвою «Кабалат пней Мошіах цідкейну» про порядок розкриття Мелех га-Мошіаха згідно з Рамбамом. Ребе відповів у відповіді від 13 адара I 5752 року (17 лютого 1992): «Я вже відповідав йому, що такі статті віддаляють вельми багатьох від вивчення ДАХ — протилежність поширенню джерел назовні»[9]. Однак, з іншого боку, 16 адара I 5752 року (20 лютого 1992) Ребе відповів анаш у Лоді, які написали з приводу уроку про питання Мошіаха, що мав відбутися в них, — були такі, що бажали привезти рава Вольпо, щоб він говорив про те, що Ребе є Мелех га-Мошіах, і були такі, що заперечували проти цього, і написали, що рабин громади рав Барух-Боаз Юркович сказав, що перед тими, хто бажає слухати, — адже заради цього вони й приходять на урок, — немає проблеми говорити на цю тему, однак були інші рабини[10], які бажали скасувати урок: «У судді (рабина, що на місці) немає нічого, крім того, що бачать його очі»[11]. Унаслідок цього урок із равом Вольпо відбувся, а потім рав Вольпо провів серію лекцій по всій країні взимку 5752 року (1991/1992), у яких пояснював необхідність прийняття царства Ребе Мелех га-Мошіаха.

У 5753 році (1992/1993), коли тема ототожнення Ребе як Мелех га-Мошіаха набрала значного ходу із заохочення Ребе, він написав книгу «Єхі га-Мелех га-Мошіах», щоб роз'яснити постанову рабинів про те, що Ребе є Мелех га-Мошіах. Ребе дозволив шаліаху раву Єгораму Ульману з Австралії вивчати цю книгу з наближеними і благословив, щоб вивчення було успішним[12]. Так само й раву Цві Грінблату Ребе дозволив перекласти розділи з книги іспанською і поширювати їх у себе[13].

У роки з 5752 по 5754 рав Яаков Ланчнер вів у системі «Нехайєг ве-нішма» службу, у якій слухачі записували запитання на теми Мошіаха, ототожнення Ребе як Мошіаха і пов'язані з цим, а рав Вольпо давав відповіді. У 5754 році (1993/1994) він відредагував запитання і видав книгу «Мевасер тов», що містить запитання і відповіді щодо прийняття царства Ребе як Мошіаха (з додаванням роз'яснення інших подробиць учення Хабаду та поведінки Ребе, про які дехто ставив складні запитання в ті дні), і книга удостоїлася схвалення Ребе[14].

Після 3 тамуза 5754 року (12 червня 1994) рав Вольпо видав книги «Га-нісайон га-ахарон» і брошуру під назвою «Сефер софер ве-сіпур», у яких він роз'яснює віру хасидів у те, що Ребе є Мелех га-Мошіах і після 3 тамуза.

І після 3 тамуза він продовжував поширювати віру у вічність життя Ребе Мелех га-Мошіаха шліта[15] і в ототожнення Ребе як Мелех га-Мошіаха, і навіть брав участь і виступав[16] на з'їздах Геули та Мошіаха, що проходили в 5755 році (1994/1995) під керівництвом рава Зімроні Цика. І надалі, коли виникла протидія цій вірі, рав Вольпо продовжував приїжджати на з'їзди Об'єднання за справжнє і повне Визволення.

Також і у своїй діяльності щодо цілісності Землі Ізраїлю рав Вольпо підкреслює, що йдеться про війни Мелех га-Мошіаха.

У 5756 році (1995/1996) рав Менаше Кляйн написав листа проти віри хасидів у Ребе як Мелех га-Мошіаха і після 3 тамуза і надіслав його членам рабинського суду Краун-Гайтс. Рав Вольпо відповів йому довгим листом із цього питання. Лист-відповідь не було опубліковано. У 5769 році (2008/2009) рав Кляйн надрукував зміст свого листа в передмові до своєї книги «Мішне галахот», що викликало бурю у світі Тори. Рав Вольпо написав йому ще одного листа, який було опубліковано в хабадській пресі.

Рав Вольпо підписав постанову про те, що Ребе є Мелех га-Мошіах, а також постанову про те, що Ребе живий.

Бейтар

У 5766 році (2006) заснував у харедимному поселенні Бейтар-Іліт інститут «Рамбам га-шалем».

У 5767 році (2006/2007) у присутності рабинів Ізраїлю було представлено перший том «Рамбам га-шалем» у межах проєкту — на закони Шабату, розділи 1–4. У 5780 році (2019/2020) було представлено восьмий том — на розділи 18–19.

У 5770 році (2009/2010), на знак солідарності з мешканцями рубежів Землі Ізраїлю, рав Вольпо переїхав жити на межу «заморожування», до поселення Бейтар-Іліт, і тим самим опинився ближче до інституту «Рамбам».

Його книги

Книга «Пардес шалом — Шаар га-хасидут»

Родина

Додаткова література

Зовнішні посилання

Відео

Примітки

  1. ^ Див. його картку в «Сефер га-хасидім».
  2. ^ З пані Белою Гінор (з родини хасидів Карлін-Столін), племінницею рава Біньяміна Левітіна
  3. ^ Див., наприклад, Підсумки правди в Кфар-Хабаді, 12 швата 5773 (23.01.2013), сайт «Хабад інфо»
  4. ^ «Зателефонувати йому від мого імені: мабуть, він удає, що не розуміє того, що я відповідав раніше, — що можна зашкодити, і наскільки, не про нас будь сказано, Хабаду і поширенню джерел писанням про цю справу і т. д., — що намір мій був головним чином щодо нього, і тямущому досить. І цим я застерігаю його, щоб він припинив говорити чи писати, і тим паче поширювати, і тим паче друкувати будь-що з питань Мошіаха — як від свого імені, так і від чужого імені, через посланця тощо — чи будь-яким хитрощем, і в будь-якому стилі та вигляді. І якщо, не дай Б-г, він зробить у цьому щось, хай знає ясно, що це війна проти мене зокрема і загалом. Ясно, що сказане охоплює коментар на питання Мошіаха в Рамбама, чи інші книги і маамари ДАХ, і все тому подібне».
  5. ^ Коли рав Вольпо запитав секретаря Ребе, рава Біньяміна Кляйна, чому, коли він надіслав Ребе свій твір, Ребе нічого не відповів, а через кілька місяців відповів такою різкою відповіддю, йому відповіли, що того самого дня, коли було отримано цю відповідь, надійшов лист від одного з рабинів у Єрусалимі, у якому той писав Ребе, що чув, ніби рав Вольпо збирається видати книгу, яка призведе до осквернення Імені Всевишнього
  6. ^ «Якщо він вилучить, на думку тямущих друзів, уривки, які можуть віддалити євреїв із синів Ізраїлю від вивчення ДАХ, — варто того. Згадаю на Ціоні».
  7. ^ Схвалення було надруковано знову на початку книги «Тумат єшарім танхем»
  8. ^ Оголошення особи Визволителя: Ребе, який заборонив, — це Ребе, який дозволив — інтерв'ю з равом Шаломом-Довом Вольпо в газеті «Бейт Мошіах», опубліковане .
  9. ^ «Хешбоно шель олам», с. 143.
  10. ^ Ті, хто вважали, що мають повноваження «загальних рабинів»
  11. ^ Збірник «Ве-гу йігалейну» видання «Ваад хаялей Бейт Давид» (с. 41)
  12. ^ Щоденник кислева 5753 (листопад–грудень 1992).
  13. ^ Щоденник 770 «Бейт Мошіах»
  14. ^ «Мевасер тов», с. 76.
  15. ^ Але див., що він пише у своїх книгах «Га-нісайон га-ахарон» і книзі «Софер ве-сіпур»
  16. ^ Виступ рава Вольпо на з'їздах Геули та Мошіаха — 5755.
  17. ^ Огляд книги
  18. ^ До весілля його сина: «Машміа шалом» — нова книга рава Вольпо
Шалом-Дов-Бер Вольпо згадується ще в 220 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8432363500

Повідомити про помилку на цій сторінці