Вавилонський Талмуд
Вавилонський Талмуд — центральна книга Усної Тори, що слугує основою для всієї галахічної літератури в наступних поколіннях. Це твір, у якому підсумовано основні положення галахи та агади вавилонських амораїв у період після завершення Мішни. Цей твір написано переважно як роз'яснення й розширення мішн і барайт, у порядку шести розділів Мішни.
У звичайних виданнях, у яких Талмуд друкується з приєднаним до нього зібранням різних коментаторів і законовчителів, він видається у 20 томах.
Починаючи з друку Венеціанського Шасу в 5680–5683 роках (1919–1923), було встановлено «вигляд сторінки», що визначив оформлення та розбивку сторінок Талмуду й коментарів поряд із ними. Ця розбивка збереглася і у Віленському виданні, яке є основою поширених видань Вавилонського Талмуду до наших днів. Згідно з цією розбивкою, у Вавилонському Талмуді 2711 аркушів.
Стиль Вавилонського Талмуду
Стиль Вавилонського Талмуду такий, що для того, щоб дійти висновку, треба пройти через запитання й пілпулім (на відміну від Єрусалимського Талмуду, у якому доходять висновку прямим шляхом і без пілпулів), і тому мудреці сказали, що «у темряві посадив мене» — це Вавилонський Талмуд, бо «вони спростовували один одного в суперечці й не були прихильні один до одного», і шлях до висновку, як правило, довгий і витончений.
Період укладання Талмуду
Період діяльності вавилонських амораїв почався приблизно через 150 років після зруйнування Другого Храму і тривав 280 років, охопивши 6 поколінь амораїв (між 3979 і 4260 роками від створення світу). І Талмуд було підсумовано останніми амораями[1] в упорядкований твір.
Агада в Талмуді
Основна стаття – Агада
Окрім галахічних положень, Талмуд містить безліч висловлювань агади (агадта). Іноді агадичні висловлювання приходять, щоб пояснити галахічний принцип. Деякі з них викликають подив, наприклад «агадта Раби бар бар Хани» у трактаті «Бава батра», і тому багато коментаторів[2] схильні пояснювати їх або як притчі, або згідно з Каббалою.
У працях Арізаля пояснюється, що в агадах, зібраних у книзі «Ейн Яаков», прихована більша частина таємниць Тори, і вони спокутують гріхи людини[3]. А відкрите в ній — це «шляхи Всевишнього, якими піде людина і візьме з них поради для поведінки у стосунках між людиною і Творцем та між людиною і її ближнім».
Метод Вавилонського Талмуду в порівнянні з методомЄрусалимського Талмуду
Ребе довів, що метод Бавлі — зважати на теперішнє становище, а метод Єрушалмі — зважати також на становище в майбутньому[4].
Також пояснюється, що суть Вавилонського Талмуду — ор хозер (тому там є запитання й пілпулім ), тоді як суть Єрусалимського Талмуду — ор яшар (і тому доходять висновку без пілпулю)[5].
Хоча ор яшар (Єрусалимський Талмуд) походить із вищого місця, ніж ор хозер (Вавилонський Талмуд), галаху встановлено за Вавилонським Талмудом із двох причин
- Галаха — за пізнішими, а завершення Вавилонського Талмуду було після Єрусалимського Талмуду.
- Саме через розуміння й осягнення Тори є сила для встановлення й ухвалення галахічної постанови; із цієї причини галаха — за Вавилонським Талмудом, адже там більше пілпулю[6].
Видання та редакції Талмуду
Видання перших трактатів Талмуду друкувалися в Іспанії починаючи з 5242 року. Більша частина надрукованих примірників цих видань загинула під час вигнання з Іспанії, що сталося десятиліттям пізніше, і від них уціліли лише рештки. У 5244 році брати Сончино надрукували в Італії кілька трактатів, а перше повне видання Талмуду здійснив Даніель Бомберг у Венеції в 5280–5283 роках, і воно дістало назву «Венеціанський Шас». Венеціанський Шас установив верстку Талмуду (=вигляд сторінки) в усіх наступних виданнях до наших днів.
Житомирський Шас
Житомирська друкарня була продовженням Славутської друкарні, і тому в хасидів цінувалося саме це видання, і багато хто вчився лише за цим Шасом.
Шас «Меорот»
Наприкінці 5710-х років рав Натан Гурарі надрукував у друкарні «Меорот» «Хабадський Шас» — Вавилонський Талмуд із додаванням коментарів Цемах Цедека до кожного трактату, які було вилучено з Віленського Шасу міснагдами, і отримував у цьому вказівки від Ребе.
Автор: рав Адін Евен-Ісраель; перше всеосяжне роз'яснення, Ребе дуже заохочував його написати це роз'яснення.[потрібне уточнення].

«Адраним аль га-Шас»
Основна стаття – «Гадраним аль га-Шас»

«Гадраним аль га-Шас» — це зібрання гадранів на трактати Шасу, виголошених Ребе впродовж багатьох років.
Упродовж багатьох років Ребе виголосив багато десятків гадранів на трактати — як Вавилонського Талмуду, так і Єрусалимського Талмуду, а також на трактати Мішни. Багато гадранів було виголошено з нагоди днів йорцайту, 19 кислева або напередодні Песаху, коли заведено завершувати трактат.
Більшість гадранів було виголошено на регулярних фарбрейнгенах; як правило, Ребе цитує закінчення трактату, ставить щодо цього уривка кілька запитань і роз'яснює його. Іноді Ребе також роз'яснює відмінності між закінченням у Вавилонському Талмуді та в Єрусалимському. Значну частину гадранів було відредаговано Ребе, і вони вийшли друком у серії «Лікутей сіхот» або в іншому вигляді.
У 5755 році (1994/1995) вийшли друком книги «Гадраним аль га-Шас», що об'єднують усі гадрани, відредаговані Ребе, причому бесіди, відредаговані на їдиші, було перекладено святою мовою.
У серії вийшло два томи, видані «Ваад ле-гафацат сіхот».
Наприкінці другого тому додано листи, які Ребе написав до святкувань сіюму і зміст яких — свого роду «гадран», зміст гадранів, зовнішній опис часу виголошення кожного гадрана й місця, де його надруковано, і предметний покажчик. Також додано список «гадранів», які не було відредаговано Ребе.
Укладач книги — рав Аврагам-Барух Певзнер.
Див. також
Зовнішні посилання
| Трактати Шасу | ||
|---|---|---|
| Зраїм | Брахот (В Є) • Пеа (Є) • Демай (Є) • Кілаїм (Є) • Швіїт (Є) • Трумот (Є) • Маасрот (Є) • Маасер шені (Є) • Хала (Є) • Орла (Є) • Бікурім (Є) | |
| Моед | Шабат (В Є) • Ерувін (В Є) • Псахім (В Є) • Шкалім (Є) • Йома (В Є) • Сука (В Є) • Бейца (В Є) • Рош га-Шана (В Є) • Таанит (В Є) • Мегіла (В Є) • Моед катан (В Є) • Хагіга (В Є) | |
| Жінки | Євамот (В Є) • Ктубот (В Є) • Недарім (В Є) • Назір (В Є) • Сота (В Є) • Гітін (В Є) • Кідушин (В Є) | |
| Незікін | Трактати Незікін: Бава кама (В Є) • Бава меція (В Є) • Бава батра (В Є) • Санедрин (В Є) • Макот (В Є) • Швуот (В Є) • Едуйот • Авода зара (В Є) • Авот • Горайот (В Є) | |
| Кодашім | Звахім (В) • Менахот (В) • Хулін (В) • Бхорот (В) • Арахін (В) • Тмура (В) • Крітот (В) • Меїла (В) • Тамід (В) • Мідот • Кінім | |
| Тогорот | Келім • Огалот • Негаїм • Пара • Тогорот • Мікваот • Нида (В Є) • Махшірін • Завім • Твуль йом • Ядаїм • Укцін | |
В – трактат, до якого є Вавилонський Талмуд Є – трактат, до якого є Єрусалимський Талмуд
| ||
Примітки
- ^ На думку більшості, Талмуд підсумували рав Аші та Равіна
- ^ Наприклад, Магарша
- ^ Див. також «Ігерет га-кодеш», розділ 23.
- ^ «Гітваадуйот» 5742, частина 2, с. 834.
- ^ Див. «Сефер га-маамарім» 5708, с. 121 і далі. «Гітваадуйот» 5742, частина 4, с. 2080
- ^ Шабат глави «Мікец» 5740. «Сіхот кодеш» 5740, т. 1, с. 723-722