Перейти до вмісту

Уроки релігійних знань («Шла»)

Матеріал з Хабадпедії
Емблема організації

Організація «Шла» (англійською: Released Time Program) — організація, що діє при «Ваад магіней у-мархівей га-хінух га-кашер» (NCFJE) і керує мережею щотижневих уроків юдаїзму для учнів державних шкіл у Нью-Йорку в межах програми «Вільна година» (Released Time). Організацію засновано в 5700 році (1940) за вказівкою і з благословення Ребе Раяца з метою прищепити основи Тори і заповідей єврейським дітям, які навчаються в державній системі освіти.

Історія

До 5700 року (1939/1940) американська конституція забороняла викладання уроків релігії в державних школах. У 5700 році (1939/1940) було ухвалено закон, який дозволяє надавати щотижневу вільну годину в середу в державних школах, щоб дати учням можливість вивчати свою релігію поза межами школи.

З прибуттям Ребе Раяца до Америки і відкриттям «Махане Ісраель» було створено цю структуру на чолі з равом Яаковом-Єгудою Гехтом і равом Нісаном Мінделем.

«Махане Ісраель» почало діяти, щоб використати цю годину для викладання й вивчення юдаїзму; ця година — остання година в середу, і звідси її поширена назва «мітвох шоа» (година середи).

У цих межах учні-тмімім виходили викладати юдаїзм по всьому Нью-Йорку та його околицях. З часом ця організація розвинулася в суботні збори. У 5736 році (1975/1976), з проголошенням мівцо «Хінух», ця організація набула розмаху і утвердилася[1].

З роками діяльність перейшла у відання «Ваад магіней у-мархівей га-хінух га-кашер».

Передісторія

Закон набув чинності взимку 5701 року (1940/1941). Спочатку цим законом скористалися переважно християнські організації, щоб викладати дітям уроки релігії; різні єврейські організації виступили проти цього, оскільки це надавало легітимності навчанню всередині державних шкіл.

У 5702 році (1941/1942) Ребе Раяц розпорядився створити організацію, яка посилатиме учнів із різних єшив по всьому Нью-Йорку, щоб давати уроки релігії учням, які навчаються в державних школах. Організацією керував рав Яаков-Єгуда Гехт.

Організацію підтримували багато ортодоксальних організацій того часу, як-от «Союз рабинів Сполучених Штатів і Канади», «Союз адморів Сполучених Штатів і Канади», «Об'єднання єврейських громад у Сполучених Штатах» та інші рабини.

Із заклику адмора з Бояна:

П'ять років тому група учнів відомих мтівт у Нью-Йорку, піонерів армії Всевишнього, добровільно зголосилася і заснувала «Ваад магіней у-мархівей хінух га-кашер». Цей комітет перебуває під наглядом «Мерказ ле-іньоней хінух», безперечно відомого єврейській публіці в усіх країнах Америки своєю важливою і святою працею заради чистого виховання. Він поставив собі за мету... заснувати «уроки з питань релігії» в державних школах для тих дітей, які з якої б то не було причини не мають змоги бути в єшиві... Члени згаданого комітету, будучи відданими цій своїй великій ідеї всіма своїми силами і присвячуючи їй увесь лій і кров свого серця, увесь вогонь своїх молодих душ, встигли за небагато років ввести під крила Шхіни понад шість тисяч хлопчиків і дівчаток, які отримують повне і кошерне виховання... Приєднайтеся ж до учнів єшив і найкращих мтівт, щоб працювати з ними пліч-о-пліч, щоб відновити зруйнований жертовник Всевишнього, врятувати єврейську молодь у цій країні від загибелі душі й від спалення нешами

.

Унаслідок цих закликів вийшли учні з різних єшив, і серед них: єшива «Рабі Іцхак Ельханан», і з єшиви «Рабейну Хаїм Берлін», «Тора ва-Даат», «Мтівта Тіферет Єрушалаїм» (MTJ), єшива «Бейт Йосеф» і єшива «Явне», а паралельно — учениці «Бейт Яаков» і «Бейт Рівка».

Протидія

Різні голоси протидії організації лунали з різних боків, серед них — представники реформістського юдаїзму, які стверджували, що ця година навчання суперечить американській конституції, яка відокремлює релігію від держави. Інші голоси протидії лунали з боку харедимних євреїв, які заперечували проти легітимності, що надається навчанню в державних школах як заміні навчання в талмуд-торі.

Роки заснування

Установу «Шла», або, за її поширеною назвою, «Ваад магіней у-мархівей хінух га-кашер», заснував його святість Ребе Раяц у межах «Мерказ ле-іньоней хінух», під керівництвом свого зятя, Ребе. Метою організації було давати уроки Тори і юдаїзму сотням і тисячам синів і дочок Ізраїлю, які навчалися в народних школах у Сполучених Штатах. Це — в межах програми вільної години Великого Нью-Йорка.

Багато єврейських родин було врятовано від асиміляції, і вони стали дотримуватися Тори і заповідей завдяки уроку «Шла», який привів їх до усвідомлення свого єврейства, розкрив у них гордість Яакова і спонукав їх більше дізнаватися про свою єврейську належність.

Початок діяльності припав на зиму 5703 року (1942/1943). Тоді було засновано організацію (у своїх листах Ребе Раяц висловлюється: «невідомо, що від імені 770 вона заснована на його кошти»). Це був рав Хаїм-Цві Куніков (раніше рабин синагоги «Цемах Цедек» у районі Вільямсбург), який розпочав самостійну діяльність приблизно роком раніше, а згодом порушив цю тему в довгому і докладному листі до Ребе Раяца. У листі він виклав доводи, які інші висували проти цієї справи, а поруч із ними написав свою особисту думку, що можна і реально діяти й досягти в цьому великих успіхів, і не лише в його районі, а й у всьому місті. Його метою було отримати думку Ребе Раяца, і справді Ребе Раяц дуже підтримав цю ідею.

Ребе, як директор «Мерказ ле-іньоней хінух», відповів раву Кунікову листом від 7 швата 5703 року (13 січня 1943), що його святість Ребе Раяц спонукав «Мерказ ле-іньоней хінух» діяти в цьому, і вони вже надіслали йому необхідні бланки для організації цієї справи (мабуть, щоб отримати офіційний дозвіл).

10 швата 5711 року (17 січня 1951). Цього дня Ребе офіційно прийняв провід Хабаду. Через кілька днів Ребе провів довгу бесіду в «єхідуті» з одним із редакторів газети «Форвертс», і сказане з'явилося як інтерв'ю в п'ятницю, 19 швата. Головне в сказаному було зосереджено на новизні методу Хабаду, на особливому шляху поширення юдаїзму, який здійснив його тесть, його святість Ребе Раяц, у Сполучених Штатах, і серед іншого він сказав (переклад з їдишу):

«Є закон, що треба звільняти учнів з (народних) шкіл на одну годину щотижня, щоб вони вивчали релігійні предмети, які заборонено [=за законом у Сполучених Штатах] вивчати в школах. Католики і протестанти цим скористалися, а євреї — ні. Прийшов Ребе (Раяц), благословенної пам'яті, і сказав: покличте місцевих юнаків і дівчат, щоб вони вчили юдаїзм із дітьми. Якщо вони не знають — нехай дізнаються. Виведіть дітей зі шкіл на годину і приведіть їх сюди».

І так виник великий рух заради цієї мети під керівництвом рава Яакова Гехта і п. Моше Моргенштерна — рух, який мав великий успіх.

«Досвідчені вихователі»

У місяці елул 5705 року (серпень–вересень 1945) в рабинсько-торанічному щомісячнику «Га-Пардес» було опубліковано оголошення про збір коштів «Мерказ ле-іньоней хінух», що перебуває під проводом «Ребе шліта (Адмора шліта) з Любавичів і яким керують: рав Менахем Шнеєрсон — голова виконавчого комітету; рав Х. М. А. Ходаков — директор; п. Нісан Міндель — головний секретар. Який за чотири роки свого існування встиг з д[опомогою] Вс[евишнього]: ..організувати години вивчення релігії для 5000 єврейських дітей з англійських загальних шкіл, які досі не отримували жодного єврейського виховання..».

У 5706–5707 роках (1945–1947) низка торанічних організацій опублікувала листи підтримки «Ваад магіней у-мархівей га-хінух га-кашер», як-от «Союз рабинів Сполучених Штатів і Канади», «Агудат адморім Сполучених Штатів і Канади» (підписано праведним равом з Бояна — «Мордехай-Шломо Фрідман з Бояна») і «Об'єднання єврейських громад у Сполучених Штатах».

До речі, у статті про комітет, підготовленій у 5706 році (1945/1946), сказано, що «комітет поставив себе під опіку „Мерказ ле-іньоней хінух“ — цієї великої позапартійної установи . . заснованої Любавицьким Адмором, на чолі якої стоять досвідчені вихователі рав Менахем Шнеєрсон, рав Х. М. А. Ходаков і п. Нісан Міндель..».

У 5720 році (1959/1960) у Вашингтоні відбулася конференція золотого ювілею від імені Білого дому — загальнодержавна конференція, що скликається раз на десятиліття на тему дітей і молоді, — у дні з 28 адара по 5 нісана.

За вказівкою Ребе в ній брала участь офіційна делегація від Хабад-Любавич, завдяки зусиллям якої (попри сильний опір інших єврейських організацій) конференція ухвалила рішення на користь години для вивчення релігії.

Серед членів делегації були: рав Давид-Дов, хай живе він, Голландер. Рав д-р Нісан Міндель, рав Яаков-Єгуда Гехт і рав Залман, хай живе він, Познер.

Більшістю в 206 голосів «за» проти 147 противників конференція ухвалила таке рішення:

«Щоб діти і молодь отримували більше можливостей для особливого релігійного виховання в багатьох видах діяльності в будні дні, включно з вільною годиною або годиною звільнення від народних шкіл для програм під наглядом місцевих релігійних органів».

Мабуть, у зв'язку з цією конференцією Ребе говорив в Ахарон шель Песах того року і дивувався з противників, які виходили з міркувань «іцтла де-кдуша».

Цінність участі

На фарбрейнгені в день Сімхат Тора 5716 року (1955/1956)[2] Ребе з болем говорив про відсутність належної участі в роботі установ Хабаду. Ребе перелічив і назвав одну за одною важливі установи свого тестя, його святості Ребе Раяца, причому між «Томхей Тмімім» і «Бейт Рівка» з'являються «Уроки релігійних знань» – щотижнева година вивчення юдаїзму з дітьми державних шкіл:

У нього немає часу займатися справами Ребе, такими як «Томхей Тмімім», «Огалей Йосеф-Іцхак Любавич», «Махане Ісраель», «Мерказ ле-іньоней хінух», «Уроки релігійних знань», «Бейт Рівка»...

На фарбрейнгені в святий Шабат тижневої глави «Кі теце» 11 елула 5750 року (1 вересня 1990) Ребе виголосив особливу і рідкісну сіху у зв'язку із завершенням «шлошім» після відходу з життя рава-хасида і т. д. р. Яакова-Єгуди Гехта (мир праху його)[3]. Там сказано серед іншого:

Серед особливих справ, якими він займався, було – виховання єврейських дітей, вивчення Тори з малими дітьми, включно і особливо – з єврейськими дітьми, які перебувають (поки що) в державних школах («паблік скулс»), тим, що він установив для них уроки вивчення Тори, «Уроки релігійних знань» («Шла»), за назвою установи, яку він очолював, і займався цим із силою і самопожертвою, так що, попри перешкоди і затримки, які були з боку законів держави, він не збентежився і зумів отримати особливий дозвіл установити уроки релігійних знань, і через нього організувалися уроки Тори в сотнях місць...

В Ахарон шель Песах 5720 року Ребе висловився [4]:

Бачили на власні очі величину користі цієї справи — що ця година навчання врятувала сотні дітей від «кліпат нога», а також від трьох нечистих кліпот...

Можна пальцем указати на дітей, яких ця щотижнева година навчання привела до талмуд-тор і єшив, на дівчат, які навчаються тепер у «Бейт Рівка» або «Бейт Яаков», на заміжніх жінок, які ведуть єврейські доми.

А 10 швата 5726 року (31 січня 1966) він говорив про дві крайності в діяльності його святості Ребе Раяца: що, з одного боку, він заснував єшиву, в якій вивчатимуть учення хасидуту, і щоб це було помітно і у вивченні нігле (пройнятому світлом і життєвістю, хасидським теплом і життєвістю) – і от:

Водночас — оскільки є й такі діти, які не отримують ні релігійного виховання, ні єврейського виховання, зовсім без єврейства («їдишкайт»), навіть без «їдишу», а виховуються в «державній» школі («паблік скул»), і не більше того, — шукати людей, які вчитимуть із ними «алеф-бейс» англійською . . І цьому він присвячував час коштом інших своїх справ, аби лише справу було засновано, і займався обома крайностями з тією самою самопожертвою, запалом і життєвістю.

Видання

У 5705 році (1944/1945) почали виходити брошури для дітей під назвою «Шла», які роздавалися безкоштовно учасникам «Шла», і в них друкувалася розповідь із продовженням роботи художника п. Міхаеля, хай живе він, Шварца. Ребе (тоді «Рамаш»), який скеровував його і навіть дав йому урок єврейського малюнка, робив йому зауваження, щоб поліпшити малюнки як з єврейського боку, так і з візуального, щоб вони більше пробуджували і привертали увагу.

Одного разу (у 5705 або 5706 році (1945/1946)) п. Шварц увійшов до Ребе, який був тоді вбраний у таліт і тфілін, і Ребе вказав на кілька необхідних виправлень.

Улітку 5709 року (1948/1949) Ребе, провідник нашого покоління (а з ним рав Ходаков), зустрівся з равом гаоном р. Іцхаком-Айзіком Герцогом, благословенної пам'яті. Бесіда йшла про діяльність «Мерказ ле-іньоней хінух», і рав Герцог написав послання і слова благословення учням «Шла».

Одного разу (у 5708 або 5709 році (1948/1949)) Ребе зустрів біля своєї квартири учнів, які йшли на діяльність «мітвох шоа», і спитав їх, що вони несуть у пакетах, які мають із собою. Це було перед Ханукою або Пуримом, і юнаки відповіли, що це речі для роздавання в «Шла». Ребе попросив подивитися, що всередині, і згадав кілька речей, наявність яких у пакетах важливо перевірити.

Хотіти виконати покладене на нас

Коли Ребе виступав перед зібранням молодих активістів «Ваад магіней у-мархівей га-хінух га-кашер», він сказав серед іншого:

Головне, що важливо, — не ми з нашими слабкостями і (обмеженими) можливостями; головне — наше бажання робити роботу, у важливості якої ми впевнені. Успіх не в наших руках, а в руках Всевишнього. Але ми зобов'язані хотіти виконати те, чого Він хоче від нас, і завдяки цьому бажанню наші слабкості і наші недоліки скасовуються і стають позбавленими значення.

Добрий початок

У звіті, який комітет «Шла» написав Ребе в 5723 році (1962/1963), ішлося про дії з розширення класів, і Ребе відгукнувся:

І хай буде воля Його, щоб це було добрим початком — виконати повеління наших мудреців «і поставте багато учнів» як належить.

Поруч з уривком у звіті про наставників, які залишаються десять хвилин і довше після години навчання, щоб поговорити з дітьми і вплинути на них виконувати додаткові заповіді в себе вдома і записатися до талмуд-тор, Ребе написав:

Велике спасибі [=тшуот хен] за добрі вісті [=га-бсорот га-товот].

А коли зазначили, що просять благословення нашого вчителя на успіх в усіх згаданих діях, він написав:

Згадаю на святій могилі про вищезгадане, адже цей рік — 150-й [=від дня відходу його святості Алтер Ребе] і т. д.

Згодом, у 5735 році (1974/1975), було створено відділ для тих, хто говорить івритом, услід за хвилею тих, хто виїхав з Країни. До Пуриму 5736 року (1975/1976) Ребе було подано випуск «Даф ле-яд», який підготували для дітей. Ребе, який прийшов тоді зі свого дому, одразу взявся читати випуск, попри купи пошти, що чекали його відповідей ще до того, і відгукнувся на розказане там, що Мордехай-юдей, дядько цариці Естер, не вклонився Гаману. Ребе обвів кружечком слово «дядько» і написав:

Син, Мег[ілат] Е[стер] 7, 2, виправити.

Тобто: у Мегілат Естер (Сувої Естер) там сказано: «І був він вихователем Гадаси, вона ж Естер, дочки його дядька».

Особливий фарбрейнген

Ребе під час фарбрейнгену
Мешамеш бе-кодеш рав Берл Юнік подає Ребе посудину для омивання рук на фарбрейнгені, що відбувався у свято Сукот у суці на подвір'ї 770 з дітьми організації «Уроки релігійної освіти», коли біля мікрофона виступає рав Джей-Джей Гехт
Ребе роздає глечики вина з кос шель браха наставникам, щоб роздати дітям

У Холь га-моед Сукот 5737 року Ребе провів особливий фарбрейнген[5] для дітей з державних шкіл, які беруть участь у «реліз тайм»: Ребе омив руки і їв халу, виголосив сіху і роздав їм кос шель браха через наставників; дівчатка сиділи в Малому залі і дивилися в суку з вікна, потім і вони ввійшли до суки

Нині

У Нью-Йорку

Щотижня кілька сотень юнаків виходять на діяльність по середах по всьому місту Нью-Йорку. І щотижня беруть участь тисячі дітей, а також протягом року проводиться кілька кемпів. Керівники діяльності:

У Землі Ізраїлю

І в Країні, хоча немає щотижневої години, хабадські хасиди використовують можливість дати єврейські знання дітям, які навчаються в структурах, що не викладають юдаїзм достатньою мірою, і одна з поширених можливостей для цього — літні канікули.

Протягом літніх канікул створюються десятки літніх таборів, у яких сотні й тисячі дітей удостоюються кошерного єврейського виховання. Також особливі брошури для вивчення і єврейської діяльності випустила «Цеірей Агудат Хабад» в Ізраїлі.

Останніми роками було створено організацію «Ягадудс», яка поставила собі за мету повернути вінець на колишнє місце і впорядкувати діяльність «Шла» у Святій Землі. Організація проводить десятки літніх клубів по всій Країні, в яких діти вивчають цінності юдаїзму із задоволенням і радістю.

Див. також

Додаткова література

Зовнішні посилання

[www.jewishhour.org На сайт]

Примітки

  1. ^ Докладно висвітлено в книзі «Уроки релігійних знань — історичний огляд установи із захисту і розширення виховання єврейської молоді в Сполучених Штатах». Книга вийшла у виданні «Мерказ ле-іньоней хінух» у 5766 році (2005/2006) (263 сторінки) святою мовою поряд з англійською, і з неї тут наводяться іскри.
  2. ^ «Торат Менахем», т. 15, с. 159
  3. ^ Сіху було відредаговано і надруковано в «Сефер га-сіхот» 5750, том 2 (перекладено святою мовою в «Гітваадуйот 5750», т. 4, с. 232)
  4. ^ «Торат Менахем», т. 28, с. 62
  5. ^ Особлива документація цього фарбрейнгену на сайті «Анаш»

Повідомити про помилку на цій сторінці