Мордехай Дубін
| Мордехай Дубін | |
|---|---|
Відомий як один із найвидатніших єврейських громадських діячів Європи | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 27 тевета 5649 (31 грудня 1888) |
| Дата смерті | 20 елула 5717 (16 вересня 1957) |
| Місце поховання | Малахівка |
| Країна | Латвія[В] |
| Місце проживання | Рига, Москва |
| Рід діяльності | політик[В] |
| Посада | депутат парламенту Латвії, голова партії «Агудат Ісраель» |
| Сім'я | |
| Батько | Шнеур-Залман-Дов-Бер Дубін |
| Дід (по батькові) | Шмуель-Іцхак Дубін |
| Дружина | Фейга |
| Діти | Шнеур-Залман-Дов-Бер Дубін |
| Родовід | |
Рав Мордехай-Лейб[1] Дубін (27 тевета 5649 (31 грудня 1888) — 20 елула 5717 (16 вересня 1957)) — відомий як один із найвидатніших єврейських громадських діячів Європи; був депутатом парламенту Латвії і багато допоміг у звільненні Ребе Раяца з ув'язнення та в його виїзді з Росії. Під час Другої світової війни був схоплений радянською владою і відправлений в ув'язнення. Після звільнення помер унаслідок слабкості, спричиненої ув'язненням.
Ребе Раяц називав його одним із лідерів європейського єврейства[2].
Біографія


Народився в Чашниках 27 тевета 5649 року (31 грудня 1888) в сім'ї р. Шнеура-Залмана-Дов-Бера Дубіна, відомого купця, хасида Хабаду. Уже замолоду почав громадську діяльність, а згодом був призначений головою партії «Агудат Ісраель». Був депутатом латвійського парламенту (і внаслідок цього працював в одному з міністерств Латвії); поруч із ним працював депутат парламенту від «Агуди», хасид Хабаду р. Шимон-Іцхак Віттенберг[3].
Був одним із найвидатніших єврейських громадських діячів Латвії. Багато жертвував на цдаку, і за це удостоївся від Ребе Раяца прізвиська «міністр милосердя».
Його ретельність у дотриманні заповідей була винятковою: він остерігався стригти волосся пейсів[потрібне джерело], щодня ходив у мікву, у їжі дотримувався найвищих стандартів, був дивовижно скромним, і водночас рішуче й ревно протистояв будь-якому відхиленню від єврейської віри — як у різних партіях і течіях у єврейському середовищі, так і в урядових колах.
Його громадська діяльність на благо громади та окремих людей велася всюди, де б він не перебував: удома, у бейт-мідраші, у своєму кабінеті чи в урядових установах на нього чекали й оточували його десятки чоловіків і жінок, кожен із приватним чи громадським проханням — справи еміграції, заробітку, податків, судові справи тощо. Кожному він мусив приділити свій час і відповідав кожному спокійно, попри всіляких людей, що приходили до нього, серед яких були озлоблені й важкі вдачею, які виливали на нього всю свою гіркоту з претензіями та образами, — і допомагав кожному, наскільки це було в його силах.
9 адара II 5673 року (18 березня 1913) одружився з пані Фейгою, дочкою рава Дов-Бера Якобсона з Єлгави[4].
У Сімхат Тору 5689 року (1928/1929) Ребе Раяц сказав йому: "Ір зайт а іш га-тов ве-га-хесед бе-ецем, обер дос із нох ніт кейн авойде. Авойде із бірер ве-зікех, аз ейнер гот мідес ло тойвес ун аль-єдей авойде із ер зей мезакех" (переклад: ти ж за своєю суттю людина добра і милосердя, але це ще не служіння; служіння означає очищення і облагородження, коли в людини є недобрі якості і за допомогою служіння вона їх облагороджує).
Під час Першої світової війни допомагав відправляти продовольство тисячам євреїв.
Арешт Ребе Раяца
У 5687 році (1926/1927), під час арешту Ребе Раяца, р. Мордехай чинив найсильніший тиск і пригрозив Росії припиненням частини торгівлі між нею і Латвією; його діяльність разом із зусиллями інших громадських діячів привела до звільнення Ребе з в'язниці.
Після цього р. Мордехай докладав великих зусиль, щоб домогтися виїзду Ребе з Росії та дозволу на вивезення бібліотеки Ребе Раяца. Упродовж місяців між звільненням Ребе Раяца з в'язниці 12 тамуза 5687 року (12 липня 1927) і його виїздом із Росії в тішреї 5688 року (1927/1928) р. Мордехай кілька разів приїжджав до Росії, щоб допомогти й домогтися його виїзду, і його зусилля справді увінчалися успіхом: Ребе Раяцу дозволили залишити Росію.
Після цього Ребе Раяц оселився в місті р. Мордехая — Ризі. Пізніше, під час поїздки Ребе Раяца в 5689 році (1928/1929) до США, рав Дубін супроводжував його близько двох місяців.

Перший арешт
У 5694 році (1933/1934) усі партії в Латвії було ліквідовано, але р. Мордехай був єдиним, хто зберіг вплив, і його партія була найсильнішою завдяки вдячності, яку відчував до нього глава держави.
У 5701 році (1940/1941) росіяни вторглися до Латвії; р. Мордехая було заарештовано і принижено радянською владою через його високе становище і минулу діяльність, і він сидів у в'язниці в Саратові. Наприкінці року йому повідомили про звільнення з ув'язнення[5]. Саме[потрібне уточнення] ці страждання, заподіяні йому ув'язненням, привели до його порятунку з рук німців, хай зітреться ім'я їхнє. Дружина р. Мордехая, пані Фейга, і його єдиний син Шнеур-Залман Дубін разом із невісткою Ейдл Паппенгейм не пережили війни, і р. Мордехай залишився без родини.
Після звільнення
Після звільнення р. Мордехай жив у Москві. Там він продовжував допомагати євреям Росії, утримувати їх і навіть переправляти частину з них через кордон. Гроші він отримував через друзів, які підтримували його діяльність.
Він і сам думав виїхати нелегально і, мабуть, зумів запитати про це Ребе Раяца. У листі[6] до свого зятя р. Шмар'ягу Гурарі Ребе пропонує передати р. Мордехаю Дубіну через р. Біньяміна Городецького, що для успіху йому слід перебратися в село, одягтися як селянин і відростити волосся, і тоді він зможе втекти через кордон. Це не здійснилося.
Другий арешт і звільнення
У 5708 році (1947/1948) його знову заарештувала радянська влада за продовження його діяльності, а потім засудили до десяти років ув'язнення в Сибіру.
Ребе Раяц докладав великих зусиль, намагаючись його врятувати. У місяці елул 5708 року (вересень–жовтень 1948) Ребе Раяц написав лист головному рабинові Ізраїлю раву Іцхаку-Айзику Герцогу[2], у якому звеличував чесноти р. Мордехая і просив рава Герцога звернутися до інстанцій у Землі Ізраїлю (серед них до міністра Моше Шарета) і в Росії, щоб вони домагалися його звільнення з російської в'язниці. Невдовзі після цього Ребе написав лист Шазару, у якому просив і його діяти в цій справі. У місяці кислев 5709 року (грудень 1948 – січень 1949) Ребе знову надіслав лист раву Герцогу з проханням знову з найбільшою енергією діяти в цій справі.
Р. Мордехай помер на засланні поблизу міста Тула 20 елула 5717 року (16 вересня 1957) і спершу був похований у Тулі. У 5747 році (1986/1987), за вказівкою Ребе, його труну під час таємної операції було перенесено до Малахівки, і на його могилі було встановлено гідний пам'ятник[7].
Родина
- Його син, р. Шнеур-Залман-Дов-Бер Дубін
Його нігун
У проєкті «Традиція нігунів» наводиться нігун 18 під назвою «Нігун для р. Мордехая Дубіна»[8]. Це нігун туги, що підноситься до висот; цього нігуну навчив рав Шимшон Харитонов[9][10][11].
Цей нігун — нігун 352 у книжці «Оцар га-нігуним».
Додаткова література
- Книжка «Перші хасиди», стор. 266–267.
- Іцхак Гінзбург, «Я бачив старого єврея, що лежав на лаві й стогнав», р. Реувен Зайчик в інтерв'ю тижневику «Кфар-Хабад».
- «Р. Мордехай Дубін — Рига», «Еле езкера», т. 7, стор. 140 і далі.
- Моше-Єгуда Глейхер, «Рабі Мордехай Дубін, праведної пам'яті», «Дос ідіше ворт», 29, стор. 21–22.
- Шнеур-Залман Бергер, «Хто у свій строк, хто не у свій строк і хто між ними», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 805, стор. 62 і далі.
Зовнішні посилання
- «Ребе просив перенести тіло р. Мордехая Дубіна» — на сайті «Хабад он-лайн»

- Залман Рудерман, «Злет і падіння „єврейського короля“ Латвії», повний життєпис, на сайті «Штурем нет»
- «Враження антисеміта в загальній камері з хасидом», щоденник вражень антисеміта Василя Шульгіна про р. Мордехая Дубіна, на сайті «Хабад он-лайн»

- «Коли перша леді намагалася врятувати рава Дубіна»
(англійською) - «Передчасний некролог: журналіст оплакав хабадського громадського діяча за десять років до його відходу з життя»

- «Через 75 років: увічнення пам'яті найвидатнішого громадського діяча єврейства Латвії»

| Традиція нігунів — рав Давид Гурвіц | |
|---|---|
| |
| Назву нігуну можна побачити, навівши курсор миші на номер нігуну |
Примітки
- ^ Згідно з написаним у низці офіційних документів
- ^ 1 2 «Ігрот кодеш», т. 14, лист 5335.
- ^ Р. Шимон-Іцхак Віттенберг (хай помститься Всевишній за його кров)
- ^ «25 років від дня весілля ризького голови громади р. Мордехая Дубіна і пані Ф. Дубін», газета «Гайнт», 9 адара 5698 року (10 лютого або 12 березня 1938).
- ^ Росіяни звільнили його в переддень Шабату пізно ввечері, і оскільки при ньому був вузол із його речами, а переносити його без еруву було не можна, йому довелося простояти на місці цілу добу до виходу Шабату; внаслідок цього він застудився і зліг, і хасиди Хабаду допомагали йому, доки він не зумів одужати й повернутися до Куйбишева.
- ^ Див. «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 9, лист 3001
- ^ «Ребе просив перенести тіло р. Мордехая Дубіна»
- ^ Рав Бутман[потрібне уточнення] стверджує, що спочатку нігун приписується Рашазу Гавліну
- ^ Слухати нігун у виконанні співака р. Давида Гурвіца
- ^ Послухати нігун у виконанні клавішника Йосефі Бен-Ефраїма
- ^ Нігун на сайті «Гейхал га-негіна»
Код особи: № 6144265300