Перейти до вмісту

Хаїм-Єгуда Кринський

Матеріал з Хабадпедії
Хаїм-Єгуда Кринський
Основна інформація
Відомий якРав Хаїм-Єгуда Кринський
Дата народження15 кислева 5694 (3 грудня 1933)
Місце народженняБостон США
КраїнаСША[В]
Місце діяльностіНью-Йорк США
Рід діяльностіекономіст, рабин[В]
Освіта«Ахей Тмімім» у Бостоні, центральна єшива «Томхей Тмімім» — «770»
Посадачлен секретаріату Ребе, голова «Махане Ісраель», голова «Мерказ ле-іньоней хінух», секретар Всесвітньої «Агудат хасидей Хабад», водій Ребе в поїздках до Огелю
Інші посадиСекретар Ребе, голова «Махане Ісраель», член правління «Мерказ ле-іньоней хінух» і секретар Всесвітньої «Агудат хасидей Хабад»
Сім'я
БатькоШмая Кринський
ДружинаДвора, дочка р. Зеев Казінець
ДітиГілель-Давид Кринський, Шмая Кринський (Краун-Гайтс), Менахем-Мендл Кринський, Леві-Іцхак Кринський, Шейна-Бейла, Хана
Брати й сестриЗеєв-Ар'є Кринський, Моше-Еліезер Кринський, Йосеф-Дов Кринский, Пинхас-Шмуэль Кринский
Родовід

Рав Хаїм-Єгуда Кринський (Йодл, Рахік; народився 15 кислева 5694 року, 3 грудня 1933) — член секретаріату Ребе, голова «Махане Ісраель», член правління «Мерказ ле-іньоней хінух» і секретар Всесвітньої «Агудат хасидей Хабад».

Біографія

Рав Кринський поруч із Ребе
Секретарі за роботою в кімнаті секретаріату. На фото справа наліво: Йодл Кринський, Біньямін Кляйн, Єгуда-Лейб Гронер і секретар Ребе Раяца Хаїм Ліберман

Народився в Бостоні, США, у сім'ї р. Шмаї Кринського. Слідом за своїми старшими братами, які перейшли до закладів Хабаду, він теж перейшов до єшиви «Ахей Тмімім» у цьому місті, а згодом, у 5706 році (1945/1946), — до центральної єшиви «Томхей Тмімім» — «770». Ще до прийняття Ребе проводу рав Кринський підтримував зв'язок[1] з Ребе, і Ребе кілька разів просив його про допомогу в наближенні певних євреїв.

У 5710 році (1949/1950) Ребе увійшов до Малого залу в 770 і запитав, у кого з юнаків є водійські права; р. Йодл, який був там, сказав, що може відвезти Ребе, і відтоді став водієм Ребе в його поїздках до Огелю[2].

На початку 5710-х років він вирушив у шліхут від «Мерказу» до глухого містечка і нічого не зміг зробити, через що був розчарований. Ребе говорив про нього в сіхі і сказав, що хоча він думає, що нічого не зробив, насправді, коли він ішов вулицею, на нього подивився з вікна єврей, згадав про своє єврейство і завдяки цьому повернувся до тшуви[3].

У 5716 році (1955/1956), після теракту в Кфар-Хабаді, був посланий Ребе до Святої Землі разом із групою шлухім, щоб підбадьорити дух жителів. 15 тамуза 5717 року (14 липня 1957) за пропозицією Ребе[4] одружився з Дворою, дочкою р. Зеєва Казінеца, який був одним із наближених Ребе Раяца і Ребе та енергійно діяв у поширенні юдаїзму по всіх США.

Одружився з Двойрою[5], і удостоївся того, що Ребе брав участь у трапезі з нагоди тнаїм і у весіллі.

У 5717 році (1956/1957), перед своїм весіллям, отримав пропозицію від рава Хаїма-Мордехая-Айзіка Ходакова приєднатися до складу секретаріату Ребе, і фактично почав працювати 25 тішрея 5718 року (20 жовтня 1957)[6]. У межах своєї посади секретаря рав Кринський встановив зв'язки з багатьма людьми, зокрема високопосадовими, і залучив їх на користь Хабаду.

Невдовзі після того як він почав працювати в секретаріаті, Ребе звелів йому почати редагувати бюлетень для публікації хабадських новин, який розсилався б до редакцій газет і засобів масової інформації. Цей бюлетень за вказівкою Ребе отримав назву «Lubavitch News Service» [= Служба новин Любавич].

Крім того, служив особистим водієм Ребе в його поїздках до Огелю. Ребе перебував сам в огорожі святої могили свого тестя, а Кринський чекав у машині й виконував у машині канцелярську роботу. Відповідав за збирання записок «підйон нефеш», подарунків і грошей, отриманих під час роздавання доларів. За роки роботи поруч із Ребе він виступив ініціатором десятків проєктів з поширення юдаїзму і удостоївся докладних відповідей Ребе на них, наприклад хабадські стенди на різних міжнародних виставках, випуск альбомів про діяльність Хабаду, пам'ятна монета ходи Лаг ба-Омеру та інші ініціативи. Підтримував зв'язок із матір'ю Ребе, ребецн Ханою Шнеєрсон, і Ребе навіть назвав його перед своєю матір'ю одним із трьох людей, до яких вона може звернутися в разі потреби[7].

Коли Ребе проводив збір коштів на будівництво кварталу в Кфар-Хабаді на фарбрейнгені 19 кислева 5718 року (12 грудня 1957), Ребе звернувся до нього і звелів йому потроїти суму, яку той зобов'язався пожертвувати[8].

Під час фарбрейнгену 10 швата 5724 року (24 січня 1964) Ребе попросив рава Кринського почати співати нігун «Ах ле-Елокім домі нафші», сказавши, що він не обмежений усіма тутешніми справами[9], а отже, може співати. Потім Ребе згадав його як того, хто «возить мене до святої могили і від святої могили винуватця гілули»[10].

У 5740 році (1979/1980) заснував разом зі своїм сином р. Гілелем-Давидом Кринським організацію «Джем».

У рава Кринського є докладний щоденник про роки його діяльності поруч із Ребе, і він публікує частини з нього в тшурот до сімейних урочистостей своїх нащадків.

Громадська діяльність

У 5736 році (1975/1976), на прохання рава Ходакова, був призначений секретарем Агудат хасидей Хабад. У 5749 році (1988/1989) був призначений членом правління «Махане Ісраель». Був також членом «Керен Хамеш».

У суді над книгами він був тим, хто керував боротьбою за позицію хасидизму Хабад щодо повернення книг до бібліотеки. У 5749 році (1988/1989) під його наглядом почала виходити газета «Любавич Інтернешнл», яка проходила коректуру Ребе. Займався також облаштуванням Бібліотеки «Агудат хасидей Хабад» і придбанням книг для бібліотеки.

Після відходу ребецн Хаї-Мушки наприкінці швата 5748 року (січень–лютий 1988) Ребе написав свій перший заповіт, у якому призначив Кринського опікуном свого майна[11]. У місяці елулі того ж року Ребе написав ще один заповіт, у якому призначає в майбутньому Кринського відповідальним за «Махане Ісраель» разом із равами Хаїмом-Мордехаєм-Айзіком Ходаковим і Нісаном Мінделем. У 5758 році (1997/1998), після відходу з життя р. Нісана Мінделя, Кринського було призначено замість нього генеральним директором, а згодом головою[12]. Фактично обов'язки відповідального за «Махане Ісраель» виконував рав Шалом-Мендл Сімпсон.

Спочатку служив секретарем «Мерказ ле-іньоней хінух», а після відходу з життя рава Ходакова посів його місце голови організації. Після 3 тамуза 5754 року (12 червня 1994), коли було оприлюднено текст заповіту, написаний за вказівкою Ребе в 5748 році (1987/1988), він стверджував, що з ним не слід рахуватися, оскільки не було знайдено підписаного заповіту. Того періоду було створено спеціальний рабинський суд[13] для з'ясування питання за вказівкою Ребе[14], але коли рабини попросили його прийти на суд Тори для з'ясування претензій, він не забажав з'явитися, і рабинський суд постановив[15], що слід вважати основним заповіт Ребе, представлений перед ними і відкоригований Ребе, згідно з яким рави Шалом-Мендл Сімпсон і Нісан Міндель мають стояти на чолі організації[16]. З іншого боку, «Рада любавицьких рабинів» винесла рішення на його користь і підтримала його рішення не з'являтися перед рабинським судом. У місяці менахем-ав 5770 року (липень–серпень 2010), за рішенням «Ради любавицьких рабинів», його було призначено членом виконавчого комітету «Мерказ ле-іньоней хінух»[17].

У зв'язку з його діяльністю щодо повернення Зібрання Шнеєрсона до Любавицької бібліотеки в іярі 5782 року (2021/2022) йому, разом із равом Шломо Куніним і Аврагамом Шем-Товом, було заборонено в'їзд до Росії[18].

Починаючи з 5765 року (2004/2005) триває судовий процес щодо управління «Великим залом» у 770 між Агудат хасидей Хабад, на чолі якої стоять рав Аврагам Шем-Тов і рав Кринський, і габаями синагоги «770».

Критика

Лист від місяця іяра 5754 року (квітень–травень 1994)

У місяці іярі 5754 року (1993/1994), унаслідок його звернення до світського суду разом із ще трьома членами Агудат хасидей Хабад, одинадцять рабинів анаш[19] випустили лист, у якому написали, що вони «ло цаеті діна» і що «на них лежить страшна відповідальність за осквернення Імені[20].

У місяці тамузі 5755 року (1994/1995), унаслідок ще одного епізоду, у якому він ухилився від явки за викликом на суд Тори за системою «зе борер ло ехад ве-зе борер ло ехад»[21] у справі про заповіт Ребе[22], рави Аврагам Аздаба та Єгуда-Калман Марлоу з рабинського суду Краун-Гайтс випустили лист, у якому написали про нього, що він «ло цаета ле-діна»[23]. За твердженням рава Кринського, у рабинському суді, який написав «ло цаета», не засідали три рабини, і тому він не був зобов'язаний до них з'являтися, крім того, він стверджував, що не з'являється відповідно до рішення «Ради любавицьких рабинів».

У місяці нісані 5770 року (2009/2010), унаслідок звернення багатьох хасидів Хабаду і хабадських рабинів з усього світу, рав Аврагам Аздаба опублікував лист, у якому повідомив, що з боку рабинського суду в Краун-Гайтс документ «ло цаєта ле-діна» повністю скасовано[24] і «більше не слід займатися цим питанням зовсім», оскільки позивачі в тому позові подали позов проти рабинського суду особисто, у манері, «сповненій зухвальства й брехні», і за Галахою рабинському судові та його членам заборонено займатися цим позовом, і вони повністю умивають від нього руки, оскільки є зацікавленими особами. Ще він додав у тому ж листі, що попередня постанова не має жодної цінності, оскільки тепер відповідачі згодні з'явитися перед рабинським судом. На противагу цьому стверджувалося[25], що згідно з арбітражним рішенням щодо рабинського суду, за яким усяке рішення, ухвалене лише одним рабином, недійсне[26], його лист не має жодної галахічної сили.

Протягом низки років американський журнал «Ньюсвік» публікував ім'я Кринського на чолі списку 50 найвпливовіших євреїв у США[27]. У цих рейтингах Кринського іменували «лідером Хабаду» і «наступником Ребе» в русі Хабад, і, хоча публікація і брехливий титул повторювалися, він офіційно проти цього не протестував, що було зустрінуто в Хабаді критикою[28].

У місяці менахем-аві 5770 року (липень–серпень 2010) «Рада любавицьких рабинів» постановила «тимчасовим рішенням на 5 місяців», що Кринського слід зняти з посади голови «Мерказ ле-іньоней хінух» і відтепер він буде лише членом виконавчого комітету, разом із равом Моше Котлярським і равом Залманом-Агароном Гроссбаумом[29]. Насправді протягом цього часу він іменувався «головою „Мерказ ле-іньоней хінух“»[30].

Родина

Додаткова література

  • Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», 5769
  • «Бі-лхудогі» (частина перша) захопливі одкровення рава Кринського в журналі «Тіх'єну» випуск № 5. «Бі-шліхутей ка авідна» (частина друга) у випуску № 6. Еліезер Закликовський
  • Момент, коли я повідомив Ребе про перемогу, випуск 1888, сторінка 20 (частина перша) Боротьба в апеляції — секрети з кімнати, випуск 1889, сторінка 24 (частина друга)
  • Поруч із Ребе в перші дні, 1893, сторінка 76

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ «Ігрот кодеш», том 3
  2. ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 204.
  3. ^ «За лаштунками сіхот; 5710 — 5715», сіха Шабату тижневих глав «Матот — Масей» 5712; сіха 13 тамуза 5715 (3 липня 1955), с. 7 — 9; 34.
  4. ^ Коли Ребе був сватом (англійською)
  5. ^ Померла 10 кислева 5773 року (24 листопада 2012)
  6. ^ A Conversation with the Rebbe’s Secretary (з англійської: бесіда із секретарем Ребе), хвилина 30:15, на сайті Chabad.org קישור לאתר בית חב"ד.
  7. ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 206.
  8. ^ Прослухати на сайті «Ашрейну». Після того як присутні на фарбрейнгені зобов'язалися пожертвувати певну суму в записках, які вони подали Ребе, Ребе звернувся до них і звелів подвоїти пожертву. (Кожному жертводавцеві Ребе назвав іншу суму подвоєння.) Опис збору коштів — у «Торат Менахем — Гітваадуйот» пункт 43 (текстова версія на сайті Chabad.org).
  9. ^ В оригіналі на їдиш: «Ер із дох ніт мугбл міт ді але іньйоним до».
  10. ^ «Торат Менахем», 5724, частина 2, с. 74.
  11. ^ Біньямін Ліпкін, «Хешбоно шель олам», розділ четвертий, с. 50 — 53.
  12. ^ Біньямін Ліпкін і Йосі Елітов з повною історією заповіту Ребе .
  13. ^ До нього входили рав Іцхак Гендель, рав Єгуда-Калман Марлоу, рав Давид Шохет і рав Іцхак-Меїр Герц.
  14. ^ У сіхі 2 адара 5748 року (20 лютого 1988).
  15. ^ Неодноразово в 5754-5759 роках (1993–1999).
  16. ^ Це було після відходу з життя рава Ходакова.
  17. ^ Постанова у справі «Мерказ ле-іньоней хінух» (посилання не працює, 29 тевета).
  18. ^ Трьох хабадських рабинів внесено до чорного списку Росії на сайті «Кікар га-Шабат».
  19. ^ Рабини: Іцхак га-Коген Гендель, Аврагам Аздаба, Мордехай-Дов Альтейн, Мордехай-Шмуель Ашкеназі, Іцхак Райтпорт, Єгуда-Калман Марлоу, Іцхак-Єгуда Ярославський, Іцхак-Давид Гронер, Леві Бистрицький, Іцхак-Меїр Герц, Єгуда-Цві Фогельман
  20. ^ Фотокопія листа
  21. ^ Абревіатура: зе борер ло ехад ве-зе борер ло ехад — ситуація, за якої кожна з двох сторін позову обирає суддю, а два обрані судді обирають третього суддю
  22. ^ На підставі постанови рабинів Всесвітньої «Ради любавицьких рабинів», які стверджували, що розгляд справ щодо заповіту має проводитися перед ними, а не перед рабинським судом Краун-Гайтс, — всупереч твердженню рабинського суду
  23. ^ Фотокопія листа
  24. ^ Через 15 років: знято документ «ло цаеті ле-діна» ● усі подробиці — на сайті
  25. ^ Ясна постанова: рішення однієї сторони не мають жодної сили — на сайті
  26. ^ Постанова, яка принесе мир у Краун-Гайтс — на сайті
  27. ^ Уперше в 5765 році (2004/2005), у 5768 (2007/2008), 5769 роках (2008/2009) — на четвертому місці, у 5771 (2010/2011), 5772 роках (2011/2012) — на першому місці, у 5773 році (2012/2013) — на другому місці; рейтинги публікувалися на сайті журналу «Ньюсвік»
  28. ^ Послання Хабаду: «Мошіах» чи «рух професіоналів»? — на сайті «Інфо»
  29. ^ Постанова у справі «Мерказ ле-іньоней хінух» (посилання не працює)
  30. ^ Фото дня ● Вірджинія — на сайті
Хаїм-Єгуда Кринський згадується ще в 84 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 4440455300

Повідомити про помилку на цій сторінці