Перейти до вмісту

Йосеф-Дов Соловейчик

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Йосеф-Дов Соловейчик» перенаправляється сюди. Про голову єшиви «Єшива-Юніверсіті», який жив у Сполучених Штатах в останньому столітті, див. Йосеф-Дов га-Леві Соловейчик (Бостон).
Рабі Йосеф-Дов Соловейчик
«Бейт га-Леві»
Основна інформація
Ім'я в оригіналіיאשע בער הלוי סאלאווייטשיק[В]
Дата народження5580
Місце народженняНесвіж
Дата смерті4 іяра 5652 (1 травня 1892)
Місце проживанняВоложин, Слуцьк, Варшава, Бріськ
Рід діяльностірабин[В]
Освітаталмуд-тора Несвіжа, Воложинська єшива
Посадазаступник голови Воложинської єшиви, рабин Слуцька, рабин Бріська
Інші посадиГолова єшиви у Воложині, голова рабинського суду Слуцька і Бриська
ПраціРеспонси «Бейт га-Леві»
Сім'я
Батькорабі Іцхак-Зеєв
МатиРівка, дочка рабі Моше Кагана-Шапіро
Дружинаперша дружина з Бобруйська, Цирл, дочка р. Іцхака Ефрона з Воложина
ДітиХаїм Соловейчик, та інші
Родовід
Медіафайли у Вікісховищі

Рабі Йосеф-Дов Соловейчик (5580 – 4 іяра 5652 (1 травня 1892)) — голова єшиви у Воложині та голова рабинського суду Слуцька і Бриська. Автор респонсів «Бейт га-Леві».

Біографія

Народився в Несвіжі в 5580 році (1819/1820). Його батько, рабі Іцхак-Зеєв, знавець Тори і громадський діяч, був сином Ралке, дочки рабі Хаїма з Воложина, одного з учнів Гри і засновника Воложинської єшиви. Його матір'ю була Рівка, дочка рабі Моше Кахани-Шапіри.

У дитинстві рабі Йосеф-Дов навчався в місцевій талмуд-торі Несвіжа. У 10 років поїхав до Воложина, де навчався в приватного меламеда, доки йому не виповнилося 13 років. Досягнувши віку заповідей, був прийнятий учнем до Воложинської єшиви, де навчався до свого весілля.

Його перша дружина була з Бобруйська, але через певні обставини він був змушений розлучитися з нею приблизно через рік, коли в них уже була одна дочка. Через деякий час він удруге одружився з Цірл, дочкою р. Іцхака Ефрона з Воложина і онукою Нацива з Воложина, який був також його двоюрідним братом — рабі Іцеле з Воложина.

У 5613 році (1852/1853) був призначений заступником голови Воложинської єшиви — гаона рабі Нафталі-Цві-Єгуди Берліна, відомого на прізвисько «Нацив». У 5623 році (1862/1863) опублікував свою першу книжку — запитання і відповіді «Бейт га-Леві». На початку 5625 року (1864/1865), залишивши свою посаду у Воложинській єшиві, був призначений рабином міста Слуцьк у Литві замість попереднього рабина, який помер, — гаона рабі Йосефа Феймера. У Слуцьку навколо нього зібралася група юнаків, які бажали вчити Тору з його уст. Під час перебування в Слуцьку померла його дружина Цірл, мати більшості його дітей, серед яких той, хто згодом став відомий як гаон рабі Хаїм із Бриська. На Песах 5635 року (20 квітня 1875) він вирішив залишити рабинську посаду в Слуцьку через кампанію переслідувань, яку вела проти нього частина багатіїв міста, яким не подобалося його рішуче керівництво в громадських справах. Він переселився до Варшави в Польщі й прожив там близько чотирьох років.

У 5639 році (1878/1879) був призначений рабином міста Бриськ замість попереднього рабина — гаона рабі Єгошуа-Лейба Діскіна, який переселився до Землі Ізраїлю. У Бриську він обіймав посаду рабина до дня своєї смерті. У 5648 році (1887/1888) рабі Йосеф-Дов захворів на виразку шлунка і кілька років страждав від сильного болю. У 5651 році (1890/1891) його стан погіршився, і він був змушений перенести операцію. У зв'язку з цим розповідають історію: рабі Йосеф-Дов попросив, щоб його не присипляли для операції. Лікарі спочатку відмовлялися прийняти цю ідею, але коли він пообіцяв їм, що не поворухнеться під час операції, погодилися прив'язати його до ліжка й оперувати без знеболення. Протягом усієї операції він не видав жодного звуку і не намагався поворухнути жодним зі своїх членів!

Закриття Воложинської єшиви урядом Росії вплинуло на нього згубно, і 4 іяра 5652 року (1 травня 1892) він помер. Похорон відбувся того самого дня, і під час нього його син рабі Хаїм був призначений рабином Бриська.

Адмори Хабаду про нього

Його сином був рабі Хаїм Соловейчик, відомий під ім'ям «рав Хаїм», який був у великій дружбі з Ребе Рашабом і з Ребе Раяцем.

Рабі Хаїм розповів Ребе Раяцу, що рабі Йосеф-Дов давав два глибокі уроки на тиждень перед великими знавцями на ім'я Берл Горб і Залман ді Клоц (так їх називали, тому що вони були великими масмідім, аж до того, що Берл учився стільки, що в нього утворився «а горб», а Калман учився стільки, що сидів на «клоц» і протер дірку в «клоц» «фун філ зіцн»), і вони були великими гаонами, і перед ними він викладав пілпуль.

Одного разу запитали «Бейт га-Леві»: чому ви викладаєте такі глибокі пілпулім про закони ритуальної нечистоти і чистоти, які до того ж не мають практичного застосування?

Відповів рабі Йосеф-Дов: коли я викладаю такі глибокі пілпулім про закони нечистоти і чистоти, то інший, на щабель нижчий за мене, вчить Гемару, а на щабель нижче — вчать Мішну, а на щабель ще нижче — вчить Хумаш тощо, і так далі. Але якщо я не викладатиму таких глибоких пілпулім і обмежуся лише вивченням Гемари, то інший, на щабель нижчий за мене, обмежиться вивченням Мішни, а інший, на щабель ще нижчий, обмежиться вивченням Хумашу, і так далі. Доки не з'являться такі, хто навіть у Йом Кіпур не поститиметься.

Коли Ребе Раяц переказав це своєму батькові, Ребе Рашабу, Рашаб відгукнувся: справді, такий порядок сходження щаблів знизу вгору[1].

Примітки

Йосеф-Дов Соловейчик згадується ще в 15 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5295682202

Повідомити про помилку на цій сторінці