«Мішне Тора» Рамбама
«Мішне Тора» Рамбама (відома також під назвою «Яд га-хазака») є великою працею рабі Моше бен Маймона; це галахічна книга, що охоплює всі закони Тори, зокрема й ті, що не застосовуються сьогодні. Книга поділена на вісімдесят три теми («закони») у чотирнадцяти книгах.
Ребе встановив щоденне вивчення цієї книги з метою об'єднати народ Ізраїлю у вивченні Усної Тори.
Структура книги
Книга складається з чотирнадцяти частин, кожна частина поділяється на «закони», закони поділяються на розділи, а кожен розділ поділений на «малі закони» (які називають «законами»).
На початку книги Рамбам написав вступ, у якому пише про порядок передання традиції, про потребу в книзі, перелік заповідей-повелінь і заповідей-заборон, а також заголовки книг і законів.
Зміст книги
| Зміст книги «Мішне Тора» Рамбама. | ||
|---|---|---|
| «Сефер га-мада» | Закони основ Тори, закони про звичаї, закони про вивчення Тори, закони про ідолопоклонство і звичаї неєвреїв, закони про каяття. | |
| «Сефер агава» | Закони про читання «Шма», закони про молитву і благословення когенів, закони про тфілін, мезузу і сувій Тори, закони про ціціт, закони про благословення, закони про обрізання, порядок молитви. | |
| «Сефер зманім» | Закони Шабату, закони ерувін, закони спокою в Десятий день, закони спокою у свято, закони про хамец і мацу, закони про шофар, суку і лулав, закони про шкалім, закони про освячення місяця, закони про пости, закони про Мегілу і Хануку. | |
| «Сефер нашім» | Закони про шлюб, закони про розлучення, закони про ібум і халіцу, закони про дівчину-незайману, закони про соту. | |
| «Сефер кдуша» | Закони про заборонені зв'язки, закони про заборонену їжу, закони про шхіту. | |
| «Сефер гафлаа» | Закони про клятви, закони про обітниці, закони про назирейство, закони про оцінки та хереми. | |
| «Сефер зраїм» | Закони про кілаїм, закони про дари бідним, закони про трумот, закони про маасрот, закони про другу десятину та плоди четвертого року, закони про бікурім та інші дари когенам поза Храмом, закони про шміту і йовель. | |
| «Сефер авода» | Закони про Бейт га-бхіра, закони про храмове начиння і тих, хто служить у ньому, закони про входження до Храму, закони про заборони жертовника, закони про порядок принесення жертв, закони про постійні та додаткові жертви, закони про непридатні посвячені жертви, закони про служіння Йом Кіпуру, закони про зловживання святинею. | |
| «Сефер корбанот» | Закони про пасхальну жертву, закони про хагігу, закони про первістків, закони про жертви за ненавмисний гріх, закони про тих, кому бракує спокути, закони про заміну. | |
| «Сефер тагара» | Закони про нечистоту від мертвого, закони про руду корову, закони про нечистоту цараат, закони про тих, хто робить нечистими ложе й сидіння, закони про інших праотців нечистоти, закони про нечистоту їжі, закони про посудини, закони про мікви. | |
| Книга «Незікін» | Закони про майнову шкоду, закони про крадіжку, закони про грабунок і загублене, закони про заподіяння каліцтва і шкоди, закони про вбивцю та охорону життя. | |
| «Сефер кіньян» | Закони про продаж, закони про набуття і дарування, закони про сусідів, закони про посланців і компаньйонів, закони про рабів. | |
| «Сефер мішпатім» | Закони про найм, закони про позичання речей і зберігання, закони про позику та позичальника, закони про позивача й відповідача, закони про спадщину. | |
| Книга Шофтім | Закони про Синедріон і покарання, передані йому, закони про свідчення, закони про непокірних, закони про жалобу, закони про царів та їхні війни і про Мелех га-Мошіаха. | |
Його ім'я
Назву книги, «Мішне Тора», було обрано тому, що вона охоплює всю Усну Тору[1].
Раавад та інші великі Ізраїлю відсахнулися від назви книги, з якої випливає, що вона друга після Тори.
З цієї причини поширенішим є вживання другої назви книги — «Яд га-хазака», за чотирнадцятьма книгами, що входять до неї, і за словами останнього вірша Тори: «І за всю руку сильну і за весь великий страх, що вчинив Моше на очах усього Ізраїлю».
Його мета
У вступі до праці Рамбам пояснює мету написання книги:
А в цей час примножилися біди понад міру, і час тисне на всіх, і зникла мудрість наших мудреців, і розуміння наших розумних сховалося; тому ті тлумачення, і відповіді, і закони, які склали гаоні й бачили, що це роз'яснені речі, стали важкими в наші дні, і розуміють їхню суть як слід лише небагато... І тому я підперезав стегна, я, Моше, син рабі Маймона, сефард... і вирішив скласти речі, що з'ясовуються з усіх цих творів, про заборонене і дозволене, нечисте і чисте разом з іншими законами Тори: усе ясною мовою і стислим шляхом, так щоб уся Усна Тора була впорядкована в устах усіх, без питання і без відповіді, і не так, що цей каже так, а той каже так, але ясні, близькі, правильні слова, згідно із законом, який з'ясовується з усіх цих творів і тлумачень, що існують від днів Рабейну га-Кадоша і досі . . щоб усі закони були відкриті і малому, і великому, щодо закону кожної заповіді і щодо закону всіх речей, які встановили мудреці й пророки: загальне правило — щоб людині не потрібен був жоден інший твір у світі щодо будь-якого із законів Ізраїлю; але щоб цей твір збирав усю Усну Тору разом з постановами, і звичаями, і указами, зробленими від днів Моше Рабейну і до укладення Талмуду . . тому я назвав цей твір Мішне Тора, бо людина читає спершу Писану Тору, а потім читає це й пізнає з нього всю Усну Тору, і їй не потрібно читати іншу книгу між ними
— Вступ Рамбама до книги «Мішне Тора»
Його стиль
Рамбам написав книгу в стилі Мішни. Цей стиль виявляється в кількох аспектах:
1. Порядок Мішни: частини, закони, розділи й малі закони[2].
2. Мова Мішни, як він пише у вступі: «І також я вважав за правильне не складати його мовою Святого Письма... і не складати його мовою Талмуду... а скласти його мовою Мішни».
3. Незалежність від будь-якої іншої книги і відсутність цитування джерел.
Його джерела
Рамбам не вказав у своїй книзі своїх джерел, а навів лише остаточну галахічну постанову.
В одному зі своїх листів Рамбам пише про це:
Прийшов до мене благочестивий суддя, і в руці в нього зошит із твору, в ньому закони про вбивцю з книги «Незікін», і він показав мені один закон, сказав мені: прочитай це. Я прочитав його. Я сказав йому: який сумнів у цьому? Він сказав мені: в якому місці сказано ці слова? Я сказав йому: на своєму місці, або в «Елу га-голін», або в «Сангедріні» в законах про вбивцю. Він сказав мені: я вже переглянув усе й не знайшов. Я сказав йому: можливо, в Єрусалимському? Він сказав мені: я шукав і не знайшов, ні в Єрусалимському, ні в Тосефті. Я дивувався близько години і сказав йому: я пам'ятаю, що в такому-то місці в «Гітін» роз'яснено ці слова. Я дістав «Гітін», і шукав, і не знайшов. Я здивувався, і злякався, і сказав: де сказано ці слова? Залиш зараз, доки я не згадаю їхнє місце. Він вийшов, а я згадав. Я послав посланця і повернув його, і показав йому ці слова, роз'яснені в Гемарі «Євамот» побіжно. Він здивувався й пішов. І так я постійно засмучуюся через те, що прийде той, хто питає, і спитає: де сказано ці слова? ... А якщо так сталося зі мною, а я укладач, що станеться з рештою людей?
— Листи Рамбама (видання Шилата), частина 2, с. 444
Далі в листі Рамбам повідомляє, що вирішив вказувати джерела лише тоді, коли джерело закону міститься не в трактаті, присвяченому цій темі, бо щодо джерел у трактаті, присвяченому цій темі, той, хто бажає з'ясувати джерело закону, має бути обізнаним у відповідних трактатах.
Але попри це Рамбам не встиг виконати це завдання[3].
Протидія книзі
Після виходу книги в неї з'явилася низка противників, причому одним з головних аргументів критиків був той факт, що Рамбам не вказав джерел, на які спирався.
Противники побоювалися також, що книга призведе до припинення вивчення Гемари, оскільки Рамбам пише остаточну постанову без попереднього «шакла ве-тарья». Також висувалися претензії, що Рамбам наводить лише свою думку, не беручи до уваги різних думок чи постанов, які вкоренилися в різних громадах Ізраїлю.
Багато противників виступили проти «Сефер га-мада» через те, що він займається питаннями віри, що тоді не було прийнято.
«Гасагот» Раавада
У межах протидії Раавада книзі «Мішне Тора» він написав «Гасагот» на постанови Рамбама. Хоча він цінував працю Рамбама, який зібрав Вавилонський Талмуд, Єрусалимський і Тосефту в одному місці[4].
Хоча Раавад заперечує Рамбамові в багатьох місцях, є ті, хто стверджує як всеосяжне правило, що скрізь, де Раавад не заперечує Рамбамові, він дотримується його думки[5].
Також Рамбан написав «Гасагот» на книгу «Яд га-хазака» Рамбама; на ці «Гасагот» рабі Іцхак Леон склав книгу «Мегілат Естер (Сувій Естер)» — коментар до «Сефер га-міцвот» Рамбама, з метою розв'язати «Гасагот» Рамбана.
Видання
Рамбам написав свою книгу в кількох редакціях, у яких він доповнював і виправляв написане ним у перших редакціях. І іноді він відповідав тим, хто питав, що їхні слова справедливі, але редакція, яка потрапила їм до рук, є ранішою редакцією його книги, і в наступній редакції він справді виправив згідно з їхніми словами.
Ребе розглядав це питання в сіхі «Про редакції книги „Яд“ Рамбама» і пояснював, чому сьогодні — коли виявляються рукописи, точніші за виправлені видання Рамбама, — не можна казати, що законовчителі, які покладалися на слова Рамбама з попередніх редакцій, помилилися, хай береже Б-г[6].
Сучасні видання
«Рамбам ла-ам»

«Рамбам ла-ам» є поширеним виданням Рамбама. Видавництво «Мосад га-Рав Кук».
Видання з повною огласовкою і з коментарем у популярному стилі та посиланнями на джерела слів Рамбама.
Ребе здебільшого користується цим виданням.
Видання Кафіха
Видання рава Йосефа Кафіха складене за давніми єменськими рукописами, і воно вважається одним із точних видань, оскільки, за їхніми словами, містить виправлення Рамбама в пізніших редакціях його книги[7].
Видання було заново перекладене равом Кафіхом, і до нього додано коментарі до слів Рамбама від рава Кафіха і з давніх рукописів.
Ребе дуже заохочував випуск цього видання, і частину книг навіть присвячено Ребе.
Видання Френкеля

Основна стаття – Рамбам видання Френкеля
Видання Френкеля вирізняється порівняно зі старими виданнями виправленням спотворень, що виникли внаслідок цензури.
До цього видання було додано покажчик до книги «Мішне Тора», посилання на джерела до слів Рамбама та добірку книг коментаторів Рамбама.
Це видання зазнало значної критики, оскільки в ньому пропустили багатьох коментаторів Рамбама, і серед них коментарі Ребе.
Унаслідок цього багато хасидів Хабаду уникають користуватися цим виданням.
Додаткові видання

- Видання «Ешколь» — кишенькове видання з поділом за щоденним уроком.
- Видання «Яд пшута» — видання з коментарем, випущене равом Нахумом-Еліезером Рабіновичем.
- «Га-Рамбам га-медуяк» — точне видання за давніми рукописами. Уклав рав Іцхак Шилат.
- Видання «Хазак» — особливе видання з посиланнями на «Шулхан арух» Алтер Ребе і на сіхот Ребе.
- «Га-Рамбам га-шалем» — всеосяжне видання, що містить коментарі рішонім до кожного закону, з коментарями Ребе і посиланнями на джерела. Видання готує «Інститут „Га-Рамбам га-шалем“» під керівництвом рава Шалом-Дов-Бера Вольпо.
- «Міфаль Мішне Тора» — видання з додаванням коментаря простого змісту та з ілюстраціями, з великим наголосом на встановленні оригінального тексту за рукописом Рамбама.
Встановлення вивчення Рамбама
Основна стаття – Постанова про вивчення Рамбама
На фарбрейнгені Ахарон шель Песах 5744 року (24 квітня 1984) Ребе висунув ініціативу щоденного уроку з Рамбама, щоб усі сини Ізраїлю об'єдналися у вивченні всієї Усної Тори.
Ребе оголосив про три цикли вивчення:
- Три розділи на день — шлях, за якого завершують усю книгу «Мішне Тора» за одинадцять місяців.
- Один розділ на день — шлях, за якого завершують усю книгу «Мішне Тора» за два роки й десять місяців.
- «Сефер га-міцвот» — шлях, паралельний трьом розділам.
Носей келім Рамбама
Носей келім Рамбама — збірна назва коментаторів книги «Мішне Тора», укладеної Рамбамом.
«Гасагот» Раавада
Написані рабі Аврагамом бен Давидом з Поск'єра, сучасником Рамбама.
Шлях Раавада в його «Гасагот» — стисло зауважувати на слова Рамбама. Свої слова він починає, як правило, словами «Сказав Аврагам», які позначаються абревіатурою А. А.
Прийнято казати, що в місцях, де Раавад не написав своїх «Гасагот», він погодився з думкою Рамбама. А коли він використовує у своєму зауваженні вираз «є той, хто каже», можливо, сам він так не вважав.
У багатьох випадках «Гасагот» Раавада вирізняються різким і критичним формулюванням.
«Мігдаль оз»
Праця рабі Шем-Това ібн Гаона, написана приблизно через сто років після відходу Рамбама (5060 року). Цю працю було написано для відповіді на «Гасагот» Раавада. Крім того, р. Шем-Тов був першим, хто взявся вказувати джерела Рамбама.
У низці місць рабі Шем-Тов відкидає «Гасагот» Раавада, наводячи оригінальний текст слів Рамбама, що був у його розпорядженні.
«Агаот маймонійот»
Праця р. Меїра га-Когена з Ротенбурга (за допомогою рабі Шимшона бен Цадока), написана приблизно через сто років після відходу Рамбама (5060 року). Рабі Меїр вважав важливим додати до слів Рамбама звичай Ашкеназу. Здебільшого згадує постанови свого вчителя Магарама з Ротенбурга та інших тосафістів.
«Магід мішне»
Праця рабі Відаля з Толоси, написана приблизно через сто п'ятдесят років після відходу Рамбама (5110 року). У цій праці р. Відаль продовжив шлях книги «Мігдаль оз», розв'язував труднощі Раавада і вказував джерела Рамбама. Щоправда, ця праця обширніша й ширша за свою попередницю. Ця праця є, очевидно, центральною і найважливішою з-поміж носей келім Рамбама.
У нас є книги «Магід мішне» лише на шість із книг «Мішне Тора», з чотирнадцяти книг Рамбама: «Зманім», «Нашім», «Кдуша», «Незікін», «Кіньян» і «Мішпатім».
Коли р. Відаль не згоден з думкою Рамбама, він зазначає це у своїх словах, що не знайшов доказу словам Рамбама. Коли він згадує Рамбама виразом «укладач», а не називає його «Рабейну», це ознака того, що він не згоден зі словами Рамбама.
«Кесеф мішне»
Праця рабі Йосефа Каро, укладача «Шулхан аруху», сучасника Радбаза.
У вступі р. Йосеф Каро пише, що цілі книги такі: відповісти Рааваду і Рамаху на їхні «Гасагот» на Рамбама та вказати його джерела в кожному законі. Коментар «Магід мішне» дав лише часткову відповідь на ці проблеми, оскільки був написаний лише на невелику частину законів Рамбама.
«Лехем мішне»
Праця рабі Аврагама де Ботона, приблизно через триста п'ятдесят років після відходу Рамбама (5310 року). На початку написання книги рабі Аврагам не бачив коментаря «Кесеф мішне». У подальшій праці, побачивши цей коментар, він відгукнувся й на його слова.
«Мішне ле-мелех»
Праця рабі Єгуди Розанеса, близько 5460 року (1699/1700). Книгу було написано спочатку як хідушей Тора на різні теми, і лише потім її відредагував учень р. Єгуди, р. Яаков Кулі, як коментар на Рамбама.
Книги з учення Ребе про «Мішне Тора»
«Мареї мекомот ле-Сефер Мішне Тора»
Основна стаття – «Мареї мекомот ле-Сефер Мішне Тора»
15 ава 5744 року (13 серпня 1984) Ребе доручив членам «колелю аврехім» при секретаріаті випустити книгу посилань на джерела до книги «Яд».
Книга вийшла через два тижні, у Рош ходеш елул, обсягом понад 950 сторінок.
Пізніше вийшли шість додаткових кунтресів і друге видання.
«Яїн малхут»
Основна стаття – «Яїн малхут»
Добірка сіхот Ребе про Рамбама.
Книга вийшла вперше 5751 року (1990/1991) у двох томах і ще раз 5776 року (2015/2016) у трьох томах.
Видана видавництвом «Кегот»
«Гадраним» на Шас і Рамбама
Основна стаття – «Гадраним» на Рамбама і Шас
Книга, що містить гадраним, які Ребе виголошував з нагоди завершень вивчення Рамбама починаючи з 5745 року (1984/1985).
Видана видавництвом «Кегот».
«Клалей га-Рамбам»
Книга, що збирає правила вивчення книги, за сіхот Ребе.
Видана видавництвом «Кегот» за редакцією рава Мордехая-Менаше Лауфера.
Додаткова література
- Рав Шалом-Дов-Бер Вольф, «Вивчення Рамбама» — «Гітахадут га-хасидім», 5781
Зовнішні посилання
- Рав Шалом-Дов-Бер Вольф, Як вивчають усю Тору цілком • огляд коментаторів Рамбама, «Шаарей єшива» 5781, сторінка 621
- Рав Яаков Швейка, Чи знаєте ви? Нововведення Алтер Ребе щодо переваги книги Рамбама,
Примітки
- ^ Вступ Рамбама
- ^ Вступ до «Сефер га-міцвот»
- ^ Див. у розділі «Мареї мекомот ле-Сефер Мішне Тора»
- ^ Його «Гасагот» до законів про кілаїм, розділ 6, закон 2
- ^ Але див. «Сдей хемед», «Клалей га-посекім», розділ 6, який це заперечує
- ^ «Сефер га-сіхот 5747», с. 310.
- ^ Див. на початку згаданої сіхи.