Перейти до вмісту

Свічки Шабату і свята

Матеріал з Хабадпедії
Свічки святого Шабату
Суботні свічники з каменю, робота художника Асафа Кідрона

Запалювання свічок Шабату і свята — це постанова мудреців запалювати в домі свічку для освітлення в ніч Шабату і в ніч свята. Свічку запалюють господиня дому та її дочки незадовго до настання Шабату — зазвичай приблизно за 20 хвилин до заходу сонця. У минулому, за відсутності електричного освітлення, свічки були основним джерелом світла в ніч Шабату; у сучасну епоху, коли поширене електричне освітлення, свічки запалюють заради заповіді і як додаткове світло.

Джерело заповіді

У Мішні[1] докладно викладено різні закони про те, «чим запалюють» і «чим не запалюють», і закони про свічки та ґноти, які запалюють для Шабату. У Талмуді амора Рава каже своєму товаришеві Абає: «А я кажу: запалювання свічки в Шабат — обов'язок», бо так сказано від імені Рава: «Запалювання свічки в Шабат — обов'язок»[2]. Рамбам написав: запалювання свічки в Шабат — не справа вибору: хоче — запалює, не хоче — не запалює, і не заповідь, за виконанням якої він не зобов'язаний гнатися... але це обов'язок, і як чоловіки, так і жінки зобов'язані, щоб у їхніх домах у Шабат горіла свічка[3]. Гаоним писали про благословення на запалювання свічок[4], і так само постановлено в «Шулхан арусі»[5].

Причини запалювання

Рішонім пояснювали, що головна мета запалювання суботньої свічки — використовувати її для освітлення під час трапези ночі Шабату, і розійшлися в думках, чи є цей обов'язок наслідком шанування Шабату[6] чи насолоди Шабатом[7], чи ж того й іншого разом[8].

Багато хто з ахроним розділили обов'язок запалювання на дві частини і пояснили, що в ньому присутні обидва аспекти, один поряд з іншим.

  • На думку Гри[9], приготування перед Шабатом входять у шанування Шабату, а упродовж Шабату виконується насолода Шабатом, і тому в запалюванні свічки є і те, й інше.
  • В «Арух га-шулхан» написано, що свічкою, яка горить біля столу, виконується заповідь шанування Шабату, а свічками, що освітлюють решту дому, виконується заповідь насолоди Шабатом.

Ще один аспект запалювання свічки — мир у домі. Тобто без запалювання свічки в давні часи дім був темним, що могло призводити до неприємностей (наприклад, до псування речей) і сварок, і тому запалювання свічки — це крок до запобігання порушенню миру в домі. З цієї причини встановлено, що бідняк, чиїх коштів не вистачає, має віддати перевагу купівлі свічки для Шабату перед свічками Хануки (якими заборонено користуватися для освітлення) і навіть перед вином для кідушу[10]. Згідно з цією причиною, немає обов'язку запалювати саме біля столу, а в будь-якому місці, де потрібне світло, щоб не натикатися на речі тощо.

Обов'язок полягає в тому, щоб запалити суботню свічку, і тому він не виконується свічкою, яка вже горить, і треба загасити її і запалити заново, щоб нею виконався обов'язок запалювання суботньої свічки («запалювання здійснює заповідь»)[11].}}

Час запалювання

Свічки треба запалювати до настання Шабату, оскільки розпалювання вогню — одна з робіт, заборонених у Шабат (робота «розпалювання вогню»). З іншого боку, оскільки запалювання свічки призначене для освітлення на ніч, його треба наблизити до заходу сонця, і тому запалювання суботніх свічок — остання дія, яку здійснюють перед зустріччю Шабату. Оскільки існує закон додавання до Шабату, запалювання дещо випереджають перед заходом сонця і запалюють у час, визначений як час настання Шабату за звичаєм цього місця. У більшій частині Землі Ізраїлю час запалювання свічок — приблизно за 20 хвилин до заходу сонця, у Хайфі — приблизно за 30, а в Єрусалимі і Петах-Тікві — за 40.

У разі ранньої зустрічі Шабату можна запалити суботні свічки раніше, аж до приблизно години з чвертю до заходу сонця (час плаг га-мінха).

У свято дозволено переносити вогонь від наявного вогню, і тому дозволено запалювати святкові свічки від вогню, що горить, і в саму святкову ніч.

Хто запалює

Основна стаття – Мівцо запалювання суботніх свічок

Обов'язок запалювання свічок — це обов'язок дому, і тому тільки один із домочадців має запалити свічки. У родині заведено, що суботні свічки запалює господиня дому, але якщо її немає, може запалити батько.

У 5734 році (1975) Ребе виступив з ініціативою заохочувати запалювання суботніх свічок повсюдно, зокрема маленькими дівчатками від трьох років і раніше, щоб привчати їх до заповіді (але тільки одну свічку). Ця діяльність називається мівцо «Нерот Шабат Кодеш» і є одним із мівцоїм Ребе; у її рамках жінки Хабаду виходять у п'ятницю роздавати суботні свічки в різних громадських місцях (надихнувшись цим мівцо руху Хабад, інші групи з різних секторів почали масове роздавання суботніх свічок).

Скільки свічок запалюють

Щоб виконати обов'язок заповіді, досить запалити лише одну свічку, але прийнятий звичай такий, що заміжня жінка запалює дві свічки, а дівчинка або незаміжня жінка запалює одну свічку. Кількість суботніх свічок не обмежена, і тому є й такі, хто зазвичай запалює суботні свічки за кількістю домочадців, або за кількістю дітей у родині (навіть якщо вони не перебувають удома) з додаванням пари свічок за батьків, або іншу кількість з різних причин.

Для прийнятого звичаю запалювати дві свічки було наведено кілька причин:

  • Одна свічка відповідає віршу «Пам'ятай день суботній, щоб освячувати його», наведеному в Десяти заповідях у книзі Шмот, а друга — віршу «Бережи день суботній, щоб освячувати його», наведеному в Десяти заповідях у книзі Дварім.
  • Якби було запалено тільки одну свічку, припускали б, що її запалили проти темряви. Дві свічки слугують ознакою того, що їх запалили заради заповіді[12].
  • Багато що в Шабат подвоєне, наприклад додаткова жертва (мусаф) із двох ягнят, подвійний хліб та інше. Дві свічки продовжують цю тенденцію[13].

Жінка, яка одного разу забула запалити суботні свічки, відтоді запалює кожного Шабату додаткову свічку, і це як штраф. Водночас цей штраф накладається тільки в разі забудькуватості, а не в разі незапалювання через вимушені обставини.

На єхідуті чоловікові, який хотів, щоб його дружина запалювала багато свічок, і запитав про це Ребе, Ребе вказав, щоб вона чинила за прийнятим звичаєм і запалювала лише дві свічки, а коли народяться діти — запалювала свічку за кожну дитину; ідею запалювання багатьох свічок Ребе відкинув, оскільки прийняття певного звичаю стає зобов'язанням обітниці, і може статися, що жінка опиниться поза домом (наприклад, у готелі) там, де не зможе виконати своє зобов'язання[14].

Місце запалювання

Головна мета постанови про запалювання суботніх свічок — освітлення для трапези ночі Шабату (особливо в період, коли не було штучного освітлення), і тому головне місце запалювання — місце трапези ночі Шабату. Водночас, оскільки запалювання суботніх свічок призначене й для загального освітлення в домі, можна запалювати суботні свічки з благословенням і в інших місцях дому.

Чим запалюють

Використання електричного освітлення

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Давання цдаки

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Ребе багато разів вказував, що перед запалюванням свічок треба давати цдаку.

Благословення на заповідь

Благословення на запалювання свічок змінюється від одного свята до іншого.

Напередодні свят (крім сьомого дня Песаху) після благословення на запалювання свічки додають благословення «Шегехеяну».

Текст благословень

Святий рукопис Ребе: відповідь щодо правильного формулювання благословення на запалювання свічки святого Шабату: Формулювання благословення має бути... «шель Шабат кодеш» (як на аркуші).
  • Напередодні Шабату: "בָּרוּךְ אַתָּה ה' אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, אֲשֶׁר קִדְּשָׁנוּ בְּמִצְוֹתָיו וְצִוָּנוּ לְהַדְלִיק נֵר שֶׁל שַׁבָּת קֹדֶשׁ." / "Барух ата Гашем Елокейну мелех га-олам, ашер кідшану бе-міцвотав ве-ціванну ле-гадлік нер шель Шабат кодеш." / "Благословен Ти, Г-сподь, Б-г наш, Цар всесвіту, Який освятив нас Своїми заповідями і повелів нам запалювати свічку святого Шабату.".

У «Шулхан арусі» і в «Шулхан арусі га-Рав» записано текст благословення «ле-гадлік нер шель Шабат». Але Ребе вказав благословляти «ле-гадлік нер шель Шабат кодеш» і вказав, щоб і ті, хто не молиться за нусахом Хабаду, ретельно додавали слово «кодеш»[15] .

  • Напередодні трьох свят паломництва (Песаху, Шавуоту і Сукоту) "בָּרוּךְ אַתָּה ה' אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, אֲשֶׁר קִדְּשָׁנוּ בְּמִצְוֹתָיו וְצִוָּנוּ לְהַדְלִיק נֵר שֶׁל (אם חל יום טוב בשבת: שַׁבָּת וְ)יוֹם טוֹב." / "Барух ата Гашем Елокейну мелех га-олам, ашер кідшану бе-міцвотав ве-ціванну ле-гадлік нер шель (ім халь Йом тов бе-Шабат: Шабат ве-)Йом тов." / "Благословен Ти, Г-сподь, Б-г наш, Цар всесвіту, Який освятив нас Своїми заповідями і повелів нам запалювати свічку (якщо свято припадає на Шабат: Шабату і) свята."
  • Напередодні Рош га-Шана (за звичаєм Хабаду): "בָּרוּךְ אַתָּה ה' אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, אֲשֶׁר קִדְּשָׁנוּ בְּמִצְוֹתָיו וְצִוָּנוּ לְהַדְלִיק נֵר שֶׁל (אם חל ראש השנה בשבת: שַׁבָּת וְ)יוֹם הַזִכָּרוֹן." / "Барух ата Гашем Елокейну мелех га-олам, ашер кідшану бе-міцвотав ве-ціванну ле-гадлік нер шель (ім халь Рош га-Шана бе-Шабат: Шабат ве-)Йом га-зікарон." / "Благословен Ти, Г-сподь, Б-г наш, Цар всесвіту, Який освятив нас Своїми заповідями і повелів нам запалювати свічку (якщо Рош га-Шана припадає на Шабат: Шабату і) Дня пам'яті."
  • Напередодні Йом Кіпуру: "בָּרוּךְ אַתָּה ה' אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, אֲשֶׁר קִדְּשָׁנוּ בְּמִצְוֹתָיו וְצִוָּנוּ לְהַדְלִיק נֵר שֶׁל (אם חל יום כיפור בשבת: שַׁבָּת וְ)יוֹם הַכִּפּוּרִים." / "Барух ата Гашем Елокейну мелех га-олам, ашер кідшану бе-міцвотав ве-ціванну ле-гадлік нер шель (ім халь Йом Кіпур бе-Шабат: Шабат ве-)Йом га-Кіпурім." / "Благословен Ти, Г-сподь, Б-г наш, Цар всесвіту, Який освятив нас Своїми заповідями і повелів нам запалювати свічку (якщо Йом Кіпур припадає на Шабат: Шабату і) Йом Кіпуру."[16]

Молитва після запалювання свічок

Існує звичай молитися і просити про свої прохання після запалювання свічок Шабату і свята.

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Мішна, трактат «Шабат», розділ 2
  2. ^ Вавилонський Талмуд, трактат «Шабат», аркуш 25б
  3. ^ «Мішне Тора» Рамбама, «Сефер зманім», закони Шабату, розділ 5, галаха 1
  4. ^ «Тшувот рав Натронай Гаон», розділ 66.
  5. ^ «Орах хаїм», розділ 263, пункт 5
  6. ^ Раші до Вавилонського Талмуду, трактат «Шабат», аркуш 25б, коментар, що починається словами «Хова»; Еліезер із Меца, «Га-Єреїм», 429; «Гагаот маймонійот», закони Шабату, 5, 1.
  7. ^ Тосафот до Вавилонського Талмуду, трактат «Шабат», аркуш 25б, коментар, що починається словами «Гадлакат нер бе-Шабат хова».
  8. ^ Рамбам у «Мішне Тора», закони Шабату, розділ 5, галаха 1, вважає запалювання свічки насолодою Шабатом, а в розділі 30, галаха 5, вважає свічку шануванням Шабату.
  9. ^ «Біур га-Гра» до «Шулхан аруха», «Орах хаїм», 529, 1, коментар, що починається словами «Ше-зегу».
  10. ^ У Вавилонському Талмуді, трактат «Шабат», аркуш 23б, — оскільки кідуш можна здійснити і проказуванням уривка «Ва-єхулу», без благословення на келих вина.
  11. ^ В «Арух га-шулхан», «Орах хаїм», 263, 10
  12. ^ Равія, 199.
  13. ^ Книга «Коль бо», 24 (аркуш 17а).
  14. ^ *Коли лід горить קובץ PDF перероблене відеоінтерв'ю рава Моше-Аврагама Сміта, листок «Га-сіпур шелі» хабадської медіакомпанії jem, переддень Шабату тижневої глави «Дварім», 3 ава 5786 (17 липня 2026), випуск № 579.
  15. ^ Згідно зі свідченням Йонатана Нельсона у листку «Га-сіпур шелі» 472, 22 сівана 5784 (28 червня 2024), так Ребе вказав його батькові, який був видавцем щотижневого листка
  16. ^ Рішонім розійшлися в думках, чи проказують благословення на запалювання свічок Йом Кіпуру, і в «Шулхан арусі» («Орах хаїм» 610:2) наводяться обидві думки, але поширений сьогодні звичай — благословляти.

Повідомити про помилку на цій сторінці