Ар'є-Лейб Каплан (Цфат)
| Рав Ар'є-Лейб Каплан | |
|---|---|
Рав Каплан | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 19 тішрея 5708 (3 жовтня 1947) |
| Місце народження | Париж, Франція |
| Дата смерті | 16 іяра 5758 (12 травня 1998) |
| Місце смерті | Білорусь |
| Місце поховання | Кладовище в Цфаті |
| Країна | Австралія, Ізраїль |
| Місце проживання | Цфат |
| Місце діяльності | Мельбурн, Цфат |
| Рід діяльності | Громадський діяч |
| Освіта | «Томхей Тмімім» у Бедфорді, «Томхей Тмімім» 770, «Ахей Тмімім» Ньюарк, велика єшива Хабаду в Монреалі |
| Посада | головний шаліах у Цфаті, засновник Кір'ят Хабад Цфат, голова Парасолькової організації установ Хабаду в Ізраїлі, член правління «Агудат хасидей Хабад» і Колелю Хабад, член міської ради Цфата, редактор «Пардес Хабад» |
| Інші посади | Із шлухім Ребе у Святій Землі, один із засновників хабадської громади в Цфаті |
| Сім'я | |
| Батько | Моше-Біньямін Каплан |
| Мати | Сара-Пеша (Соня) |
| Дружина | Сара-Гінда, дочка рава Давид-Моше Ліберман |
| Діти | Менахем-Мендл Каплан, Хаїм Каплан, Шнеур-Залман Каплан, Меїр Каплан, Леві Каплан, Нохум-Іцхак-Айзік Каплан, та інші |
| Брати й сестри | Шмуель Каплан, Нахум-Іцхак Каплан |
| Родовід | |
Рав Ар'є-Лейб Каплан (19 тішрея 5708 (3 жовтня 1947) — 16 іяра 5758 (12 травня 1998)) був із шлухім Ребе до Австралії і до Святої Землі, стояв на чолі Парасолькової організації установ Хабаду в Ізраїлі, був членом правління «Агудат хасидей Хабад» і Колелю Хабад в Ізраїлі. Створив і заснував хабадську громаду в місті Цфат і служив головним шаліахом у місті.
Біографія
Народився 19 тішрея 5708 року (3 жовтня 1947) у Парижі у Франції, у родині рава Моше-Біньяміна Каплана і Сари-Пеші (Соні), в період після виїзду з Росії. Через короткий час родина переїхала до Англії.
5716 року (1955/1956) родина Капланів переїхала до Нью-Йорка, де рав Каплан почав навчатися у відділенні єшиви «Томхей Тмімім» у Бедфорді, а потім в єшиві «Томхей Тмімім» 770. У віці чотирнадцяти років був прийнятий на єхідут до Ребе, а коли вийшов, сів, за звичаєм хасидів, на фарбрейнген, який тривав майже до світанку. У роки 5722–5725 служив «хозером» — членом групи обраних учнів, яким було доручено записувати слова Ребе і готувати їх до друку. Коли фарбрейнген був у Шабат, він сидів на виході Шабату і записував для себе, з пам'яті, все сказане на фарбрейнгені протягом п'яти, шести або семи годин. А в дні, коли фарбрейнген тривав до годин виходу свята, він молився Маарів сам і робив Авдалу, а потім записував фарбрейнген просто під час слів Ребе.
5724 року (1963/1964) навчався в єшиві «Ахей Тмімім» Ньюарк, а 5725 року (1964/1965) перейшов навчатися до великої єшиви Хабаду в Монреалі в Канаді; через два роки повернувся навчатися до єшиви при дворі Ребе.
5727 року (1966/1967) рава Каплана було особисто обрано Ребе, щоб виконати свій перший шліхут, і він поїхав на чолі групи юнаків, які поїхали в шліхут Ребе зміцнити велику єшиву Хабаду в Мельбурні в Австралії. Єшиву, відкриту багато років до того, але закриту, було знову відкрито 11 швата 5726 року (1 лютого 1966), і приблизно через рік Ребе послав шлухім, щоб зміцнити єшиву[1].
Окрім своєї надзвичайної старанності й навчання з величезною глибиною, рав Каплан займався також редагуванням сіхот Ребе в межах «Ваад ле-гафацат сіхот». Рав Каплан був із перших редакторів «Лікутей сіхот» і удостоївся тоді багатьох відповідей від Ребе.
5731 року (1970/1971) рав Каплан вступив у сватання зі своєю дружиною, ребецн Сарою-Гіндою[2], донькою рава Давида-Моше Лібермана, головного рабина Антверпена в Бельгії, який жив на той час у Детройті в штаті Мічиган. І весілля їхнє відбулося 8 тевета 5731 року (5 січня 1971).
Засновник і керівник Кір'ят Хабад Цфат
Звістку про те, що його обрано Ребе бути шаліахом до Цфата, він отримав від рава Хаїма-Мордехая-Айзіка Ходакова після Песаху 5732 року (30 березня 1972)[3]. У місяці аві 5733 року (липень–серпень 1973) рав Каплан за вказівкою Ребе виїхав у шліхут до Цфата.
Першим завданням, яке він отримав від Ребе, було відновлення синагоги — синагоги «Цемах Цедек» у Старому місті Цфата, щоб уже в місяці свят можна було молитися в ній і відкрити в ній «колель»[4]. Потім він зібрав десять аврехів і заснував із ними «колель». 5749 року (1988/1989) було закладено наріжний камінь розширення колелю і синагоги.
5734 року (1973/1974) рав Каплан почав будівництво хабадського житлового кварталу в Цфаті; будівництво кварталу було завершено 5738 року (1977/1978). Щодо заснування кір'ї в Цфаті він отримував вказівки й настанови від Ребе на кожному кроці[4].
Рав Каплан та інші шлухім Ребе до Цфата заснували за вказівками Ребе (багато з них згадано в книзі «Ємей тмімім») багато хабадських установ:
- Єшива гдола і мала
- Колель аврехім
- Старша школа і семінар «Бейт Хана»
- Навчальні заклади «Ор Менахем», серед них школа для хлопчиків, дитячі садки і школа для дівчат
- Інститут «Алте»
- Інститут «Асент»
- Кір'ят Хабад Цфат з усіма її етапами
- Синагога Хабаду — одна з найвеличніших у Цфаті, яка теж перейшла до постійної будівлі після багатьох років
- Величні мікви для чоловіків і для жінок
- Різні фонди гмахів, якими опікувався рав Каплан, частина з них — за ясними вказівками Ребе
- Хабадська громада
Рав Каплан служив протягом двох повних термінів членом ради муніципалітету Цфата і обіймав низку ключових посад у муніципалітеті.
Приїзд рава Ар'є-Лейба Каплана влітку 5733 року (1972/1973) та інші шлухім, які приїхали після нього в шліхут Ребе, принесли ту духовну революцію, яку ми бачимо сьогодні в усьому Цфаті загалом і особливо в цфатській хабадській громаді. Він був першим шаліахом, що приїхав до Цфата, і він же отримав від Ребе завдання, в якому той просив його створити хабадську громаду в Цфаті від основи до покрівлі. З роками кір'я розвинулася і налічує сотні родин — на додачу до сотень інших родин, що живуть по всьому місту за межами Кір'ят Хабад у Цфаті[5].

Громадська діяльність у Святій Землі
Рав Каплан належав до найвидатніших хабадських громадських діячів у Країні і був головою Парасолькової організації установ Хабаду і членом «Агудат хасидей Хабад у Святій Землі» та правління «Колелю Хабад» у Святій Землі.
У справі «Брудного трюку», 5750 року (1989/1990), унаслідок свого розуміння — як і розуміння ще небагатьох громадських діячів із хабадських хасидів, — ніби Ребе не заперечує проти уряду на чолі з Шимоном Пересом, він узяв головну участь у переконанні в цьому громадськості та очільників партії «Агудат Ісраель».
Після того як Ребе висловив свою думку на користь правого уряду, члени рабинського суду рабинів Хабаду опублікували лист, що таврував громадських діячів, які діяли задля лівого уряду.
Унаслідок цієї справи 24 нісана 5750 року (19 квітня 1990) Ребе написав (у відповідь на повідомлення рава Каплана через секретаря рава Біньяміна Кляйна, що він отримав запрошення від «Ваад сіюм га-Шас — Даф йомі» Антверпена взяти участь в урочистості завершення як головний промовець, і питав, чи приймати запрошення, і, якщо це слушно, просив благословення): «1) Само собою зрозуміло, хай не бере на себе жодної справи, в якій замішаний Хабад, як представник. 2) Я скасував усю Парасолькову організацію»[6].
У місяці шваті 5751 року (січень–лютий 1991), коли проходив у Ребе на роздаванні доларів, отримав звичайне ставлення[7], і внаслідок цього написав Ребе, що товариші сказали йому написати, що він припустився помилки і зв'язався з певними людьми, які втягнули його в це, тощо. У відповідь Ребе обвів кружечком слова «що товариші сказали» в його листі і написав: «Згадаю на святій могилі»[8].
Відхід з життя
16 іяра 5758 року (12 травня 1998) рав Каплан поїхав до Білорусі, і дорогою до Мінська, столиці, щоб взяти участь у внесенні сувою Тори, яке організував тамтешній Бейт Хабад, загинув у тяжкій дорожній аварії. Його труну було доставлено до Країни, і його поховали в Лаг ба-Омер на старому кладовищі в Цфаті.
Син рава Каплана, рав Хаїм, отримав керівництво єшивою «Цеїрей га-шлухім» від рава Бістрицького і став наступником свого батька в Агудат Кір'ят Хабад Цфат. Крім того, був призначений членом правління Колелю Хабад.
Увічнення пам'яті
Брошура «Кір'ят Хабад у Цфаті»
5769 року (2008/2009) його родина разом із р. Зушею Вольфом і редакцією «Ємей тмімім» випустила брошуру, що документує його життєпис і діяльність і містить спогади про віхи його життя, «Ігрот кодеш» і відповіді, документи та фотографії.
Брошура вийшла як тшура до родинного весілля і навіть продавалася в хабадських крамницях і доступна в електронних сховищах, як-от «Оцар га-хохма».
Зміст брошури:
- Життєпис рава Ар'є-Лейба Каплана
- Синагога «Цемах Цедек» у Цфаті
- Відновлення синагоги
- Заснування Кір'ят Хабад у Цфаті
- Розвиток Кір'ят Хабад у Цфаті
- Особливий шаліах до Цфата
- Мівцоїм
- Створення Бейт Хабаду
- Особливі вказівки від Ребе
Завжди шаліах
Завжди шаліах. Тшура до весілля Каплан-Левінгер, адар 5783 (лютий–березень 2023), і містить:
- Віхи життя рава Ар'є-Лейба Каплана,
- Видатний талмід хахам і його глибокі твори
- Хасид і мекушар
- Громадська діяльність у Цфаті зокрема і в усій Святій Землі загалом.
- Діяльність у межах Всесвітнього «Агудат хасидей Хабад»
Редактор — його син рав Менахем-Мендл Каплан.
У тижневику «Кфар-Хабад», випуски 2008–2009, було опубліковано статті з цієї тшури.
Фонд «Ар'є-Лейб»
Його ім'ям засновано Фонд «Ар'є-Лейб».
Вулиця його імені
У Цфаті вулицю поряд із кварталом Кнаан названо ім'ям рава Каплана (але в народі її називають «Гіват-Шошана»)[потрібне уточнення]
Родина
- Його син, рав Менахем-Мендл Каплан (Детройт) — видавець книг свого батька, член «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш». І член редакції «Танія Ребе» та «Оцар Лікутей сіхот»
- Його син, рав Хаїм Каплан — шаліах Ребе і голова Агудат Кір'ят Хабад у Цфаті.
- Його син, рав Шнеур-Залман Каплан — шаліах Ребе в Кір'ят-Бяліку, голова єшив «Цеїрей га-шлухім», «Огель Менахем-Мендл» і «Бейт Менахем-Мендл» у Цфаті.
- Його син, рав Меїр Каплан — із шлухім Ребе у Вікторії, Британська Колумбія.
- Його син, рав Леві Каплан — машгіах в єшиві «Томхей Тмімім Любавич» Детройт.
- Його син, рав Іцхак Каплан — із шлухім Ребе в Ашдоді, лектор на сайті «Хабад.орг» івритом і постійно веде уроки в Проєкті «Лікутей сіхот». Член редакції «Оцар Лікутей сіхот»
- Його зять, рав Шалом-Дов-Бер Герцль — шаліах Ребе в поселеннях Голанських висот і лектор у коледжі «Бейт Рівка» в Цфаті (у минулому був головою єшиви «Цеїрей га-шлухім»).
- Його зять, рав Менахем-Мендл Вольф (Ашкелон) — із шлухім Ребе в Ашкелоні.
З його книг
- «Піскей Адмур га-Закен бе-ілхот ісур ве-етер», частина 1, 5756; частини 1–2 в одному томі, 5768, за редакцією його сина рава Менахема-Мендла, у видавництві «Кегот».
- «Мі-шулхан га-Арі» — розбори та зауваження до «Шулхан аруху га-Рав», у видавництві «Кегот», Бруклін, Н.-Й., 5773.
- «Лікутей арахім — бе-Шас у-ве-Рамбам» (зібрано з «Лікутей сіхот»), у видавництві «Кегот», 11 нісана 5752 (14 квітня 1992) (співредактор).
- «Біурім ле-перуш Раші аль га-Тора» (із сіхот Ребе), 5 томів, у видавництві «Кегот», друге видання 5753 (співредактор).
- «Біурім ле-Піркей авот» (із сіхот Ребе), 2 томи, у видавництві «Кегот», друге видання 5753 (співредактор).
- «Ковец гаарот 1–3 до книги „Аві Езрі“», ч. 1: зауваження і заперечення. Закони основ Тори — закони Шабату / авторства Реувена Беньямінсона (= псевдонім рава Ар'є-Лейба Каплана), 5742. Книга спростовує «новації», що містяться в книзі «Аві Езрі»[9].
Також публікував статті на різних майданчиках і був редактором «Пардес Хабад».
Додаткова література
- «Ємей тмімім» — згадки про нього в усіх частинах серії
- Тижневик «Бейт Мошіах» 182, с. 74, 26 іяра 5758 (22 травня 1998) — віхи життя шаліаха Ребе, якого було послано заснувати Кір'ят Хабад і установи Хабаду в Цфаті, хабадська діяльність у Святій Землі та в інших країнах
- «Нас виховали відмовлятися від особистих справ задля загального», рав Каплан в інтерв'ю тижневику «Кфар-Хабад», випуск 95, с. 10 і далі
- Тижневик «Кфар-Хабад», випуски 814, 815 — історія його життя, створення установ Хабаду в Цфаті, громадська діяльність у Святій Землі та за кордоном
- Тшура родини Каплан, 5769, історія життя шаліаха, якого Ребе обрав, щоб створити Кір'ят Хабад і установи Цфата
- Завжди шаліах. Тшура до весілля Каплан-Левінгер, адар 5783 (лютий–березень 2023), життєпис рава Ар'є-Лейба Каплана, видатного талмід хахама, хасида і мекушара, і громадська діяльність у Цфаті зокрема і в усій Святій Землі загалом. Редактор — його син рав Менахем-Мендл Каплан. А в тижневику «Кфар-Хабад» 2008–2009 було опубліковано статті з цієї тшури.
Зовнішні посилання
- «Уривки з єхідуту рава Каплана перед його від'їздом у шліхут»
- «Кір'ят Хабад у Цфаті», огляд його життєпису і його дій задля створення Кір'ят Хабад у Цфаті, тшура з весіль його нащадків
- «Рав Каплан балотується на посаду мера Цфата»

- «Відкрито центр стам у пам'ять душі рава Ар'є-Лейба Каплана»

- «Відзначення 15-ї річниці відходу з життя рава Каплана в поєднанні з відкриттям саду літер у центрі „Оцар стам“»

- «Шаліах, який змінив Цфат — документальний фільм про життєпис рава Ар'є-Лейба Каплана»

- «Зниклий пасажир в аварії, в якій загинув рав Каплан»

- «Рав Ар'є-Лейб Каплан (1947-1998)» — стаття про його відхід з життя на сайті «Бейт Хабад» (англійською)
Примітки
- ^ «Га-Тамім», випуск 5, огляд про єшиву в Мельбурні
- ^ Сьогодні лекторка в коледжі «Бейт Хана» Цфат і вихователька в інституті «Алте» у Цфаті, у минулому вела щотижневу колонку в додатку «Неші» тижневика «Кфар-Хабад»
- ^ «Кфар-Хабад» 2008, с. 78
- ^ 1 2 Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 182
- ^ Рав Йосеф-Іцхак Вільшанський в інтерв'ю «Га-Мевасер», «Кегілот», Песах 5783 (6 квітня 2023), с. 54
- ^ За фотокопією святого рукопису
- ^ Не так, як до цієї справи, коли він отримував два долари й особливе наближення
- ^ «Лікут маанот кодеш 5751», відповідь 165
- ^ Докладніше див. у збірнику: «Заснування і розвиток Кір'ят Хабад у Цфаті», с. 21–22. Збірник можна завантажити за зовнішніми посиланнями до цієї статті.
Код особи: № 1740451100
- Хабадпедія: статті, що потребують пояснення
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Хабадські громадські діячі
- Шлухім у Цфаті
- Шлухім у Радянському Союзі
- Особи, поховані на цвинтарі Цфата
- Члени парасолькової організації
- Родина Каплан
- Родина Ліберман (1)
- Родина Пінсон
- Персоналії, що народилися в 5708 році (1947/1948)
- Особистості, що померли в 5758 році (1997/1998)
- Родина Хітрик
- «Ахей Тмімім» Ньюарк
- Хасиди, що загинули за трагічних обставин