Перейти до вмісту

Єгуда Ебер

Матеріал з Хабадпедії
Єгуда Ебер
Голова єшиви «Томхей Тмімім» Невель
Основна інформація
Дата народження23 нісана 5661 (12 квітня 1901)
Дата смерті10 кислева 5702 (30 листопада 1941)
Місце смертіРига
КраїнаРосія, Польща
Місце діяльностіНевель, Варшава, Отвоцьк, Полтава, Ростов-на-Дону, Вітебськ, Харків
Рід діяльностірош-єшива, рам, машгіах
Освітахедер у Любавичах, «Томхей Тмімім» у Щедрині, Велика зала «Томхей Тмімім»
Посадаголова єшиви «Томхей Тмімім» Невель, директор і головний рам «Томхей Тмімім» у Варшаві, голова єшиви «Томхей Тмімім» Отвоцьк, головний рам «Томхей Тмімім» Вільно, та інші
УчителіШмуель Нісанович
УчніМоше Рубін, та інші
Сім'я
БатькоАврагам-Яаков Ебер
МатиХеня-Тамара Ебер
ДружинаФрейда, дочка Менахем-Мендл Шнеєрсон
ДітиАврагам-Еліягу Ебер, Лея-Хеня

Рав Єгуда Ебер (23 нісана 5661 (12 квітня 1901) – 10 кислева 5702 (30 листопада 1941)) був рош-єшивою «Томхей Тмімім» Невель, а потім був директором і рош-єшивою «Томхей Тмімім» Варшава та в «Томхей Тмімім» Отвоцьк.

Біографія

Народився в Ісру хаг Песаху 5661 року (12 квітня 1901) в батька, р. Аврагама-Яакова (народився в 5610 році (1849/1850), син р. Агарона, сина р. Яакова, і Хани, дочки р. Аврагама), і Хені-Тамари Ебер, меламеда в містечку Краснолуки.

У віці десяти років, у 5671 році (1910/1911), був прийнятий до хедера в Любавичах, улітку 5674 року (1913/1914) був прийнятий навчатися в рава Шмуеля Нісановича (Шмуель Борисовер) у містечку Щедрин, у якого перейняв шлях навчання шляхами логіки й пояснення в тонких міркуваннях, якого дотримувався все своє життя, а в 5676 році (1915/1916) був прийнятий до Великого залу[1]. У 5678 році (1917/1918) єшива разом з Ребе Рашабом переїхала до Ростова-на-Дону. Після закриття єшиви комуністичною владою в 5681 році (1920/1921) служив рош-єшивою в єшивах Полтави, Ростова-на-Дону, Невеля і Вітебська.

У кислеві 5686 року (1925/1926) одружився з Фрейдою, дочкою рава Менахема-Мендла Шнеєрсона[2], рабина міста Рапка, і сестрою рава Шнеура-Залмана Шнеєрсона, який був рабином у Парижі, і сестрою пані Єгудіт Бутман, дружини рава Шнеура-Залмана Бутмана. У 5678-5690 роках (1917–1930) служив рамом і машгіахом в єшивах «Томхей Тмімім» у Харкові, Полтаві та в Невелі й давав уроки з «Танії» перед учнями.

У 5690 році (1929/1930) зумів утекти від комуністичного режиму разом зі своєю дружиною та їхнім сином Аврагамом-Еліягу з Росії до Риги, де перебував тоді Ребе Раяц, а потім переїхав до Варшави, де був призначений головним рамом в єшиві «Томхей Тмімім» Вільно, у 5692 році (1931/1932) був призначений головним рамом у «Томхей Тмімім» у Варшаві. Улітку того ж року, коли погіршилося матеріальне становище відділень єшиви «Томхей Тмімім» у Польщі (Вільно, Отвоцьк, Лодзь, Хмільник, Калушин, Пацанув, Хелм та інші), на нього було покладено бути також господарським директором цих єшив.

Уроки рава Ебера були відомі своєю великою глибиною. Він зазвичай вивчав пшат у Раші так, що всі запитання Тосафот розв'язувалися. На початку року він говорив урок, у якому закладав основу, згідно з якою протягом року пояснював багато-багато сугій. Водночас він, як правило, намагався вчити пшат у сугії «місцевими» міркуваннями, без доказів з інших місць[3].

13 нісана 5690 року (11 квітня 1930) Ребе Раяц написав своєму зятеві, Ребе[4]: «Напевно ти говорив з нашим другом равом р. Єгудою, хай живе він, Ебером, про слова Тори, і прошу написати мені твою думку про нього». А 13 іяра відповів йому Ребе: «Щодо Й. Ебера, хай світить його свіча, мені важко вирішити щось ясне на підставі коротких і поверхових розмов. Але добре видно в ньому й з першого погляду: його шлях у навчанні — на самому місці — ойф ан орт — без „у-рмінгу“ і доказів здалеку, а міркуванням на місці. І ще одне: я не виявив у ньому за час нашої розмови наявності гордині та самовідчуття. А друге ж — вельми й вельми нечасте»[5]. (Тобто в рава Ебера немає жодної гордині й самовідчуття, що вельми нечасто трапляється.)

Рав Ебер редагував рубрику «Шаарей Тора» в тижневику «Га-Тамім» і написав книгу «Шаарей Єгуда».

Був відомий як володар особливого чуття до музики, яка посідає важливе місце в Хабаді, був великим педантом у нотах нігунів, а також сам складав нові нігуни. У 5698 році (1937/1938) почав за вказівкою Ребе Раяца навчати хабадських нігунів учнів, які мали чуття до музики. На уроках музики, які він давав, він стежив за тим, щоб, крім точності у виконанні, учні знали також історію, що стоїть за нігуном.

Узимку 5700 року (1939/1940) зумів за допомогою Ребе Раяца втекти разом зі своєю дружиною, сином і дочкою від нацистів і прибув до Риги з метою продовжити до Сполучених Штатів, але не зумів отримати дозволів на імміграцію. 10 кислева 5702 року (30 листопада 1941) (1942) нацисти, хай зітреться їхнє ім'я, влаштували акцію й повели більшість євреїв до синагоги, а потім підпалили синагогу з усіма, хто був усередині. У тій різанині було вбито також таких хасидів:

Титульний аркуш книги
Титульний аркуш книги

Його книги

Його нігуни

«Сефер га-нігуним»
Традиція нігунів
Традиція нігунів

Родина

Додаткова література

  • Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — особистість і хасидське вчення машпіїм Хабаду в Радянському Союзі та Польщі, видавництво «Хазак», 5775

Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 2. Каталог HebrewBooks.

  1. «Шаарей Єгуда», частина 1 שערי יהודה - חלק א (Нью-Йорк, 1959) — у каталозі · читати
  2. «Шаарей Єгуда», частина 2 שערי יהודה - חלק ב (Нью-Йорк, 1968) — у каталозі · читати

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Єшива «Томхей Тмімім» охоплювала кілька відділень: Великий зал, що був основною частиною єшиви, два малі класи для молодших, які існували в містечках Щедрин і Кременчук, і хедер для дітей, який був теж у Любавичах.
  2. ^ Сина рабі Леві-Іцхака, сина рабі Баруха-Шалома, старшого сина Ребе Цемах Цедека. Див. «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 5, лист 1373, сторінка 270.
  3. ^ Див. у передмові до книги «Шаарей Єгуда».
  4. ^ «Ігрот кодеш» — Адмор Магаріяц, том 15, лист 5454. Стор. 86.
  5. ^ Додаток там само. Стор. 87.
  6. ^ Вийшла друком за особливою вказівкою Ребе; для її видання було призначено особливу групу, названу «Ваад ле-гоцаат Шаарей Єгуда».
  7. ^ Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів Давида Гурвіца קובץ שמע
  8. ^ Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів Менахема-Мендла Амара קובץ שמע
Єгуда Ебер згадується ще в 57 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5104145700

Повідомити про помилку на цій сторінці