«Ель адон»
«Ель адон» — хабадський нігун на слова піюту, який промовляють на початку благословень «Кріят Шма» в ранковій молитві Шабату. Цей піют має кілька мелодій, прийнятих серед хасидів Хабаду, причому в багатьох випадках шаліах ціббур сам спонтанно підганяє до піюту різні хабадські мелодії.
Хоча сьогодні поширився звичай постійно наспівувати піют в абсолютній більшості громад Хабаду, щодо самого Ребе, коли він виходив до амуду, видно, що він не мав звичаю наспівувати цей уривок або починав наспів із середини піюту.
Нігун є частиною нігунів Хабаду для молитов Шабату та Йом-тову.
Про нігун
Піют «Ель адон» промовляють лише в Шабат, і це один із найдавніших піютів, що трапляються в молитовниках; до нього складено багато коментарів, і в ньому натякається на різні таємниці Каббали, частину з яких навіть роз'яснено в ученні хасидуту.
Одна з ознак, що свідчать про давність піюту, полягає в тому, що автор не зашифрував свого імені в початках строф, із яких складається піют, як це поширилося в пізніших поколіннях, і піют побудований як акровірш за абеткою[1].
У минулому не було заведено наспівувати піют разом, але в останньому поколінні поширився звичай постійно наспівувати піют в абсолютній більшості громад Хабаду; щодо самого Ребе, коли він виходив до амуду, видно, що він не мав звичаю наспівувати цей уривок або починав наспів із середини піюту[2].
Цей піют має кілька мелодій, прийнятих серед хасидів Хабаду, причому в багатьох випадках шаліах ціббур сам спонтанно підганяє до піюту різні хабадські мелодії.
Оскільки піют присвячений небесним світилам, як частина благословення «Йоцер га-меорот», в ашкеназьких громадах заведено співати частину піюту[3] на завершення «Кідуш левана».
У хасидуті
Слова піюту розташовано в порядку літер абетки, і кожна з цих літер у внутрішньому сенсі містить у собі кілька слів; це літери думки, які називають також «атван раврвін», оскільки вони містять у собі значно більше, ніж можуть вмістити літери мовлення[4].
Танцювальний нігун із Миколаєва
Найпоширеніша серед хасидів Хабаду мелодія — це мелодія, наведена в «Сефер га-нігуним» як нігун 151, танцювальний нігун, складений хасидами Хабаду в Миколаєві, рідному місті Ребе.
Ця мелодія навіть удостоїлася виконання в рамках проєкту «Цамаа» «Ярід га-хасидут» 19 кислева в Біньяней га-Ума, і внаслідок цього здобула широке поширення й поза хасидизмом Хабаду.
Мелодія в проєкті «Традиція нігунів»
У цьому нігуні головне — мелодія нусаху, а підганяти її до слів піюту не обов'язково[5].
Нігун не ввійшов до «Сефер га-нігуним» і зберігся в проєкті «Традиція нігунів» рава Давида Гурвіца (нігун 32).
Нігун прийнятий і в інших хасидських дворах, але з низкою змін.
Цей нігун був звичним для хасида рава Нахума Гольдшміда.
Мелодія «Клот га-нефеш»
У проєкті «Гаагуїм» рава Менахема-Мендла Амара до слів піюту було підігнано мелодію нігуну «Клот га-нефеш», з яким молився хасид-тамім Гілель Проткін, один з обраних учнів єшиви «Томхей Тмімім Любавич» при дворі Ребе Рашаба.
Слова нігуну
אֵ-ל אָדוֹן עַל כָּל הַמַּעֲשִֹים, / Ель адон аль коль га-маасім, / Б-г — Владика над усіма творіннями,
בָּרוּךְ וּמְבֹרָךְ בְּפִי כָּל הַנְּשָׁמָה, / Барух у-мворах бе-фі коль га-нешама, / Благословенний Він і благословляємий устами кожної душі,
גָּדְלוֹ וְטוּבוֹ מָלֵא עוֹלָם, / Годло ве-туво мале олам, / Величчю Його і благом сповнений світ,
דַּעַת וּתְבוּנָה סֹבְבִים הוֹדוֹ: / Даат у-твуна совевім годо. / Знання й розуміння оточують Його велич.
הַמִּתְגָּאֶה עַל חַיּוֹת הַקֹּדֶשׁ, / Га-мітгае аль хайот га-кодеш, / Той, що підноситься над святими хайот,
וְנֶהְדָּר בְּכָבוֹד עַל הַמֶּרְכָּבָה, / Ве-негдар бе-хавод аль га-меркава, / І сяє славою над колісницею,
זְכוּת וּמִישׁוֹר לִפְנֵי כִסְאוֹ, / Зхут у-мішор ліфней хісо, / Заслуга і справедливість — перед Його престолом,
חֶסֶד וְרַחֲמִים מָלֵא כְבוֹדוֹ: / Хесед ве-рахамім мале хводо. / Милості й милосердя сповнена слава Його.
טוֹבִים מְאוֹרוֹת שֶׁבָּרָא אֱלֹהֵינוּ, / Товім меорот ше-бара Елокейну, / Добрі світила, що їх створив Б-г наш,
יְצָרָם בְּדַעַת בְּבִינָה וּבְהַשְֹכֵּל, / Єцарам бе-даат бе-віна у-ве-гаскель, / Створив Він їх зі знанням, з розумінням і з розумом,
כֹּחַ וּגְבוּרָה נָתַן בָּהֶם, / Коах у-гвура натан бахем, / Силу й міць вклав Він у них,
לִהְיוֹת מוֹשְׁלִים בְּקֶרֶב תֵּבֵל: / Ліг'йот мошлім бе-керев тевель. / Щоб були вони володарями у всесвіті.
מְלֵאִים זִיו וּמְפִיקִים נֹגַהּ, / Млеїм зів у-мфікім ногах, / Сповнені вони сяйва і випромінюють світло,
נָאֶה זִיוָם בְּכָל הָעוֹלָם: / Нае зівам бе-холь га-олам. / Прекрасне їхнє сяйво в усьому світі.
שְֹמֵחִים בְּצֵאתָם וְשָֹשִֹים בְּבוֹאָם, / Смехім бе-цетам ве-сасім бе-воам, / Радіють вони, сходячи, і веселяться, заходячи,
עֹשִֹים בְּאֵימָה רְצוֹן קוֹנָם: / Осім бе-ейма рецон конам. / Виконують із трепетом волю свого Творця.
פְּאֵר וְכָבוֹד נוֹתְנִים לִשְׁמוֹ, / Пеер ве-хавод нотнім лі-шмо, / Пишноту й славу віддають вони Його Імені,
צָהֳלָה וְרִנָּה לְזֵכֶר מַלְכוּתוֹ, / Цаола ве-ріна ле-зехер малхуто, / Веселощі й пісню — при згадці про Його царство.
קָרָא לַשֶּׁמֶשׁ וַיִּזְרַח אוֹר, / Кара ла-шемеш ва-їзрах ор, / Покликав Він сонце — і засяяло світло,
רָאָה וְהִתְקִין צוּרַת הַלְּבָנָה: / Раа ве-іткін цурат га-левана. / Побачив і встановив образ місяця.
שֶׁבַח נוֹתְנִים לוֹ כָּל צְבָא מָרוֹם, / Шевах нотнім ло коль цва маром, / Хвалу віддає Йому все небесне воїнство,
תִּפְאֶרֶת וּגְדֻלָּה, שְֹרָפִים וְחַיּוֹת וְאוֹפַנֵּי הַקֹּדֶשׁ: / Тіферет у-гдула, срафім ве-хайот ве-офаней га-кодеш. / Красу й велич — серафими, і хайот, і святі офаним.— Сидур Алтер Ребе, благословення «Кріят Шма» в ранковій молитві Шабату
.
Зовнішні посилання
- Мелодія в «Традиції нігунів»: нігун у виконанні р. Давида Гурвіца — ⓘⒾ
- Мелодія нігуну 151: Прослухати нігун у виконанні р. Давида Гурвіца[6] • Співак і автор Беррі Сахаров співає «Кель адон» на хабадський нігун
- Молитва «Ель адон» на нігун «Клот га-нефеш», з проєкту «Гаагуїм»

- Шедевр тмімім в єшиві Хабаду Рішон-ле-Ціона: «Ель адон» на нігун хасида р. Залмана Златопольського

| Традиція нігунів — рав Давид Гурвіц | |
|---|---|
| |
| Назву нігуну можна побачити, навівши курсор миші на номер нігуну |
Примітки
- ^ Як заведено і в інших місцях сидуру, замість літери самех стоїть ліва шін, вимова якої схожа, і вони є взаємозамінними літерами.
- ^ Як правило, коли Ребе молився біля амуду, він зовсім не наспівував, а промовляв слова наспівно (див. Реувен Матусов: нусах «Ель адон» у молитві Шабату
); винятком було 20 менахем-ава 5723 (10 серпня 1963), коли Ребе почав наспівувати в «Ель адон» від слів «Пеер ве-хавод» до кінця на нігун «Шаміль». Зі спогадів рава Хаїма-Шалома-Дов-Бера Ліпскера.
- ^ Від абзацу «Товім меорот» до абзацу «Раа ве-іткін цурат га-левана».
- ^ «Лікутей Тора», глава «Цав» 17, б.
- ^ Згідно з передмовою р. Давида Гурвіца до запису наступного нігуну в проєкті «Традиція нігунів».
- ^ Відеокліп зі словами, пристосованими до мелодії нігуну з нагоди року шміти 5782, від мережі «Огалей Йосеф-Іцхак»