Перейти до вмісту

Шміта

Матеріал з Хабадпедії
Шміта
(основні джерела)
Легенда Мішпатім 23, 11; Тіса 34, 21; Беар 25, 1–7; 20–22; Рее 1–6; 9–10
Мішна Трактат Швіїт
«Мішне Тора» Рамбама Закони шміти і йовеля, розділи 1–9
Книги підрахунку заповідей «Сефер га-міцвот» Рамбама, заповіді-повеління 134–135, 241; заповіді-заборони 220–223, 230–231; «Сефер га-хінух», заповіді 84, 112, 326–329, 475, 477, 480
Маамари Маамар, що починається словами «Ки таво… ве-шавта», 5562 («Сефер га-маамарім», т. 1, с. 185; т. 2, с. 232; доповнення до «Дерех міцвотеха», 167а); «Маамарей Мітлер Ребе», Ваїкра, т. 2, с. 699; «Дерех міцвотеха», «Заборона обробляти землю і дерева в сьомий рік»; маамари Ребе, що починаються словами «Ки таво… ве-шавта», 5713, 5740, 5746
Сіхот Зібрано в книзі «Шаарей шміта»

Шміта (яку також називають швіїт) — сьомий рік кожного семирічного циклу. Цього року діють кілька особливих заповідей, головні з яких: шміта землі — припинення обробітку землі та оголошення безхазяйною сільськогосподарської продукції, що росте цього року; і скасування боргів — відмова від стягнення боргів із позичальників. На думку більшості, заповідь шміти в наш час діє лише за постановою мудреців, і лише після приходу Мошіаха та повернення всього Ізраїлю на свою землю вона знову дотримуватиметься за законом Тори.

Заповіді шміти

У рік шміти діють кілька заповідей. Частина з них — пов'язані зі шмітою землі — діють лише в Землі Ізраїлю, а частина — пов'язані зі скасуванням боргів — діють і в діаспорі:

Шміта землі

  • Припинення обробітку землі: заповідь-повеління — припинити обробіток землі в сьомий рік, як сказано в Торі:«Під час оранки і жнив спочивай»[1], «Субота спочинку буде для землі, субота Г-сподові»[2].
  • Заборона обробітку землі: заборонено обробляти землю чи дерево цього року, як сказано в Торі:«Поля свого не засівай і виноградника свого не обрізуй»[2].

З галахи, даної Моше на Синаї, виводиться, що ці заповіді починають діяти вже в шостий рік, за деякий час до настання сьомого року. Цей закон називається «тосефет швіїт». Більшість законів тосефет швіїт діють лише тоді, коли існує Храм[3]; однак і в наш час слід додати трохи від буднів до святого, як у Шабат[4].

Урожай року шміти

  • Заборона збирати плоди сьомого року: заборонено збирати зерно, овочі чи плоди дерев так, як зазвичай щороку, тобто — торговельним способом. Як сказано в Торі: «Самосіву жнив своїх не жни і винограду свого необрізаного не збирай»[5].
  • Заповідь оголошувати плоди сьомого року безхазяйними: заповідь — оголосити плоди землі цього року безхазяйними, щоб кожен міг їх брати. Як сказано в Торі: «А сьомого — залиш її в спокої і не чіпай»[6].
  • Споживання плодів сьомого року у святості: плоди, що виросли в сьомий рік, святі святістю сьомого року, і їх слід використовувати лише для їжі та належного вжитку й остерігатися їх псування. Як сказано в Торі: «І буде суботній [урожай] землі вам на їжу»[7]. На думку Рамбана, цей вірш є заповіддю-повелінням[8], однак інші рішонім так не вважають.
  • Біур плодів сьомого року: після сезону, в який ростуть плоди, коли їх більше немає в полі, — слід усунути все, що лишилося з них у домі. Це мудреці вивели зі сказаного в Торі: «І для худоби твоєї, і для звіра, що на землі твоїй, буде весь урожай її на їжу»[9], і зміст цього такий: дозвіл їсти в домі діє лише доти, доки є плоди для звіра, що на землі твоїй, тобто в полі, а коли вони закінчуються, слід усунути їх і з дому[10].

Ці закони діють за законом Тори як щодо плодів дерев, так і щодо зерна та овочів. Однак, щоб не порушували заборону і не обробляли землю в сьомий рік, мудреці постановили, що всі однорічні рослини (зерно та овочі) будуть повністю заборонені в сьомий рік. Ця заборона називається «сфіхім».

Ці обмеження і заборони створюють труднощі в отриманні достатнього врожаю для потреб сьомого року. До цієї труднощі Тора звертається в продовженні заповіді шміти: «А якщо скажете: що ж ми будемо їсти сьомого року, адже ми не сіємо і не збираємо врожаю нашого? Я пошлю вам Моє благословення в шостий рік, і він дасть урожай на три роки»[11]. Ребе пояснює, що це запитання — не лише претензія того, хто хоче ухилитися від заповіді, а й запитання мудрого сина, який щиро і чистосердечно хоче знати, як Святий, благословенний Він, прогодує його цього року. Відповідь на це запитання — велике благословення, вище за розум і логіку, до такої міри, що запитання ставиться знову в кожну шміту (і недостатньо того, що в попередню шміту на власні очі бачили благословення), — оскільки благословення вище за розум[12].

Ахаронім розійшлися в думках, чи стосується це благословення тих, хто дотримується сьомого року, і в наш час, коли шміта діє лише за постановою мудреців; одні кажуть, що благословення стосується лише часу, коли сьомий рік діє за законом Тори, а інші кажуть, що і в наш час благословення є[13].

Щоб уможливити додаткові рішення в наш час, рабини запровадили до 5649 року (1888/1889) гетер мехіра, який, на їхню думку, знімає з плодів заборони сьомого року. Цей дозвіл викликає великі суперечки, і більшість законовчителів — а також Ребе — постановили не покладатися на нього. Інші рішення, не пов'язані із заборонами сьомого року та святістю сьомого року, — використання плодів урожаю шостого року, з-за кордону, з районів на території Держави Ізраїль, які не є частиною Землі Ізраїлю (на півдні Арави), тощо.

Скасування боргів

  • Заповідь скасування боргів: заповідь — скасувати борги в сьомий рік, і заборонено їх стягувати, як сказано в Торі: «Хай простить кожен позикодавець борг свій, який він дав у борг ближньому своєму; хай не утискає ближнього свого і брата свого, бо оголошено прощення Г-сподом»[14].
  • Заборона ухилятися від надання позики: заборонено ухилятися від надання позики перед шмітою з побоювання, що борг буде скасовано, як сказано в Торі: «Стережися, щоб не було в серці твоєму низької думки: „Наближається сьомий рік, рік прощення“, і недобрим буде око твоє до брата твого убогого, і ти не даси йому»[15].

За часів Гілеля га-Закена він побачив, що багато хто не дає позик перед шмітою і порушує заборону, і тому запровадив установу «прозбул», за якою кожен передає свої борги бейт-дінові, і так вони не скасовуються.

Поведінка в рік шміти

Одна з цілей року шміти — дати єврею час, вільний від його земної праці, щоб він міг присвятити свій час вивченню Тори[16].

Ребе багато разів закликав використовувати рік шміти для посилення вивчення Тори[17] і починати вже з місяця елула перед ним [18]. Це стосується і діаспори, де заповідь шміти землі не діє[19].

Ребе пояснив причину того, що в книгах не згадується обов'язок збільшити вивчення Тори в рік шміти, — оскільки це само собою зрозуміло: у часи, коли майже всі були зайняті обробітком землі, а в рік шміти звільнялися від своїх занять, — само собою ясно, що виникав обов'язок займатися Торою у вільний час, що з'являвся, адже кожен єврей зобов'язаний навчатися вдень і вночі в кожну хвилину, коли може[20].

Зі змістів заповіді

Заповідь шміти покликана утвердити в нашому серці ідею створення світу, як зазначено в Торі: «Шість днів творив Г-сподь небо і землю» (Шмот 20, 10). Сьомого дня Святий, благословенний Він, створив спокій, у якому не створив нічого, і це розуміння спрямовує нас до розуміння того, що все творіння — справа Б-жественної волі. Заповідь шміти, подібно до спокою Шабату, покликана нагадувати нам про основу творіння і про те, що ми залежимо від вищої сили, яка створила світ, а не лише від нашої сили і наших зусиль.

За допомогою шміти ми стримуємо себе від того, щоб бути відданими нескінченній гонитві праці, і розуміємо, що шість років самої лише праці не дають відповіді на глибоке питання існування людини та її зв'язку зі світом, а лише в сьомий рік ми зупинимося і вдивимося у творіння та Б-жественний спокій. Заповідь шміти забезпечує, щоб і в роки, коли ми не вирощуємо плодів, зберігалося в нас розуміння того, що земля родить плоди не лише своєю силою, а з волі Святого, благословенний Він, Який наказує і вказує нам оголосити безхазяйним те, що виросло цього року — року шміти.

Крім того, у заповіді шміти є і моральна користь, що розвиває якість поступливості і щедрості. Коли людина відмовляється від плодів своєї землі, вона віддає, не чекаючи винагороди, і тим самим посилює в собі якість милосердя. Крім того, у цьому є зміцнення упевненості у Всевишньому, благословенний Він, — бо коли людина оголошує свою продукцію безхазяйною з віри в те, що щороку з нею буде благословення Всевишнього, вона не боятиметься нужди і не житиме в скупості[21].

Розрахунок років шміти

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

У каббалі та хасидуті

Основна стаття – 50 тисяч ювілеїв

Багато хто з рішонім пояснюють суть шміти як паралель загальному циклу світоустрою, який завжди ділиться на число сім: сім днів тижня, сім років шміти, сім шміт становлять йовель, а весь світ ділиться на шість тисяч років, а в сьомому тисячолітті він зруйнований[22]. Це зрозуміло зі слів мудреців[23]: «Сказав рав Кетіна: шість тисяч років існує світ, і одне — зруйнований . . Навчали в барайті згідно з равом Кетіною: подібно до того як сьомий рік скасовує один рік із семи років, так і світ скасовує тисячу років із семи тисяч років, як сказано: „І піднесений буде Г-сподь один того дня“».

Згідно з Каббалою, досконалість світу, пов'язана з числом сім, виражає піднесення світів. У день Шабату відбувається піднесення світів по завершенні кожного тижня, а в шміту відбувається піднесення світів по завершенні кожного циклу шміти, доки в сьомому тисячолітті не відбудеться піднесення після всієї праці впродовж шести тисяч років, що передували йому.

Але є різниця між піднесенням у Шабат і піднесенням у шміту: піднесення світів у Шабат відбувається в усіх світах, так що сфіра Малхут підноситься до Зеїр Анпіна, який вищий за неї, і так далі, доки й сфіра Хохма в Ацилут не підноситься до Аріх Анпіна. Натомість піднесення світів у шміту відбувається лише у світах БЕА, які підносяться до сфіри Малхут в Ацилут, але не вище. У самому світі Ацилут піднесення немає. З цієї причини заборони праці в шміту стосуються лише обробітку землі — «І спочиватиме земля», — що відповідає сфірі Малхут, яку називають «Земля»; але немає припинення інших робіт, оскільки таке припинення буває лише тоді, коли є піднесення і в інших сфірот[24].

Суть піднесення в шміту в служінні Всевишньому: бітуль перед Святим, благословенний Він, якого досягають у шміту, — це не повний бітуль (скасування буття), а людина залишається у своєму бутті і зайнята своїми буденними справами, але разом з тим скасована перед Святим, благословенний Він, — скасування „я“. Але саме тому в шміти є особлива перевага: у ній людина вносить бітуль перед Святим, благословенний Він, і в буденні справи, і в матеріальність світу[25].

Див. також

Додаткова література

  • «Шаарей шміта», збірка роз'яснень і святих висловів на теми шміти та заповіді Гакгель з учення Ребе. Інститут «Гейхал Менахем», 5760.
  • «Коли Ребе мобілізувався заради хліборобів», діяльність Ребе в рік шміти 5712 заради хліборобів у Кфар-Хабаді, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1930, с. 43
  • Заклик його святості Ребе Рашаба допомагати тим, хто дотримується сьомого року в Землі Ізраїлю (5671). («Ігрот кодеш» його святості Адмора Магарашаба, т. 2, с. 542).

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Тіса 34, 21. І див. Раші там.
  2. ^ 1 2 Беар 25, 4.
  3. ^ Рамбам, Закони шміти і йовеля 3, 1.
  4. ^ Див. «Лікутей сіхот», т. 12, с. 110 і далі, і в примітках там.
  5. ^ Беар 25, 5.
  6. ^ Мішпатім 23, 11.
  7. ^ Беар 25, 6.
  8. ^ Доповнення до «Сефер га-міцвот», заповідь-повеління 3.
  9. ^ Беар 25, 7.
  10. ^ Сіфра там.
  11. ^ Беар 25, 20–21.
  12. ^ «Лікутей сіхот», т. 27, сіха на главу Беар 2. А в «Лікутей сіхот», т. 7, сіха на главу Беар 1, пункт 4 — дещо інакше.
  13. ^ Див. СМА, Хошен мішпат 67, сеіф катан 2. Шут «Гіт'орерут тшува», т. 1, розділ 198. Та ін.
  14. ^ Див. 15, 2.
  15. ^ Див. 15, 2.
  16. ^ Сфорно, Беар 25, 2.
  17. ^ Див. загальний лист — 18 елула 5739 (10 вересня 1979) («Лікутей сіхот», т. 19, с. 602).
  18. ^ Сіха 18 елула 5739 (10 вересня 1979) («Лікутей сіхот», т. 24, с. 315).
  19. ^ Сіха Шабату глави Матот-Масей 5747.
  20. ^ Сіха 18 елула 5739 (10 вересня 1979) («Сіхот кодеш», т. 3, с. 673).
  21. ^ «Сефер га-хінух», заповідь 84.
  22. ^ Ібн Езра, Рамбан, Абарбанель і Шах на Тору, початок глави Беар. «Таамей га-міцвот» Реканаті, заповідь лічити шміти і йовелі. Та ін.
  23. ^ Сангедрін 97а.
  24. ^ «Таамей га-міцвот» рава Хаїма Віталя, початок глави Беар. Наведено і роз'яснено в «Дерех міцвотеха» — «Заборона обробляти землю і дерева в сьомий рік».
  25. ^ «Лікутей сіхот», т. 1, сіха на главу Беар. Т. 7, сіха на главу Беар 1. Т. 12, сіха на главу Беар 1, пункт 9.

Повідомити про помилку на цій сторінці