«Ве-їтен леха»
«Ве-їтен леха» — молитва, що промовляється на виході Шабату, одразу після молитви Арвіт або після Авдали; вона складається з добірки віршів благословення та успіху і промовляється, щоб відкрити новий тиждень добрим знаком. Її можна промовляти до вівторка [1]
Джерело молитви та її причина
Найдавніше джерело — напевно, «Сидур рабейну Шломо», що приписується рабейну Шломо, сину р. Шимшона з Вормса; там написано, що причина цього в тому, що «в Шабат затримуються з виходом, щоб людина не залишилася сама в синагозі, а молилася, доки громада його промовляє, і вийшла разом із ними. І встановили у „Ве-їтен леха“ вірші з Тори, вірші з Пророків і вірші з Писань, щоб людина виконала свій обов'язок займатися на початку тижня Торою, Пророками й Писаннями. А є місця, де додають до нього вірші та розділи барайт, і все це лише для того, щоб громада виконала обов'язок заняття Торою, заради їхньої заслуги».
Цей звичай ґрунтується на словах Зогару[2]: «.. І вони виконують над тією людиною всі благословення, які промовляє громада: „І дасть тобі Б-г від роси небесної“ тощо»[3].
У «Шіболей га-лекет»[4] наведено ще одну причину звичаю: «Прийнято промовляти вірші благословень і втіх як добрий знак, оскільки це початок тижня: „І дасть тобі“, „Служитимуть тобі народи“ тощо, за порядком, записаним у сидурах»[5].
А в «Махзор Вітрі»[6] пишеться, що причина промовляння цих віршів пов'язана із самим продовженням молитви, «оскільки в день Шабату грішники Ізраїлю виходять із Геїному і мають спокій у Шабат», подібно до причини промовляння «Ві-гі ноам» і «Кдуші де-сідра» на виході Шабату.
Цей звичай наведено також у книзі «Коль бо»[7] і в Абудрагама, а також наведено як галаху в «Шулхан арусі»[8], де написано, що і в тиждень, на який припадає свято і не промовляють «Ве-ата кадош», усе ж промовляють вірші «Ве-їтен леха», оскільки вони — знак благословення.
Загалом ми знаходимо в словах наших мудреців шість різних причин промовляння «Ве-їтен леха»:
- Коли настає тиждень, промовляють добрі вірші, благословення й утіхи, щоб притягнути на початок буднів вірші благословення і благовоління.
- Як добрий знак на початку тижня.
- Щоб благословилася справа їхніх рук.
- Душі, що перебувають у Геїномі, виходять із нього в переддень Шабату і повертаються туди після виходу Шабату, але не одразу з його виходом, а лише після того, як єврей закінчив благословення Авдали; тому подовжують промовляння Авдали, додаючи після неї вірші, — щоб відстрочити нечестивцям повернення в Геїном.
- Щоб перша — від слова «рош» — дія тижня була в справах благословення і святості, а не в буденних справах.
- Зміст благословення «Ве-їтен леха» — «від роси небесної і від туків землі» — охоплює весь порядок сходження світів, і тому прийнято промовляти його одразу після Авдали, яка охоплює весь порядок сходження світів, як відомо, що чотири елементи — вино, пахощі, свіча й Авдала — відповідають чотирьом світам АБЕА.
Порядок молитви
Хоча в Зогарі та в перших книгах, у яких написано про цей звичай, не вказано, які вірші прийнято промовляти[9], прийнято примножувати вірші в такому порядку: благословення, визволення, порятунок, знання, викуп, обернення біди, мир. А деякі скорочують і промовляють лише добрі вірші... благословення і мир; так і склав Алтер Ребе в сидурі — без віршів і «Викуплені Г-сподом повернуться»..., оскільки не хотів, щоб на виході Шабату згадували печаль і стогін.[10]
Молитва відкривається благословенням Іцхака Яакову: «І дасть тобі Б-г від роси небесної і від туків землі, і достаток хліба й вина»[11].
Потім — благословення Яакова Менаше і Ефраїму: «Ангел, що визволяє мене від усякого зла, хай благословить отроків, і хай буде наречене на них ім'я моє та ім'я батьків моїх, Аврагама й Іцхака, і хай розмножаться вони в безлічі посеред землі»[12].
Далі — благословення Моше синам Ізраїлю на початку тижневого розділу «Дварім»: «Г-сподь, Б-г ваш, примножив вас, і ось ви сьогодні численні, як зорі небесні. Г-сподь, Б-г батьків ваших, хай додасть до вас у тисячу разів більше, ніж вас, і благословить вас, як Він говорив вам»[13].
Вірші із церемонії благословення і прокляття, про яку розповідається в тижневому розділі «Кі таво» (не за порядком розділу)[14]: «Благословенний ти в місті й благословенний ти в полі. Благословенний плід утроби твоєї, і плід землі твоєї, і плід худоби твоєї, приплід великої худоби твоєї і приплід дрібної худоби твоєї. Тощо»[15].
Вірш благословення тому, хто виконує заповідь скасування боргів: «І даватимеш у борг багатьом народам, а сам не братимеш у борг, і пануватимеш над багатьма народами, а над тобою не пануватимуть»[16].
Заключний вірш благословення Моше синам Ізраїлю в тижневому розділі «Везот га-браха»: «Щасливий ти, Ізраїлю! Хто подібний до тебе, народе, що його рятує Г-сподь, щит допомоги твоєї і меч величі твоєї! І запобігатимуть перед тобою вороги твої, а ти топтатимеш висоти їхні»[17].
Після цього — добірка віршів із Пророків і Писань, яка в більшості версій містить, серед інших віршів, також три «гафухот» (вірші про перетворення скорботи на радість), три «педуйот» (вірші про визволення від біди) і три «шломот» (вірші про мир)[18], однак за версією Хабаду промовляють лише вірші трьох «шломот»[19].
"יִשְׂרָאֵל נוֹשַׁע בַּ-ה' תְּשׁוּעַת עוֹלָמִים לֹא־תֵבֹֽשׁוּ וְלֹא־תִכָּלְמוּ עַד־עֽוֹלְמֵי עַד: וַאֲכַלְתֶּם אָכוֹל וְשָׂבֽוֹעַ וְהִלַּלְתֶּם אֶת־שֵׁם ה' אֱלֹקֵיכֶם אֲשֶׁר־עָשָׂה עִמָּכֶם לְהַפְלִיא וְלֹא־יֵבֹשׁוּ עַמִּי לְעוֹלָם: וִידַעְתֶּם כִּי בְקֶֽרֶב יִשְׂרָאֵל אָֽנִי וַאֲנִי ה' אֱלֹקֵיכֶם וְאֵין עוֹד וְלֹא־יֵבֹֽשׁוּ עַמִּי לְעוֹלָם: כִּי־בְשִׂמְחָה תֵצֵֽאוּ וּבְשָׁלוֹם תּוּבָלוּן הֶהָרִים וְהַגְּבָעוֹת יִפְצְחוּ לִפְנֵיכֶם רִנָּה וְכָל־עֲצֵי הַשָּׂדֶה יִמְחֲאוּ־כָף: הִנֵּה אֵ-ל יְשׁוּעָתִי אֶבְטַח וְלֹא אֶפְחָד כִּי עָזִּי וְזִמְרָת יָ-הּ ה' וַיְהִי־לִי לִישׁוּעָה: וּשְׁאַבְתֶּם־מַֽיִם בְּשָׂשׂוֹן מִמַּעַיְנֵי הַיְשׁוּעָה: וַאֲמַרְתֶּם בַּיּוֹם הַהוּא הוֹדוּ לַ-ה' קִרְאוּ בִשְׁמוֹ הוֹדִֽיעוּ בָעַמִּים עֲלִילֹתָיו הַזְכִּֽירוּ כִּי נִשְׂגָּב שְׁמוֹ: זַמְּרוּ ה' כִּי גֵאוּת עָשָׂה מוּדַֽעַת זֹאת בְּכָל־הָאָֽרֶץ: צַהֲלִי וָרֹֽנִּי יֹשֶֽׁבֶת צִיּוֹן כִּי־גָדוֹל בְּקִרְבֵּךְ קְדוֹשׁ יִשְׂרָאֵל: וְאָמַר בַּיּוֹם הַהוּא הִנֵּה אֱלֹקֵינוּ זֶה קִוִּֽינוּ לוֹ וְיוֹשִׁיעֵֽנוּ זֶה ה' קִוִּֽינוּ לוֹ נָגִֽילָה וְנִשְׂמְחָה בִּישׁוּעָתוֹ" / "Ісраель ноша ба-Гашем тшуат оламім, ло тевошу ве-ло тікальму ад ольмей ад. Ва-ахальтем ахоль ве-савоа ве-гілальтем ет шем Гашем Елокейхем, ашер аса імахем легафлі, ве-ло євошу амі ле-олам. Ве-їдатем кі ве-керев Ісраель ані, ва-ані Гашем Елокейхем ве-ейн од, ве-ло євошу амі ле-олам. Кі ве-сімха тецеу у-ве-шалом тувалун, га-гарім ве-га-гваот іфцеху ліфнейхем ріна, ве-холь ацей га-саде імхау хаф. Гіне Ель єшуаті евтах ве-ло ефхад, кі озі ве-зімрат Я Гашем, ва-єгі лі лі-єшуа. У-шеавтем маїм бе-сасон мі-маайней га-єшуа. Ва-амартем ба-йом га-гу: оду ла-Гашем, кіру ві-шмо, годіу ва-амім алілотав, газкіру кі нісгав шмо. Замру Гашем кі геут аса, мудаат зот бе-холь га-арец. Цагалі ва-роні йошевет Ціон, кі гадоль бе-кірбех Кдош Ісраель. Ве-амар ба-йом га-гу: гіне Елокейну зе ківіну ло ве-йошієну, зе Гашем ківіну ло, нагіла ве-нісмеха бі-єшуато" / "Ізраїль спасенний Г-сподом спасінням вічним; не будете соромитися і не будете осоромлені на віки вічні. І будете їсти досита, і восхвалите ім'я Г-спода, Б-га вашого, Який учинив із вами чудо, і не осоромиться народ Мій повік. І пізнаєте, що Я — серед Ізраїлю, і Я — Г-сподь, Б-г ваш, і немає іншого, і не осоромиться народ Мій повік. Бо з радістю вийдете і в мирі будете ведені; гори й пагорби співатимуть перед вами пісню, і всі дерева польові плескатимуть у долоні. Ось, Б-г — спасіння моє, уповатиму і не злякаюся, бо сила моя і пісня — Б-г, Г-сподь, і був Він мені спасінням. І черпатимете воду з радістю із джерел спасіння. І скажете того дня: дякуйте Г-споду, закликайте ім'я Його, сповістіть серед народів діяння Його, нагадуйте, що піднесене ім'я Його. Оспівуйте Г-спода, бо велич Він явив, відомо це по всій землі. Радій і співай, мешканко Ціону, бо великий серед тебе Святий Ізраїлю. І скажуть того дня: ось, це Б-г наш, на Нього ми сподівалися, і Він спасе нас; це Г-сподь, на Нього ми сподівалися, будемо радіти й веселитися спасінню Його"[20].
Три «шломот»:
"יִשְׂרָאֵל נוֹשַׁע בַּ-ה' תְּשׁוּעַת עוֹלָמִים לֹא־תֵבֹֽשׁוּ וְלֹא־תִכָּלְמוּ עַד־עֽוֹלְמֵי עַד: וַאֲכַלְתֶּם אָכוֹל וְשָׂבֽוֹעַ וְהִלַּלְתֶּם אֶת־שֵׁם ה' אֱלֹקֵיכֶם אֲשֶׁר־עָשָׂה עִמָּכֶם לְהַפְלִיא וְלֹא־יֵבֹשׁוּ עַמִּי לְעוֹלָם: וִידַעְתֶּם כִּי בְקֶֽרֶב יִשְׂרָאֵל אָֽנִי וַאֲנִי ה' אֱלֹקֵיכֶם וְאֵין עוֹד וְלֹא־יֵבֹֽשׁוּ עַמִּי לְעוֹלָם: כִּי־בְשִׂמְחָה תֵצֵֽאוּ וּבְשָׁלוֹם תּוּבָלוּן הֶהָרִים וְהַגְּבָעוֹת יִפְצְחוּ לִפְנֵיכֶם רִנָּה וְכָל־עֲצֵי הַשָּׂדֶה יִמְחֲאוּ־כָף: הִנֵּה אֵ-ל יְשׁוּעָתִי אֶבְטַח וְלֹא אֶפְחָד כִּי עָזִּי וְזִמְרָת יָ-הּ ה' וַיְהִי־לִי לִישׁוּעָה: וּשְׁאַבְתֶּם־מַֽיִם בְּשָׂשׂוֹן מִמַּעַיְנֵי הַיְשׁוּעָה: וַאֲמַרְתֶּם בַּיּוֹם הַהוּא הוֹדוּ לַ-ה' קִרְאוּ בִשְׁמוֹ הוֹדִֽיעוּ בָעַמִּים עֲלִילֹתָיו הַזְכִּֽירוּ כִּי נִשְׂגָּב שְׁמוֹ: זַמְּרוּ ה' כִּי גֵאוּת עָשָׂה מוּדַֽעַת זֹאת בְּכָל־הָאָֽרֶץ: צַהֲלִי וָרֹֽנִּי יֹשֶֽׁבֶת צִיּוֹן כִּי־גָדוֹל בְּקִרְבֵּךְ קְדוֹשׁ יִשְׂרָאֵל: וְאָמַר בַּיּוֹם הַהוּא הִנֵּה אֱלֹקֵינוּ זֶה קִוִּֽינוּ לוֹ וְיוֹשִׁיעֵֽנוּ זֶה ה' קִוִּֽינוּ לוֹ נָגִֽילָה וְנִשְׂמְחָה בִּישׁוּעָתוֹ" / "Ісраель ноша ба-Гашем тшуат оламім, ло тевошу ве-ло тікальму ад ольмей ад. Ва-ахальтем ахоль ве-савоа ве-гілальтем ет шем Гашем Елокейхем, ашер аса імахем легафлі, ве-ло євошу амі ле-олам. Ве-їдатем кі ве-керев Ісраель ані, ва-ані Гашем Елокейхем ве-ейн од, ве-ло євошу амі ле-олам. Кі ве-сімха тецеу у-ве-шалом тувалун, га-гарім ве-га-гваот іфцеху ліфнейхем ріна, ве-холь ацей га-саде імхау хаф. Гіне Ель єшуаті евтах ве-ло ефхад, кі озі ве-зімрат Я Гашем, ва-єгі лі лі-єшуа. У-шеавтем маїм бе-сасон мі-маайней га-єшуа. Ва-амартем ба-йом га-гу: оду ла-Гашем, кіру ві-шмо, годіу ва-амім алілотав, газкіру кі нісгав шмо. Замру Гашем кі геут аса, мудаат зот бе-холь га-арец. Цагалі ва-роні йошевет Ціон, кі гадоль бе-кірбех Кдош Ісраель. Ве-амар ба-йом га-гу: гіне Елокейну зе ківіну ло ве-йошієну, зе Гашем ківіну ло, нагіла ве-нісмеха бі-єшуато" / "Ізраїль спасенний Г-сподом спасінням вічним; не будете соромитися і не будете осоромлені на віки вічні. І будете їсти досита, і восхвалите ім'я Г-спода, Б-га вашого, Який учинив із вами чудо, і не осоромиться народ Мій повік. І пізнаєте, що Я — серед Ізраїлю, і Я — Г-сподь, Б-г ваш, і немає іншого, і не осоромиться народ Мій повік. Бо з радістю вийдете і в мирі будете ведені; гори й пагорби співатимуть перед вами пісню, і всі дерева польові плескатимуть у долоні. Ось, Б-г — спасіння моє, уповатиму і не злякаюся, бо сила моя і пісня — Б-г, Г-сподь, і був Він мені спасінням. І черпатимете воду з радістю із джерел спасіння. І скажете того дня: дякуйте Г-споду, закликайте ім'я Його, сповістіть серед народів діяння Його, нагадуйте, що піднесене ім'я Його. Оспівуйте Г-спода, бо велич Він явив, відомо це по всій землі. Радій і співай, мешканко Ціону, бо великий серед тебе Святий Ізраїлю. І скажуть того дня: ось, це Б-г наш, на Нього ми сподівалися, і Він спасе нас; це Г-сподь, на Нього ми сподівалися, будемо радіти й веселитися спасінню Його"[21].
У «Шаар га-колель» розповідається, що за часів Ребе Цемах Цедека у Славуті було надруковано сидури з текстом «Ве-їтен леха», до якого було додано вірш «Викуплені Г-сподом повернуться», і коли запитали Ребе Цемах Цедека, чи промовляти цей вірш, він відповів, що Алтер Ребе не хотів, щоб на виході Шабату згадували вірші печалі та стогону[10].
Звичаї
Існують різні звичаї щодо часу промовляння. Одні промовляють цю молитву всередині молитви Арвіт, інші — після молитви, перед Авдалою, а треті — після Авдали.[22]
Розповідається, що Арізаль, хоча зазвичай промовляв «Ве-їтен леха» у себе вдома, коли молився в ашкеназькій синагозі, промовляв цю молитву в синагозі за місцевим звичаєм.
Є хасидський звичай промовляти «Ве-їтен леха» парами (2 людини разом); Ребе каже[23], що причина, з якої промовляють «Ве-їтен леха» разом із кимось іще, у тому, щоб можна було сказати «Ве-їтен леха» — іншому і почути «Ве-їтен леха» — від іншого.
Додаткова література
- Промовляння «Ве-їтен леха» вголос, збірник «Бе-шеарайіх Єрушалаїм», мала єшива «Торат емет», 18 елула 5783 (4 вересня 2023), с. 147
Зовнішні посилання
- «Ве-їтен леха га-Елокім», огляд джерела звичаю, його причин і різних пов'язаних із ним практик, листок «Га-Мевасер торані», тижневий розділ «Толдот» 5782
- Чи мають дівчата також промовляти «Ве-їтен леха»?, рав Близинський на сайті «Цеірей Хабад»
- «Ве-їтен леха» — дасть і знову дасть, урок хасидуту про сенс віршів, що відкривають цю молитву

- Рав Яаков Хавів, Звичай наших Ребе у промовлянні піютів на виході Шабату

- Промовляння «Ве-їтен леха», у журналі «Гейхал Любавич» Бейт-Шемеш, випуск 7, 11 нісана 5785 (9 квітня 2025), с. 148
Примітки
- ^ Подібно до Авдали та проводів Шабату
- ^ Частина 1, 14б (кінець передмови).
- ^ Рабі Хаїм Віталь, «Шаар га-каванот».
- ^ Розділ 129
- ^ І див. там, що він відкинув звичай завершувати ці вірші благословенням «Мелех мегулаль ба-тішбахот», оскільки це благословення не має джерела і є марним благословенням.
- ^ Розділ 145.
- ^ Розділ 41.
- ^ Рама, розділ 295, пункт 1.
- ^ У Зогарі згадано лише вірші «Ве-їтен леха» тощо, «Благословенний ти в місті» тощо.
- ^ 1 2 «Шаар га-колель», розділ 32, с. 77.
- ^ Берешит 27, 28.
- ^ Берешит 48, 16.
- ^ Дварім 1, 10.
- ^ Див. Сидур Алтер Ребе з «Гаарот ве-ціюнім» (Раскін) про причину цього.
- ^ Дварім 28, 3.
- ^ Дварім 15, 6.
- ^ Дварім 33, 29.
- ^ Додавання цих віршів до молитви ґрунтується на рекомендації рава Гуни бар Амі від імені рабі Педата від імені рабі Йоханана, який говорить на тему виправлення сну: «Сказав рав Гуна бар Амі, сказав р. Педат, сказав р. Йоханан: той, хто бачить сон, і душа його засмучена... хай виправить його перед трьома: хай приведе трьох і скаже їм: „Добрий сон я бачив“, а вони хай скажуть йому: „Добрий він, і хай буде добрим, Милосердний хай оберне його на добро, сім разів хай постановлять про тебе з Небес, щоб був добрим, і буде добрим“, і хай скажуть три „гафухот“, три „педуйот“ і три „шломот“...» (Брахот, 55б).
- ^ І див. вище в посиланні на Сидур Алтер Ребе з «Гаарот ве-ціюнім» (Раскін), де наведено із «Шаар га-колель», що одна з причин зміни порядку віршів — через «три гафухот».
- ^ Єшаягу 45, 17. Йоель 2, 26–27. Єшаягу 55, 12. Єшаягу 12, 2–6. Єшаягу 25, 9.
- ^ Єшаягу 57, 19. Діврей га-ямім I 12, 19. Шмуель I 25, 6. Тегілім 29, 11.
- ^ Див. про це докладно: «Сгула і звичаї», Йосеф Вейхельдер, «Га-Мевасер торані», 28 хешвана 5775 (21 листопада 2014). І див. «Біур галаха», розділ 295, що починається словами «Однак промовляють „Ве-їтен леха“».
- ^ «Га-Мелех бі-мсібо», частина 2, с. 39