Хаїм-Мордехай-Айзик Ходаков
| Рав Хаїм-Мордехай-Айзик Ходаков | |
|---|---|
![]() Рав Ходаков | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 4 швата 5662 (12 січня 1902) |
| Місце народження | Бешенковичі |
| Дата смерті | 3 іяра 5753 (24 квітня 1993) |
| Місце поховання | Кладовище Монтефіоре в районі Квінс у Нью-Йорку |
| Країна | Росія[В] |
| Місце проживання | Рига, Нью-Йорк |
| Рід діяльності | учитель, рабин[В] |
| Освіта | єврейська школа і гімназія в Ризі, колель «Тіферет бахурім» |
| Посада | особистий секретар Ребе Раяца і Ребе, директор і голова «Махане Ісраель», «Мерказ ле-іньоней хінух», «Агудат хасидей Хабад», директор шкіл «Тора ве-дерех ерец» у Латвії, відповідальний за єврейську освіту в міністерстві освіти Латвії та інші |
| Учителі | Йоель Баранчик |
| Учні | Нісан Міндель, Аврагам Годін та інші |
| Сім'я | |
| Батько | рав Шалом-Ісраель |
| Мати | Хава-Трейна |
| Дружина | ребецн Етл-Церна Ходакова |
| Діти | Шалом-Ісраель Ходаков, Йосеф-Іцхак, Хая-Рівка Крамер, Нехама-Діна, Леві |
| Родовід | |
Рав Хаїм-Мордехай-Айзик Ходаков (4 швата 5662, 12 січня 1902 – 3 іяра 5753, 24 квітня 1993) був особистим секретарем Ребе Раяца і Ребе. Служив директором і головою центральних органів хасидизму Хабад; «Махане Ісраель, «Мерказ ле-іньоней хінух» всесвітнього «Агудат хасидей Хабад»[1]. До Голокосту керував навчальними закладами «Тора ве-дерех ерец» у Латвії і був відповідальним за єврейську освіту від міністерства освіти Латвії. У Шміні Ацерет 5731 року (22/10/1970) був призначений Ребе «господарем»[2] держави Латвія[3].
Біографія
Народився 4 швата 5662 року (12 січня 1902) у містечку Бешенковичі в батька рава Шалома-Ісраеля, нащадка хасидів Хабаду, і матері Хави-Трейни [щодо його батька версії про те, коли саме він помер, розходяться. Див. примітку[4]].
У дворічному віці його родина переїхала до Риги, Латвія, де він спочатку навчався в місцевій єврейській школі. За однією з версій, у 10 років він перейшов навчатися до престижної приватної єшиви в Ризі[5]. Інша версія розповідає, що рав Ходаков у 16 років був гімназистом, але вирізнявся тим, що не торкався своєї бороди [6]. Опубліковано й рідкісну пам'ятку того періоду — аркуш, написаний його рукою, на якому зазначено його ім'я та «відділення 1», з коротким поясненням про перенесення кісток Йосефа[7].
Юнаком він почав поширювати Тору та юдаїзм у межах єврейської освіти в Латвії. Р. Мордехай Дубін спонукав його використати свої чудові здібності для виховання єврейських дітей[8].
Певний час він навчався в колелі «Тіферет бахурім» під керівництвом гаона рава Йоеля Баранчика, одного з визначних знавців Тори та громадських діячів Риги, зятя Саби зі Слободки, який у минулому служив машгіахом і магідом шіура в литовських єшивах[9]. «Тіферет бахурім» — це форма вечірніх занять, прийнята в єврейських громадах Європи для юнаків, які навчалися в єврейських школах або працювали. Згодом рав Баранчик призначив його керувати колелями. Зазначають, що його було призначено відповідальним у період Першої світової війни[10], коли він виховував молодь з-поміж біженців з Росії в дусі юдаїзму в межах вечірніх уроків галахи та Мішни[11].
Видатний знавець Тори
Хоча переважно він навчався в гімназії і лише вечорами вивчав Тору в «Тіферет бахурім», йому вдалося здобути широкі знання і стати видатним знавцем Тори, поряд із ретельною роботою над рисами характеру — до такої міри, що він ні про кого не сказав лихого слова, як наводить р. Менахем Зігельбойм у своїй книжці «Сіпурім мі-хедер га-Рабі» від імені гаона рава Сімхи Ельберга, голови Союзу рабинів США:
«Рав Ходаков, благословенної пам'яті, був господарем самому собі. Він був яскравим втіленням того, хто досягає щабля володаря над собою в ідеальному сенсі цього поняття. Звісно, він був видатним знавцем Тори, мав розуміння в учений спосіб, але в добрих якостях був справжнім гаоном. Треба знати, що не так важко пам'ятати весь Шас, як важко мати всі добрі якості, які перелічили мудреці. Чи чув хтось хоч одне слово лихослів'я з його уст?! Я сам провів з ним багато годин у розмовах віч-на-віч, ми розмовляли про багато тем і проблем, і ніколи — навіть у розмовах, що тривали годинами, — я не чув від нього жодного лихого слова про будь-кого»[12].

Латвійський міністр освіти
З 18 років[13] рав Ходаков був директором школи «Тора ве-дерех ерец» і керував нею як обізнаний і досвідчений вихователь. Його учень, а згодом друг і соратник у роботі в секретаріаті Ребе Хабаду, рав Нісан Міндель описує, як він усіма способами дбав про запровадження в школі виховних принципів[14]. Його учень рав Аврагам Годін розповідав про велику відданість свого улюбленого директора вихованню: як він проводив багато годин понад робочий час, особисто дбав про виховання кожного і допомагав кожному учневі в тому, чого той потребував. Багато батьків записували своїх дітей до цієї школи, і її добра слава йшла попереду неї. Під його благословенним керівництвом відкрилося багато філій. В одному випадку хасид Хабаду хотів перевести свою доньку з цієї школи, щоб вона отримала визнаніший атестат, але Ребе Раяц вказав повернути її до школи «Тора ве-дерех ерец»[15].
Рав Ходаков був призначений членом міського відділу освіти, а також служив міністром єврейської освіти Латвії від латвійського уряду і в межах цієї посади дбав про те, щоб спонукати вчителів навчатися й підвищувати кваліфікацію з питань виховання[16].
Рав Ходаков був членом «Агудат Ісраель» у Латвії. У 5688 році (1927/1928), коли Ребе Раяц прибув до Риги, він уперше зустрівся з Ребе Раяцем. Тоді ж він удостоївся побачити й Ребе — це було в тижневий розділ «Ноах» 5687 року (1926/1927), — зустріч, яка залишила свій слід і змінила хід життя рава Ходакова. Хоча він мало розповідав про себе, він описав свою першу зустріч з Ребе: як він увійшов до дому Ребе Раяца і побачив «гостя з Катеринослава», який промовляв «Ве-їтен леха», тримаючи сідур обома руками й вимовляючи текст без жодної показності, просто за сідуром. Це видовище «захопило» його, і він заявив, що побачив істину в її втіленні[17].
Зв'язок з Ребе Хабаду в 5688–5700 роках (1927–1940) оповитий туманом, і про це відомо лише небагато. У біографіях рава Ходакова розповідається, що він одного разу побував у Варшаві в Ребе Раяца, а також отримав окремі листи від Ребе Раяца і Ребе. Водночас він, як уже говорилося, був видатним діячем «Агудат Ісраель», тоді як у ті дні Ребе Раяц перебував у певному розриві з «Агудат Ісраель» у Польщі[18].
Переклад хасидуту німецькою
У 5693 році (1932/1933) Ребе Раяц і Ребе розпочали мівцо перекладу хасидуту німецькою мовою. Відповідальним за це мівцо був Ребе, і з усіх дій, які було здійснено і які відомі нам сьогодні, насправді є лише видання брошури з листом Ребе Раяца в перекладі німецькою; брошура називається: «Моральне і виховне значення хасидуту Хабад, відповідь Ребе шліта (Адмора шліта) на лист з Німеччини»[19].
Ребе вказував і спрямовував кожну деталь друку, зокрема і зовнішні її аспекти, як-от розмір брошури, гарний шрифт, гарний і міцний папір, дбайливість про зовнішню вишуканість, інтервали між розділами, товста обкладинка брошури тощо. Ребе також квапив із друком, а після виходу брошури склав список виправлень. Технічні вказівки Ребе рав Ходаков отримував, перебуваючи в Ризі, і він був головним діячем у перекладі брошури. Брошуру переклала пані Адель Паппенгейм з Австрії (згодом вийшла заміж за р. Залмана, сина р. Мордехая Дубіна) [20].
У місяці адарі 5699 року (1938/1939) він одружився в Ризі з пані Етл-Церною, донькою р. Меїра-Шмар'ягу Шохета, з видатної родини в місті Тельз у Литві. Перед весіллям він удостоївся увійти на єхідут до Ребе Раяца і почути особливі вказівки та звичаї, пов'язані з весіллям[21].
У книжці «Атерет зкенім»[22] надруковано фотографії повідомлень і привітань з весіллям, опублікованих у газеті «Гайнт», що виходила в Ризі[потрібне уточнення].
Історія його зближення з Хабадом, того, як він почав поводитися за звичаями Хабаду, вивчати хасидут Хабаду і повністю пов'язав себе зі справами Хабаду, лишилася неясною в усіх джерелах, що висвітлюють його особистість, — від «Сіпурім мі-хедер га-Рабі» та «Оцар га-хасидім» до статей, у яких він сам дає інтерв'ю, розповідей про нього рава Годіна та рава Мінделя, а також додатка «Рав Ходаков», у якому його онуки додають деякі родинні подробиці; але зближення з Хабадом лишилося цілковитою загадкою. На фотографіях з його весілля, опублікованих у «Рав Ходаков», він вбраний у циліндр і зимове пальто. І ще багато років у Шабати та свята він не носив хабадського шабатнього вбрання.
«Сефер га-шана»
«Сефер га-шана» вийшла у світ з ініціативи рава Ходакова в 5699 році, 1939. До книжки ввійшли статті для юнацтва за тижневими розділами з журналу «Га-Ах», що видавався єшивою «Томхей Тмімім» Любавич у 5671–5674 роках (1910–1914). Фактично книжку редагували Ц. З. Вассерман і А. Техрав, і вона поширювалася серед єврейських учнів у Латвії[23].
Додаткові видання книжки вийшли в 5702 (1941/1942) і 5715 роках (1954/1955) зусиллями рава Ходакова у видавництві «Мерказ ле-іньоней хінух», яким він керував, і ці видання поширювалися переважно в Сполучених Штатах. У вступі до другого видання «Сефер га-шана» рав Ходаков пояснив важливість читання статей, зібраних з журналу «Га-Ах»: «Відрізняється „Га-Ах“ від інших дитячих журналів: навіть якщо їхні статті тебе зацікавлять, ти не захочеш повертатися до них багато разів, бо не знайдеш у них нового, і душа твоя втомиться їх читати. Не такі статті „Га-Ах“: щоразу, коли ти їх читатимеш, вони будуть приємні тобі, як уперше, і пробудяться в тобі святі прагнення піднятися на духовний щабель, вищий за той, на якому ти вже стоїш». Далі у вступі він пояснює, що хотів наново надрукувати всі статті журналу «Га-Ах», але насправді зібрав статті лише за тижневими розділами, і вони слугуватимуть не лише матеріалом для читання юнацтву, а й допомогою вчителям, які усвідомлюють своє завдання спрямовувати учнів шляхом Тори і тому вважають за потрібне час від часу вести з учнями святі бесіди, що вплинуть на їхній духовний настрій [24].
Директор «Агудат хасидей Хабад»
Рав Ходаков і його дружина врятувалися з палаючої Європи в дні Голокосту завдяки тому, що Ребе Раяц включив їх до своєї поїздки до США в місяці адарі II 5700 року (березень–квітень 1940). Не з'ясовано, з яких причин його було включено до поїздки Ребе Раяца[25].
У США його було призначено Ребе Раяцем директором «Мерказ ле-іньоней хінух», «Махане Ісраель» і «Кегот» у 5702 році (1941/1942). Усе це — під началом голови цих установ, зятя Ребе Раяца — Ребе. Коли Ребе прийняв на себе провід, рав Ходаков був призначений головою секретаріату, а згодом головою «Агудат хасидей Хабад», і всі свої обов'язки він виконував вірно, згідно з вказівками та настановами Ребе[26].
Заснування «Бейт Рівка»
У 5702 році (1941/1942) рав Ходаков запропонував Ребе Раяцу створити єврейський квартал на Істерн-Парквей, а паралельно з кварталом — відкрити також школу для дівчат і дитячі садки. Було схвалено одну ініціативу — відкрити школу для дівчат. Так почалося заснування установ «Бейт Рівка» в США: створення відбувалося під керівництвом Ребе Раяца і Ребе, а фактичне управління здійснював рав Ходаков. Після заснування «Бейт Рівка» в США Ребе Раяц і Ребе через рава Ходакова та інших подбали про створення установ «Бейт Рівка» по всьому світу[27].
Головний секретар Ребе
Рав Ходаков був призначений секретарем Любавицького Ребе Мелех га-Мошіаха шліта, найімовірніше, уже на початку його проводу. Нижче наводяться докладніші відомості про його спосіб дій як секретаря.
Ребе на лінії
У книжці «Історії з кімнати Ребе» розповідається, що бували випадки, коли рав Ходаков телефонував хасидам і раптом чувся голос Ребе, що вважалося рідкістю й винятком, оскільки Ребе мало розмовляв телефоном. Ребе зазвичай говорив тихо, а рав Ходаков повторював слова Ребе слово в слово [28]
Вказівки Ребе дляСвятої Землі
Велика заслуга випала на долю рава Ходакова — бути постійним каналом зв'язку між Ребе і провідниками Хабаду у Святій Землі: р. Ефраїмом Вольфом і р. Шломо Майданчиком. Упродовж багатьох років він мав звичай телефонувати їм особливо часто й передавати від Ребе вказівки — особисті, громадські, а також конкретні. У книжці «Історії з кімнати Ребе» наводиться розповідь р. Ефраїма Вольфа про вказівки, які він отримував від рава Ходакова від імені Ребе: «Мені доводилося розмовляти з ним годинами, коли він упродовж багатьох років передавав мені різні вказівки від Ребе».
Вказівки Ребе стосувалися установ освіти й доброчинності, поширення, мівцоїм і багатьох різноманітних тем[29]. Утім, ідеться про передавання вказівок, а не про управління установами, як це було в нього з важливими шлухім у США[30].
Характер і поведінка
З огляду на свою посаду секретаря рав Ходаков відповідав за порядок «єхідуйот» у Ребе. Він ніколи не передавав відповіді Ребе нікому, крім того, хто питав, — навіть чоловікові чи дружині[11]..
Рав Ходаков поєднував у собі різні якості: керівник, але поступливий; пов'язаний з Ребе, але такий, що користується здоровим розумом; творчий і водночас вірний солдат; суворий і ретельний у дотриманні галахи; помічний ближньому; із самовідданістю наставляв шлухім-початківців у їхній місії шліхуту тощо. Він був живим і взірцевим прикладом гіткашруту та справжнього самозречення[31].
Директор «Мерказ ле-іньоней хінух»
Настанови шлухім і вихователям
У ранні роки бували випадки, коли Ребе доручав равові Ходакову з'ясувати в аврехів, чи зацікавлені вони в шліхуті взагалі та в конкретних місцях зокрема. Спочатку анаш думали, що це особисті ініціативи, а з часом усі дізналися, що подібні з'ясування — плід ініціативи та вказівки Ребе.
Шлухім і працівники освіти отримували від рава Ходакова управлінські й педагогічні настанови — як у телефонних розмовах, так і в особистих бесідах під час візитів до «Бейт хаєйну». Усім було ясно, що в основі слів рава Ходакова лежать слова Ребе, звернені до нього з цих питань [11]. Рав Ходаков займався спрямуванням шлухім, головно в США, у тому, як керувати установами й розвивати їх. Шлухім рав Лейбл Алевський і рав Шимон Лазаров із США, а також рав Нахман Судак докладно розповідали про настанови, отримані ними від рава Ходакова у сферах виконання вказівок Ребе, управління та розвитку[32]
Рав Єхіель Малов, інспектор мережі «Огалей Йосеф-Іцхак», розповів в інтерв'ю «Бейт Мошіах» про бесіди рава Ходакова: «Щороку я їздив до Ребе на Пурим, і впродовж того короткого часу, що я там перебував, я заходив до маленької кімнати секретаря рава Ходакова (мир праху його) і годинами доповідав йому про діяльність мережі та про свою роботу як її інспектора за останній рік. Рав Ходаков був проникливим євреєм з великим досвідом в освіті ще відтоді, як був молодим аврехом у Латвії. Під час доповідей я отримував від нього вказівки для виконання впродовж наступного року. Перед поверненням до Ерец-Ісраель я знову заходив до нього й чув від нього додаткові речі, які він, найімовірніше, тим часом отримав від Ребе, після того як передав йому мій звіт. Крім того, я підтримував з ним телефонний зв'язок з невідкладних питань, що вимагали негайного рішення, і часом сам Ребе теж був на лінії [33]».
У «Бейт Мошіах» було опубліковано докладний перелік настанов, отриманих равом Маловим від рава Ходакова[34].
Рав Єхіель Малов також опублікував настанови, отримані від секретаріату Ребе: «Збірник вказівок, що надійшли в останні роки із секретаріату Ребе шліта (Адмора шліта) до мережі „Огалей Йосеф-Іцхак“». У передмові він пояснює, що йдеться про вказівки, які надійшли через рава Ходакова: «Велика заслуга випала на нашу долю — керівників і вчителів мережі шкіл Хабаду — отримувати час від часу із секретаріату Ребе шліта (Адмора шліта) через рава Ходакова безліч вказівок, пропозицій та ідей у галузі виховання, наставляння та складання навчальних програм». Усе це він отримував телефоном, письмово та в бесідах, коли приїздив до «Бейт хаєйну». Усі їх рав Малов зібрав у брошуру, де настанови рава Ходакова розташовано за темами.
Настанови й бесіди рава Ходакова було зібрано також у книжку «Га-хінух ве-га-механех». Збирання матеріалу виконав рав Хаїм-Меїр Даян, педагог, мешканець Кфар-Хабада, який удостоївся отримати безліч настанов від рава Ходакова, а редагування здійснив рав Алтер-Еліягу Фрідман.
«Ваад га-мосіфін»
Рав Ходаков був одним із керівників «Ваад га-мосіфін» — комітету, створеного Ребе влітку 5748 року (1987/1988) з метою, щоб кожен додав у виконанні заповідей і в добрих справах. Для цієї мети було створено всесвітній комітет, що координував діяльність у цій галузі. Членами комітету були рав Ходаков і рав Нісан Міндель. Крім того, було створено місцеві комітети в кожній хабадській установі чи хабадській громаді у світі. З початком діяльності «Ваад га-мосіфін» рав Ходаков почав керувати цією справою, а поруч із ним працював його син рав Шалом-Ісраель Ходаков, який відповідав за технічний бік. Голови комітетів у кожному місці надсилали звіти й зведення до загального комітету на чолі з равом Ходаковим і равом Мінделем, а вони впорядковано передавали все Ребе. Приблизно через рік після початку роботи центральний комітет припинив діяльність. А через два роки — у місяці менахем-ав 5750 року (липень–серпень 1990) — рав Ходаков написав огляд діяльності центрального комітету «Ваад га-мосіфін», повідомив про припинення діяльності й запитав, чи слід їм продовжувати керувати «Ваад га-мосіфін». Ребе відповів: «У святому підносяться. Поквапитися й докласти зусиль в участі у великому і святому мівцо». Унаслідок цієї особливої відповіді рав Ходаков звернувся до рава Мінделя і пояснив йому, що вони обидва повертаються до керівництва «Ваад га-мосіфін»[35]
Повна віра в Ребе Мелех га-Мошіаха
Узимку 5753 року (1992/1993) він щоночі на Шабат брав участь у молитві в міньяні Ребе, а після її закінчення виходив разом з іншими секретарями на балкон позаду Ребе, вирізняючись навіть серед самих секретарів співом і танцем «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед» у такт нігуну й під заохочення Ребе[36]. Зрідка так бувало і впродовж тижня, наприклад у свято Пурим[37].
Відхід з життя
До останньої миті життя він зберігав свою славетну ясність розуму. За три дні до відходу з життя він підписав зарплати членів колелю аврехім при секретаріаті Ребе і працівників, що були в його підпорядкуванні, і не залишив жодної незавершеної справи. Так само приблизно за місяць до відходу з життя він був месадер кідушин на весіллі своєї онуки.
Помер у ніч на святий Шабат 3 іяра 5753 року (24 квітня 1993) у віці 91 року і похований на кладовищі Монтефіоре в районі Квінс у Нью-Йорку[38].
Документування його життя і діяльності
- «Історії з кімнати Ребе», рав Менахем Зігельбойм. Розділ про рава Ходакова містить десятки сторінок з його біографією, де відомі й славетні розповіді поєднуються з відкриттями та новими відомостями, — його діяльність як секретаря і керівника організацій Хабаду, розповіді про Ребе у викладі рава Ходакова.
- «Ємей тмімім». Рав Зуша Вольф. У книжці оприлюднено тисячі документів на тисячах сторінок — вказівки Ребе, які рав Ходаков передавав Хабаду у Святій Землі через рава Ефраїма Вольфа.
- «Оцар га-хасидім» (книжка), рав Йосеф Ашкеназі, частина про США. Розділ про рава Ходакова на десятки сторінок. Документування його діяльності та опис його обов'язків як секретаря і керівника організацій Хабаду, зокрема вперше оприлюднені розповіді про зв'язок рава Ходакова зі справами поселення Кфар-Хабад і з равом Мордехаєм-Шмуелем Ашкеназі.
- Сайт «Анаш». Редакція сайту на основі відомостей, отриманих від нащадків рава Ходакова. Стаття до дня відходу з життя, 3 іяра 5781 року (15 квітня 2021). Докладна стаття про рава Ходакова, що містить рідкісні фотографії та документи.
- «Га-Мазкір», частина 1, біографія секретаря рава Єгуди-Лейба Гронера, Леві Гронер — невідомі розповіді про рава Ходакова в безлічі розсіяні по всіх частинах книжки.
- «Бе-холь бейті нееман гу» — біографія рава Залмана Гурарі — розповіді про рава Ходакова в безлічі розсіяні по всіх частинах книжки.
- «Га-катар шель га-Ребі» — біографія р. Шломо Майданчика, голови Ради Кфар-Хабада і голови «Агудат хасидей Хабад», — розповідається про десятки годин бесід між равом Ходаковим і р. Шломо Майданчиком.
- Тшурот до весіль родин Ходаков і Крамер — розповіді, відповіді та документи, пов'язані з равом Ходаковим, більшість оприлюднюється вперше.
- Родина Ходаков випустила в 5761 році (2000/2001) брошуру «Атерет зкенім», що містить відкриття та знахідки з архіву рава Шалома-Ісраеля Ходакова, у якого особливо багатий хабадський архів. У брошурі оприлюднено особливі документи й описи зв'язку рава Ходакова з Ребе Раяцем і Ребе в 5690-ті роки, а також щоденник, що фіксує перші паростки розвитку хабадських установ для дівчат і дівчаток — «Бейт Рівка». Інші розділи також розкривають записи та особисті щоденники рава Ходакова.
- «Кфар-Хабад» 1504, іяр 5773 (квітень–травень 2013), його біографія та діяльність за інтерв'ю, яке він дав онукам
- «Гіткашрут», «Ніцоцей Ребі», Мордехай-Менаше Лауфер, випуск 977. Дивовижні висловлювання рава Ходакова про слова Ребе і його вказівки.
- Додаток до тижневика «Кфар-Хабад», 11 нісана 5783 року (2 квітня 2023), Менді Куртес — з книжки, що готується до виходу[39]. Десятки сторінок, у яких три біографічні розділи за етапами його життя в Ризі та Нью-Йорку і документування за темами: «Силою того, хто посилає» — вагомий і центральний учасник створення системи шлухім; «Рідкісний партнер у перевороті» — утвердження хасидизму Хабад у Південній півкулі; «Пліч-о-пліч з Ребе» — центральна ланка діяльності Хабаду в Європі (у 5690-ті роки) тощо.
- Книжки про життя рава Ходакова. У 5768 році (2007/2008) на сайті «Штурем» було опубліковано, що вийшла нова книжка про життя рава Ходакова. Однак відомості про книжку недоступні ні в бібліотеках, ні в інтернеті. У публікації, що супроводжувала додаток «Рав Ходаков», коротко згадувалося, що «додаток стане книжкою». Не пояснено, чи дає автор додатка уявлення про книжку, чи онуки, які давали інтерв'ю для додатка, є авторами книжки.
Родина
- Його дружина: ребецн Етл-Церна Ходакова — померла 20 сівана 5766 року (16 червня 2006)[40] — упродовж життя перекладала книжки та виховні брошури. Найвідоміша з них — книжка «Дер Рав», історична розповідь про життя та епоху Алтер Ребе, перекладена й опрацьована нею з німецької на їдиш[41].
- Його син: рав Шалом-Ісраель Ходаков — Краун-Гайтс
- Його син, рав Йосеф-Іцхак Ходаков
- Його донька, пані Хая-Рівка Крамер — Краун-Гайтс
- Його донька, Нехама-Діна
- Його син, Леві
Його книги
- «Збірник вказівок, що надійшли в останні роки із секретаріату Ребе шліта (Адмора шліта) до мережі „Огалей Йосеф-Іцхак“» — вказівки з питань виховання, отримані від рава Ходакова керівниками та вчителями мережі «Огалей Йосеф-Іцхак». Редактор: рав Єхіель Малов.
- «Га-хінух ве-га-механех» — зібрання вказівок з питань виховання. Видано «Мерказ ле-іньоней хінух» у 5755 році (1994/1995). Упорядник: рав Хаїм-Меїр Даян з Кфар-Хабада, редактор: рав Алтер-Еліягу Фрідман з Цфата.
Додаткова література
- «Атерет зкенім» — діяльність рава Ходакова від Риги до Нью-Йорка згідно з вказівками Ребе Хабаду. Докладний огляд обсягом близько 90 сторінок — біографія, громадська діяльність, уперше оприлюднені листи та рідкісні документи.
- «Історії з кімнати Ребе» — Менахем Зігельбойм, 5769.
- Зуша Вольф, «Ємей тмімім» — документування передавання вказівок Ребе через рава Ходакова равові Ефраїму Вольфу.
- «Га-катар шель га-Ребі» — вказівки Ребе через рава Ходакова р. Шломо Майданчику.
- Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — особистість і хасидське вчення машпіїм Хабаду в Нью-Йорку, видавництво «Хазак», 5773
- Менді Куртес, «Я сумую за ними», нові відомості про зв'язок рава Ходакова з його учнями з Риги, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2013.
- Випуск «А хасідішер дерхер»
- Менді Куртес, «Таємна бесіда», відкриття та знахідки про бесіди рава Ходакова з Ребе Раяцем, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2043
- Шалом Магідман, «Шулхан арух бе-хінух», педагогічні вказівки рава Ходакова, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2124, с. 42
Зовнішні посилання
- «Начальник Генштабу Ребе». Допис до 30-річчя від дня його відходу з життя, 3 іяра 5783 року (24 квітня 2023), з додаванням рідкісних фотографій і газетних матеріалів його юних років у Латвії
- «Людина і легенда: рав Ходаков» (англійською) — опис його особистості та діяльності, зокрема рідкісні фотографії
- Рав Міхаель-Агарон Зелігсон опублікував у 5768 році (2007/2008) на сайті «Краун-Гайтс інфо» докладну біографію за темами, зокрема маловідомі розповіді: дитинство рава Ходакова, громадська діяльність у Ризі, його посади в ключових організаціях Хабаду, голова секретаріату, а також спостереження та історії про його додаткову діяльність на благо колишніх учнів і докладні описи його стилю громадської роботи та його унікального характеру: «Рав Ходаков — докладна біографія».
- Пояснення вислову, який він написав 11-річним хлопчиком під час навчання в гімназії в 1-му класі, випуск «Рав Ходаков», Менді Куртес

- Рідкісні документи про те, як його вели до хупи в Ризі в 5699 році (1938/1939), випуск «Рав Ходаков», Менді Куртес

- Рідкісні фотографії його юності в Латвії, випуск «Рав Ходаков», Менді Куртес

- Опис його відходу з життя — зі щоденника 5753 року (1992/1993)

- Найзворушливіша мить у житті рава Ходакова
- Рідкісні газетні матеріали — преса Риги повідомляє про весілля рава Ходакова
- Коли рав Ходаков викреслив День незалежності з календаря

- Його лист у зв'язку з управлінням установами

- Рідкісні фотографії з його життя

- Мордехай-Менаше Лауфер, Ребе свідчить про рава Ходакова: він не причетний до неправди й перебільшення — добірка дивовижних висловлювань Ребе про рава Ходакова,
- Добірка висловлювань Ребе про рава Ходакова в тижневику «Гіткашрут», у рубриці «Ніцоцей Ребі»

- Секретар рав Ходаков (мир праху його) співає «Шошанат Яаков» • Слухайте


- Вірний секретар і вихователь
(англійською) - Тактика рава Ходакова, у щотижневій відеопрограмі р. Шалома-Дов-Бера Шапіро
(англійською) - Вказівки та записи з його слів, хешван 5743 (жовтень–листопад 1982)
- Тридцять років від дня відходу з життя рава Ходакова https://anash.org/30th-yahrtzeit-of-rebbes-chief-of-staff/
- Ребе вимикає світло у своїй кімнаті, коли проходить рав Ходаков, під час роздавання чотирьох видів рослин, 5747
- Йосі Коген разом з «Капельєю» представляє: нігун «Шошанат Яаков» рава Ходакова • Слухайте

- Рав Ходаков ясними словами: правильний шлях поширення хасидуту • Слухайте, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

| Попередник: Ребе |
Голова «Мерказ ле-іньоней хінух» з 5711 по 5753 |
Наступник: Нісан Міндель |
| Довірені особи дому Ребе | ||
|---|---|---|
| Секретарі | Меїр-Лібер Келлер · Хаїм-Мордехай-Айзик Ходаков · Єгуда-Лейб Гронер · Єрахміель-Біньямін Кляйн · Хаїм-Єгуда Кринський · Шалом-Менахем-Мендл Сімпсон · Еліягу Квінт · Моше-Лейб Родштейн · Нісан Міндель | |
| Служителі святій справі | Шолом-Бер Гінзбург · Менахем-Мендл Гінзбург · Дов-Бер Юнік · Хаїм-Барух Гальберштам · ХАСД Гальберштам · Яаков-Цві Гольцман · Амрам Малка · Хаїм-Шломо Райніц · Шолом-Ісраель Ходаков · Меїр Гарліг · Ханіна-Мешулам Шперлін · Мендл Нотік · Езра Арад · Аврагам (Інгі) Бистрицький · Моше Кляйн | |
Примітки
- ^ Rabbi Chaim Mordechai Aizik Hodakov (1902-1993)
- ^ Див. докладно в статті Хасидська ООН
- ^ Нісан Гордон, «Ді їдіше гейм», випуск 21, сторінки 5–6
- ^ «Кфар-Хабад» 1504, з інтерв'ю, яке він дав онукам. Менді Куртес, «Рав Ходаков», тижневик «Кфар-Хабад», за записами онуків, які виклали на письмі аудіозапис його розповіді, с. 10. На тій самій сторінці є дивний абзац, з якого випливає, що рав Ходаков був п'ятирічною дитиною під час комуністичної революції, хоча він народився в 5662 (1902) році, а комуністична революція відбулася в 5678 році (1917/1918): «Російська революція, що завершилася створенням Радянського Союзу в Першу світову війну, почалася в той самий період. Російського царя було скинуто, заслано й розстріляно... „Одного разу, коли мені було приблизно п'ять років, батько забрав мене зі школи, бо на вулиці стріляли, батько підняв мене на плечі“ ... Коли йому виповнилося десять...
- ^ Ідеться, вочевидь, про хедер: у багатьох місцях хедер називали єшивою.
- ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 275
- ^ «Кфар-Хабад» 1504, з інтерв'ю, яке він дав онукам. Документ з поясненням вислову із «Сефер хасідім», написаним ним в «1-му класі» у віці 11 років, з випуску «Рав Ходаков» за редакцією Менді Куртеса
- ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе» та «Оцар га-хасидім» (книжка) (Ашкеназі), розділи про рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова
- ^ [Біографія рава Йоеля Баранчика (хай помститься Всевишній за його кров) — на сайті «Торатха ло шахахті»]
- ^ Можна припустити, що в останні роки війни, оскільки на її початку, у 5674 році (1913/1914), йому було лише 12
- ^ 1 2 3 Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе» та Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» (книжка), розділи про рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова
- ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 313
- ^ У 5681 році (1920/1921). Аврагам Годін, «Бітаон Хабад», нісан 5731 (березень–квітень 1971), с. 44. «Шанім рішонот» івритом, с. 312
- ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 276
- ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе» та Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» (книжка), розділи про рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова. «Кфар-Хабад» 1504, з інтерв'ю, яке він дав онукам
- ^ Нісан Гордон, «Ді їдіше гейм», випуск 21, сторінки 5–6; див. також «Бітаон Хабад», нісан 5731 (березень–квітень 1971), де сказано, що в 5694 році (1933/1934) його було призначено інспектором усіх єврейських навчальних закладів від міністерства освіти Латвії. Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе» та Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» (книжка), у розділі про рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова
- ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 274, та Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» (книжка), розділи про рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова. «Шанім рішонот» івритом, с. 312
- ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 280, та Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» (книжка), розділи про рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова
- ^ Докладніше про це мівцо див. у книжці рава Шмуеля-Менахема-Мендла Бутмана — «Ребе в Парижі».
- ^ Листи Ребе до рава Ходакова з вказівками, як видати брошуру, опубліковано в «Атерет зкенім» його сином равом Шаломом-Ісраелем Ходаковим. Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», розділ про рава Ходакова. Шмуель Бутман, «Ребе в Парижі», розділ про поширення хасидуту німецькою
- ^ «Атерет зкенім», 5761, розділ 3, сторінки 26–29, а на сторінці 27 — документ, написаний рукою рава Ходакова, з вказівками щодо весілля, як йому звелів Ребе Раяц. Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе» та «Оцар га-хасидім» (книжка) (Ашкеназі), розділи про рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова
- ^ 5761. Розділ 3
- ^ «Ковец Любавич», нісан 5715 (березень–квітень 1955), сторінки 30–31. Шнеур-Залман Бергер, «Га-Ах», передмова до нового видання 5772 року (2011/2012)
- ^ Рав Ходаков, передмова до «Сефер га-шана», видання 5702 року (1941/1942), Нью-Йорк
- ^ Інтерв'ю з равом Ходаковим, «Дер Алгемайнер журнал», 15 липня 1977, с. 20. Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 280
- ^ Інтерв'ю з равом Ходаковим, «Дер Алгемайнер журнал», 15 липня 1977, с. 20. Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 280, та Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» (книжка), розділи про рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова. «Ялкут сіпурім», Рімлер, с. 119
- ^ Рав Шалом-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Арцот га-Бріт», Нью-Йорк, 5748 (1988). Розділ 58 — «Заснування „Бейт Рівка“». Родина Ходаков, «Атерет зкенім», 5761, розділ 5 — «Заснування „Бейт Рівка“»
- ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 284
- ^ Передмова до «Ємей тмімім», частина перша. «Га-катар шель га-Ребі», с. 58
- ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 286, та Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» (книжка), розділи про рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова
- ^ «Оцар га-хасидім» (книжка), Ашкеназі
- ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 286–290
- ^ «Бейт Мошіах» 1163, песахівський додаток — «І наблизив нас Всюдисущий до служіння Йому»
- ^ «Бейт Мошіах» 801, сторінки 24–29
- ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», сторінки 289–290
- ^ Див., наприклад, у щоденнику «Бейт Мошіах» 770, випуск 23
- ^ На відео молитви з Ребе того дня видно, як він із запалом долучається до співу «Єхі»
- ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе» та Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» (книжка), розділи про рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова, Менді Куртес, додаток «Рав Ходаков»
- ^ «Випуск, якому судилося стати книжкою»
- ^ Повідомлення про її відхід з життя
- ^ Слухайте: промова на випускному вечорі «Бейт Рівка», 5719
(англійською).
Код особи: № 4440428800
- Хабадпедія: статті, що потребують пояснення
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Секретарі Ребе Раяца
- Секретарі Адмора шліта
- Члени «Мерказ ле-іньоней хінух»
- Члени «Хасидської ООН»
- Члени фонду Райондшел
- Персоналії, поховані на цвинтарі Монтефіоре
- Особистості, що народилися в 5662 році (1901/1902)
- Особистості, що померли в 5753 році (1992/1993)
