Перейти до вмісту

Цар з дому Давида

Матеріал з Хабадпедії
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування.
Запрошуємо вас здійснити мовне редагування, «хабадизацію» та стилістичне редагування вже написаних розділів, а також допомогти розширити й доповнити статтю.
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування.
Запрошуємо вас здійснити мовне редагування, «хабадизацію» та стилістичне редагування вже написаних розділів, а також допомогти розширити й доповнити статтю.

Цар із дому Давида — одна з умов для Мелех га-Мошіаха, що випливає з обітниці Святого, благословенний Він, Давидові, що його царство не припиниться повіки.

Обітниця Всевишнього

Давидові було обіцяно, що його дім царюватиме вічно в народі Ізраїлю за його відданість служінню Б-гові, як сказав Всевишній Давидові:. Це також обітниця, що навіть якщо царство дому Давида перерветься, у майбутньому воно повернеться на своє місце.

« Коли сповняться дні твої і ти спочинеш з батьками твоїми, Я поставлю по тобі нащадка твого, який вийде з утроби твоєї, і зміцню царство його. Він збудує дім імені Моєму, і Я утверджу престол царства його навіки. 14 Я буду йому батьком, а він буде Мені сином; якщо він згрішить, Я покараю його палицею людською і ударами синів людських. Але милість Моя не відступить від нього, як Я відняв її від Шауля, якого Я відкинув перед тобою. І міцним буде дім твій і царство твоє навіки перед тобою, престол твій буде міцним повіки.

— Книга Шмуель II, розділ 7, вірші 12-16

У Торі Яаков благословив сина свого Єгуду: «Не відійде скіпетр від Єгуди і законодавець від стегон його»[1], і це обітниця, що цар Ізраїлю буде з коліна Єгуди.

Визначення царя

У тораїчній літературі обговорюється питання, чи має Мошіах бути з нащадків царя Давида по чоловічій чи по жіночій лінії; зі слів ахаронім випливає, що він неодмінно має бути саме по прямій чоловічій лінії; проте є незгодні, які вважають, що він може бути і по жіночій.

Рамбам пише[2], що Мошіах неодмінно має бути з потомства Давида і з потомства Шломо; він ґрунтується на вірші[3] (щодо Шломо): «і утверджу престол царства його навіки».

З цього питання також точиться широка полеміка[4]. За думкою того, хто вважає, що Мошіах — саме по прямій чоловічій лінії, очевидно, що Мошіах також із потомства Шломо, адже із синів-чоловіків Давида не лишилося нікого, крім Йоаша, — а він із потомства Шломо[5]; за думкою, що Мошіах може бути і по жіночій лінії, не обов'язково, що Мошіах із потомства Шломо.

Зі слів Ребе Мелех га-Мошіаха[6] випливає, що, за висновком, Мошіах неодмінно має бути (також) із потомства Шломо.

Слова поским

Царство дому Давида — взірець чистого і морального царства. У Гемарі розповідають про царів дому Давида, що вони люди скромні й смиренні, які приймають на себе ярмо системи суду і галахи.

Царі з дому Давида мають особливий статус у галахі, наприклад помазання оливою помазання[7], помазання біля джерела[8] і сидіння поруч із Синедріоном у Палаті тесаного каменю в Храмі[9].

Тому багато молитов у сидурі молитов просять наново утвердити царство дому Давида[10][11].

Рамбам пише: ««Найбільшого в мудрості з-поміж усіх них саджають головою над ними, і він — глава єшиви, і його мудреці всюди називають насі»» (Рамбам, Закони Синедріону 1, 3). Рамбам в іншому місці, у своїй передмові до розділу «Хелек», пише: «««Немає царя в Ізраїлю, крім як із дому Давида і лише з потомства Шломо, і кожен, хто заперечує цю родину, — відрікся від Всевишнього, благословенний Він, і від слів Його пророків»»

Царство дому Давида

Передісторія

Причиною воцаріння царя над Ізраїлем було прохання народу Ізраїлю до пророка Шмуеля про царя, як у всіх народів; Святий, благословенний Він, застеріг Ізраїль, що цар владарюватиме над ними твердою рукою, і врешті дав їм за царя царя Шауля.

Унаслідок гріха Шауля Святий, благословенний Він, вирішив припинити царство потомства Шауля і передати його Давидові та його синам навіки.

Цар Давид

Цар Давид — цар Ізраїлю і помазанець Всевишнього, народився в Ішая, який був одним із чотирьох людей, про яких сказано, що вони ніколи в житті не грішили. І був коронований на царя згідно з пророцтвом пророка Шмуеля ще за життя царя Шауля.

Цар Давид був тим, хто розпочав будівництво Храму, і тому його нащадок буде тим, хто збудує Третій Храм.

Цар Шломо

Цар Шломо був сином царя Давида і третім із царів Ізраїлю. Шломо був наймудрішим з усіх людей[12] і збудував Перший Храм.

Розкол царства дому Давида

За днів царя Рехавама царство дому Давида розкололося надвоє, оскільки він діяв неправильно щодо народу; через кілька поколінь царство дому Давида повністю припинилося внаслідок зруйнування Першого Храму.

Ребе каже, що навіть якщо царство дому Давида було перерване, це не означає, що обітниця не сповнилася, а обітниця полягала в тому, що царство дому Давида буде тим, яке правитиме Ізраїлем, коли це буде можливо.

У прийдешньому майбутньому

У прийдешньому майбутньому це буде людина з дому Давида, яка буде Мелех га-Мошіахом, що визволить Ізраїль; головна причина того, що він постане з дому Давида[13], була така: цар Давид — той, хто почав досконалість Геули будівництвом Першого Храму, тож його нащадок буде тим, хто завершить повноту Геули будівництвом Третього Храму

Ребе як Мелех га-Мошіах

Основна стаття – Любавицький Ребе як Мелех га-Мошіах

Титул «цар» не має повного значення цього поняття. Мелех га-Мошіах — не політичний[14] чи державний[15] цар. І він також не помазаний цар, адже під час вигнання немає Санедріна, який призначив би царя[16]; мається на увазі провідник євреїв, який на ділі поводиться за звичаями царя, що керує синами Ізраїлю[17]. Це його царювання — продовження того, що він провідник покоління[18].

Цей цар має бути з потомства Давида[19], оскільки царство Давида не припинилося навіть під час вигнання, як каже Рамбам: «Не припиниться царство з потомства Давида повіки[20][21]».

Ця ознака — не лише родовід Мошіаха, а і його головна суть: «повернути царство дому Давида»[22][23].

Ребе Рашаб засвідчив про ланцюг Ребе Хабаду, що вони — продовжувачі царства Давида[24]: «Хасидут існуватиме до Мошіаха... про нас сказано, що не згасне його свіча на віки вічні».

Ребе сказав у сіхі, що Мелех га-Мошіах буде провідником покоління, оскільки він цар із дому Давида.

Ребе походить від царя Давида син за сином, а також син за донькою[25]. Як засвідчив сам Ребе[26]: «Наші Ребе, провідники поколінь, які походять із дому Давида з коліна Єгуди». Або в іншій сіхі (у перекладі з їдиш)[27]: «Родовід виновника гілули» (святого рава Леві-Іцхака — батька Ребе) «він із потомства Давида. Як відомо, він — сьоме покоління від Алтер Ребе, який — сьоме покоління від Магараля з Праги, а Магараль походить із потомства Давида.»

Родовід Любавицького Ребе до царя Давида

Період царів дому Давида в епоху Першого Храму: 1. Цар Давид. 2. Цар Шломо. 3. Цар Рехавам. 4. Цар Авія. 5. Цар Аса. 6. Цар Єгошафат. 7. Цар Єгорам. 8. Цар Ахазія. 9. Цар Єгоаш. 10. Цар Амація. 11. Цар Узія. 12. Цар Йотам. 13. Цар Ахаз. 14. Цар Хізкіягу. 15. Цар Менаше. 16. Цар Амон. 17. Цар Йошіягу. 18. Цар Єгоякім. 19. Цар Єхонія. 20. Асір Шеалтіель. 21. Педая.

Період Другого Храму: 22. Зрубавель. 23. Хананія. 24. Пелатія. 25. Шханія. 26. Шмая. 27. Неарія. 28. Ельоейнай. 29. Анані. 30. Мешулам. 31. Хананія. 34. Берехія. 35. Хасадія. 36. Єшая. 37. Овадія. 38. Шмая. 39. Шханія.

Період танаїв: 40. Хізкія. 41. Акув. 42. Йоханан. 43. Шафат. 44. Анан. 45. Натан де-Цуціта. 46. Рав Гуна.

Період амораїв: 47. Мар Уква. 48. Рав Натан. 49. Нехемія. 50. Уквен де-Цуціта. 51. Аба Марі. 52. Гуна. 53. Рав Натан. 54. Мар Зутра. 55. Мреймар. 56. Мар Кахана.

Період савораїв: 57. Мар Гуна. 58. Мар Зутра. 59. Рав Дімі.

Період гаонів: 60. Мар рав Марі Гаон. 61. ?. 62. ?. 63. ?. 64. Мар рав Дудай. 65. Мар рав Аба Гаон. 66. ?. 67. Писар мар рава Йосефа бар Аби Гаона. 68. Рав Шмуель реш кала. 69. Мар рав Єгуда Гаон. 70. Мар рав Хананія Гаон. 71. Мар рав Шріра Гаон. 72. Мар рав Гай Гаон.

Період рішонім і ахаронім: 73. Рав гаон р. Йосеф з Рима. 74. Рав гаон р. Єхіель. 75. Рав гаон р. Аврагам. 76. Рав гаон р. Азар'ягу. 77. Рав гаон р. Єхезкель. 78. Рав гаон р. Лемель. 79. Рав гаон р. Азар'ягу. 80. Рав гаон р. Еліягу. 81. Рав гаон р. Йосеф. 82. Рав гаон р. Нахман. 83. Рав гаон р. Калман-Калонімус. 84. Рав гаон р. Лейбіш. 85. Рав гаон р. Елазар. 86. Рав гаон р. Єрахміель. 87. Рав гаон р. Ар'є-Зеев. 88. Рав гаон р. Яаков. 89. Рав гаон р. Бецалель. 90. Рав гаон р. Єгуда-Лівай з Вормса — Старший Магараль. 91. Рав гаон р. Бецалель. 92. Рав гаон р. Хаїм з Вормса. 93. Рав гаон р. Бецалель.

Від Магараля до батька Алтер Ребе: 94. Рав гаон, наш пан і вчитель Єгуда-Лівай — Магараль з Праги. 95. Рав гаон р. Бецалель Харіф. 96. Рав гаон р. Шмуель. 97. Рав гаон р. Єгуда-Лейб. 98. Рав гаон р. Моше з Позни. 99. Рав гаон р. Шнеур-Залман. 100. Рав гаон р. Барух.

Період Ребе Хабаду: 101. Його святість Алтер Ребе. 102. Ребецн Двойра-Лея Альтшулер (донька Алтер Ребе). 103. Його святість Ребе Цемах Цедек. 104. Рабі Барух-Шалом Шнеєрсон (син Цемах Цедека). 105. Рабі Леві-Іцхак Шнеєрсон (онук Цемах Цедека). 106. Рабі Барух-Шнеур-Залман Шнеєрсон (дід Ребе шліта). 107. Рав каббаліст рабі Леві-Іцхак Шнеєрсон (батько Ребе шліта). 108. Ребе Мелех га-Мошіах.

Див. також

Зовнішні посилання


Родовід Любавицького Ребе до царя Давида

Період царів дому Давида в епоху Першого Храму: 1. Цар Давид. 2. Цар Шломо. 3. Цар Рехавам. 4. Цар Авія. 5. Цар Аса. 6. Цар Єгошафат. 7. Цар Єгорам. 8. Цар Ахазія. 9. Цар Єгоаш. 10. Цар Амація. 11. Цар Узія. 12. Цар Йотам. 13. Цар Ахаз. 14. Цар Хізкіягу. 15. Цар Менаше. 16. Цар Амон. 17. Цар Йошіягу. 18. Цар Єгоякім. 19. Цар Єхонія. 20. Асір Шеалтіель. 21. Педая.

Період Другого Храму: 22. Зрубавель. 23. Хананія. 24. Пелатія. 25. Шханія. 26. Шмая. 27. Неарія. 28. Ельоейнай. 29. Анані. 30. Мешулам. 31. Хананія. 34. Берехія. 35. Хасадія. 36. Єшая. 37. Овадія. 38. Шмая. 39. Шханія.

Період танаїв: 40. Хізкія. 41. Акув. 42. Йоханан. 43. Шафат. 44. Анан. 45. Натан де-Цуціта. 46. Рав Гуна.

Період амораїв: 47. Мар Уква. 48. Рав Натан. 49. Нехемія. 50. Уквен де-Цуціта. 51. Аба Марі. 52. Гуна. 53. Рав Натан. 54. Мар Зутра. 55. Мреймар. 56. Мар Кахана.

Період савораїв: 57. Мар Гуна. 58. Мар Зутра. 59. Рав Дімі.

Період гаонів: 60. Мар рав Марі Гаон. 61. ?. 62. ?. 63. ?. 64. Мар рав Дудай. 65. Мар рав Аба Гаон. 66. ?. 67. Писар мар рава Йосефа бар Аби Гаона. 68. Рав Шмуель реш кала. 69. Мар рав Єгуда Гаон. 70. Мар рав Хананія Гаон. 71. Мар рав Шріра Гаон. 72. Мар рав Гай Гаон.

Період рішонім і ахаронім: 73. Рав гаон р. Йосеф з Рима. 74. Рав гаон р. Єхіель. 75. Рав гаон р. Аврагам. 76. Рав гаон р. Азар'ягу. 77. Рав гаон р. Єхезкель. 78. Рав гаон р. Лемель. 79. Рав гаон р. Азар'ягу. 80. Рав гаон р. Еліягу. 81. Рав гаон р. Йосеф. 82. Рав гаон р. Нахман. 83. Рав гаон р. Калман-Калонімус. 84. Рав гаон р. Лейбіш. 85. Рав гаон р. Елазар. 86. Рав гаон р. Єрахміель. 87. Рав гаон р. Ар'є-Зеев. 88. Рав гаон р. Яаков. 89. Рав гаон р. Бецалель. 90. Рав гаон р. Єгуда-Лівай з Вормса — Старший Магараль. 91. Рав гаон р. Бецалель. 92. Рав гаон р. Хаїм з Вормса. 93. Рав гаон р. Бецалель.

Від Магараля до батька Алтер Ребе: 94. Рав гаон, наш пан і вчитель Єгуда-Лівай — Магараль з Праги. 95. Рав гаон р. Бецалель Харіф. 96. Рав гаон р. Шмуель. 97. Рав гаон р. Єгуда-Лейб. 98. Рав гаон р. Моше з Позни. 99. Рав гаон р. Шнеур-Залман. 100. Рав гаон р. Барух.

Період Ребе Хабаду: 101. Його святість Алтер Ребе. 102. Ребецн Двойра-Лея Альтшулер (донька Алтер Ребе). 103. Його святість Ребе Цемах Цедек. 104. Рабі Барух-Шалом Шнеєрсон (син Цемах Цедека). 105. Рабі Леві-Іцхак Шнеєрсон (онук Цемах Цедека). 106. Рабі Барух-Шнеур-Залман Шнеєрсон (дід Ребе шліта). 107. Рав каббаліст рабі Леві-Іцхак Шнеєрсон (батько Ребе шліта). 108. Ребе Мелех га-Мошіах.

Примітки

  1. ^ Книга Берешит, розділ 49, вірш 10
  2. ^ Коментар до Мішни, передмова до розд. «Хелек», «Ігерет Тейман», розд. 3, «Сефер га-міцвот», заповідь-заборона 362, та ін.
  3. ^ Шмуель II, розд. 7, вірш 12.
  4. ^ Див. докладно у вищезгаданому «Ковец гаарот» і в книзі «Шаарей єшива», т. 5.
  5. ^ «Ємот га-Мошіах ба-галаха», у відповідному місці.
  6. ^ «Лікутей сіхот», т. 25, с. 112, і в сіхі глави «Емор» 5751
  7. ^ Рамбам, «Мішне Тора», Закони про храмові посудини 1:7
  8. ^ Рамбам, «Мішне Тора», Закони про царів 1:11
  9. ^ Рамбам, «Мішне Тора», Закони Бейт га-бхіра 7:6, і Закони Синедріону 14:12
  10. ^ Серед іншого в Біркат га-мазон (благословення «Рахем»), у Мусафі Шабату (благословення після гафтари), у молитвах Аміда Рош га-Шана і Йом Кіпуру і навіть у молитві Неїла.
  11. ^ Рамбам, «Мішне Тора», Закони Синедріону 2:5
  12. ^ Мелахім I 5, 11.
  13. ^ Згідно із сіхот Ребе
  14. ^ Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо, «Тумат єшарім танхем», с. 86
  15. ^ Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо, «Єхі га-мелех га-Мошіах», с. 146
  16. ^ Ребе, «Лікутей сіхот», ч. 8, с. 361: «Мимоволі слід сказати, що мається на увазі не за рішенням суду з сімдесяти і пророка, — і подібно до доказу Рамбама: „Справа стоїть не так, адже рабі Аківа сказав про царя Бен Козіву, що він цар Мошіах“ (а пророка там не було тощо), — а подібно до того, як він пише про царя Бен Козіву». Див. також сіху тижневої глави «Масей» 5727 про те, що в Бар-Кохби були ознаки Мошіаха, хоча він не був царем у галахічному визначенні.
  17. ^ Подібно до Бен Козіви, якого рабі Аківа вважав царем Мошіахом, хоча той воцарився не через Санедрін і пророка, — так і не обов'язково царювати над усім народом, адже він був царем лише в Землі Ізраїлю, тоді як більша частина народу в той час уже була розсіяна серед народів, у Вавилоні, Римі тощо. Проте він зі свого боку взяв на себе відповідальність за весь народ і взявся до загальноєврейського завдання вигнати ворогів із Землі Ізраїлю і заново відбудувати Храм
  18. ^ Як випливає і зі слів Гемари, що прикладами Мошіаха в поколінні є Рабейну га-Кадош, рабі Єгуда, упорядник Мішни, який був головою Санедріна, і рав Нахман, що походив з дому ексиларха. Див. також «Кунтрес Бейт Рабейну ше-бе-Бавель» 5752: «Розумно сказати, що це провідник покоління, як рабі Єгуда га-Насі» (див. також «Двар малхут», Толдот, прим. 94)
  19. ^ Рамбам, Закони про царів, розд. 1: «Щойно Давида було помазано, він удостоївся вінця царства, і царство належить йому і його гідним синам чоловічої статі навіки, як сказано: „Престол твій буде утверджений навіки“»
  20. ^ «Мішне Тора», Закони про царів, розд. 1
  21. ^ І згідно з обітницею Тори (Ваєхі 49:10), що царство ніколи не припиниться в потомстві Єгуди: «Не відійде скіпетр від Єгуди... доки не прийде Шило», «цар Мошіах, якому належить царство». І наші мудреці, благословенної пам'яті, на питання, в чому виражається вічне царство Давида в наш час, коли немає царя в Ізраїлі, пояснили: «Це голови вигнання у Вавилоні (див. Рамбам, Закони про Санедрін: „Голови вигнання у Вавилоні стоять на місці царя“) і голова в Землі Ізраїлю», що продовжують царство Давида і під час вигнання. І так пояснив Шла (тижнева глава «Ваєхі»), що «в кожному поколінні не припиняться значні люди з Єгуди, і якщо вони не в одному царстві, то в іншому... І загальний сенс у тому, що не припиниться влада в Єгуди, чи то влада велика, чи мала, і це триватиме, доки не прийде Мошіах, і тоді до нього зберуться всі народи, і він царюватиме над світом повік»
  22. ^ «З простого сенсу слів Рамбама випливає, що це („цар з дому Давида“) є (не лише наслідком обітниці, що „не припиниться царство в потомстві Давида повік“, а) визначенням Мошіаха» (Гадран на Рамбам, 5746)
  23. ^ Докладно див.: «Кетер малхут» קובץ PDF, с. 74
  24. ^ Сіха 19 кислева 5673 (29 листопада 1912)
  25. ^ Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо, Ребе — нащадок царя Давида: і по чоловічій лінії, і по жіночій
  26. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Шмот» 5752, п. 13
  27. ^ «Сефер га-сіхот» 5749, с. 650

Повідомити про помилку на цій сторінці