Перейти до вмісту

Евен га-шетія

Матеріал з Хабадпедії

Евен га-шетія — камінь, що перебував у центрі Святеє Святих, на якому стояв Ковчег Завіту. Про нього сказали наші мудреці, що він — основа творіння. Згідно з каббалою, він символізує сфіру Малхут, а в хасидуті пояснюється, що його зміст у душі людини — це міцний зв'язок, притаманний душам Ізраїлю.

Його сутність

Евен га-шетія — камінь, що був у Святеє Святих у Храмі, і Ковчег Завіту стояв на ньому[1], але камінь виступав з-під ковчега на східний бік[2]. Ковчег стояв на ньому більшу частину періоду Першого Храму, доки цар Йошіягу не наказав сховати ковчег у схованці, яку приготував у Храмі цар Шломо, щоб той не потрапив до рук іновірців, коли ті зруйнують Храм; і відтоді, а також упродовж усього періоду Другого Храму (до сьогодні[3]), Евен га-шетія перебував у Святеє Святих без ковчега.

У Йом Кіпур, коли первосвященник входив до Святеє Святих кадити пахощі, він ставив на нього кадильницю. У Першому Храмі він ставив кадильницю на камінь у місці між жердинами ковчега, а в Другому Храмі, де не було ковчега, ставив її на те саме місце, яке було між жердинами ковчега в Першому Храмі. Також і кроплення кров'ю в Святеє Святих цього дня здійснювалося на цей камінь[4].

У книзі «Зоар»[5] пояснюється, що Евен га-шетія — це кам'яний пам'ятник, установлений праотцем Яаковом, як описано в тижневому розділі «Ваєце». А в коментарі «Ор га-хаїм» на Тору[6] пояснюється, що вже тоді праотець Яаков приготував цей камінь для Храму.

Її назва

Наші мудреці пояснюють, що назву «Евен га-шетія» дано тому, що «з нього був заснований світ»[7], тобто з цього місця почалося створення світу[8] і від нього світ поширився[9].

І так наводиться також у Зоарі:

І світ не був створений, доки Він не взяв один камінь, і це камінь, що називається Евен га-шетія, і взяв його Святий, благословенний Він, і кинув його в безодню, і він вп'явся згори донизу, і з нього насадився світ. І він — центральна точка світу, і на цій точці стоїть Святеє Святих.

— Книга «Зоар», ч. 1, 231а

Рамбам у коментарі до Мішни пояснює, що мається на увазі основа світу з погляду наміру й мети творіння, бо «місце служіння — це основа світу»[10]; і так само пояснює Меїрі: «що звідти була заснована мета світу й те, що в ньому мається на увазі»[11] (тобто якби не він — і служіння в Храмі, яке було «засноване» на ньому, — Всевишній не створив би світ). Рамбан пояснює, що Евен га-шетія — це базова форма (чотири стихії), що вдягнулася в першоматерію, і з неї потім були складені всілякі форми та творіння[12].

У вченні хасидизму

Її значення в сфірот

Її суть — сфіра Малхут (а зокрема, у самій Малхут її суть — Єсод у Малхут), і таке пояснення слів «Ялкута»[13]: «Узяв Святий, благословенний Він, Евен га-шетія і сказав Йосефу: якщо ти доторкнешся до неї (до дружини Потіфара), Я кину його й зруйную світ», — бо суть Йосефа — Єсод, а Малхут — пара сфіри Єсод[14].

Суть

Евен га-шетія натякає на бірур літер (бо камені — це літери[15]) і посудин, що впали під час розбиття посудин світу Тогу; а «з нього був заснований увесь світ» — тому, що це служіння є головним і метою творіння, і від нього залежать усі піднесення та бірурім у світах[16].

Евен га-шетія — це те, що привносить розкриття Б-жественності у світ, оскільки він є однією з головних частин Храму, а також основою світу (з нього був заснований світ). Його суть — вплив на світ (як будь-який фундамент впливає на будівлю над ним, хоч він і прихований, — тим паче так і з Евен га-шетія, який відкритий від часу створення світу й досі): поєднати світ із Б-жественністю, що світила в Храмі, щоб вона розкрилася у світі, буття якого — літери й слово Всевишнього, що оживляє його. (Цей вплив здійснюється двома шляхами: 1. привнесення Б-жественного розкриття у світ згори донизу, на що натякає слово «евен», яке містить літери «алеф» і «бет» у прямому порядку з початку абетки згори донизу (спершу літера «алеф», що натякає на Святого, благословенний Він («Володар світу»), і це продовжується в літері «бет», якою був створений світ (На початку створив Б-г небо і землю), і так далі). 2. виправлення й піднесення світу знизу догори, і на це натякає те, що назва Евен га-шетія містить літери «тав» і «шин», що натякає на порядок літер знизу догори)[17][18].

У служінні та в душі людини

У ученні хасидуту пояснюється[19], що Евен га-шетія — це твердість і стійкість єврея, що називається також «ейтан у душі». І її зміст у тому, що «він не хоче й не може бути відокремленим, Б-же борони, від Б-жественності»[20]. За цю стійкість євреї називаються «народом твердошиїм». Оскільки цей зв'язок вищий за розуміння розуму, його стійкість і сила не обмежені. «І з нього був заснований світ» — тому, що саме коли служіння засноване на цій «основі», людина має силу здійснити бірур і виправити свою тваринну душу, і саме через нього відбувається бірур усіх світів[21].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Тосефта, Йома, розділ 2; Рамбам, закони Бейт га-бхіра 4, 1.
  2. ^ Танхума, «Кдошім»: «І Евен га-шетія перед ковчегом». Див. також Йома, 52б, що камінь був у місці між жердинами.
  3. ^ «Лікутей сіхот», т. 21, с. 156 і далі
  4. ^ Трактат Йома, 52б і 53б.
  5. ^ Зогар, ч. 1, аркуш 72б. (І див. там щодо суперечності: адже з нього був заснований світ).
  6. ^ «Ор га-хаїм», тижневий розділ «Ваєце», 28, 22.
  7. ^ Вавилонський Талмуд, трактат Йома, аркуш 54, стор. б.
  8. ^ Мідраш Танхума, тижневий розділ «Пкудей», уривок 3.
  9. ^ Раші, трактат Йома, 54б.
  10. ^ Коментар Рамбама до Мішни, трактат Йома, розділ 5, мішна 2; Меїрі там само.
  11. ^ «Бейт га-бхіра» Меїрі, там само.
  12. ^ У його коментарі на Тору, книга Берешит 1, 2 («І вже відомо»).
  13. ^ Наведено в коментарі Рамаза до Зогару, частина 3, 213б.
  14. ^ «Сефер га-маамарім 5631», ч. 1, маамар, що починається словами «Ке-маре га-кешет», с. 345.
  15. ^ «Два камені будують два доми» — «Сефер Єціра», розділ 4, мішна 12.
  16. ^ Маамар, що починається словами «Мізбах адама», 5640.
  17. ^ Сіха ночі першого дня свята Сукот 5752 (22 вересня 1991) («Гітваадуйот» 5752, т. 1, с. 98), і див. сіху «Екев» 5751.
  18. ^ Див. також сіху Ребе в «Гітваадуйот» 5748 ч. 4, с. 57.
  19. ^ «Торат Менахем — Гітваадуйот» 5721, ч. 2, с. 269
  20. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 4, с. 384 (наведено в «Гайом йом», 25 тамуза). Там само, с. 547 (наведено в «Гайом йом», 21 сівана). Та ін.
  21. ^ «Сефер га-маамарім 5640», с. 69.

Повідомити про помилку на цій сторінці