Перейти до вмісту

Рав Єгуда

Матеріал з Хабадпедії
Рав Єгуда
Покоління Друге покоління амораїв Вавилонії
Бейт-мідраш Голова єшиви Пумбедіти і засновник єшиви
Його вчителі Рав, Шмуель, рав Асі
Його товариші Рав Гуна, рав Нахман, Ула
Його учні Раба і рав Йосеф, які стояли після нього на чолі єшиви Пумбедіти, рабі Зейра, рабі Аба, рав Кахана, Рехава з Пумбедіти, рав Шмуель бар рав Іцхак
Рав Єгуда
Основна інформація
Відомий якОдин із великих амораїв, засновник єшиви Пумбедіти
Місце проживанняВавилон
Рід діяльностіамора
Посадазасновник і голова єшиви Пумбедіти
УчителіРав, Шмуель, рав Єхезкель (батько)
УчніРаба бар Нахмані, рав Йосеф, Рабі Зейра та інші
Сім'я
Батькорав Єхезкель
Дітирав Іцхак

Рав Єгуда — один із великих амораїв, засновник єшиви Пумбедіти, яка проіснувала близько 800 років, і голова єшиви.

Рав Єгуда належав до другого покоління амораїв у Вавилоні, був видатним учнем Рава і Шмуеля, і сотні його висловів від їхнього імені наводяться в Талмуді. У Талмуді він завжди згадується просто як «рав Єгуда», хоча повне його ім'я — рав Єгуда бар Єхезкель; його батько, рав Єхезкель, також зараховувався до мудреців, і Шмуель вставав перед ним, виявляючи йому пошану. Учнями рава Єгуди були великі наступного покоління амораїв — Раба бар Нахмані, рав Йосеф і рабі Зейра.

Старанно вчився і постійно повторював вивчене. Його вчитель Шмуель не раз хвалив його виразом «шінана», тобто — гострий, проникливий; і сказав про нього: «Не народжений цей жінкою» (а ангел). Раву Єгуді була властива твердість, і, коли він бачив, що робиться щось неналежне, діяв, не зважаючи на особи. Уклав кілька благословень, серед них Кідуш левана і «Шева брахот» нареченого і нареченої. Відома була його любов до Землі Ізраїлю, і при цьому він забороняв підніматися до неї з Вавилона[1].

Його життя і діяльність

Рав Єгуда народився у Вавилоні в батька свого, рава Єхезкеля, у день відходу з життя рабі Єгуди га-Насі. У Вавилонському Талмуді розповідається, що перед відходом з життя рабі Єгуди га-Насі він сказав: «Сьогодні народився рав Єгуда у Вавилоні». «Коли помер Рабі — народився рав Єгуда; коли помер рав Єгуда — народився Рава... щоб навчити тебе, що не відходить праведник зі світу, доки не створено праведника, подібного до нього, як сказано (Когелет 1, 5): і сходить сонце, і заходить сонце»[2]. У дитинстві вчив рав Єгуда Тору з уст батька свого, рава Єхезкеля.

Рава Єгуду описано в Талмуді як людину «високу у своєму поколінні»: «Рав був високий у своєму поколінні, а рав Єгуда сягав йому до плеча. А рав Єгуда був високий у своєму поколінні, і Ада-служник сягав йому до плеча». Тіло його було слабким і схильним хворіти, і, коли він виходив на ринок, надягав на ноги п'ять пар взуття з тканини, одну поверх іншої. На старість очі його потьмяніли[3].

Бачив усе в Торі

Ребе[4] доводить, що всі явища у світі — їхнє існування у світі походить від того, що вони мають корінь у святості. І це зрозуміло з висловів наших мудреців: «Дивився в Тору і створив світ»[5], «Тора каже: я була знаряддям ремесла Святого, благословенний Він»[6], — тобто Святий, благословенний Він, створив світ згідно з Торою і в спосіб, що відповідає їй; і з цього зрозуміло, що йдеться не лише про загальні явища у світі, але більше того — що не може бути нічого у світі, якщо немає подоби цьому в Торі, і лише після того, як це явище в Торі сходить через безліч і безліч щаблів і приходить за допомогою притч, що приховують і затаюють, тоді воно спускається і матеріалізується — аж до образу падіння, — так що подоба йому є і в матеріальному.

Рав Єгуда знав усе у світі

Розповідається в Гемарі[7], що рав Єгуда був у такому стані, що «якби запитали в нього про весь простір світу, — тобто про пояснення речей, що відбуваються в усьому просторі світу, — він відповів би їм», — попри те, що все заняття рава Єгуди було тільки Торою. Є амораї, які займалися й іншими предметами, як Шмуель, якого називали «Ярхінаа», бо він був обізнаний у таємниці ібуру[8], і сказав: «Я не дивився на звіздарів (мудрість руху зірок і сузір'їв) інакше як у годину, коли був вільний від Тори; коли ж? — коли входив до вбиральні»[9]; на відміну від рава Єгуди, який, оскільки повторював своє навчання кожні тридцять днів[10], зовсім не мав дозвілля займатися іншими предметами, і, попри це, був упевнений, що зможе відповісти на те, про що його запитають, у поясненні речей, що відбуваються в усьому просторі світу, — бо силою вивчення своєї Тори він знаходив пояснення цієї речі в Торі, і звідти продовжував відповідь у спосіб і літерами, що відповідають справам світу.

І як розповідається в Гемарі, що запитали в нього, чому на чолі стада йдуть спершу кози, а потім вівці, і він відповів: «Як під час створення світу, де спершу темрява, а потім світло», — а звичайні кози чорні, звичайні вівці білі. Тобто рав Єгуда знайшов, що поняття «кози йдуть спершу, а потім вівці» в його простому сенсі в матеріальному є також і таким, яким воно є вище порядку сходження світів, — а це поняття «спершу темрява, а потім світло», яким воно є до цімцуму[11], — і звідти воно продовжується через розділення парсаот і цімцумім і сходження через безліч і безліч щаблів тощо, доки не спускається і не падає в поняття «кози йдуть спершу, а потім вівці», як воно є в матеріальному світі Асія.

І так само в кожному явищі у світі — що існування його неможливе, якщо спершу немає його в Торі, тільки що в Торі це в образі Тори, а потім продовжується вниз настільки, що потрібен найбільший мудрець, який зможе знайти зв'язок і відповідність між ними: що є німшаль цього машаля і що є машаль на цей німшаль.

Його вислови

  • Сказав рав Єгуда: той, хто бажає бути хасидом, хай виконує слова [трактату] Незікін[12]. Пояснення фрази: той, хто хоче бути хасидом, повинен вивчати трактат Незікін

Згідно з поясненням Ребе[13], рав Єгуда дотримувався свого підходу, бо все життя вивчав[14] закони Незікін.

Родина

  • Його син — рав Іцхак[15].
  • Його онук — Ісі[16].
  • Його правнучка Рехава; до неї застосовувався закон «смертоносної дружини». Вона вийшла заміж за Рехаву з Пумбедіти, який помер; потім вийшла заміж за рава Іцхака, сина Раби бар бар Хани; потім вийшла заміж за Абає, і він помер[15].

Примітки

  1. ^ Джерела щодо кожного питання на своєму місці наведено в примітках у тексті статті.
  2. ^ Вавилонський Талмуд, Кідушин, 72б.
  3. ^ Вавилонський Талмуд, Ніда, 24б. Шабат, 37б, і Брахот, 54б. Євамот, 102б. Гітін, 19а.
  4. ^ «Торат Менахем» 5713 року (1952/1953), частина третя, сіха четверга тижневої глави «Балак», 12 тамуза 5713 (25 червня 1953)..
  5. ^ «Зогар хадаш», ч. 2, 161, початок стовпця б.
  6. ^ «Берешит раба», на початку.
  7. ^ У трактаті Шабат, 77б (і в коментарі Раші).
  8. ^ Коментар Раші, Бава меція, 85б. І див. Мідраш Тегілім 19, 1.
  9. ^ «Дварім раба», розд. 8, 6 (наведено в Тосафот, що починається словами «Аф», — Таніт, 7а).
  10. ^ Коментар Раші, кінець Рош га-Шана.
  11. ^ Див. «Лікутей Тора», Матот, 86а. «Сефер га-маамарім».
  12. ^ Бава кама, 30а.
  13. ^ «Решимот». Див. там ще докладно.
  14. ^ Трактат «Брахот», 20а.
  15. ^ 1 2 Євамот, 64б.
  16. ^ Там само.
Рав Єгуда згадується ще в 19 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5104100002

Повідомити про помилку на цій сторінці