«Дер Ребе гот гегейсн»
«Дер Ребе от гегейсн фрейлех зайн» — радісний нігун хасидів Хабаду часів Мітлер Ребе.
Про нігун
Серед хасидів прийнято вважати[1], що джерело цього нігуну — хасиди Мітлер Ребе: перед своїм відходом Ребе звелів, щоб хасиди перебували в радості[2], а після його відходу хасидам було дуже важко радіти, і вони говорили одне одному за допомогою цього нігуну: навіть у таку тяжку годину, коли важко виконати вказівку Ребе й радіти, — оскільки Ребе звелів радіти, ми зобов'язані радіти.
Подібне було в місяці тішрей 5734 року (вересень–жовтень 1973), коли на Ребе бачили радість, що перевищує розум і розуміння, одночасно з тяжкими звістками, які надходили з Війни Судного дня; і в свято Сукот Ребе висловився, що те, що війна спалахнула в дні, коли не кажуть Таханун, — це вказівка згори, що шлях до перемоги у війні — саме служіння Всевишньому в радості.
Так було й після того, що сталося зі здоров'ям у Сімхат Тора 5738 року (1977/1978).
Цей нігун — нігун 114 у проєкті «Традиція нігунів».
Цей нігун — нігун 435 у книзі «Оцар га-нігуним».
Слова нігуну
דער רבי האט געהייסן פריילאך זיין, פריילאך זיין, פריילאך זאל מען זיין / Дер Ребе от гегейсн фрейлах зайн, фрейлах зайн, фрейлах зол мен зайн / Ребе звелів бути веселими, бути веселими, веселими треба бути
Переклад івритом:
Ребе звелів радіти, радіти, бути в радості
Зовнішні посилання
- Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца

- «Дер Ребе от гегейсн» у виконанні Аврагама Фріда в альбомі «Янкл, Янкл» (з 2:26)

| Традиція нігунів — рав Давид Гурвіц | |
|---|---|
| |
| Назву нігуну можна побачити, навівши курсор миші на номер нігуну |
Примітки
- ^ Див. «Не будь задоволеним, але будь радісним», фарбрейнген з равом Хаїмом-Шаломом Дейчем, листок «Каров елейха», 9 тевета 5782 (13 грудня 2021).
- ^ Арешт і звільнення Мітлер Ребе відбулися в 5587 році (1826/1827). Перше свято звільнення було 10 кислева, і до святкування звільнення вперше, у 5588 році (1827/1828), багато хасидів хотіли приїхати святкувати з Ребе, проте відтоді, як він повернувся з поїздки на свята місяця тішрея 5588 року (вересень–жовтень 1827) на могилу свого батька в Гадячі, він тяжко захворів у дорозі назад, і вони зупинилися на відпочинок у Ніжині; з дня на день його хвороба посилювалася, і 8 кислева він сказав своїм хасидам, щоб вони йшли додому в радості й говорили «лехаїм»; протягом ночі він багато разів утрачав свідомість і знову й знову просив хасидів бути радісними.