Яаков Нотік
| Яаков Нотік | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 21 іяра 5681 (29 травня 1921) |
| Дата смерті | 1 сівана 5767 (18 травня 2007) |
| Місце поховання | Ділянка Хабаду на Оливковій горі |
| Місце проживання | Кутаїсі, Самарканд, Нахалат-Гар-Хабад |
| Рід діяльності | шойхет-бодек, рам, машпіа |
| Освіта | Підпільні єшиви в Кутаїсі, «Томхей Тмімім» Кутаїсі |
| Посада | Рам у підпільній єшиві «Томхей Тмімім» Сухумі, Один із засновників єшиви «Томхей Тмімім» Нахалат-Гар-Хабад, машпіа і магід шіур у ній |
| Учителі | Шмуель Нотік |
| Сім'я | |
| Батько | Шмуель Нотік |
| Дід (по батькові) | Аврагам-Зерах |
| Дружина | Хана-Бейла-Рейза, дочка р. Хаїма Зейта |
| Діти | Шмуель-Єхіель Нотік, Аврагам-Зерах Нотік, Давид-Агарон Нотік, Йосеф-Іцхак Нотік, Бат-Шева, Залман Нотік |
| Брати й сестри | Шалом-Бер Нотік |
| Родовід | |
Рав Яаков Нотік (21 іяра 5681 (29 травня 1921) — 1 сівана 5767 (18 травня 2007)) був одним із засновників єшиви «Томхей Тмімім» Нахалат-Гар-Хабад.
Біографія

Народився 21 іяра 5681 (29 травня 1921) у свого батька, рава Шмуеля Нотіка, рабина містечка Копись. Його батько, який був великим гаоном у навчанні ще за днів свого перебування в «Томхей Тмімім», присвячував більшу частину свого дня навчанню зі своїми синами: старшим — равом Яаковом і молодшим його братом равом Шаломом-Бером.
Навчання батька із синами було пов'язане із самопожертвою, як описував це рав Шмуель у своїх листах добрим друзям у Сполучених Штатах.
У Грузії
Слова рава Шмуеля Нотіка справдилися, і через деякий час його було заарештовано й заслано до Казахстану. Оскільки не було кому вчитися із синами, вони поїхали вчитися до підпільних єшив у Кутаїсі, що в Грузії.
Коли рав Шмуель звільнився із заслання, р. Яаков поїхав його провідати. Після цього він повернувся вчитися до Грузії, а в дні Голокосту його батьки й сестри теж прибули до Кутаїсі. Яаков знову навчався зі своїм батьком, якого було призначено директором і головою єшиви «Томхей Тмімім» Кутаїсі, де навчалися р. Яаков і його брат р. Шалом-Дов-Бер.
Вихідці з Кутаїсі розповідають, що якийсь час р. Яаков зачинявся в жіночому відділенні однієї із синагог і навчався там усі денні години, відсторонившись від оточення.
Навчання з батьком, який був гаоном, сила наполегливості й старанності разом із проникливістю, якою він був обдарований, перетворили рава Яакова Нотіка на великого знавця Тори, однак через свою скромність він не виставляв напоказ своїх знань, і в усякому разі ті, хто знав його, знають, що він знав Танах і «Шулхан арух» Алтер Ребе напам'ять.
Згодом його було призначено рамом у підпільній єшиві «Томхей Тмімім» Сухумі, що в Грузії.
Одруження
У 5714 році (1953/1954) рав Яаков одружився зі своєю дружиною Ханою. Весілля відбулося в Москві, і одразу після нього подружжя повернулося до Кутаїсі, що в Грузії. У Грузії вони жили до 5724 року (1963/1964), і там він служив шойхетом-бодеком.
У Самарканді
У 5724 році (1963/1964) рав Нотік переїхав жити до Самарканда. На його жаль, він був змушений віддати частину своїх дітей до школи, але щодо Шабату він аж ніяк не йшов на поступки і твердо й із самопожертвою стояв на тому, щоб його діти не ходили до школи по суботах. Унаслідок цього його викликали до головного прокурора міста Самарканда. Усі анаш у місті були в страшному переляку й молилися. Р. Яаков не злякався і заявив, що в Радянському Союзі є закон про свободу віросповідання, і тому протизаконно вимагати від нього віддавати своїх дітей до школи в суботу. З Б-жою допомогою цей аргумент спрацював, і від нього більше не вимагали відправляти дітей у Шабат до школи.
У його домі відбувалися молитви і хасидські фарбрейнгени. Також у дворі його дому був окремий флігель, у якому тривалий час розміщувалася єшива «Томхей Тмімім». Він зібрався на силі й збудував у себе у дворі мікву для очищення.
Також він був серед членів хевра кадіша в місті й займався цим із самопожертвою, зокрема зумів мужністю й самопожертвою розширити межу кладовища[1].
Його посадою була посада шойхета-бодека, а після відходу з життя рава Еліягу Левіна, рабина анаш у Самарканді, він відповідав тим, хто запитував, на питання галахи.
У Святій Землі
В єшиві «Томхей Тмімім»
У 5731 році (1970/1971) здійснив алію до Святої Землі і оселився в Нахалат-Гар-Хабаді. Тут він був одним із засновників єшиви «Томхей Тмімім» Нахалат-Гар-Хабад.
Рав Нотік діяв із великою самовіддачею заради єшиви — як у господарській частині, так і як машпіа й магід шіур, а також екзаменував юнаків із предметів рабинства і вручав грамоти сміхи. Ці посади він обіймав до останніх своїх років.
Підписав постанову про те, що Ребе — Цар Мошіах.
Відхід з життя
Рав Яаков Нотік помер у шостий день тижня, напередодні святого Шабату, 1 сівана 5767 (18 травня 2007), у віці 86 років.
Похований на кладовищі на Оливковій горі, і на його надгробку викарбувано: «Тут похований рав-хасид, рав-тамім, рав рабі Яаков, син рава гаона, хасида, таміма р. Шмуеля Нотіка, мир праху його. Навчався в „Томхей Тмімім“ у підпіллі в Радянській Росії. Служив шойхетом-бодеком і море гораа в Самарканді та в інших містах. Влаштував у себе вдома єшиву і мікву для очищення. Поширював Тору, виховав багатьох учнів і виховував своїх дітей із самопожертвою. Після того як він здійснив алію до Святої Землі, був одним зі стовпів єшиви „Томхей Тмімім“ у Нахалат-Гар-Хабаді. Усі свої дні займався вивченням Тори з постійністю і старанністю. Руку свою простягав бідному і не ставив цього собі в заслугу. Пов'язаний з його святістю Адмором Менахемом-Мендлом з Любавичів, провідником нашого покоління, і відданий серцем і душею його святим мівцоїм. Відійшов у інший світ напередодні святого Шабату глави Бемідбар, Рош ходеш сівана 5767 року (травень–червень 2007), і похований того ж дня пополудні. Хай буде душа його зав'язана у вузлі життя».
Родина
- Його дружина пані Хана-Бейла-Рейза, донька р. Хаїма Зейта (померла 9 кислева 5774 (12 листопада 2013)).
- Його син рав Шмуель-Єхіель Нотік і його дружина пані Стерна — шлухім Ребе в Іллінойсі, Чикаго.
- Його син рав Аврагам-Зерах Нотік і його дружина пані Естер — з машпіїм хабадської громади в Петах-Тікві.
- Його син рав Давид-Агарон Нотік і його дружина пані Рахель (з родини Енгельсман) — Цфат.
- Його син рав Йосеф-Іцхак Нотік і його дружина пані Агува (з родини Волес) — Нахалат-Гар-Хабад.
- Його донька пані Бат-Шева, дружина рава Йосефа-Ісраеля Шнеєрсона — Нахалат-Гар-Хабад.
- Його син рав Залман-Нісан-Пінхас Нотік і його дружина пані Нехама — Єрусалим.
Додаткова література
- Борець, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 602, сторінка 52
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ Це було, коли єврейський офіцер міліції таємно попросив людей хевра кадіша поховати його батька за єврейським обрядом, і він поставив умову, що доставить їм вантажівку, повну будівельних матеріалів, — ринок, який тоді перебував у винятковому віданні держави, — і в темряві ночі вони зламали стіну кладовища і відбудували її наново на відстані кількох метрів.
Код особи: № 5162638800