Перейти до вмісту

Мордехай Дубін

Матеріал з Хабадпедії
Мордехай Дубін
Відомий як один із найвидатніших єврейських громадських діячів Європи
Основна інформація
Дата народження27 тевета 5649 (31 грудня 1888)
Дата смерті20 елула 5717 (16 вересня 1957)
Місце похованняМалахівка
КраїнаЛатвія[В]
Місце проживанняРига, Москва
Рід діяльностіполітик[В]
Посададепутат парламенту Латвії, голова партії «Агудат Ісраель»
Сім'я
БатькоШнеур-Залман-Дов-Бер Дубін
Дід (по батькові)Шмуель-Іцхак Дубін
ДружинаФейга
ДітиШнеур-Залман-Дов-Бер Дубін
Родовід

Рав Мордехай-Лейб[1] Дубін (27 тевета 5649 (31 грудня 1888) — 20 елула 5717 (16 вересня 1957)) — відомий як один із найвидатніших єврейських громадських діячів Європи; був депутатом парламенту Латвії і багато допоміг у звільненні Ребе Раяца з ув'язнення та в його виїзді з Росії. Під час Другої світової війни був схоплений радянською владою і відправлений в ув'язнення. Після звільнення помер унаслідок слабкості, спричиненої ув'язненням.

Ребе Раяц називав його одним із лідерів європейського єврейства[2].

Біографія

Рав Дубін (праворуч) з Ребе Раяцем
Рав Дубін

Народився в Чашниках 27 тевета 5649 року (31 грудня 1888) в сім'ї р. Шнеура-Залмана-Дов-Бера Дубіна, відомого купця, хасида Хабаду. Уже замолоду почав громадську діяльність, а згодом був призначений головою партії «Агудат Ісраель». Був депутатом латвійського парламенту (і внаслідок цього працював в одному з міністерств Латвії); поруч із ним працював депутат парламенту від «Агуди», хасид Хабаду р. Шимон-Іцхак Віттенберг[3].

Був одним із найвидатніших єврейських громадських діячів Латвії. Багато жертвував на цдаку, і за це удостоївся від Ребе Раяца прізвиська «міністр милосердя».

Його ретельність у дотриманні заповідей була винятковою: він остерігався стригти волосся пейсів[потрібне джерело], щодня ходив у мікву, у їжі дотримувався найвищих стандартів, був дивовижно скромним, і водночас рішуче й ревно протистояв будь-якому відхиленню від єврейської віри — як у різних партіях і течіях у єврейському середовищі, так і в урядових колах.

Його громадська діяльність на благо громади та окремих людей велася всюди, де б він не перебував: удома, у бейт-мідраші, у своєму кабінеті чи в урядових установах на нього чекали й оточували його десятки чоловіків і жінок, кожен із приватним чи громадським проханням — справи еміграції, заробітку, податків, судові справи тощо. Кожному він мусив приділити свій час і відповідав кожному спокійно, попри всіляких людей, що приходили до нього, серед яких були озлоблені й важкі вдачею, які виливали на нього всю свою гіркоту з претензіями та образами, — і допомагав кожному, наскільки це було в його силах.

9 адара II 5673 року (18 березня 1913) одружився з пані Фейгою, дочкою рава Дов-Бера Якобсона з Єлгави[4].

У Сімхат Тору 5689 року (1928/1929) Ребе Раяц сказав йому: "Ір зайт а іш га-тов ве-га-хесед бе-ецем, обер дос із нох ніт кейн авойде. Авойде із бірер ве-зікех, аз ейнер гот мідес ло тойвес ун аль-єдей авойде із ер зей мезакех" (переклад: ти ж за своєю суттю людина добра і милосердя, але це ще не служіння; служіння означає очищення і облагородження, коли в людини є недобрі якості і за допомогою служіння вона їх облагороджує).

Під час Першої світової війни допомагав відправляти продовольство тисячам євреїв.

У 5687 році (1926/1927), під час арешту Ребе Раяца, р. Мордехай чинив найсильніший тиск і пригрозив Росії припиненням частини торгівлі між нею і Латвією; його діяльність разом із зусиллями інших громадських діячів привела до звільнення Ребе з в'язниці.

Після цього р. Мордехай докладав великих зусиль, щоб домогтися виїзду Ребе з Росії та дозволу на вивезення бібліотеки Ребе Раяца. Упродовж місяців між звільненням Ребе Раяца з в'язниці 12 тамуза 5687 року (12 липня 1927) і його виїздом із Росії в тішреї 5688 року (1927/1928) р. Мордехай кілька разів приїжджав до Росії, щоб допомогти й домогтися його виїзду, і його зусилля справді увінчалися успіхом: Ребе Раяцу дозволили залишити Росію.

Після цього Ребе Раяц оселився в місті р. Мордехая — Ризі. Пізніше, під час поїздки Ребе Раяца в 5689 році (1928/1929) до США, рав Дубін супроводжував його близько двох місяців.

Рав Дубін роздає лехаїм на хасидському фарбрейнгені в Ризі. За ним стоїть рав Ходаков.

Перший арешт

У 5694 році (1933/1934) усі партії в Латвії було ліквідовано, але р. Мордехай був єдиним, хто зберіг вплив, і його партія була найсильнішою завдяки вдячності, яку відчував до нього глава держави.

У 5701 році (1940/1941) росіяни вторглися до Латвії; р. Мордехая було заарештовано і принижено радянською владою через його високе становище і минулу діяльність, і він сидів у в'язниці в Саратові. Наприкінці року йому повідомили про звільнення з ув'язнення[5]. Саме[потрібне уточнення] ці страждання, заподіяні йому ув'язненням, привели до його порятунку з рук німців, хай зітреться ім'я їхнє. Дружина р. Мордехая, пані Фейга, і його єдиний син Шнеур-Залман Дубін разом із невісткою Ейдл Паппенгейм не пережили війни, і р. Мордехай залишився без родини.

Після звільнення

Після звільнення р. Мордехай жив у Москві. Там він продовжував допомагати євреям Росії, утримувати їх і навіть переправляти частину з них через кордон. Гроші він отримував через друзів, які підтримували його діяльність.

Він і сам думав виїхати нелегально і, мабуть, зумів запитати про це Ребе Раяца. У листі[6] до свого зятя р. Шмар'ягу Гурарі Ребе пропонує передати р. Мордехаю Дубіну через р. Біньяміна Городецького, що для успіху йому слід перебратися в село, одягтися як селянин і відростити волосся, і тоді він зможе втекти через кордон. Це не здійснилося.

Другий арешт і звільнення

У 5708 році (1947/1948) його знову заарештувала радянська влада за продовження його діяльності, а потім засудили до десяти років ув'язнення в Сибіру.

Лист Ребе Раяца Шазару і Герцогу

Ребе Раяц докладав великих зусиль, намагаючись його врятувати. У місяці елул 5708 року (вересень–жовтень 1948) Ребе Раяц написав лист головному рабинові Ізраїлю раву Іцхаку-Айзику Герцогу[2], у якому звеличував чесноти р. Мордехая і просив рава Герцога звернутися до інстанцій у Землі Ізраїлю (серед них до міністра Моше Шарета) і в Росії, щоб вони домагалися його звільнення з російської в'язниці. Невдовзі після цього Ребе написав лист Шазару, у якому просив і його діяти в цій справі. У місяці кислев 5709 року (грудень 1948 – січень 1949) Ребе знову надіслав лист раву Герцогу з проханням знову з найбільшою енергією діяти в цій справі.

Р. Мордехай помер на засланні поблизу міста Тула 20 елула 5717 року (16 вересня 1957) і спершу був похований у Тулі. У 5747 році (1986/1987), за вказівкою Ребе, його труну під час таємної операції було перенесено до Малахівки, і на його могилі було встановлено гідний пам'ятник[7].

Родина

Його нігун

У проєкті «Традиція нігунів» наводиться нігун 18 під назвою «Нігун для р. Мордехая Дубіна»[8]. Це нігун туги, що підноситься до висот; цього нігуну навчив рав Шимшон Харитонов[9][10][11].

Цей нігун — нігун 352 у книжці «Оцар га-нігуним».

Додаткова література

Зовнішні посилання


Традиція нігунів — рав Давид Гурвіц

Нігуни наших Ребе: 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 | Різні часи: 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 32 · 33-34 · 35 · 36-37 · 38 · 39 · 40 · 41 · 42 · 43 · 44 · 45-46 · 47 · 48 · 49 · 50 · 51 · 52 · 53 · 54 · 55 · 56 · 57 | Нігуни 11 нісана: 58 · 59 · 60 · 61 · 62 · 63 · 64 · 65 · 66 · 67 · 68 · 69 · 70 · 71 · 72 · 73 · 74 | Нігуни для Грізних днів: 75 · 76 · 77 · 78 · 79 · 80 · 81 · 82 · 83 · 84 · 85 · 86 · 87 · 88 · 89 · 90 · 91 | Нусах молитви: 92 · 93 · 94 · 95 · 96 · 97 · 98 · 99 · 100 | Нігуни фарбрейнгену: 101 · 102 · 103 · 104 · 105 · 106 · 107 · 108 · 109 · 110 · 111 · 112 · 113 (1) / 113 (2) · 114 · 115 · 116 · 117 · 118 · 119-120 · 121 · 122 · 123-126 · 127 · 128-140 · 141 · 142 | Нігуни туги: 143 · 144 · 145 · 146 · 147 · 148 · 149 · 150 · 151 · 152 · 153 · 154 | Нігуни для Шабату і свят: 155 · 156-159 · 160 · 161-166 | Нігуни радості й танцю: 168 · 167-170 · 171 ·172 · 173 · 174 · 175 · 176-178 · 179 · 180 · 181 · 182 · 183-184 · 185 · 186-191 · 192 · 193 · 194-197 | Маршові нігуни: 198 · 199 · 200-201 · 202 · 203-205 · 206 · 207 · 208-215

Назву нігуну можна побачити, навівши курсор миші на номер нігуну

Примітки

  1. ^ Згідно з написаним у низці офіційних документів
  2. ^ 1 2 «Ігрот кодеш», т. 14, лист 5335.
  3. ^ Р. Шимон-Іцхак Віттенберг (хай помститься Всевишній за його кров)
  4. ^ «25 років від дня весілля ризького голови громади р. Мордехая Дубіна і пані Ф. Дубін», газета «Гайнт», 9 адара 5698 року (10 лютого або 12 березня 1938).
  5. ^ Росіяни звільнили його в переддень Шабату пізно ввечері, і оскільки при ньому був вузол із його речами, а переносити його без еруву було не можна, йому довелося простояти на місці цілу добу до виходу Шабату; внаслідок цього він застудився і зліг, і хасиди Хабаду допомагали йому, доки він не зумів одужати й повернутися до Куйбишева.
  6. ^ Див. «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 9, лист 3001
  7. ^ «Ребе просив перенести тіло р. Мордехая Дубіна»
  8. ^ Рав Бутман[потрібне уточнення] стверджує, що спочатку нігун приписується Рашазу Гавліну
  9. ^ Слухати нігун у виконанні співака р. Давида Гурвіца קובץ שמע
  10. ^ Послухати нігун у виконанні клавішника Йосефі Бен-Ефраїма קובץ שמע
  11. ^ Нігун на сайті «Гейхал га-негіна» קובץ שמע
Мордехай Дубін згадується ще в 45 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6144265300

Повідомити про помилку на цій сторінці