Єгуда Ебер
| Єгуда Ебер | |
|---|---|
Голова єшиви «Томхей Тмімім» Невель | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 23 нісана 5661 (12 квітня 1901) |
| Дата смерті | 10 кислева 5702 (30 листопада 1941) |
| Місце смерті | Рига |
| Країна | Росія, Польща |
| Місце діяльності | Невель, Варшава, Отвоцьк, Полтава, Ростов-на-Дону, Вітебськ, Харків |
| Рід діяльності | рош-єшива, рам, машгіах |
| Освіта | хедер у Любавичах, «Томхей Тмімім» у Щедрині, Велика зала «Томхей Тмімім» |
| Посада | голова єшиви «Томхей Тмімім» Невель, директор і головний рам «Томхей Тмімім» у Варшаві, голова єшиви «Томхей Тмімім» Отвоцьк, головний рам «Томхей Тмімім» Вільно, та інші |
| Учителі | Шмуель Нісанович |
| Учні | Моше Рубін, та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Аврагам-Яаков Ебер |
| Мати | Хеня-Тамара Ебер |
| Дружина | Фрейда, дочка Менахем-Мендл Шнеєрсон |
| Діти | Аврагам-Еліягу Ебер, Лея-Хеня |
Рав Єгуда Ебер (23 нісана 5661 (12 квітня 1901) – 10 кислева 5702 (30 листопада 1941)) був рош-єшивою «Томхей Тмімім» Невель, а потім був директором і рош-єшивою «Томхей Тмімім» Варшава та в «Томхей Тмімім» Отвоцьк.
Біографія
Народився в Ісру хаг Песаху 5661 року (12 квітня 1901) в батька, р. Аврагама-Яакова (народився в 5610 році (1849/1850), син р. Агарона, сина р. Яакова, і Хани, дочки р. Аврагама), і Хені-Тамари Ебер, меламеда в містечку Краснолуки.
У віці десяти років, у 5671 році (1910/1911), був прийнятий до хедера в Любавичах, улітку 5674 року (1913/1914) був прийнятий навчатися в рава Шмуеля Нісановича (Шмуель Борисовер) у містечку Щедрин, у якого перейняв шлях навчання шляхами логіки й пояснення в тонких міркуваннях, якого дотримувався все своє життя, а в 5676 році (1915/1916) був прийнятий до Великого залу[1]. У 5678 році (1917/1918) єшива разом з Ребе Рашабом переїхала до Ростова-на-Дону. Після закриття єшиви комуністичною владою в 5681 році (1920/1921) служив рош-єшивою в єшивах Полтави, Ростова-на-Дону, Невеля і Вітебська.
У кислеві 5686 року (1925/1926) одружився з Фрейдою, дочкою рава Менахема-Мендла Шнеєрсона[2], рабина міста Рапка, і сестрою рава Шнеура-Залмана Шнеєрсона, який був рабином у Парижі, і сестрою пані Єгудіт Бутман, дружини рава Шнеура-Залмана Бутмана. У 5678-5690 роках (1917–1930) служив рамом і машгіахом в єшивах «Томхей Тмімім» у Харкові, Полтаві та в Невелі й давав уроки з «Танії» перед учнями.
У 5690 році (1929/1930) зумів утекти від комуністичного режиму разом зі своєю дружиною та їхнім сином Аврагамом-Еліягу з Росії до Риги, де перебував тоді Ребе Раяц, а потім переїхав до Варшави, де був призначений головним рамом в єшиві «Томхей Тмімім» Вільно, у 5692 році (1931/1932) був призначений головним рамом у «Томхей Тмімім» у Варшаві. Улітку того ж року, коли погіршилося матеріальне становище відділень єшиви «Томхей Тмімім» у Польщі (Вільно, Отвоцьк, Лодзь, Хмільник, Калушин, Пацанув, Хелм та інші), на нього було покладено бути також господарським директором цих єшив.
Уроки рава Ебера були відомі своєю великою глибиною. Він зазвичай вивчав пшат у Раші так, що всі запитання Тосафот розв'язувалися. На початку року він говорив урок, у якому закладав основу, згідно з якою протягом року пояснював багато-багато сугій. Водночас він, як правило, намагався вчити пшат у сугії «місцевими» міркуваннями, без доказів з інших місць[3].
13 нісана 5690 року (11 квітня 1930) Ребе Раяц написав своєму зятеві, Ребе[4]: «Напевно ти говорив з нашим другом равом р. Єгудою, хай живе він, Ебером, про слова Тори, і прошу написати мені твою думку про нього». А 13 іяра відповів йому Ребе: «Щодо Й. Ебера, хай світить його свіча, мені важко вирішити щось ясне на підставі коротких і поверхових розмов. Але добре видно в ньому й з першого погляду: його шлях у навчанні — на самому місці — ойф ан орт — без „у-рмінгу“ і доказів здалеку, а міркуванням на місці. І ще одне: я не виявив у ньому за час нашої розмови наявності гордині та самовідчуття. А друге ж — вельми й вельми нечасте»[5]. (Тобто в рава Ебера немає жодної гордині й самовідчуття, що вельми нечасто трапляється.)
Рав Ебер редагував рубрику «Шаарей Тора» в тижневику «Га-Тамім» і написав книгу «Шаарей Єгуда».
Був відомий як володар особливого чуття до музики, яка посідає важливе місце в Хабаді, був великим педантом у нотах нігунів, а також сам складав нові нігуни. У 5698 році (1937/1938) почав за вказівкою Ребе Раяца навчати хабадських нігунів учнів, які мали чуття до музики. На уроках музики, які він давав, він стежив за тим, щоб, крім точності у виконанні, учні знали також історію, що стоїть за нігуном.
Узимку 5700 року (1939/1940) зумів за допомогою Ребе Раяца втекти разом зі своєю дружиною, сином і дочкою від нацистів і прибув до Риги з метою продовжити до Сполучених Штатів, але не зумів отримати дозволів на імміграцію. 10 кислева 5702 року (30 листопада 1941) (1942) нацисти, хай зітреться їхнє ім'я, влаштували акцію й повели більшість євреїв до синагоги, а потім підпалили синагогу з усіма, хто був усередині. У тій різанині було вбито також таких хасидів:
- Рав Єхезкель Фейгін.
- Рав Рафаель Коген.
- Рав Іцхак Гурвіц (Іче дер Масмід).
- Рав Еліягу-Хаїм Альтгойз.

Його книги
- «Шаарей Єгуда» — уроки рава Ебера з трактатів у двох томах — том 1: Ктубот, Гітін і Кідушин і том 2: трактати Псахім, Бава кама, Бава меція, Бава батра, «Кегот». Частину 1 надруковано в 5719 році (1958/1959)[6]. Частина 2 вийшла друком у 5728 році (1967/1968). Вийшла друком знову фотодруком, 15 менахем-ава 5775 (31 липня 2015).
Його нігуни
- «Сефер га-нігуним»
- Нігун 201
- Нігун 202 (нігун для р. Моше Гольдшміда, якого р. Єгуда навчав своїх учнів)
- Нігун 277
- Традиція нігунів
- Нігун, якого навчав р. Єгуда Ебер (1) (нігун 153 у проєкті «Традиція нігунів»)[7]
- Нігун, якого навчав р. Єгуда Ебер (2)
- Традиція нігунів
- Нігун, якого навчав р. Єгуда Ебер — записаний зі слів його учня, машпіа р. Моше Рубіна. І наводиться в «Оцар га-нігуним», частина 5, нігун 359[8].
Родина
- Його брат, рав Еліягу Ебер — один із перших учнів «Томхей Тмімім» Любавичі при дворі Ребе Рашаба, який служив машпіа громади анаш у Невелі.
- Його син, р. Аврагам-Еліягу Ебер — убитий нацистами в Ризі, 10 кислева 5702 (30 листопада 1941).
- Його дочка, пані Лея-Хеня — убита нацистами в Ризі, 10 кислева 5702 (30 листопада 1941).
Додаткова література
- Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — особистість і хасидське вчення машпіїм Хабаду в Радянському Союзі та Польщі, видавництво «Хазак», 5775
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 2. Каталог HebrewBooks.
- «Шаарей Єгуда», частина 1 שערי יהודה - חלק א
- «Шаарей Єгуда», частина 2 שערי יהודה - חלק ב
Зовнішні посилання
- Рав гаон хасид, наш учитель рав рабі Ебер — розділи спогадів про рава Ебера, зі спогадів рава Єгуди Хітрика і рава Аврагама-Іцхака Гарфінкеля, у «Бітаон Хабад», зошит 7, стор. 19
- Його книга «Шаарей Єгуда» на сайті HebrewBooks
- Приголомшливо: хабадський нігун, увесь — піднесення, хасида р. Єгуди Ебера, на сайті «Хабад Лайв»

- Прослухати нігун рава Єгуди Ебера від знавця нігунів р. Шмар'ягу Фельдмана

- Життя хасида в журналі «А хасідішер дерхер» (англійською)
- Тшура Непрастек-Гроссбаум, 22 сівана 5778 (5 червня 2018)
Примітки
- ^ Єшива «Томхей Тмімім» охоплювала кілька відділень: Великий зал, що був основною частиною єшиви, два малі класи для молодших, які існували в містечках Щедрин і Кременчук, і хедер для дітей, який був теж у Любавичах.
- ^ Сина рабі Леві-Іцхака, сина рабі Баруха-Шалома, старшого сина Ребе Цемах Цедека. Див. «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 5, лист 1373, сторінка 270.
- ^ Див. у передмові до книги «Шаарей Єгуда».
- ^ «Ігрот кодеш» — Адмор Магаріяц, том 15, лист 5454. Стор. 86.
- ^ Додаток там само. Стор. 87.
- ^ Вийшла друком за особливою вказівкою Ребе; для її видання було призначено особливу групу, названу «Ваад ле-гоцаат Шаарей Єгуда».
- ^ Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів Давида Гурвіца
- ^ Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів Менахема-Мендла Амара
Код особи: № 5104145700
- Хасиди часів Ребе Рашаба
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Голови хабадських єшив у минулому
- Персонал «Томхей Тмімім» Отвоцьк
- Хасиди, що загинули під час Голокосту
- Особистості, що народилися в 5661 році (1900/1901)
- Персонал «Томхей Тмімім» у Варшаві
- Персонал «Томхей Тмімім» у Полтаві
- Особистості, що померли в 5702 році (1941/1942)
- Родина Ебер