Перейти до вмісту

Парса

Матеріал з Хабадпедії
Світи АБЕА
Світ Ацилут
Кетер ельйон · Атік Йомін · Аріх Анпін · Вищий Аба гніздиться в Ацилуті · Вищий Аба · Вища Іма · Зеїр Анпін · Малхут де-Ацилут · Вища Людина · Хашмаль · Парса
Світ Брія
Вища Іма гніздиться в Брії · Серафими · Матат · 12 биків · Меркава
Світ Єціра
Ангели · Святі хайот · Сандал
Світ Асія
Духовний світ Асія · Офаним · Сфери · Матеріальний світ Асія

Парса (розділова завіса) — поняття в Каббалі та хасидуті, що позначає духовну завісу, яка приховує і стискає розкриття Б-жественного світла під час переходу між духовними щаблями. Парса дає змогу світлу вищого щабля розкритися на нижчому щаблі у стиснутому і співмірному з ним вигляді, так що розкриття на нижньому щаблі не подібне до розкриття на вищому щаблі.

Зокрема, парса є завісою, що розділяє світ Ацилут і світ Брія. Ця завіса приховує Б-жественне світло таким, яким воно є у світі Ацилут, і уможливлює виникнення світів БЕА, у яких Б-жественне світло не розкрите так, як в Ацилуті.

Суть

Парса належить до категорії хашмаль, яка належить до зовнішнього боку Біни, що облягає й оточує десять сфірот Зеїр Анпіна і десять сфірот Нукви в аспекті одягу зі шкіри й облягає їх з їхніх боків, і це для того, щоб не було живлення зовнішніх сил.

Ще парса називається аспектом взуття, будучи розділенням між Ацилутом і Брія, щоб не було жодного розкриття світла Ацилуту в Брія інакше як через екран, так що Малхут де-Ацилут пробиває екран і стає Атіком для Брія.

У хасидуті

Джерело поняття парси — у книзі «Зогар»[1]: «Є плівка посеред нутрощів людини, яка відділяє низ від верху, черпає згори і дає вниз» — тобто в тілі людини є плівка, яка розділяє частини тіла і водночас уможливлює проходження впливу з його верхньої частини до нижньої. Звідси виводиться, що парса подібна до посередника, який слугує і перегородкою, і засобом передавання впливу.

Ребе Рашаб роз'яснює суть парси в «Гемшех 5672»[2]. Хоча парса приховує світло, у ній є отвори, крізь які проходить вплив. Він уподібнює це до шкіри людини, яка вкриває тіло, але дає змогу потові виходити крізь її пори.

Ще однією притчею є сито, призначене для розділення різних частин у суміші. Є сита, у яких відходи лишаються на ситі, а тонка частина проходить крізь отвори, і є сита, у яких краща частина лишається, а відходи проходять. Подібно до цього парса слугує засобом відбору й розділення між різними частинами в духовному впливі.

Зокрема, парса між світом Ацилут і світами Брія, Єціра та Асія пов'язана з відбором іскор, що впали внаслідок розбиття посудин у світі Тогу. Згідно з роз'ясненням, духовний вплив містить суміш добра і зла, і парса розділяє їх: добро лишається вище парси, а відходи спускаються нижче неї. Відходи, що відокремлюються внизу, пов'язані з виникненням реальності зла в нижніх світах.

Крім того, парса пов'язана з категорією хашмаль, яку хасидут описує як одяг, що приховує світло і перешкоджає живленню зовнішніх сил. Її призначення не лише в тому, щоб приховувати Б-жественне світло, а й у тому, щоб уможливлювати передавання впливу між щаблями і відбір добра від відходів.

Так само слід розуміти і поняття сітки на вищому жертовнику — аспект Малхут де-Ацилут, що дає поживу БЕА: це відбувається через сітку, повну отворів, у яких відходи відокремлюються від доброго, і, як наводиться[3], сітка — від половини Малхут і нижче, бо там кліпат нога, тобто сітка виводить власне відходи. Суть же в тому, що Б-жественний вплив із 288 іскор змішаний із добра і зла внаслідок розбиття посудин світу Тогу, адже світла Тогу були в аспекті найбільшого самоскасування, а посудини — в аспекті найбільшого «єш», і в хасидуті роз'яснено, що й самоскасування світел було в аспекті єшут; тому 288 іскор змішані з добра і зла, і це відбирається через сітку, яка є парсою, бо добре залишається вище парси, а відходи виходять нижче парси. І в цьому причина існування зла у світі, про що сказано «і творить зло», — це створення чогось із нічого, тобто воно виникло з відокремлених відходів. І хоча зло не сходить згори, це «згори» — саме вище небозводу і розділювальної парси, де все — відібране добро, але з того, що відокремилося під парсою, з цього виникає зло. І це як отвори поту, які виводять відходи природного тепла, — так само й отвори шкіри хашмалю виводять відходи з вищих гвурот, які є святими гвурот, від чого виникає життєвість в аспекті справді жорстких гвурот.

Примітки

  1. ^ Берешит, аркуш 32, сторінка 2
  2. ^ Частина 2, с. 879
  3. ^ «Меорей ор», літера «реш», розділ 35

Повідомити про помилку на цій сторінці