Перейти до вмісту

«Двічі текст і один раз переклад»

Матеріал з Хабадпедії
«Двічі текст і один раз переклад»
(основні джерела)
Вавилонський Талмуд Трактат «Брахот», аркуш 8, сторона а
«Мішне Тора» Рамбама «Сефер агава», «Закони молитви та благословення коенів», розділ 13, галаха 25
«Шулхан арух» «Орах хаїм», розд. 285

«Двічі текст і один раз переклад» (або «пройти сідру»[1], абревіатурою: ШМОТ) — галахічна постанова: читати щотижня тижневу главу двічі в тексті Писання і ще раз у перекладі.

Його джерело

Кожна людина зобов'язана щотижня читати тижневу главу цього тижня — двічі текст і один раз переклад[2], хоча вона й чує главу кожного Шабату в громаді. Про важливість промовляння «двічі текст і один раз переклад» у свій час можна дізнатися зі сказаного в Гемарі: «Кожному, хто завершує свої глави разом із громадою, подовжують дні його та роки його»[3], причому під «своїми главами разом із громадою» мається на увазі глава, яку читають у громаді цього тижня[4].

Щодо причини встановлення читання «двічі текст і один раз переклад» деякі пояснили, що постанова від початку мала на меті, щоб людина підготувалася до читання Тори в ранковій молитві Шабату[5]. Але, крім цього, деякі писали, що в ній є внутрішній зміст — щоб кожен з Ізраїлю вивчив п'ять книг Тори і добре знав їх, і завершував раз на рік усю Тору[6].

Щодо порядку промовляння тексту двічі й перекладу один раз деякі писали, що це на згадку про дарування Тори двічі святою мовою — на Синаї і в Шатрі зібрання — і про її переклад «дуже ясно»[7]; а деякі пояснили, що це відповідає трьом шарам Тори — відкритому, прихованому і шару, захованому від очей будь-якої людини[8]. Про читання «двічі текст і один раз переклад» сказано, що воно входить у рамки виконання обов'язку вивчення Тори, і, читаючи його вдома, людина може краще осягнути розуміння сказаного, ніж під час читання в громаді[9].

Таргум Онкелос не просто перекладає дослівно, а й роз'яснює те, що неможливо зрозуміти із самого тексту. Тому Рішонім писали, що не можна виконати обов'язок перекладу під час читання Тори іноземною мовою, бо арамейський переклад не лише перекладає, а й тлумачить[10]. Ба більше, законовчителі навели прийняте з уст давніх: перевага перекладу в тому, що він удостоївся бути даним із Синаю[11].

Його час

Зі слів Гемари випливає, що можна починати читання глави з початку тижня, бо вже в Мінху Шабату починають читати в громаді нову главу[12]. Однак основний час промовляння «двічі текст і один раз переклад» від початку — переддень Шабату[13]. Наші Ребе, провідники поколінь, зазвичай починали промовляти її в ніч на п'ятницю, а наступного дня починали заново й завершували її повністю, а в Шабат уранці повторювали «Швії»[1]. А на практиці прийнято промовляти її підряд у п'ятницю після полудня[14].

Порядок читання

Хоча за законом немає обов'язку читати «двічі текст і один раз переклад» у якомусь певному порядку, наприклад читаючи главу підряд, є ті, в кого прийнято зовсім не перериватися посеред «двічі текст і один раз переклад», навіть мовленням, і навіть словами Тори[15]. А деякі чинили так: якщо їм доводилося перервати мовленням посеред читання «двічі текст і один раз переклад» заради якоїсь потреби, вони починали знову з початку глави[16].

За основним законом можна виконати обов'язок читання «двічі текст і один раз переклад» у будь-якому порядку, наприклад прочитавши главу підряд двічі й після цього переклад, але правильний звичай — читати кожен вірш двічі й одразу переклад до нього, бо так робили в той час, коли перекладали під час читання Тори в громаді: перекладали кожен вірш окремо.

Ще законовчителі писали, що після того, як закінчив читати останній вірш глави і переклав його, добре ще раз прочитати цей вірш, щоб закінчити віршем із Тори; а деякі писали повторити останній вірш двічі[17]. Однак на практиці не прийнято повторювати останній вірш двічі, і щоб закінчити Писанням, досить одного лише читання гафтари або досить промовити його один раз[18].

Читання гафтари

Після читання «двічі текст і один раз переклад» прийнято, що кожен наодинці читає для себе гафтару — на випадок, якщо його викличуть до мафтіру в синагозі[19]. А в сіхот Ребе роз'яснює важливість підготовки гафтари[20].

Крім читання гафтари, яку читають у громаді цього Шабату, деякі зазвичай читають наодинці й інші гафтари, які не читаються в синагозі: наприклад, у Шабат Рош ходеш, коли гафтара тижневої глави відсувається, наодинці читають також гафтару тижневої глави. І такий наш звичай[21].

Пояснення згідно з вченням хасидуту

Сказали мудреці: «щоб не випереджати й не запізнюватися» з проходженням сідри, а промовляти її в її час — щотижня; і на перший погляд треба зрозуміти: що поганого в тому, що випереджають вивчення Тори?! Зрозуміло, що не можна запізнюватися, адже єврей не повинен відкладати вивчення Тори, але яка вада є в тому, щоб випередити вивчення?

Ребе пояснює[потрібне джерело]: служіння Всевишньому має бути в простоті й прийнятті ярма, з виконанням заповідей в усіх їхніх подробицях із точністю, а будь-яка зміна чи додавання з боку людини походить від думки, що людина може перехитрити, поліпшити чи додати до повеління Всевишнього! І це хибна й страшна думка, і вона може навіть зрештою привести її до зовсім небажаних учинків; тому мудреці постановили: «Кожен, хто додає, — зменшує», а треба триматися повеління Тори — Тори істини й Тори життя — без жодних додавань чи змін.

Див. також

Додаткова література

  • Журнал «Гейхал Любавич» (Бейт-Шемеш), випуск 2, с. 200.

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ 1 2 «Гайом йом», 4 тевета
  2. ^ Брахот, 8а–б. І ще наводиться в Гемарі там: «Сказав рабі Єгошуа своїм синам: завершуйте ваші глави разом із громадою — двічі текст і один раз переклад». І див. те, що написав Бааль га-Турім (початок глави «Шмот»), і ось його слова: ואל"ה שמו"ת בנ"י ישרא"ל — людина, яка вивчає сідру, двічі текст і один раз переклад, приємним голосом заспіває — проживе багато довгих років довіку». І див. «Сефер га-ітім» (розд. 179, від імені рава Матітьї Гаона): «Мудрецю-учневі, хоча він і прагне тлумачити Талмуд, хай не нехтує завершенням своїх глав».
  3. ^ Брахот, там само. І див. «Сефер хасидім», розд. 301: один єврей-людина не читав «двічі текст і один раз переклад», за що подовжують дні його та роки його, бо казав: мені обридло моє життя, навіщо мені читати. Сказав йому мудрець.. Тора не говорила про застереження так, щоб той, хто не боїться їх, робив, що забажає його серце, і благословення не сказані про того, хто не дбає про них, щоб він був вільний, бо це не подібне до поденника, якому людина може сказати: якщо будеш добре працювати на мене, я додам тобі до плати, — бо поденник може сказати: не бажаю працювати на тебе й не бажаю працювати за твою плату. Але подібне це до раба, купленого за гроші, бо раб не ставить умов своєму господареві.. Сказав Святий, благословенний Він: виконуйте Мою волю, щоб було добре вам і вашим синам довіку, а слова застереження — якщо не виконаєте Мою волю; але про тих, хто виконує з любові, не сказав їхньої нагороди, бо немає кінця їхній нагороді. Тому хай людина читає «двічі текст і один раз переклад» в ім'я Того, Хто сказав: «Щоб була Тора Г-сподня в устах твоїх».. І все ж Святий, благословенний Він, подовжить дні його та роки його, і хай не покладається на умову, як сказано (Даніель 3, 18): «А якщо ні, хай буде тобі відомо, царю, що твоєму ідолові ми не служимо», і написано (глава «Шофтім» 18, 13): «Непорочним будь із Г-сподом, Б-гом твоїм».
  4. ^ Див. «Шулхан арух» Алтер Ребе, «Орах хаїм», розд. 285, п. 1.
  5. ^ Див. респонси «Трумат га-дешен» (розд. 23) від імені Рабейну Хананеля, що головним чином постанову було запроваджено для того, щоб кожна людина була звична до того, що читають у громаді (і див. респонси «Ігрот Моше», «Орах хаїм», ч. 3, розд. 40, пояснення цього), — і згідно з цим було б обов'язково читати також глави свят і 4 параші. Однак за галахою обов'язок — лише читати тижневі глави «двічі текст і один раз переклад» («Трумат га-дешен» там само, і ч. 2, розд. 170; «Шулхан арух», «Орах хаїм», розд. 285, п. 7, і «Шулхан арух» Алтер Ребе там само, п. 9).
  6. ^ Див. «Трумат га-дешен» там само від імені Рабейну Сімхи: «Бо основний обов'язок, яким зобов'язали мудреці, — завершувати глави разом із громадою, — це щоб кожен з Ізраїлю читав для себе всю Тору від початку до кінця щороку, як робить громада.
  7. ^ Див. «Мате Моше», розд. 464: «І я чув причину, чому треба завершувати свої глави: це відповідає Торі, яку було записано три рази: перший раз на горі Синай, другий — у Шатрі зібрання, третій — „дуже ясно“. Тому ми читаємо кожен вірш два рази, а третій раз — переклад, відповідно до „дуже ясно“».
  8. ^ Магараль («Тіферет Ісраель», розд. 13) пояснює, що в Тори три щаблі: відкрите для всіх, приховане, зрозуміле мудрецям, і вищий шар, що натякає на майбутній світ, який непізнаванний для людини, як сказано у вірші: «Око не бачило». Відповідно до цього встановили читання «двічі текст і один раз переклад», причому переклад натякає на вищий щабель, що належить лише Ізраїлю.
  9. ^ І ось слова автора «Хінуха» в його передмові до «Сефер га-хінух»: «Одна із заповідей, і вона — основа й фундамент, на який спираються всі, — це заповідь вивчення Тори.. І тому встановили нам мудреці читати одну частину з книги Тори в місці зібрання народу, тобто в синагозі, і ще зобов'язали нас мудреці, щоб кожен з Ізраїлю читав її у себе вдома щотижня, як читають її в місці зібрання.. щоб він краще осягнув сказане, читаючи її у себе вдома». І див. те, що написав Шла (трактат «Шабат», «Нер міцва», п. 17): «Коли читає „двічі текст і один раз переклад“, хай спрямує серце й очі, щоб вникнути в те, що читає, — і в заповіді Тори, і в якості, і в шляхи моральності., і в будь-яку користь, яку може здобути з кожної справи. І хай читає, щоб учитися й навчати, дотримуватися, робити й виконувати». А в «Каф га-хаїм» (розд. 285, сеіф катан 4): «І написано в книзі „Магід мейшарім“ нашого святого вчителя, і ось його слова: Чи добре у твоїх очах, що ти читаєш главу „двічі текст і один раз переклад“ поспіхом, як той, хто згрібає вугілля, щоб скинути із себе тягар? Адже тобі слід пам'ятати вислів Рашба: не роби свою молитву і т. д.; але треба читати главу спокійно, відчувати її тонкощі й розв'язувати їх, а те, що не зможеш розв'язати, — подивися в коментаторів.
  10. ^ І ось слова Роша (Брахот 1, 8): «Деякі тлумачать, що те саме стосується всіх іноземних мов — їхня мова подібна до перекладу. Адже переклад — для амей га-арец, які не знають святої мови, а якщо так, те саме й іноземна мова для тих, хто її знає. Але це не видається правильним, бо переклад тлумачить багато речей, які неможливо зрозуміти з тексту.. І видається, що той, хто читає коментар до Тори, виконує ним обов'язок перекладу, оскільки в ньому витлумачено кожне слово».
  11. ^ І як сказали мудреці, переклад існував уже за днів Езри, але був забутий, і виникла потреба оновити переклад, а потім «повернулися й відновили його» (Мегила, 3а). І див. Раші (Кідушин, 49а, що починається словами «Арей зе»): «Онкелос, коли додавав, не від себе додавав, адже його було дано на Синаї, але він був забутий, і він повернувся й відновив його, як ми кажемо в „Мегилі“: „і пояснюючи зміст — це переклад“», і див. Тосафот там, що починається словами «Га-метаргем». І див. «Закони вивчення Тори» Алтер Ребе, розд. 1, «Кунтрес ахарон», сеіф катан 2.
  12. ^ Див. Тосафот, що починається словами «Яшлім параійотав» , 2. «Шулхан арух» Алтер Ребе, розд. 285, п. 5.
  13. ^ «Маген Аврагам», розд. 285, п. 106. «Ігрот кодеш», т. 9, с. 63. І див. також «Лікутей сіхот», т. 37, с. 109, примітка 7. І див. «Ба-кодеш пніма», с. 14: кілька разів Ребе проходив «двічі текст і один раз переклад» після трапези вечора Шабату.
  14. ^ А той, хто не встиг, хай надолужить це потім. — Про час надолуження див. далі, розділ 7, пункти 9–14.
  15. ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, «Орах хаїм», розд. 285, п. 6. «Бірурей мінгагім — Шабат» (рава Ш.-Й. Фрідмана, хай живе він), с. 25.
  16. ^ «Лікутей сіпурім» (рава Х.-М. Перлова), с. 474. «Нітеї Гавріель — Шабат», ч. 1, розділ 22, п. 5. І див. «Ігрот кодеш» (Ребе), т. 18, с. 560.
  17. ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, «Орах хаїм», розд. 285, п. 3.
  18. ^ Див. «Сефер га-мінгагім» Хабаду, с. 25. І див. «Шулхан Менахем», «Орах хаїм», ч. 2, с. 29, і примітку 3 там.
  19. ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, «Орах хаїм», розд. 285, п. 10. І див. там, що з цієї причини «у 4 параші слід читати гафтару 4 параш, яку читають у синагозі, а не гафтару тижневої глави». Але наш звичай на практиці — читати всі гафтари, див. нижче.
  20. ^ Див. сіху дня Сімхат Тора 5716 («Торат Менахем», т. 15, с. 134) про поведінку найсвятішого Адмора Магарашаба — заздалегідь виділяти час на підготовку перед промовлянням маамару; можна сказати, що джерело цього — вислів наших мудреців, благословенна їхня пам'ять (Шмот раба, розд. 40, 1): «Людина повинна брати приклад (зі Святого, благословенний Він), щоб промовити свою главу, або свою агаду, або свій мідраш.. у громаді.. Від Б-га ти вчишся: коли Він хотів сказати Тору Ізраїлю, Він сказав її чотири рази про Себе, перш ніж сказав її Ізраїлю, як сказано (Йов 28, 27): „Тоді Він побачив її і злічив її, утвердив її і дослідив її“, а потім „і сказав людині“». І більше того, ми знаходимо щодо рабі Аківи: «Випадок із рабі Аківою, якого хазан викликав привселюдно прочитати сувій Тори в громаді, а він не хотів піднятися.. Сказав.. я не підготував цю главу.. бо людина не має права говорити слова Тори перед громадою, доки не повторить їх.. про себе і т. д.» (Танхума, Ітро, 15. І див. також Шмот раба там само, і в «Хідушей га-Радаль»).
  21. ^ «Гайом йом», 30 сівана.

Роз'яснення: інформація в Хабадпедії призначена лише для ознайомлення, і її не слід розглядати як галахічну постанову.

Повідомити про помилку на цій сторінці