Цар з дому Давида
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування. | ||
| Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи. Стаття відкрита для редагування. | |
Цар із дому Давида — одна з умов для Мелех га-Мошіаха, що випливає з обітниці Святого, благословенний Він, Давидові, що його царство не припиниться повіки.
Обітниця Всевишнього
Давидові було обіцяно, що його дім царюватиме вічно в народі Ізраїлю за його відданість служінню Б-гові, як сказав Всевишній Давидові:. Це також обітниця, що навіть якщо царство дому Давида перерветься, у майбутньому воно повернеться на своє місце.
« Коли сповняться дні твої і ти спочинеш з батьками твоїми, Я поставлю по тобі нащадка твого, який вийде з утроби твоєї, і зміцню царство його. Він збудує дім імені Моєму, і Я утверджу престол царства його навіки. 14 Я буду йому батьком, а він буде Мені сином; якщо він згрішить, Я покараю його палицею людською і ударами синів людських. Але милість Моя не відступить від нього, як Я відняв її від Шауля, якого Я відкинув перед тобою. І міцним буде дім твій і царство твоє навіки перед тобою, престол твій буде міцним повіки.
— Книга Шмуель II, розділ 7, вірші 12-16
У Торі Яаков благословив сина свого Єгуду: «Не відійде скіпетр від Єгуди і законодавець від стегон його»[1], і це обітниця, що цар Ізраїлю буде з коліна Єгуди.
Визначення царя
У тораїчній літературі обговорюється питання, чи має Мошіах бути з нащадків царя Давида по чоловічій чи по жіночій лінії; зі слів ахаронім випливає, що він неодмінно має бути саме по прямій чоловічій лінії; проте є незгодні, які вважають, що він може бути і по жіночій.
Рамбам пише[2], що Мошіах неодмінно має бути з потомства Давида і з потомства Шломо; він ґрунтується на вірші[3] (щодо Шломо): «і утверджу престол царства його навіки».
З цього питання також точиться широка полеміка[4]. За думкою того, хто вважає, що Мошіах — саме по прямій чоловічій лінії, очевидно, що Мошіах також із потомства Шломо, адже із синів-чоловіків Давида не лишилося нікого, крім Йоаша, — а він із потомства Шломо[5]; за думкою, що Мошіах може бути і по жіночій лінії, не обов'язково, що Мошіах із потомства Шломо.
Зі слів Ребе Мелех га-Мошіаха[6] випливає, що, за висновком, Мошіах неодмінно має бути (також) із потомства Шломо.
Слова поским
Царство дому Давида — взірець чистого і морального царства. У Гемарі розповідають про царів дому Давида, що вони люди скромні й смиренні, які приймають на себе ярмо системи суду і галахи.
Царі з дому Давида мають особливий статус у галахі, наприклад помазання оливою помазання[7], помазання біля джерела[8] і сидіння поруч із Синедріоном у Палаті тесаного каменю в Храмі[9].
Тому багато молитов у сидурі молитов просять наново утвердити царство дому Давида[10][11].
Рамбам пише: ««Найбільшого в мудрості з-поміж усіх них саджають головою над ними, і він — глава єшиви, і його мудреці всюди називають насі»» (Рамбам, Закони Синедріону 1, 3). Рамбам в іншому місці, у своїй передмові до розділу «Хелек», пише: «««Немає царя в Ізраїлю, крім як із дому Давида і лише з потомства Шломо, і кожен, хто заперечує цю родину, — відрікся від Всевишнього, благословенний Він, і від слів Його пророків»»
Царство дому Давида
Передісторія
Причиною воцаріння царя над Ізраїлем було прохання народу Ізраїлю до пророка Шмуеля про царя, як у всіх народів; Святий, благословенний Він, застеріг Ізраїль, що цар владарюватиме над ними твердою рукою, і врешті дав їм за царя царя Шауля.
Унаслідок гріха Шауля Святий, благословенний Він, вирішив припинити царство потомства Шауля і передати його Давидові та його синам навіки.
Цар Давид
Цар Давид — цар Ізраїлю і помазанець Всевишнього, народився в Ішая, який був одним із чотирьох людей, про яких сказано, що вони ніколи в житті не грішили. І був коронований на царя згідно з пророцтвом пророка Шмуеля ще за життя царя Шауля.
Цар Давид був тим, хто розпочав будівництво Храму, і тому його нащадок буде тим, хто збудує Третій Храм.
Цар Шломо
Цар Шломо був сином царя Давида і третім із царів Ізраїлю. Шломо був наймудрішим з усіх людей[12] і збудував Перший Храм.
Розкол царства дому Давида
За днів царя Рехавама царство дому Давида розкололося надвоє, оскільки він діяв неправильно щодо народу; через кілька поколінь царство дому Давида повністю припинилося внаслідок зруйнування Першого Храму.
Ребе каже, що навіть якщо царство дому Давида було перерване, це не означає, що обітниця не сповнилася, а обітниця полягала в тому, що царство дому Давида буде тим, яке правитиме Ізраїлем, коли це буде можливо.
У прийдешньому майбутньому
У прийдешньому майбутньому це буде людина з дому Давида, яка буде Мелех га-Мошіахом, що визволить Ізраїль; головна причина того, що він постане з дому Давида[13], була така: цар Давид — той, хто почав досконалість Геули будівництвом Першого Храму, тож його нащадок буде тим, хто завершить повноту Геули будівництвом Третього Храму
Ребе як Мелех га-Мошіах
Основна стаття – Любавицький Ребе як Мелех га-Мошіах
Титул «цар» не має повного значення цього поняття. Мелех га-Мошіах — не політичний[14] чи державний[15] цар. І він також не помазаний цар, адже під час вигнання немає Санедріна, який призначив би царя[16]; мається на увазі провідник євреїв, який на ділі поводиться за звичаями царя, що керує синами Ізраїлю[17]. Це його царювання — продовження того, що він провідник покоління[18].
Цей цар має бути з потомства Давида[19], оскільки царство Давида не припинилося навіть під час вигнання, як каже Рамбам: «Не припиниться царство з потомства Давида повіки[20][21]».
Ця ознака — не лише родовід Мошіаха, а і його головна суть: «повернути царство дому Давида»[22][23].
Ребе Рашаб засвідчив про ланцюг Ребе Хабаду, що вони — продовжувачі царства Давида[24]: «Хасидут існуватиме до Мошіаха... про нас сказано, що не згасне його свіча на віки вічні».
Ребе сказав у сіхі, що Мелех га-Мошіах буде провідником покоління, оскільки він цар із дому Давида.
Ребе походить від царя Давида син за сином, а також син за донькою[25]. Як засвідчив сам Ребе[26]: «Наші Ребе, провідники поколінь, які походять із дому Давида з коліна Єгуди». Або в іншій сіхі (у перекладі з їдиш)[27]: «Родовід виновника гілули» (святого рава Леві-Іцхака — батька Ребе) «він із потомства Давида. Як відомо, він — сьоме покоління від Алтер Ребе, який — сьоме покоління від Магараля з Праги, а Магараль походить із потомства Давида.»
| Родовід Любавицького Ребе до царя Давида | |
|---|---|
|
Див. також
Зовнішні посилання
- Захоплива полеміка: чи є Ребе нащадком царя Давида по прямій чоловічій лінії?, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

| Родовід Любавицького Ребе до царя Давида | |
|---|---|
|
Примітки
- ^ Книга Берешит, розділ 49, вірш 10
- ^ Коментар до Мішни, передмова до розд. «Хелек», «Ігерет Тейман», розд. 3, «Сефер га-міцвот», заповідь-заборона 362, та ін.
- ^ Шмуель II, розд. 7, вірш 12.
- ^ Див. докладно у вищезгаданому «Ковец гаарот» і в книзі «Шаарей єшива», т. 5.
- ^ «Ємот га-Мошіах ба-галаха», у відповідному місці.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 25, с. 112, і в сіхі глави «Емор» 5751
- ^ Рамбам, «Мішне Тора», Закони про храмові посудини 1:7
- ^ Рамбам, «Мішне Тора», Закони про царів 1:11
- ^ Рамбам, «Мішне Тора», Закони Бейт га-бхіра 7:6, і Закони Синедріону 14:12
- ^ Серед іншого в Біркат га-мазон (благословення «Рахем»), у Мусафі Шабату (благословення після гафтари), у молитвах Аміда Рош га-Шана і Йом Кіпуру і навіть у молитві Неїла.
- ^ Рамбам, «Мішне Тора», Закони Синедріону 2:5
- ^ Мелахім I 5, 11.
- ^ Згідно із сіхот Ребе
- ^ Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо, «Тумат єшарім танхем», с. 86
- ^ Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо, «Єхі га-мелех га-Мошіах», с. 146
- ^ Ребе, «Лікутей сіхот», ч. 8, с. 361: «Мимоволі слід сказати, що мається на увазі не за рішенням суду з сімдесяти і пророка, — і подібно до доказу Рамбама: „Справа стоїть не так, адже рабі Аківа сказав про царя Бен Козіву, що він цар Мошіах“ (а пророка там не було тощо), — а подібно до того, як він пише про царя Бен Козіву». Див. також сіху тижневої глави «Масей» 5727 про те, що в Бар-Кохби були ознаки Мошіаха, хоча він не був царем у галахічному визначенні.
- ^ Подібно до Бен Козіви, якого рабі Аківа вважав царем Мошіахом, хоча той воцарився не через Санедрін і пророка, — так і не обов'язково царювати над усім народом, адже він був царем лише в Землі Ізраїлю, тоді як більша частина народу в той час уже була розсіяна серед народів, у Вавилоні, Римі тощо. Проте він зі свого боку взяв на себе відповідальність за весь народ і взявся до загальноєврейського завдання вигнати ворогів із Землі Ізраїлю і заново відбудувати Храм
- ^ Як випливає і зі слів Гемари, що прикладами Мошіаха в поколінні є Рабейну га-Кадош, рабі Єгуда, упорядник Мішни, який був головою Санедріна, і рав Нахман, що походив з дому ексиларха. Див. також «Кунтрес Бейт Рабейну ше-бе-Бавель» 5752: «Розумно сказати, що це провідник покоління, як рабі Єгуда га-Насі» (див. також «Двар малхут», Толдот, прим. 94)
- ^ Рамбам, Закони про царів, розд. 1: «Щойно Давида було помазано, він удостоївся вінця царства, і царство належить йому і його гідним синам чоловічої статі навіки, як сказано: „Престол твій буде утверджений навіки“»
- ^ «Мішне Тора», Закони про царів, розд. 1
- ^ І згідно з обітницею Тори (Ваєхі 49:10), що царство ніколи не припиниться в потомстві Єгуди: «Не відійде скіпетр від Єгуди... доки не прийде Шило», «цар Мошіах, якому належить царство». І наші мудреці, благословенної пам'яті, на питання, в чому виражається вічне царство Давида в наш час, коли немає царя в Ізраїлі, пояснили: «Це голови вигнання у Вавилоні (див. Рамбам, Закони про Санедрін: „Голови вигнання у Вавилоні стоять на місці царя“) і голова в Землі Ізраїлю», що продовжують царство Давида і під час вигнання. І так пояснив Шла (тижнева глава «Ваєхі»), що «в кожному поколінні не припиняться значні люди з Єгуди, і якщо вони не в одному царстві, то в іншому... І загальний сенс у тому, що не припиниться влада в Єгуди, чи то влада велика, чи мала, і це триватиме, доки не прийде Мошіах, і тоді до нього зберуться всі народи, і він царюватиме над світом повік»
- ^ «З простого сенсу слів Рамбама випливає, що це („цар з дому Давида“) є (не лише наслідком обітниці, що „не припиниться царство в потомстві Давида повік“, а) визначенням Мошіаха» (Гадран на Рамбам, 5746)
- ^ Докладно див.: «Кетер малхут»
, с. 74
- ^ Сіха 19 кислева 5673 (29 листопада 1912)
- ^ Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо, Ребе — нащадок царя Давида: і по чоловічій лінії, і по жіночій
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Шмот» 5752, п. 13
- ^ «Сефер га-сіхот» 5749, с. 650