Єгуда
| Єгуда | |
|---|---|
Четвертий син Леї, дружини праотця Яакова | |
| Основна інформація | |
| Місце поховання | Арбель |
| Сім'я | |
| Батько | Праотець Яаков |
| Мати | Лея, Праматір Лея |
| Діти | Перец |
| Брати й сестри | Шимон, Леві, Йосеф-праведник (по батькові), Біньямін (по батькові), Діна, Ашер (по батькові), Гад (по батькові), Дан (по батькові), Звулун, Іссахар, Нафталі (по батькові), Реувен |
| Родовід | |
Єгуда — четвертий син Леї, дружини праотця Яакова, і він був також царем над ними. І цар Давид — нащадок Єгуди по прямій лінії, і Мелех га-Мошіах буде нащадком Єгуди і царя Давида.
Вдячність і самоскасування
Ім'я Єгуда — це ім'я, яке Лея обрала для свого сина на знак вдячності за свою долю, як сказано у вірші: «Цього разу подякую Г-сподові».
Згідно з ученням хасидуту, в імені та сутності Єгуди відображається ідея вдячності й самоскасування, адже тим, що людина визнає свою долю, вона скасовує себе перед Святим, благословенний Він, і показує цим, що знає, що все — від Нього.
З цієї причини й «Шулхан арух» починається зі слова «Єгуда»[1], щоб вказати, що, хоча вивчення Тори — це саме розуміння і осягнення, і тому можна подумати й стверджувати, що вивчення Тори суперечить ідеї самоскасування, і з цієї причини «Шулхан арух» відкривається словом «Єгуда», щоб вказати, що слід ставити «зробимо» — дію без розуміння і осягнення, яка і є ідеєю самоскасування, — перед «почуємо», тобто перед розумінням і осягненням.[2]
| Коліна — сини праотця Яакова | ||
|---|---|---|
| Сини Леї | Реувен • Шимон • Леві • Єгуда • Іссахар • Звулун • Діна (дочка) | |
| Сини Рахелі | Йосеф (Менаше і Ефраїм) • Біньямін | |
| Сини Білги | Дан • Нафталі | |
| Сини Зілпи | Гад • Ашер | |
| Див. також: Праотці та праматері | ||
Примітки
- ^ Єгуда бен Тейма каже: будь зухвалим, як леопард, і т. д.
- ^ «Лікутей сіхот», том 21, с. 282..
Код особи: № 5104100000