Перейти до вмісту

Мелаве малка

Матеріал з Хабадпедії

Трапеза «Мелаве малка», яку називають також «Сеудата де-Давид малка Мешиха» [1], — це трапеза, яку заведено влаштовувати на виході Шабату, щоб провести Шабат при його відході з радістю.

У Галахі

У трактаті «Шабат»[2] сказано: «Завжди хай людина накриває свій стіл на виході Шабату», і, як пояснює там Раші, мета в тому, щоб провести Шабат при його відході з пошаною, як людина, що проводжає царя, коли той виходить із міста. З цієї причини й назву трапези було встановлено як «Мелаве малка».

Ребе уточнює, що зі слів рабі Ханіни можна було б вивести, що є повеління лише накрити стіл, але не їсти[3], і висуває нове положення, що джерело цієї трапези — сходження манни в пустелі, якої вистачало і на трапезу виходу Шабату.

Галахічний обов'язок їсти цю трапезу не абсолютний, як пише Алтер Ребе: «Ця трапеза не така вже обов'язкова, а є лише найкращим виконанням заповіді», але водночас «добре зварити м'ясо або щось інше на виході Шабату на честь цієї трапези»[4].

Сеудата де-Давид малка Мешиха

Цю трапезу називають також «Сеудата де-Давид малка Мешиха» на ім'я царя Давида. Щодо причини цього було висловлено кілька пояснень:

1. Коли цар Давид запитав Святого, благословенний Він, коли він помре, Святий, благословенний Він, відповів йому: «Така постанова від Мене, що не повідомляють людині з плоті й крові про її кінець», але відкрив йому, що день його смерті — у Шабат[5], і тому кожного виходу Шабату цар Давид святкував зі своєю родиною те, що минув ще один Шабат, а він залишився живим[6].

2. Ця трапеза пов'язана з вірою в розкриття Мелех га-Мошіаха («Давид малка Мешиха»), оскільки після відходу з життя людини все її тіло зотліває, крім однієї кістки — званої кісткою луз, — яка залишається цілою, і з неї Святий, благословенний Він, відтворить тіло під час воскресіння мертвих, і ця кістка живиться від трапези Мелаве малка[7].

Звичаї трапези

На цій трапезі заведено згадувати пророка Еліягу з кількох причин, одна з них: є галахічний сумнів, чи може він прийти в Шабат, щоб сповістити про Визволення. Якщо так, то, коли Шабат минув і на думку всіх він може прийти, ми запрошуємо його прийти. Але слід знати, що на практиці Ребе сказав, що він може прийти в Шабат, а щодо сумніву — серед складних питань і запитань, які Еліягу розв'яже під час Визволення, буде і це складне питання.

Заведено запалювати багато свічок на честь цієї трапези[8].

У «Шулхан арух» Алтер Ребе наводиться, що слід зварити особливу страву на честь цієї трапези[9].

Ребе Цемах Цедек вказав своїм невісткам, що їм слід установити порядок розповідати кожного виходу Шабату історію про Бааль-Шем-Това; на їхнє запитання, чи мається на увазі лише згадати ім'я Бааль-Шем-Това[10] чи розповісти якусь історію про нього, Ребе відповів, що він, звісно, має на увазі історію. Відтоді одна з невісток приходила до Ребе кожного виходу Шабату, він розповідав їй історію про Бааль-Шем-Това, і вона переказувала цю історію перед усіма[11].

Поряд із цим у «Шмуот ве-сіпурім»[12] наводиться від імені Ребе Магараша, що коли перед ним сказали про сгулу, що розповідь історії про Бешта на виході Шабату — це сгула для прожитку, він сказав, що в нього на це є три «не обов'язково»: не обов'язково на виході Шабату, не обов'язково про Бааль-Шем-Това і не обов'язково сгула для прожитку, а для всіх благословень[13], тобто розповідати історію про Бааль-Шем-Това на виході Шабату — це важливо, але те, що це перетворили на сгулу для прожитку, — це не обов'язково, а набагато більше від цього, і важливо розповідати історії про праведників будь-коли.

Місце фарбрейнгену

Згідно з вказівкою Ребе Раяца, фарбрейнген Мелаве малка на виході Шабату має проводитися в приватних домах хасидів[14].

Особливі властивості трапези Мелаве малка

Згідно зі словами Раші в трактаті «Шабат»[15], колодязь Мір'ям мандрує колодязями, морями й річками на виході Шабату, і тому є сгула — набрати води й пити на виході Шабату як сгула для зцілення[16].

Подібно до цього в Гемарі наводиться, що «гаряче на виході Шабату — цілюща примочка»[17], і пиття гарячого на виході Шабату — сгула для зцілення.

Від імені рабі Елімелеха з Лиженська заведено вважати, що їжа на виході Шабату заради трапези Мелаве малка — сгула для легких пологів[18][19].

Про слова наших мудреців, благословенної пам'яті, у «Танхумі»: «Шанування Шабату краще за тисячу постів, і шанування Шабату — від Тори», і слова Раші в трактаті «Шабат»[20], що людина має накривати свій стіл на виході Шабату, навіть якщо їй потрібно лише на кезайт, оскільки це шанування Шабату — проводжати його під час його входу і під час його виходу, дехто написав[21], що трапеза Мелаве малка рівноцінна тисячі постів.

Див. також

Додаткова література

  • Альбом МЕЛАМ відкривається, тижневик «Кфар-Хабад», номер 1889, с. 49
  • Рав Йоханан Гурарі, ‏Розповідати історію про Бааль-Шем-Това на виході Шабату, тижневик «Кфар-Хабад», номер 1904, с. 55

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ =арамейською: трапеза Давида, Царя Мошіаха
  2. ^ 119а.
  3. ^ «Лікутей сіхот», т. 36, сіха 2 до тижневої глави «Бешалах».
  4. ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм», розділ 300, пункт 3.
  5. ^ «Когелет раба», розділ 5.
  6. ^ «Таамей га-мінгагім», с. 190.
  7. ^ «Шиболей га-лекет».
  8. ^ За переказом[потрібне джерело], у Ребе заведено під час трапези запалювати всі вогні в домі.
  9. ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, розділ 300, пункт 3. На підставі розказаного в трактаті «Шабат» про домочадців рабі Абаху, які кожного виходу Шабату різали теля, і рабі Абаху з'їдав від нього нирку. Коли його син підріс, він спитав їх, навіщо різати ще одне теля на виході Шабату — адже краще залишити від теляти, яке ріжуть у переддень Шабату, одну нирку для трапези Мелаве малка. Послухалися поради сина й зберегли трохи м'яса з переддня Шабату для виходу Шабату. Але тоді прийшов лев і розтерзав теля, яке було призначене для виходу Шабату, і так виявилося, що нічого не виграли. З цієї історії вивели, що належить виявити старанність і приготувати особливу страву на честь трапези Мелаве малка, а не задовольнятися їжею залишків суботніх страв.
  10. ^ Як є ті, хто має звичай на виході Шабату багато разів згадувати ім'я пророка Еліягу.
  11. ^ «Сефер га-сіхот» 5700, с. 173.
  12. ^ Частина 1, с. 4.
  13. ^ При інших хасидських дворах цей вислів наводиться від імені рабі Ісраеля з Ружина (книга «Бейт Ісраель», п. 7): святий рав із Ружина, праведної пам'яті, сказав: «Люди кажуть, що коли на виході Шабату говорять про Бааль-Шем-Това, хай захистить нас його заслуга, це сгула для прожитку, а коли говорять про рабі р. Зушу і про його брата рабі р. Елімелеха, хай захистить нас їхня заслуга, — про одного з них це сгула для трепету перед Небесами, а про одного з них — сгула для дітей. А я кажу: не обов'язково про вищезгаданих праведників. І не обов'язково на виході Шабату. І не обов'язково цими словами. А про всіх праведників, щоразу, коли про них говорять, — це сгула для всього».
  14. ^ «Гайом йом» 30 нісана
  15. ^ Аркуш 109.
  16. ^ «Бейт Йосеф», 299.
  17. ^ Шабат, 119.
  18. ^ «Таамей га-мінгагім», с. 190.
  19. ^ І цю сгулу наводить також книга «Каф га-хаїм» (розділ 299), і пише й додає там, що й жінки зобов'язані в трапезі Мелаве малка
  20. ^ 119б.
  21. ^ У схваленні до книги «Седер Мелаве малка», 5754.

Повідомити про помилку на цій сторінці