Перейти до вмісту

Давид-Моше Ліберман

Матеріал з Хабадпедії
Рав Давид-Моше Ліберман
Рав Давид-Моше Ліберман
Основна інформація
Дата народження21 нісана 5685 (15 квітня 1925)
Місце народженняКельн, Німеччина
Дата смерті25 швата 5782 (27 січня 2022)
Місце смертіАнтверпен
КраїнаСполучені Штати, Бельгія
Місце діяльностіЧикаго, Детройт, Антверпен
Рід діяльностіРабин і голова рабинського суду громади «Шомрей га-дат» в Антверпені, у Бельгії, та один із засновників Центру рабинів Європи.
ОсвітаШкола «Єсодей га-Тора» в Антверпені, єшива в «Гейде», єшива рава Шнеура-Залмана Шнеєрсона в Марселі, єшива в Лейквуді, «Томхей Тмімім» Центральна 770
ПосадаРабин синагоги «Бней Реувен» у Чикаго, Рабин громади «Ор хадаш» у Чикаго, Рабин громади «Бней Єгуда» в Детройті, Голова рабинського суду громади «Шомрей га-дат» в Антверпені, Один із засновників Центру рабинів Європи
УчителіФайвл Шапіро, Агарон Котлер та інші
Сім'я
БатькоАйзик
МатиСара-Гінда, уроджена Ліпшиц
ДружинаХая Хітрик
ДітиМенахем-Мендл Ліберман, Цві Ліберман та інші
Родовід
Нагороди
Почесна медаль (Бельгія, 5771)

Рав Давид-Моше Ліберман (21 нісана 5685 (15 квітня 1925) – 25 швата 5782 (27 січня 2022)) був одним із шлухім Ребе Раяца і Ребе як рабин синагоги «Бней Реувен» у Чикаго, а потім рабином і гаоном, головою рабинського суду громади «Шомрей га-дат» в Антверпені в Бельгії, та одним із засновників Центру рабинів Європи.

Біографія

Рав Ліберман у Ребе

Його юність

Народився в день сьомого дня Песаху, 21 нісана 5685 року (15 квітня 1925), у Кельні в Німеччині, у рава Айзіка та Сари-Гінди, уродженої Ліпшиц. Його батьки були уродженцями Галичини, і після Першої світової війни перебралися до Німеччини й належали до хасидських громад вихідців із Галичини[1].

Коли йому було близько року, його родина переїхала до Антверпена в Бельгії, де рав Давид-Моше навчався в школі «Єсодей га-Тора». У 5695 році (1934/1935), у віці 10 років, він перейшов навчатися до єшиви в «Гейде» біля міста Антверпена під керівництвом р. Файвла Шапіро (там він познайомився зі своїми майбутніми друзями — равом Нохумом-Аврагамом Якубовичем, рабином і машпіа хабадської громади в Антверпені, равом Агароном-Мордехаєм Зільберштромом, равом Ефраїмом Вольфом і його батьком равом Біньяміном).

Під час Другої світової війни його родина втекла до Франції. Його батько був тоді в Англії, а через деякий час двом його братам і сестрі вдалося втекти до Сполучених Штатів. У 5702 році (1941/1942) його разом із матір'ю відправили до французького концентраційного табору, його матір потім відправили до табору знищення. Після пів року в таборі йому вдалося втекти й дістатися до дядька, який жив у Франції. У той самий період він навчався в єшиві рава Шнеура-Залмана Шнеєрсона в Марселі.

В адарі 5706 прибув до Сполучених Штатів, де був прийнятий до єшиви в Лейквуді в Агарона Котлера. Там він потоваришував із р. Шломо Карлебахом та його братом равом Еліягу-Хаїмом Карлебахом, з якими підтримував зв'язок усі роки[потрібне джерело]. У той самий період він був також у зв'язку з равом Іцхаком Гутнером. Пізніше перейшов навчатися до «Томхей Тмімім» Центральної 770.

Уперше він увійшов на єхідут до Адмора Раяца напередодні Песаху 5706 року (16 квітня 1946). Під час єхідуту він передав вітання від р. Залмана Шнеєрсона, і Ребе відповів йому, що він уже отримав вітання... Коли він розповів Ребе, що йде вчитися до Котлера, Ребе усміхнувся. Крім того, Ребе поцікавився в нього, де він зупинився. Одного разу р. Залман Шнеєрсон розповів, що Попередній Ребе сказав йому про рава Лібермана: «його обличчя закарбоване в мене».

Коли він запитав Адмора Раяца про вивчення англійської мови, той відповів йому, що він може вчити її, «щоб наближати молодь». У 5707 році (1946/1947) він увійшов на єхідут до Попереднього Ребе і сказав, що хоче перейти вчитися до 770, «бо моє навчання туди не підходить». Ребе відповів йому: а хто знає, чи підходить навчання тут; і все ж зрештою він перейшов до єшиви в 770. У період, коли він навчався в 770, Ребе кілька разів заходив до «залу» і розмовляв про вивчуване з юнаками, серед них і з равом Ліберманом. Загалом він був п'ять разів на єхідуті в Попереднього Ребе. Його останній єхідут був 20 кислева 5710 (11 грудня 1949).

У теветі 5711 року (1950/1951) одружився з ребецн Хаєю Хітрик[3]., дочкою рава Єгуди Хітрика. Йому писав Ребе 10 іяра 5710 (27 квітня 1950):

Щодо піднесеного авреха, ветерана й хасида, богобоязливої людини тощо, рава-гаона Давида-Моше, хай живе він, Лібермана, мені відомо, що його святість мій тесть, святий Адмор, хай буду я спокутою за його ложе, цінував його і чимало клопотався за нього в різних питаннях — як у матеріальному, так і в духовному.

Його рабинство

У 5709 році (1948/1949) був призначений Ребе Раяцом рабином синагоги «Бней Реувен» у Чикаго. Після відходу з життя Адмора Раяца відразу ж зв'язався з Ребе. Отримав сміху від рава Моше Файнштейна. Ребе хотів, щоб він отримав від нього також сміху на «ядін ядін», але це йому не вдалося. Зрештою він склав іспит на «ядін ядін» у рава Ісраеля Готсмана.

З 5715 року (1954/1955) служив рабином у громаді «Ор хадаш» у Чикаго, до 5726 року (1965/1966). Тоді він переїхав із родиною до Детройта, де служив рабином у громаді «Бней Єгуда» і директором тамтешньої єврейської школи.

У 5740 році (1979/1980), після відходу з життя рава Гілеля Медальє, голови рабинського суду громади «Шомрей га-дат» в Антверпені (з 27 тевета 5725 (1 січня 1965) до його відходу з життя в Йом Кіпур 5738 (22 вересня 1977)), рава Давида-Моше звели на його місце. Рава Лібермана прийняли не лише члени громади «Шомрей га-дат», а й члени громади «Махзікей га-дат».

У 5760 році (1999/2000) рав Ліберман разом із равом Гершоном-Мендлом Гареліком, равом Шломо-Дов-Бером-Пінхасом Лазаром і равом Азріелем Хайкіним заснували «Центр рабинів Європи».

15 іяра 5771 року (19 травня 2011) рав Ліберман отримав на церемонії, проведеній у міських установах за участю громадських діячів від уряду Бельгії, почесну медаль за свою діяльність на благо суспільства в наданні допомоги й підтримки всім верствам і жителям міста, євреям і неєвреям разом, без різниці[4].

Відхід з життя

В останні роки він утратив зір, але, попри це, продовжував вивчення Тори за допомогою технічного пристрою, який зачитував йому зміст книжок.

В останні тижні життя рава Лібермана було госпіталізовано через ускладнення зі здоров'ям.

У середу, 25 швата 5782 року (27 січня 2022), після молитви Мінха, у капелюсі й сюртуку, він попросив склянку води, проголосив благословення «Шегаколь», склепив очі й повернув душу свою Творцеві, у віці 96 років[5].

Родина

Додаткова література

  • Світоч Бельгії, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1926, с. 42
  • Аврагам Райніц, тижневик «Бейт Мошіах» № 1303, с. 14–20

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ На кшталт ропшицького хасидизму тощо. Свідчення рава Лібермана на Шабат шева брахот Менді та Есті Мариновських.
  2. ^ Див. також Антверпен: сотні людей проводжали ребецн Хаю Ліберман, мир праху її
  3. ^ Померла 25 швата 5773 (5 лютого 2013)[2]
  4. ^ Бельгія: рабин-хабадник отримав почесну медаль — фотографії з церемонії
  5. ^ Антверпен, Бельгія: голова рабинського суду рав Давид-Моше Ліберман, мир праху його .
Давид-Моше Ліберман згадується ще в 35 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 2600545700

Повідомити про помилку на цій сторінці