Перейти до вмісту

Хаїм-Мордехай-Айзик Ходаков

Матеріал з Хабадпедії
Рав Хаїм-Мордехай-Айзик Ходаков
Рав Ходаков
Основна інформація
Дата народження4 швата 5662 (12 січня 1902)
Місце народженняБешенковичі
Дата смерті3 іяра 5753 (24 квітня 1993)
Місце похованняКладовище Монтефіоре в районі Квінс у Нью-Йорку
КраїнаРосія[В]
Місце проживанняРига, Нью-Йорк
Рід діяльностіучитель, рабин[В]
Освітаєврейська школа і гімназія в Ризі, колель «Тіферет бахурім»
Посадаособистий секретар Ребе Раяца і Ребе, директор і голова «Махане Ісраель», «Мерказ ле-іньоней хінух», «Агудат хасидей Хабад», директор шкіл «Тора ве-дерех ерец» у Латвії, відповідальний за єврейську освіту в міністерстві освіти Латвії та інші
УчителіЙоель Баранчик
УчніНісан Міндель, Аврагам Годін та інші
Сім'я
Батькорав Шалом-Ісраель
МатиХава-Трейна
Дружинаребецн Етл-Церна Ходакова
ДітиШалом-Ісраель Ходаков, Йосеф-Іцхак, Хая-Рівка Крамер, Нехама-Діна, Леві
Родовід

Рав Хаїм-Мордехай-Айзик Ходаков (4 швата 5662, 12 січня 1902 – 3 іяра 5753, 24 квітня 1993) був особистим секретарем Ребе Раяца і Ребе. Служив директором і головою центральних органів хасидизму Хабад; «Махане Ісраель, «Мерказ ле-іньоней хінух» всесвітнього «Агудат хасидей Хабад»[1]. До Голокосту керував навчальними закладами «Тора ве-дерех ерец» у Латвії і був відповідальним за єврейську освіту від міністерства освіти Латвії. У Шміні Ацерет 5731 року (22/10/1970) був призначений Ребе «господарем»[2] держави Латвія[3].

Біографія

Народився 4 швата 5662 року (12 січня 1902) у містечку Бешенковичі в батька рава Шалома-Ісраеля, нащадка хасидів Хабаду, і матері Хави-Трейни [щодо його батька версії про те, коли саме він помер, розходяться. Див. примітку[4]].

У дворічному віці його родина переїхала до Риги, Латвія, де він спочатку навчався в місцевій єврейській школі. За однією з версій, у 10 років він перейшов навчатися до престижної приватної єшиви в Ризі[5]. Інша версія розповідає, що рав Ходаков у 16 років був гімназистом, але вирізнявся тим, що не торкався своєї бороди [6]. Опубліковано й рідкісну пам'ятку того періоду — аркуш, написаний його рукою, на якому зазначено його ім'я та «відділення 1», з коротким поясненням про перенесення кісток Йосефа[7].

Юнаком він почав поширювати Тору та юдаїзм у межах єврейської освіти в Латвії. Р. Мордехай Дубін спонукав його використати свої чудові здібності для виховання єврейських дітей[8].

Певний час він навчався в колелі «Тіферет бахурім» під керівництвом гаона рава Йоеля Баранчика, одного з визначних знавців Тори та громадських діячів Риги, зятя Саби зі Слободки, який у минулому служив машгіахом і магідом шіура в литовських єшивах[9]. «Тіферет бахурім» — це форма вечірніх занять, прийнята в єврейських громадах Європи для юнаків, які навчалися в єврейських школах або працювали. Згодом рав Баранчик призначив його керувати колелями. Зазначають, що його було призначено відповідальним у період Першої світової війни[10], коли він виховував молодь з-поміж біженців з Росії в дусі юдаїзму в межах вечірніх уроків галахи та Мішни[11].

Видатний знавець Тори

Хоча переважно він навчався в гімназії і лише вечорами вивчав Тору в «Тіферет бахурім», йому вдалося здобути широкі знання і стати видатним знавцем Тори, поряд із ретельною роботою над рисами характеру — до такої міри, що він ні про кого не сказав лихого слова, як наводить р. Менахем Зігельбойм у своїй книжці «Сіпурім мі-хедер га-Рабі» від імені гаона рава Сімхи Ельберга, голови Союзу рабинів США:

«Рав Ходаков, благословенної пам'яті, був господарем самому собі. Він був яскравим втіленням того, хто досягає щабля володаря над собою в ідеальному сенсі цього поняття. Звісно, він був видатним знавцем Тори, мав розуміння в учений спосіб, але в добрих якостях був справжнім гаоном. Треба знати, що не так важко пам'ятати весь Шас, як важко мати всі добрі якості, які перелічили мудреці. Чи чув хтось хоч одне слово лихослів'я з його уст?! Я сам провів з ним багато годин у розмовах віч-на-віч, ми розмовляли про багато тем і проблем, і ніколи — навіть у розмовах, що тривали годинами, — я не чув від нього жодного лихого слова про будь-кого»[12].

Рав Ходаков на хасидському фарбрейнгені в Ризі, позаду рава Мордехая Дубіна (який роздає лехаїм).

Латвійський міністр освіти

З 18 років[13] рав Ходаков був директором школи «Тора ве-дерех ерец» і керував нею як обізнаний і досвідчений вихователь. Його учень, а згодом друг і соратник у роботі в секретаріаті Ребе Хабаду, рав Нісан Міндель описує, як він усіма способами дбав про запровадження в школі виховних принципів[14]. Його учень рав Аврагам Годін розповідав про велику відданість свого улюбленого директора вихованню: як він проводив багато годин понад робочий час, особисто дбав про виховання кожного і допомагав кожному учневі в тому, чого той потребував. Багато батьків записували своїх дітей до цієї школи, і її добра слава йшла попереду неї. Під його благословенним керівництвом відкрилося багато філій. В одному випадку хасид Хабаду хотів перевести свою доньку з цієї школи, щоб вона отримала визнаніший атестат, але Ребе Раяц вказав повернути її до школи «Тора ве-дерех ерец»[15].

Рав Ходаков був призначений членом міського відділу освіти, а також служив міністром єврейської освіти Латвії від латвійського уряду і в межах цієї посади дбав про те, щоб спонукати вчителів навчатися й підвищувати кваліфікацію з питань виховання[16].

Рав Ходаков був членом «Агудат Ісраель» у Латвії. У 5688 році (1927/1928), коли Ребе Раяц прибув до Риги, він уперше зустрівся з Ребе Раяцем. Тоді ж він удостоївся побачити й Ребе — це було в тижневий розділ «Ноах» 5687 року (1926/1927), — зустріч, яка залишила свій слід і змінила хід життя рава Ходакова. Хоча він мало розповідав про себе, він описав свою першу зустріч з Ребе: як він увійшов до дому Ребе Раяца і побачив «гостя з Катеринослава», який промовляв «Ве-їтен леха», тримаючи сідур обома руками й вимовляючи текст без жодної показності, просто за сідуром. Це видовище «захопило» його, і він заявив, що побачив істину в її втіленні[17].

Зв'язок з Ребе Хабаду в 5688–5700 роках (1927–1940) оповитий туманом, і про це відомо лише небагато. У біографіях рава Ходакова розповідається, що він одного разу побував у Варшаві в Ребе Раяца, а також отримав окремі листи від Ребе Раяца і Ребе. Водночас він, як уже говорилося, був видатним діячем «Агудат Ісраель», тоді як у ті дні Ребе Раяц перебував у певному розриві з «Агудат Ісраель» у Польщі[18].

Переклад хасидуту німецькою

У 5693 році (1932/1933) Ребе Раяц і Ребе розпочали мівцо перекладу хасидуту німецькою мовою. Відповідальним за це мівцо був Ребе, і з усіх дій, які було здійснено і які відомі нам сьогодні, насправді є лише видання брошури з листом Ребе Раяца в перекладі німецькою; брошура називається: «Моральне і виховне значення хасидуту Хабад, відповідь Ребе шліта (Адмора шліта) на лист з Німеччини»[19].

Ребе вказував і спрямовував кожну деталь друку, зокрема і зовнішні її аспекти, як-от розмір брошури, гарний шрифт, гарний і міцний папір, дбайливість про зовнішню вишуканість, інтервали між розділами, товста обкладинка брошури тощо. Ребе також квапив із друком, а після виходу брошури склав список виправлень. Технічні вказівки Ребе рав Ходаков отримував, перебуваючи в Ризі, і він був головним діячем у перекладі брошури. Брошуру переклала пані Адель Паппенгейм з Австрії (згодом вийшла заміж за р. Залмана, сина р. Мордехая Дубіна) [20].

У місяці адарі 5699 року (1938/1939) він одружився в Ризі з пані Етл-Церною, донькою р. Меїра-Шмар'ягу Шохета, з видатної родини в місті Тельз у Литві. Перед весіллям він удостоївся увійти на єхідут до Ребе Раяца і почути особливі вказівки та звичаї, пов'язані з весіллям[21].

У книжці «Атерет зкенім»[22] надруковано фотографії повідомлень і привітань з весіллям, опублікованих у газеті «Гайнт», що виходила в Ризі[потрібне уточнення].

Історія його зближення з Хабадом, того, як він почав поводитися за звичаями Хабаду, вивчати хасидут Хабаду і повністю пов'язав себе зі справами Хабаду, лишилася неясною в усіх джерелах, що висвітлюють його особистість, — від «Сіпурім мі-хедер га-Рабі» та «Оцар га-хасидім» до статей, у яких він сам дає інтерв'ю, розповідей про нього рава Годіна та рава Мінделя, а також додатка «Рав Ходаков», у якому його онуки додають деякі родинні подробиці; але зближення з Хабадом лишилося цілковитою загадкою. На фотографіях з його весілля, опублікованих у «Рав Ходаков», він вбраний у циліндр і зимове пальто. І ще багато років у Шабати та свята він не носив хабадського шабатнього вбрання.

«Сефер га-шана»

«Сефер га-шана» вийшла у світ з ініціативи рава Ходакова в 5699 році, 1939. До книжки ввійшли статті для юнацтва за тижневими розділами з журналу «Га-Ах», що видавався єшивою «Томхей Тмімім» Любавич у 5671–5674 роках (1910–1914). Фактично книжку редагували Ц. З. Вассерман і А. Техрав, і вона поширювалася серед єврейських учнів у Латвії[23].

Додаткові видання книжки вийшли в 5702 (1941/1942) і 5715 роках (1954/1955) зусиллями рава Ходакова у видавництві «Мерказ ле-іньоней хінух», яким він керував, і ці видання поширювалися переважно в Сполучених Штатах. У вступі до другого видання «Сефер га-шана» рав Ходаков пояснив важливість читання статей, зібраних з журналу «Га-Ах»: «Відрізняється „Га-Ах“ від інших дитячих журналів: навіть якщо їхні статті тебе зацікавлять, ти не захочеш повертатися до них багато разів, бо не знайдеш у них нового, і душа твоя втомиться їх читати. Не такі статті „Га-Ах“: щоразу, коли ти їх читатимеш, вони будуть приємні тобі, як уперше, і пробудяться в тобі святі прагнення піднятися на духовний щабель, вищий за той, на якому ти вже стоїш». Далі у вступі він пояснює, що хотів наново надрукувати всі статті журналу «Га-Ах», але насправді зібрав статті лише за тижневими розділами, і вони слугуватимуть не лише матеріалом для читання юнацтву, а й допомогою вчителям, які усвідомлюють своє завдання спрямовувати учнів шляхом Тори і тому вважають за потрібне час від часу вести з учнями святі бесіди, що вплинуть на їхній духовний настрій [24].

Директор «Агудат хасидей Хабад»

Рав Ходаков і його дружина врятувалися з палаючої Європи в дні Голокосту завдяки тому, що Ребе Раяц включив їх до своєї поїздки до США в місяці адарі II 5700 року (березень–квітень 1940). Не з'ясовано, з яких причин його було включено до поїздки Ребе Раяца[25].

У США його було призначено Ребе Раяцем директором «Мерказ ле-іньоней хінух», «Махане Ісраель» і «Кегот» у 5702 році (1941/1942). Усе це — під началом голови цих установ, зятя Ребе Раяца — Ребе. Коли Ребе прийняв на себе провід, рав Ходаков був призначений головою секретаріату, а згодом головою «Агудат хасидей Хабад», і всі свої обов'язки він виконував вірно, згідно з вказівками та настановами Ребе[26].

Заснування «Бейт Рівка»

У 5702 році (1941/1942) рав Ходаков запропонував Ребе Раяцу створити єврейський квартал на Істерн-Парквей, а паралельно з кварталом — відкрити також школу для дівчат і дитячі садки. Було схвалено одну ініціативу — відкрити школу для дівчат. Так почалося заснування установ «Бейт Рівка» в США: створення відбувалося під керівництвом Ребе Раяца і Ребе, а фактичне управління здійснював рав Ходаков. Після заснування «Бейт Рівка» в США Ребе Раяц і Ребе через рава Ходакова та інших подбали про створення установ «Бейт Рівка» по всьому світу[27].

Рав Ходаков іде поруч із Ребе (праворуч) під час прийому

Головний секретар Ребе

Рав Ходаков був призначений секретарем Любавицького Ребе Мелех га-Мошіаха шліта, найімовірніше, уже на початку його проводу. Нижче наводяться докладніші відомості про його спосіб дій як секретаря.

Ребе на лінії

У книжці «Історії з кімнати Ребе» розповідається, що бували випадки, коли рав Ходаков телефонував хасидам і раптом чувся голос Ребе, що вважалося рідкістю й винятком, оскільки Ребе мало розмовляв телефоном. Ребе зазвичай говорив тихо, а рав Ходаков повторював слова Ребе слово в слово [28]

Вказівки Ребе дляСвятої Землі

Велика заслуга випала на долю рава Ходакова — бути постійним каналом зв'язку між Ребе і провідниками Хабаду у Святій Землі: р. Ефраїмом Вольфом і р. Шломо Майданчиком. Упродовж багатьох років він мав звичай телефонувати їм особливо часто й передавати від Ребе вказівки — особисті, громадські, а також конкретні. У книжці «Історії з кімнати Ребе» наводиться розповідь р. Ефраїма Вольфа про вказівки, які він отримував від рава Ходакова від імені Ребе: «Мені доводилося розмовляти з ним годинами, коли він упродовж багатьох років передавав мені різні вказівки від Ребе».

Вказівки Ребе стосувалися установ освіти й доброчинності, поширення, мівцоїм і багатьох різноманітних тем[29]. Утім, ідеться про передавання вказівок, а не про управління установами, як це було в нього з важливими шлухім у США[30].

Характер і поведінка

З огляду на свою посаду секретаря рав Ходаков відповідав за порядок «єхідуйот» у Ребе. Він ніколи не передавав відповіді Ребе нікому, крім того, хто питав, — навіть чоловікові чи дружині[11]..

Рав Ходаков поєднував у собі різні якості: керівник, але поступливий; пов'язаний з Ребе, але такий, що користується здоровим розумом; творчий і водночас вірний солдат; суворий і ретельний у дотриманні галахи; помічний ближньому; із самовідданістю наставляв шлухім-початківців у їхній місії шліхуту тощо. Він був живим і взірцевим прикладом гіткашруту та справжнього самозречення[31].

Ошибка создания миниатюры: Файл с размерами больше 12,5 Мпикс
Рав Ходаков (другий ліворуч) під час візиту президента Шазара

Директор «Мерказ ле-іньоней хінух»

Настанови шлухім і вихователям

У ранні роки бували випадки, коли Ребе доручав равові Ходакову з'ясувати в аврехів, чи зацікавлені вони в шліхуті взагалі та в конкретних місцях зокрема. Спочатку анаш думали, що це особисті ініціативи, а з часом усі дізналися, що подібні з'ясування — плід ініціативи та вказівки Ребе.

Шлухім і працівники освіти отримували від рава Ходакова управлінські й педагогічні настанови — як у телефонних розмовах, так і в особистих бесідах під час візитів до «Бейт хаєйну». Усім було ясно, що в основі слів рава Ходакова лежать слова Ребе, звернені до нього з цих питань [11]. Рав Ходаков займався спрямуванням шлухім, головно в США, у тому, як керувати установами й розвивати їх. Шлухім рав Лейбл Алевський і рав Шимон Лазаров із США, а також рав Нахман Судак докладно розповідали про настанови, отримані ними від рава Ходакова у сферах виконання вказівок Ребе, управління та розвитку[32]

Рав Єхіель Малов, інспектор мережі «Огалей Йосеф-Іцхак», розповів в інтерв'ю «Бейт Мошіах» про бесіди рава Ходакова: «Щороку я їздив до Ребе на Пурим, і впродовж того короткого часу, що я там перебував, я заходив до маленької кімнати секретаря рава Ходакова (мир праху його) і годинами доповідав йому про діяльність мережі та про свою роботу як її інспектора за останній рік. Рав Ходаков був проникливим євреєм з великим досвідом в освіті ще відтоді, як був молодим аврехом у Латвії. Під час доповідей я отримував від нього вказівки для виконання впродовж наступного року. Перед поверненням до Ерец-Ісраель я знову заходив до нього й чув від нього додаткові речі, які він, найімовірніше, тим часом отримав від Ребе, після того як передав йому мій звіт. Крім того, я підтримував з ним телефонний зв'язок з невідкладних питань, що вимагали негайного рішення, і часом сам Ребе теж був на лінії [33]».

У «Бейт Мошіах» було опубліковано докладний перелік настанов, отриманих равом Маловим від рава Ходакова[34].

Рав Єхіель Малов також опублікував настанови, отримані від секретаріату Ребе: «Збірник вказівок, що надійшли в останні роки із секретаріату Ребе шліта (Адмора шліта) до мережі „Огалей Йосеф-Іцхак“». У передмові він пояснює, що йдеться про вказівки, які надійшли через рава Ходакова: «Велика заслуга випала на нашу долю — керівників і вчителів мережі шкіл Хабаду — отримувати час від часу із секретаріату Ребе шліта (Адмора шліта) через рава Ходакова безліч вказівок, пропозицій та ідей у галузі виховання, наставляння та складання навчальних програм». Усе це він отримував телефоном, письмово та в бесідах, коли приїздив до «Бейт хаєйну». Усі їх рав Малов зібрав у брошуру, де настанови рава Ходакова розташовано за темами.

Настанови й бесіди рава Ходакова було зібрано також у книжку «Га-хінух ве-га-механех». Збирання матеріалу виконав рав Хаїм-Меїр Даян, педагог, мешканець Кфар-Хабада, який удостоївся отримати безліч настанов від рава Ходакова, а редагування здійснив рав Алтер-Еліягу Фрідман.

«Ваад га-мосіфін»

Рав Ходаков був одним із керівників «Ваад га-мосіфін» — комітету, створеного Ребе влітку 5748 року (1987/1988) з метою, щоб кожен додав у виконанні заповідей і в добрих справах. Для цієї мети було створено всесвітній комітет, що координував діяльність у цій галузі. Членами комітету були рав Ходаков і рав Нісан Міндель. Крім того, було створено місцеві комітети в кожній хабадській установі чи хабадській громаді у світі. З початком діяльності «Ваад га-мосіфін» рав Ходаков почав керувати цією справою, а поруч із ним працював його син рав Шалом-Ісраель Ходаков, який відповідав за технічний бік. Голови комітетів у кожному місці надсилали звіти й зведення до загального комітету на чолі з равом Ходаковим і равом Мінделем, а вони впорядковано передавали все Ребе. Приблизно через рік після початку роботи центральний комітет припинив діяльність. А через два роки — у місяці менахем-ав 5750 року (липень–серпень 1990) — рав Ходаков написав огляд діяльності центрального комітету «Ваад га-мосіфін», повідомив про припинення діяльності й запитав, чи слід їм продовжувати керувати «Ваад га-мосіфін». Ребе відповів: «У святому підносяться. Поквапитися й докласти зусиль в участі у великому і святому мівцо». Унаслідок цієї особливої відповіді рав Ходаков звернувся до рава Мінделя і пояснив йому, що вони обидва повертаються до керівництва «Ваад га-мосіфін»[35]

Узимку 5753 року (1992/1993) він щоночі на Шабат брав участь у молитві в міньяні Ребе, а після її закінчення виходив разом з іншими секретарями на балкон позаду Ребе, вирізняючись навіть серед самих секретарів співом і танцем «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед» у такт нігуну й під заохочення Ребе[36]. Зрідка так бувало і впродовж тижня, наприклад у свято Пурим[37].

Відхід з життя

До останньої миті життя він зберігав свою славетну ясність розуму. За три дні до відходу з життя він підписав зарплати членів колелю аврехім при секретаріаті Ребе і працівників, що були в його підпорядкуванні, і не залишив жодної незавершеної справи. Так само приблизно за місяць до відходу з життя він був месадер кідушин на весіллі своєї онуки.

Помер у ніч на святий Шабат 3 іяра 5753 року (24 квітня 1993) у віці 91 року і похований на кладовищі Монтефіоре в районі Квінс у Нью-Йорку[38].

Документування його життя і діяльності

  • «Історії з кімнати Ребе», рав Менахем Зігельбойм. Розділ про рава Ходакова містить десятки сторінок з його біографією, де відомі й славетні розповіді поєднуються з відкриттями та новими відомостями, — його діяльність як секретаря і керівника організацій Хабаду, розповіді про Ребе у викладі рава Ходакова.
  • «Ємей тмімім». Рав Зуша Вольф. У книжці оприлюднено тисячі документів на тисячах сторінок — вказівки Ребе, які рав Ходаков передавав Хабаду у Святій Землі через рава Ефраїма Вольфа.
  • «Оцар га-хасидім» (книжка), рав Йосеф Ашкеназі, частина про США. Розділ про рава Ходакова на десятки сторінок. Документування його діяльності та опис його обов'язків як секретаря і керівника організацій Хабаду, зокрема вперше оприлюднені розповіді про зв'язок рава Ходакова зі справами поселення Кфар-Хабад і з равом Мордехаєм-Шмуелем Ашкеназі.
  • Сайт «Анаш». Редакція сайту на основі відомостей, отриманих від нащадків рава Ходакова. Стаття до дня відходу з життя, 3 іяра 5781 року (15 квітня 2021). Докладна стаття про рава Ходакова, що містить рідкісні фотографії та документи.
  • «Га-Мазкір», частина 1, біографія секретаря рава Єгуди-Лейба Гронера, Леві Гронер — невідомі розповіді про рава Ходакова в безлічі розсіяні по всіх частинах книжки.
  • «Бе-холь бейті нееман гу» — біографія рава Залмана Гурарі — розповіді про рава Ходакова в безлічі розсіяні по всіх частинах книжки.
  • «Га-катар шель га-Ребі» — біографія р. Шломо Майданчика, голови Ради Кфар-Хабада і голови «Агудат хасидей Хабад», — розповідається про десятки годин бесід між равом Ходаковим і р. Шломо Майданчиком.
  • Тшурот до весіль родин Ходаков і Крамер — розповіді, відповіді та документи, пов'язані з равом Ходаковим, більшість оприлюднюється вперше.
  • Родина Ходаков випустила в 5761 році (2000/2001) брошуру «Атерет зкенім», що містить відкриття та знахідки з архіву рава Шалома-Ісраеля Ходакова, у якого особливо багатий хабадський архів. У брошурі оприлюднено особливі документи й описи зв'язку рава Ходакова з Ребе Раяцем і Ребе в 5690-ті роки, а також щоденник, що фіксує перші паростки розвитку хабадських установ для дівчат і дівчаток — «Бейт Рівка». Інші розділи також розкривають записи та особисті щоденники рава Ходакова.
  • «Кфар-Хабад» 1504, іяр 5773 (квітень–травень 2013), його біографія та діяльність за інтерв'ю, яке він дав онукам
  • «Гіткашрут», «Ніцоцей Ребі», Мордехай-Менаше Лауфер, випуск 977. Дивовижні висловлювання рава Ходакова про слова Ребе і його вказівки.
  • Додаток до тижневика «Кфар-Хабад», 11 нісана 5783 року (2 квітня 2023), Менді Куртес — з книжки, що готується до виходу[39]. Десятки сторінок, у яких три біографічні розділи за етапами його життя в Ризі та Нью-Йорку і документування за темами: «Силою того, хто посилає» — вагомий і центральний учасник створення системи шлухім; «Рідкісний партнер у перевороті» — утвердження хасидизму Хабад у Південній півкулі; «Пліч-о-пліч з Ребе» — центральна ланка діяльності Хабаду в Європі (у 5690-ті роки) тощо.
  • Книжки про життя рава Ходакова. У 5768 році (2007/2008) на сайті «Штурем» було опубліковано, що вийшла нова книжка про життя рава Ходакова. Однак відомості про книжку недоступні ні в бібліотеках, ні в інтернеті. У публікації, що супроводжувала додаток «Рав Ходаков», коротко згадувалося, що «додаток стане книжкою». Не пояснено, чи дає автор додатка уявлення про книжку, чи онуки, які давали інтерв'ю для додатка, є авторами книжки.

Родина

  • Його дружина: ребецн Етл-Церна Ходакова — померла 20 сівана 5766 року (16 червня 2006)[40] — упродовж життя перекладала книжки та виховні брошури. Найвідоміша з них — книжка «Дер Рав», історична розповідь про життя та епоху Алтер Ребе, перекладена й опрацьована нею з німецької на їдиш[41].
  • Його син: рав Шалом-Ісраель Ходаков — Краун-Гайтс
  • Його син, рав Йосеф-Іцхак Ходаков
  • Його донька, пані Хая-Рівка Крамер — Краун-Гайтс
  • Його донька, Нехама-Діна
  • Його син, Леві

Його книги

Додаткова література

  • «Атерет зкенім» — діяльність рава Ходакова від Риги до Нью-Йорка згідно з вказівками Ребе Хабаду. Докладний огляд обсягом близько 90 сторінок — біографія, громадська діяльність, уперше оприлюднені листи та рідкісні документи.
  • «Історії з кімнати Ребе» — Менахем Зігельбойм, 5769.
  • Зуша Вольф, «Ємей тмімім» — документування передавання вказівок Ребе через рава Ходакова равові Ефраїму Вольфу.
  • «Га-катар шель га-Ребі» — вказівки Ребе через рава Ходакова р. Шломо Майданчику.
  • Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — особистість і хасидське вчення машпіїм Хабаду в Нью-Йорку, видавництво «Хазак», 5773
  • Менді Куртес, «Я сумую за ними», нові відомості про зв'язок рава Ходакова з його учнями з Риги, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2013.
  • Випуск «А хасідішер дерхер»
  • Менді Куртес, «Таємна бесіда», відкриття та знахідки про бесіди рава Ходакова з Ребе Раяцем, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2043
  • Шалом Магідман, «Шулхан арух бе-хінух», педагогічні вказівки рава Ходакова, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2124, с. 42

Зовнішні посилання


Попередник:
Ребе
Голова «Мерказ ле-іньоней хінух»
з 5711 по 5753
Наступник:
Нісан Міндель
«Хасидська ООН»

Залман-Товія Абельський · Аврагам Аздаба · Шолом Ейдельман · Єгуда Бутерішвілі · Йосеф Гольдберг · Шмар'ягу Гурарі · Біньямін-Еліягу Городецький · Захарія Гурі · Аврагам-Іцхак Глік · Іцхак Гендель · Рафаель Вільшанський · Йосеф Вайнберг · Хаїм-Ар'є Зільберштейн · Хаїм-Мордехай-Айзик Ходаков · Цві-Гірш Хітрик · Шмуель Хефер · Рафаель Тавіль · Іцхак Ядгар · Моше-Пінхас Кац · Шмуель Левітін · Хаїм-Шолом Сегаль · Ісраель-Аба Пліскін · Єгуда-Лейб Раскін · Шолом Шабат · Цві-Меїр Штейнмец · Бенціон Шемтов

Примітки

  1. ^ Rabbi Chaim Mordechai Aizik Hodakov (1902-1993) קישור לאתר בית חב"ד
  2. ^ Див. докладно в статті Хасидська ООН
  3. ^ Нісан Гордон, «Ді їдіше гейм», випуск 21, сторінки 5–6
  4. ^ «Кфар-Хабад» 1504, з інтерв'ю, яке він дав онукам. Менді Куртес, «Рав Ходаков», тижневик «Кфар-Хабад», за записами онуків, які виклали на письмі аудіозапис його розповіді, с. 10. На тій самій сторінці є дивний абзац, з якого випливає, що рав Ходаков був п'ятирічною дитиною під час комуністичної революції, хоча він народився в 5662 (1902) році, а комуністична революція відбулася в 5678 році (1917/1918): «Російська революція, що завершилася створенням Радянського Союзу в Першу світову війну, почалася в той самий період. Російського царя було скинуто, заслано й розстріляно... „Одного разу, коли мені було приблизно п'ять років, батько забрав мене зі школи, бо на вулиці стріляли, батько підняв мене на плечі“ ... Коли йому виповнилося десять...
  5. ^ Ідеться, вочевидь, про хедер: у багатьох місцях хедер називали єшивою.
  6. ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 275
  7. ^ «Кфар-Хабад» 1504, з інтерв'ю, яке він дав онукам. Документ з поясненням вислову із «Сефер хасідім», написаним ним в «1-му класі» у віці 11 років, з випуску «Рав Ходаков» за редакцією Менді Куртеса
  8. ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе» та «Оцар га-хасидім» (книжка) (Ашкеназі), розділи про рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова
  9. ^ [Біографія рава Йоеля Баранчика (хай помститься Всевишній за його кров) — на сайті «Торатха ло шахахті»]
  10. ^ Можна припустити, що в останні роки війни, оскільки на її початку, у 5674 році (1913/1914), йому було лише 12
  11. ^ 1 2 3 Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе» та Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» (книжка), розділи про рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова
  12. ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 313
  13. ^ У 5681 році (1920/1921). Аврагам Годін, «Бітаон Хабад», нісан 5731 (березень–квітень 1971), с. 44. «Шанім рішонот» івритом, с. 312
  14. ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 276
  15. ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе» та Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» (книжка), розділи про рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова. «Кфар-Хабад» 1504, з інтерв'ю, яке він дав онукам
  16. ^ Нісан Гордон, «Ді їдіше гейм», випуск 21, сторінки 5–6; див. також «Бітаон Хабад», нісан 5731 (березень–квітень 1971), де сказано, що в 5694 році (1933/1934) його було призначено інспектором усіх єврейських навчальних закладів від міністерства освіти Латвії. Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе» та Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» (книжка), у розділі про рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова
  17. ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 274, та Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» (книжка), розділи про рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова. «Шанім рішонот» івритом, с. 312
  18. ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 280, та Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» (книжка), розділи про рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова
  19. ^ Докладніше про це мівцо див. у книжці рава Шмуеля-Менахема-Мендла Бутмана — «Ребе в Парижі».
  20. ^ Листи Ребе до рава Ходакова з вказівками, як видати брошуру, опубліковано в «Атерет зкенім» його сином равом Шаломом-Ісраелем Ходаковим. Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», розділ про рава Ходакова. Шмуель Бутман, «Ребе в Парижі», розділ про поширення хасидуту німецькою
  21. ^ «Атерет зкенім», 5761, розділ 3, сторінки 26–29, а на сторінці 27 — документ, написаний рукою рава Ходакова, з вказівками щодо весілля, як йому звелів Ребе Раяц. Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе» та «Оцар га-хасидім» (книжка) (Ашкеназі), розділи про рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова
  22. ^ 5761. Розділ 3
  23. ^ «Ковец Любавич», нісан 5715 (березень–квітень 1955), сторінки 30–31. Шнеур-Залман Бергер, «Га-Ах», передмова до нового видання 5772 року (2011/2012)
  24. ^ Рав Ходаков, передмова до «Сефер га-шана», видання 5702 року (1941/1942), Нью-Йорк
  25. ^ Інтерв'ю з равом Ходаковим, «Дер Алгемайнер журнал», 15 липня 1977, с. 20. Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 280
  26. ^ Інтерв'ю з равом Ходаковим, «Дер Алгемайнер журнал», 15 липня 1977, с. 20. Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 280, та Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» (книжка), розділи про рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова. «Ялкут сіпурім», Рімлер, с. 119
  27. ^ Рав Шалом-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Арцот га-Бріт», Нью-Йорк, 5748 (1988). Розділ 58 — «Заснування „Бейт Рівка“». Родина Ходаков, «Атерет зкенім», 5761, розділ 5 — «Заснування „Бейт Рівка“»
  28. ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 284
  29. ^ Передмова до «Ємей тмімім», частина перша. «Га-катар шель га-Ребі», с. 58
  30. ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 286, та Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» (книжка), розділи про рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова
  31. ^ «Оцар га-хасидім» (книжка), Ашкеназі
  32. ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», с. 286–290
  33. ^ «Бейт Мошіах» 1163, песахівський додаток — «І наблизив нас Всюдисущий до служіння Йому»
  34. ^ «Бейт Мошіах» 801, сторінки 24–29
  35. ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе», сторінки 289–290
  36. ^ Див., наприклад, у щоденнику «Бейт Мошіах» 770, випуск 23
  37. ^ На відео молитви з Ребе того дня видно, як він із запалом долучається до співу «Єхі»
  38. ^ Менахем Зігельбойм, «Історії з кімнати Ребе» та Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» (книжка), розділи про рава Хаїма-Мордехая-Айзика Ходакова, Менді Куртес, додаток «Рав Ходаков»
  39. ^ «Випуск, якому судилося стати книжкою»
  40. ^ Повідомлення про її відхід з життя
  41. ^ Слухайте: промова на випускному вечорі «Бейт Рівка», 5719 קישור לאתר אנ"ש (англійською).
Хаїм-Мордехай-Айзик Ходаков згадується ще в 198 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 4440428800

Повідомити про помилку на цій сторінці