Перейти до вмісту

Шалом-Дов-Бер Вольф

Матеріал з Хабадпедії
Шалом-Дов-Бер Вольф
Основна інформація
Дата народження24 менахем-ава 5704 (13 серпня 1944)
Місце народженняЄрусалим
Дата смерті30 тішрея 5761 (29 жовтня 2000)
Місце похованняГар-га-Менухот
КраїнаІзраїль[В]
Місце проживанняЛод, Нахалат-Гар-Хабад
Рід діяльностігромадський діяч, представник Хабаду
Освіта«Томхей Тмімім» Лод, «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад, «Томхей Тмімім» Центральна 770
Посадакерівник єшиви «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад, секретар «Агудат хасидей Хабад», член «Комітету за цілісність народу», член правління «Цеірей Агудат Хабад», член парасолькової організації установ Хабаду
Сім'я
БатькоЕфраїм Вольф
Дід (по матері)Аврагам Паріз
МатиПеся Вольф
ДружинаБат-Шева, дочка рава Ітамара Бекермана
ДітиХаїм-Цві Вольф, Залман, Аврагам Вольф, Йосеф-Іцхак Вольф, Біньямін Вольф (Севастополь), Менахем-Єгуда, та інші
Брати й сестриНатан Вольф, Менахем-Мендл Вольф, Ельяким Вольф
Родовід

Рав Шалом-Дов-Бер Вольф (на прізвисько Берке; 24 менахем-ава 5704 (13 серпня 1944) — 30 тішрея 5761 (29 жовтня 2000)) — громадський діяч і речник Хабаду у Святій Землі. Багато років керував єшивою «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад та її відділенням у Лоді.

Біографія

Рав Шалом-Дов-Бер Вольф (ліворуч) із равом Шалом-Дов-Бером Левіним (у центрі) і равом Ісраелем-Меїром Лау (праворуч)
Рав Берке Вольф із главою уряду Іцхаком Рабіном

Народився 24 менахем-ава 5704 (13 серпня 1944) в Єрусалимі в родині рава Ефраїма Вольфа, керівника закладів Хабаду у Святій Землі, і Песі Вольф.

Узимку 5714 року (1953/1954) родина переїхала до Лода й оселилася у двокімнатній квартирі в кварталі Амідар. У цій квартирі також відбулося святкування його бар-міцви 5717 року (1956/1957), у якому брали участь найстарші хасиди того покоління — його дід (батько матері), знаменитий хасид рав Аврагам Паріз, рав-хасид р. Піня Альтгойз, рав-хасид р. Моше Гурарі, рав-хасид р. Хаїм-Шмар'ягу Гурарі, рав-хасид р. Нахум Гольдшмід та інші з великих хасидів. Після офіційної церемонії хасиди зібралися на хасидський фарбрейнген, який тривав довгі години до глибокої ночі та запам'ятався своєю особливістю ще на довгі роки.

До 5724 року (1963/1964) навчався в єшиві «Томхей Тмімім» Лод, де в ті дні містилися і мала єшива, і єшива гдола. 13 тевета 5723 року (9 січня 1963) відкрився Великий зал у «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад, і р. Берке був серед перших учнів залу в Кфарі.

На навчальний рік 5724 поїхав навчатися в межах року «Квуца» в наших святих дворах (який у той період був розрахований на час від місяця елул до Хануки)[1].

Після повернення до Святої Землі, після навчання в єшиві «Томхей Тмімім» Центральна 770, почав працювати в канцелярії єшиви помічником свого батька, рава Ефраїма Вольфа.

9 елула 5725 року (6 вересня 1965) одружився в Кфар-Хабаді з Бат-Шевою, донькою рава Ітамара Бекермана з Єрусалима. Після свого весілля жив у Шикун Хабад у Лоді, де народилися двоє його старших дітей, рав Хаїм-Цві Вольф (нині шаліах Ребе в Єрухамі) і рав Залман Вольф. У той період почав працювати в канцелярії єшиви «Томхей Тмімім» Лод.

Із заснуванням району Нахалат-Гар-Хабад у Кір'ят-Малахі переїхав туди жити. З роками глибоко ввійшов у хабадську громадську діяльність і обіймав ключові посади: секретар «Агудат хасидей Хабад», речник Хабаду, член «Комітету за цілісність народу», член правління «Цеірей Агудат Хабад» і член парасолькової організації закладів Хабаду. Його основним фактичним заняттям було керівництво й розвиток єшиви «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад.

Завдяки своїм посадам рав Вольф встановив глибокі зв'язки з працівниками ЗМІ в Країні та з центральними громадськими діячами і діяв як неофіційний представник хасидизму Хабад у Кнесеті та в коридорах влади.

5750 року (1990) перестав бути офіційним речником Хабаду внаслідок подій «Брудного трюку», але при цьому продовжував отримувати від Ребе підбадьорення й різні вказівки для своєї діяльності з поширення хабадської тематики та юдаїзму в ЗМІ[2].

Його особисте життя було переплетене з історією Хабаду у Святій Землі протягом близько трьох десятиліть, і особливо в тих темах, які були близькі серцю Ребе й стояли на громадському порядку денному, — Війна Судного дня, боротьба проти передачі територій, кампанія проти Кемп-Девідських угод і передачі Синаю та Ямита, боротьба за виправлення закону «Хто є євреєм» — «Гіюр ка-галаха», кампанія за репатріантів з Ефіопії, БАГАЦ єшив, війна «Мир Галілеї», війна в Перській затоці та понад усе — оголошення звістки про Геулу й особи Визволителя.

5760 року (1999/2000) захворів і близько року зазнавав тяжких страждань. На виході Шабату тижневої глави «Берешит», у ніч на 30 тішрея 5761 року (29 жовтня 2000) помер і був похований на Гар-га-Менухот в Єрусалимі. Поруч із ним приблизно через два з чвертю роки був похований його батько, рав Ефраїм Вольф.

У місяці хешван 5771 року (жовтень–листопад 2010), через десять років після його відходу з життя, у Кфар-Хабаді відбувся вечір пам'яті під назвою «Друзі розповідають про Берке», у якому брали участь провідні представники світу ізраїльських ЗМІ, які знали рава Вольфа за його посадою речника Хабаду[3].

Родина

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Його захопливий щоденник того періоду згодом було опубліковано в газеті «Кфар-Хабад».
  2. ^ Докладно див. у книжці про його життя «Довер шалом».
  3. ^ Журналісти 2-го і 10-го каналів розповіли про Берке
Шалом-Дов-Бер Вольф згадується ще в 50 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8432363501

Повідомити про помилку на цій сторінці