Перейти до вмісту

«Ель адон»

Матеріал з Хабадпедії

«Ель адон» — хабадський нігун на слова піюту, який промовляють на початку благословень «Кріят Шма» в ранковій молитві Шабату. Цей піют має кілька мелодій, прийнятих серед хасидів Хабаду, причому в багатьох випадках шаліах ціббур сам спонтанно підганяє до піюту різні хабадські мелодії.

Хоча сьогодні поширився звичай постійно наспівувати піют в абсолютній більшості громад Хабаду, щодо самого Ребе, коли він виходив до амуду, видно, що він не мав звичаю наспівувати цей уривок або починав наспів із середини піюту.

Нігун є частиною нігунів Хабаду для молитов Шабату та Йом-тову.

Про нігун

Піют «Ель адон» промовляють лише в Шабат, і це один із найдавніших піютів, що трапляються в молитовниках; до нього складено багато коментарів, і в ньому натякається на різні таємниці Каббали, частину з яких навіть роз'яснено в ученні хасидуту.

Одна з ознак, що свідчать про давність піюту, полягає в тому, що автор не зашифрував свого імені в початках строф, із яких складається піют, як це поширилося в пізніших поколіннях, і піют побудований як акровірш за абеткою[1].

У минулому не було заведено наспівувати піют разом, але в останньому поколінні поширився звичай постійно наспівувати піют в абсолютній більшості громад Хабаду; щодо самого Ребе, коли він виходив до амуду, видно, що він не мав звичаю наспівувати цей уривок або починав наспів із середини піюту[2].

Цей піют має кілька мелодій, прийнятих серед хасидів Хабаду, причому в багатьох випадках шаліах ціббур сам спонтанно підганяє до піюту різні хабадські мелодії.

Оскільки піют присвячений небесним світилам, як частина благословення «Йоцер га-меорот», в ашкеназьких громадах заведено співати частину піюту[3] на завершення «Кідуш левана».

У хасидуті

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Слова піюту розташовано в порядку літер абетки, і кожна з цих літер у внутрішньому сенсі містить у собі кілька слів; це літери думки, які називають також «атван раврвін», оскільки вони містять у собі значно більше, ніж можуть вмістити літери мовлення[4].

Танцювальний нігун із Миколаєва

Найпоширеніша серед хасидів Хабаду мелодія — це мелодія, наведена в «Сефер га-нігуним» як нігун 151, танцювальний нігун, складений хасидами Хабаду в Миколаєві, рідному місті Ребе.

Ця мелодія навіть удостоїлася виконання в рамках проєкту «Цамаа» «Ярід га-хасидут» 19 кислева в Біньяней га-Ума, і внаслідок цього здобула широке поширення й поза хасидизмом Хабаду.

Мелодія в проєкті «Традиція нігунів»

У цьому нігуні головне — мелодія нусаху, а підганяти її до слів піюту не обов'язково[5].

Нігун не ввійшов до «Сефер га-нігуним» і зберігся в проєкті «Традиція нігунів» рава Давида Гурвіца (нігун 32).

Нігун прийнятий і в інших хасидських дворах, але з низкою змін.

Цей нігун був звичним для хасида рава Нахума Гольдшміда.

Мелодія «Клот га-нефеш»

У проєкті «Гаагуїм» рава Менахема-Мендла Амара до слів піюту було підігнано мелодію нігуну «Клот га-нефеш», з яким молився хасид-тамім Гілель Проткін, один з обраних учнів єшиви «Томхей Тмімім Любавич» при дворі Ребе Рашаба.

Слова нігуну

אֵ-ל אָדוֹן עַל כָּל הַמַּעֲשִֹים, / Ель адон аль коль га-маасім, / Б-г — Владика над усіма творіннями,
בָּרוּךְ וּמְבֹרָךְ בְּפִי כָּל הַנְּשָׁמָה, / Барух у-мворах бе-фі коль га-нешама, / Благословенний Він і благословляємий устами кожної душі,
גָּדְלוֹ וְטוּבוֹ מָלֵא עוֹלָם, / Годло ве-туво мале олам, / Величчю Його і благом сповнений світ,
דַּעַת וּתְבוּנָה סֹבְבִים הוֹדוֹ: / Даат у-твуна совевім годо. / Знання й розуміння оточують Його велич.
הַמִּתְגָּאֶה עַל חַיּוֹת הַקֹּדֶשׁ, / Га-мітгае аль хайот га-кодеш, / Той, що підноситься над святими хайот,
וְנֶהְדָּר בְּכָבוֹד עַל הַמֶּרְכָּבָה, / Ве-негдар бе-хавод аль га-меркава, / І сяє славою над колісницею,
זְכוּת וּמִישׁוֹר לִפְנֵי כִסְאוֹ, / Зхут у-мішор ліфней хісо, / Заслуга і справедливість — перед Його престолом,
חֶסֶד וְרַחֲמִים מָלֵא כְבוֹדוֹ: / Хесед ве-рахамім мале хводо. / Милості й милосердя сповнена слава Його.
טוֹבִים מְאוֹרוֹת שֶׁבָּרָא אֱלֹהֵינוּ, / Товім меорот ше-бара Елокейну, / Добрі світила, що їх створив Б-г наш,
יְצָרָם בְּדַעַת בְּבִינָה וּבְהַשְֹכֵּל, / Єцарам бе-даат бе-віна у-ве-гаскель, / Створив Він їх зі знанням, з розумінням і з розумом,
כֹּחַ וּגְבוּרָה נָתַן בָּהֶם, / Коах у-гвура натан бахем, / Силу й міць вклав Він у них,
לִהְיוֹת מוֹשְׁלִים בְּקֶרֶב תֵּבֵל: / Ліг'йот мошлім бе-керев тевель. / Щоб були вони володарями у всесвіті.
מְלֵאִים זִיו וּמְפִיקִים נֹגַהּ, / Млеїм зів у-мфікім ногах, / Сповнені вони сяйва і випромінюють світло,
נָאֶה זִיוָם בְּכָל הָעוֹלָם: / Нае зівам бе-холь га-олам. / Прекрасне їхнє сяйво в усьому світі.
שְֹמֵחִים בְּצֵאתָם וְשָֹשִֹים בְּבוֹאָם, / Смехім бе-цетам ве-сасім бе-воам, / Радіють вони, сходячи, і веселяться, заходячи,
עֹשִֹים בְּאֵימָה רְצוֹן קוֹנָם: / Осім бе-ейма рецон конам. / Виконують із трепетом волю свого Творця.
פְּאֵר וְכָבוֹד נוֹתְנִים לִשְׁמוֹ, / Пеер ве-хавод нотнім лі-шмо, / Пишноту й славу віддають вони Його Імені,
צָהֳלָה וְרִנָּה לְזֵכֶר מַלְכוּתוֹ, / Цаола ве-ріна ле-зехер малхуто, / Веселощі й пісню — при згадці про Його царство.
קָרָא לַשֶּׁמֶשׁ וַיִּזְרַח אוֹר, / Кара ла-шемеш ва-їзрах ор, / Покликав Він сонце — і засяяло світло,
רָאָה וְהִתְקִין צוּרַת הַלְּבָנָה: / Раа ве-іткін цурат га-левана. / Побачив і встановив образ місяця.
שֶׁבַח נוֹתְנִים לוֹ כָּל צְבָא מָרוֹם, / Шевах нотнім ло коль цва маром, / Хвалу віддає Йому все небесне воїнство,
תִּפְאֶרֶת וּגְדֻלָּה, שְֹרָפִים וְחַיּוֹת וְאוֹפַנֵּי הַקֹּדֶשׁ: / Тіферет у-гдула, срафім ве-хайот ве-офаней га-кодеш. / Красу й велич — серафими, і хайот, і святі офаним.

— Сидур Алтер Ребе, благословення «Кріят Шма» в ранковій молитві Шабату

.

Зовнішні посилання


Традиція нігунів — рав Давид Гурвіц

Нігуни наших Ребе: 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 | Різні часи: 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33-34 · 35 · 36-37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45-46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 · 54 · 55 · 56 · 57 | Нігуни 11 нісана: 58 · 59 · 60 · 61 · 62 · 63 · 64 · 65 · 66 · 67 · 68 · 69 · 70 · 71 · 72 · 73 · 74 | Нігуни для Грізних днів: 75 · 76 · 77 · 78 · 79 · 80 · 81 · 82 · 83 · 84 · 85 · 86 · 87 · 88 · 89 · 90 · 91 | Нусах молитви: 92 · 93 · 94 · 95 · 96 · 97 · 98 · 99 · 100 | Нігуни фарбрейнгену: 101 · 102 · 103 · 104 · 105 · 106 · 107 · 108 · 109 · 110 · 111 · 112 · 113 (1) / 113 (2) · 114 · 115 · 116 · 117 · 118 · 119-120 · 121 · 122 · 123-126 · 127 · 128-140 · 141 · 142 | Нігуни туги: 143 · 144 · 145 · 146 · 147 · 148 · 149 · 150 · 151 · 152 · 153 · 154 | Нігуни для Шабату і свят: 155 · 156-159 · 160 · 161-166 | Нігуни радості й танцю: 168 · 167-170 · 171 ·172 · 173 · 174 · 175 · 176-178 · 179 · 180 · 181 · 182 · 183-184 · 185 · 186-191 · 192 · 193 · 194-197 | Маршові нігуни: 198 · 199 · 200-201 · 202 · 203-205 · 206 · 207 · 208-215

Назву нігуну можна побачити, навівши курсор миші на номер нігуну

Примітки

  1. ^ Як заведено і в інших місцях сидуру, замість літери самех стоїть ліва шін, вимова якої схожа, і вони є взаємозамінними літерами.
  2. ^ Як правило, коли Ребе молився біля амуду, він зовсім не наспівував, а промовляв слова наспівно (див. Реувен Матусов: нусах «Ель адон» у молитві Шабату ); винятком було 20 менахем-ава 5723 (10 серпня 1963), коли Ребе почав наспівувати в «Ель адон» від слів «Пеер ве-хавод» до кінця на нігун «Шаміль». Зі спогадів рава Хаїма-Шалома-Дов-Бера Ліпскера.
  3. ^ Від абзацу «Товім меорот» до абзацу «Раа ве-іткін цурат га-левана».
  4. ^ «Лікутей Тора», глава «Цав» 17, б.
  5. ^ Згідно з передмовою р. Давида Гурвіца до запису наступного нігуну в проєкті «Традиція нігунів».
  6. ^ Відеокліп зі словами, пристосованими до мелодії нігуну з нагоди року шміти 5782, від мережі «Огалей Йосеф-Іцхак» קישור לאתר חב"ד אינפו קובץ וידאו

Повідомити про помилку на цій сторінці