Перейти до вмісту

Сувій Тори Мошіаха

Матеріал з Хабадпедії
Ребе покладає корону на сувій Тори Мошіаха

Сувій Тори для зустрічі нашого праведного Мошіаха, або скорочено сувій Тори Мошіаха, — сувій Тори, написаний у межах небесної кампанії, розпочатої Ребе Раяцом у період Голокосту і завершеної Ребе в дні особливого пробудження довкола 10 швата 5730 року (17 січня 1970).

Про написання сувою Тори Мошіаха Ребе Раяц оголосив на фарбрейнгені в ніч Сімхат Тора (перед гакафот) 23 тішрея 5702 року (14 жовтня 1941). Ось його святі слова:

«З допомогою Всевишнього, благословен Він, і в заслугу моїх святих батьків, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, душа їхня в небесних скарбницях, хай захистить нас їхня заслуга, я удостоївся подякувати Всевишньому, благословен Він, і, без обітниці, стати посланцем на благо всього Ізраїлю і написати особливий сувій Тори — „Сувій Тори для зустрічі Мошіаха“ — щоб зустріти нашого праведного Мошіаха незабаром, у наші дні, разом із вами».

Перебіг подій

Уже в Ісру хаг Сімхат Тора секретаріат Ребе Раяца випустив листівку про цю ініціативу[1].

Спочатку планувалося, що написання почнеться 20 хешвана 5702 року (10 листопада 1941), однак це було відкладено до 2 іяра того самого року.

У листі від 2 іяра 5702 року (19 квітня 1942) Ребе Раяц писав:

Причина всіх причин і Першопричина всього, хай буде Він благословенний і звеличений, у заслугу величі святості наших батьків, наших святих Ребе, хай буде пам'ять праведників і святих благословенна для життя у світі прийдешньому, влаштував добру причину, щоб удостоїти мене місії високої і піднесеної заповіді — пробудитися і пробудити до негайної тшуви і приготувати себе до негайного Визволення, і написати сувій Тори спеціально для зустрічі нашого праведного Мошіаха. Справа написання сувою Тори була прихована в мене, щоб зробити це приватно, однак на трапезі Сімхат Тора, у нашій бесіді про чесноту любові до ближнього.. мені спало на думку: чи слушне моє міркування, коли я приховую істину і позбавляю багатьох і досконалих тмімім можливості брати участь у великій і святій заслузі.. Я вирішив оголосити публічно, що з Його, благословенного, допомогою я маю намір написати сувій Тори спеціально для зустрічі нашого праведного Мошіаха, незабаром, у наші дні, амен.

І далі в листі: «З різних причин можливість розпочати з допомогою Всевишнього написання сувою Тори затрималася, і сьогодні, другого іяра — Тіферет ше-бе-Тіферет, — у день народження його святості мого пана, діда, вчителя і наставника, святого рава, нашого вчителя рава Шмуеля, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, душа його в небесних скарбницях, хай захистить нас його заслуга, випав жереб розпочати написання сувою Тори в заслугу всього Ізраїлю в матеріальному і в духовному».

І справді, 2 іяра таємно почалося написання сувою Тори.

Сувій Тори писали на особливому пергаменті зі шкіри тварин, зарізаних за законом і кошерних. Ребе Раяц бажав, щоб пергамент був вичинений у Святій Землі, і звернувся з цим проханням телеграмою до рава Шломо-Єгуди-Лейба Еліезерова. У докладному листі до нього від 2 хешвана: «Я надіслав телеграму моєму другові, хай живе він, про придбання пергаменту зі шкір зарізаних за законом і кошерних тварин, вичинених спеціально для цієї мети, — розміром у шість тфахім, — щоб написати з допомогою Всевишнього сувій Тори, аби зустріти з ним нашого праведного Мошіаха незабаром, якнайшвидше».

3 кислева пише йому знову: «Щодо пергаменту для сувою Тори, то він обійдеться дорого, і тому ми маємо намір зробити це тут».

Пергамент усе ж дістали в США, попри труднощі з придбанням пергаменту в той час, оскільки більшу частину шкір тоді забирав уряд для потреб війни. Після початку написання він звернувся з цього приводу 6 іяра 5702 року (23 квітня 1942) до рава Еліягу-Нохума Шклара: «Цим я уповноважую його зайнятися питанням шкір, потрібних для вичинки пергаменту для сувою Тори, який пишуть з допомогою Всевишнього спеціально для зустрічі нашого праведного Мошіаха, незабаром, у наші дні, амен, — щоб вони були від зарізаних за законом і кошерних тварин, і хай зволять ретельно стежити за цим; і Всевишній, благословен Він, хай удостоїть нас зустріти нашого праведного Мошіаха незабаром, у наші дні, амен, у милості й милосерді».

Витрати на придбання пергаменту й оплату писарів (Шмар'ягу Фактор та Ісраель-Хаїм Самет) ішли з особистих коштів Ребе Раяца, а пожертви, внесені на це, він передавав до каси «Мерказ ле-іньоней хінух» і каси «Махане Ісраель». Сувій Тори тоді почали писати, але його завершення затрималося на багато років.

Ребе Раяц призначив особливий комітет для роботи над сувоєм Тори і продажу літер. Членом комітету, який діяв у цій справі з великою енергією, був рав Еліягу-Яхіль Сімпсон, який удостоївся й організувати завершення сувою.

Завершення написання сувою Тори

До 10 швата 5730 року (17 січня 1970) хасиди пропонували різні ідеї, але Ребе жодної з них не прийняв. Одна з поважних жінок Хабаду в Кфар-Хабаді, пані Лея-Рейзл Гельман[2], запропонувала Ребе завершити написання сувою Тори Мошіаха. Ця пропозиція удостоїлася схвалення, і Ребе прийняв її. На фарбрейнгені в Шабат тижневої глави «Ваера», 3 швата 5730 року (10 січня 1970), Ребе оголосив про завершення найближчими днями і сказав, що зі Святої Землі надійшла пропозиція завершити сувій Тори, і висловив подив тим, що таку пропозицію не висунули ті, хто живе поруч із сувоєм Тори — поруч з «Оцаром». Ось його слова в сіхі, виголошеній під час завершення: «Зі зрозумілих причин ми хотіли, щоб завершення сувою Тори, який почав писати Його святість мій тесть Адмор, припало на кінець двадцятирічного періоду від дня його відходу з життя.

І як сказано в Єрусалимському Талмуді про Шимшона („Шимшон названий на ім'я Святого, благословен Він, як сказано: ‚Бо сонце і щит — Г-сподь Б-г‘“, і саме так, як Святий, благословенний Він, є сонце без щита): „Один вірш каже: ‚І судив він Ізраїль сорок років‘, а інший вірш каже: ‚І він судив Ізраїль двадцять років‘ тощо. Це вчить, що филистимляни боялися його двадцять років після його смерті так само, як боялися його двадцять років за його життя“; і тому завершення — після полудня, що якнайближче до 10 швата, яке цього року припадає на святий Шабат (як у рік відходу)».

І справді, у п'ятницю, переддень святого Шабату тижневої глави «Бо», 9 швата 5730 року (16 січня 1970), після полудня його завершили на фарбрейнгені за участю Ребе. Ця подія привернула безліч хасидів Хабаду, які прибули з усіх куточків світу. На тому самому фарбрейнгені Ребе також завершив іще один цикл маамару «Баті ле-гані».

Після короткої сіхи Ребе, читання віршів «Ламнацеах яанха» равом Шмуелем га-Леві Левітіним з відповіддю публіки вірш за віршем і нігунів наших Ребе, провідників поколінь, — написання сувою Тори було завершено.

Після проказування віршів «Ата гореета» і нігуну «Празот тешев Єрушалаїм» рав Сімпсон здійснив підняття Тори, згортання здійснив рав Авцон, а вдягання «корони» здійснив Ребе[3]. Потім Ребе відніс сувій Тори[4] до арон га-кодеш під хупою і в супроводі свічок — Ребе вголос проказав благословення «Шегехеяну» і з'їв новий плід. Потім виголосив маамар «Легавін іньян ктіват сефер Тора» і коротку сіху.

Ребе несе сувій Тори до арон га-кодеш (видно, що корону надіто на один з «ец хаїм», див. у примітках).

Особливе пробудження

Особливий лист

Внесення сувою Тори викликало велике пробудження в громаді хасидів у зв'язку з приходом Мошіаха і близьким розкриттям Ребе як Царя Мошіаха.

Вияв цього пробудження можна знайти в особливому листі, який видатні хасиди надіслали Ребе Мелех га-Мошіаху і в якому вони пишуть:

«Ребе Мелех га-Мошіах, шліта!

Оскільки ми удостоїлися завершення сувою Тори для зустрічі нашого праведного Мошіаха, а Ребе — з дому Давида, і заглиблений у Тору, і спонукає весь Ізраїль іти її шляхом і зміцнювати її, і веде війни Б-га, і діє, і має успіх, і як ми вже чули з його святих уст, що всі строки минули і немає кінця бідам, яких зазнає весь народ Ізраїлю, — просимо, змилуйся і прийди негайно визволити нас із гіркого вигнання і поведи нас із гордо піднятою головою до нашої землі в милості й у милосерді».

Лист підписали хасиди: Зуша Вілімовський, Берке Хен, Бенціон Шемтов, Шалом Ліберов, Агарон Фрідман, Велвл Кесельман, Берл Шем-Тов, Нахман Судак, Берл Боймгартен і Берл Кесельман.

Так само й члени «Комітету двадцяти», які прибули зі Святої Землі, зібралися в «Хацрот кодшейну» і разом із машпіа равом Шломо-Хаїмом Кесельманом вирішили написати Ребе підйон нефеш і просити його про все. Уранці в п'ятницю 9 швата члени комітету чекали на прихід Ребе до «770»; коли Ребе прийшов, вони увійшли до його кімнати, передали йому підйон нефеш і сказали, що час настав і вони хочуть Мошіаха насправді, по-справжньому, тощо... Ребе вислухав їх з великою увагою, дивлячись на них проникливим поглядом, і наприкінці звелів їм поїхати на «Огель» і там передати ці слова[5]

Корона

10 швата 5730 року (17 січня 1970), на церемонії завершення написання сувою Тори, Ребе дістав корону з картонної коробки і поклав її на сувій Тори. У щоденниках того часу розповідається, що коли Ребе дістав корону, люди думали, що Ребе зараз надіне корону, розкриється як Мелех га-Мошіах і визволить усіх.

Дні, у які використовують сувій Тори для зустрічі Мошіаха

Перед особливими датами в Ребе питали, чи читати за сувоєм Тори Мошіаха. Сойфер Єшая Матлін спитав, чи читати:
а) у Шабат мевархім тижневої глави «Шкалім» — читати главу «Ваякгель» чи «Шкалім», чи під час мінхи
б) у Шабат «Ваікра» — «Захор» — читати главу «Ваікра» чи «Захор»
в) у Пурим під час шахаріту
г) у Шабат «Цав» — «Пара» — главу «Цав» чи «Пара»

Ребе позначив на питанні а: гл. «Шкалім»
на питанні б позначив: гл. «Захор»
на питанні в позначив: провів риску під словами «у Пурим під час шахаріту»
на питанні г позначив: гл. «Пара»

І додав: і гл. «Га-Ходеш».

Протягом років у листуванні між Ребе і сойфером «Бейт хаєйну» равом Єшаягу Матліном склався список днів, у які використовується цей особливий сувій Тори, і зрештою Ребе залишив остаточне рішення габаям. Нижче наводиться список днів, у які використовується цей сувій Тори:

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Фотокопія листа.
  2. ^ Донька рава-хасида Єгуди Шмоткіна і сестра головного шаліаха в Мілуокі рава Ісраеля Шмоткіна.
  3. ^ Під час внесення корона не підійшла як слід до «ец хаїм», і тому Ребе надів корону лише на один «ец хаїм»; після внесення ваду виправили, і корона сидить на обох «ацей хаїм».
  4. ^ Зазвичай Ребе бере сувій Тори так, що письмо звернене до публіки, але цього разу він узяв сувій так, що спинка сувою була звернена до публіки, а лицьовий бік — до Ребе.
  5. ^ Зі слів рава Ханоха Гліценштейна. Можливо, це той самий підйон нефеш, про який ідеться в попередньому абзаці

Повідомити про помилку на цій сторінці