Холь га-моед
Дні холь га-моеду — це дні всередині свят, святість яких легша за святість Йом-тову. Дні холь га-моеду — дні радості, і в них заборонено виконувати роботу.
Щодо заборони роботи в холь га-моед є рішонім, які вважають[1], що вона з Тори.
Визначення робіт не встановлене в Торі, і Писання передало їх лише мудрецям, адже Писання сказало тобі, що вони утримуються від роботи, але не від усякої, і не роз'яснило, яка дозволена і яка заборонена, — знай і дивись, що воно передало їх лише мудрецям, які вміють зрозуміти, на яку накласти дозвіл і на яку накласти заборону"[2], а після того як мудреці встановили, що така-то робота заборонена, — вона стає забороненою з Тори[3].
Радість і шана
Заповідь радості Йом-тову діє і в холь га-моед[4]. І обов'язково шанувати будні свята їжею, питвом і чистим одягом, як і решту святкових днів[5]. І заведено вдягати суботній одяг у холь га-моед[6]. А також є звичай, щоб скатертина була розстелена на столі всі дні холь га-моеду, як у Йом-тов[7].
Обов'язок займатися Торою в холь га-моед
Головна мета заборон роботи — щоб у дні холь га-моеду займалися Торою.
Алтер Ребе постановляє[8], що той, хто не може постійно займатися Торою і заробляє на життя працею своїх рук, зобов'язаний встановити собі час для вивчення Тори вдень і вночі, за своїми силами та можливостями. А якщо його прожиток забезпечують інші, він зобов'язаний займатися Торою вдень і вночі буквально.
І так само як у будні дні ті, хто заробляє працею своїх рук, не зобов'язані займатися Торою вдень і вночі, так і в Йом-тов і Шабат: оскільки є заповідь насолоджуватися та їсти в ці дні, Тора звільнила від обов'язку заповіді вивчення Тори в цей час.
Однак у дні холь га-моеду, в яких немає цих причин звільнення (заробітку або насолоди Шабату і Йом-тову), само собою залишається повне повеління «зобов'язаний займатися Торою вдень і вночі буквально»[9].
Шабат холь га-моеду
Шабат холь га-моеду — це Шабат, що випадає на дні холь га-моеду, і в нього заборонено брати чотири види.
У Шабат холь га-моеду заборонено брати лулав та інші з чотирьох видів, і їх не можна переносити також через побоювання мукце.
У молитвах Шабату додають «Яале ве-яво». Під час читання Тори в молитві Шахаріт читають особливі уривки та особливі гафтарот, а в Мінху — початок тижневої глави наступного Шабату (або, якщо в наступний Шабат ще свято, — Шабату після нього).
Молитва Мусаф — за текстом Йом-тову, але в ній згадують Шабат.
Десять днів каяття
Від імені Арізаля наводиться, що й дні Десяти днів каяття між Рош га-Шана і Йом Кіпуром подібні до холь га-моеду[10].
Додаткова література
- Єкутіель Фаркаш, «Холь га-моед ке-ілхато», нове видання, 5770.
- Зведення законів холь га-моеду, у листку «Мі-бейт га-гораа» (Кфар-Хабад), випуск 9, тішрей 5781 (вересень–жовтень 2020), с. 18
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ Див. Талмудичну енциклопедію, стаття «Холь га-моед», § 2 (т. 13, с. 107 і далі). І зазначене там.
- ^ Хагіга, 18а, і в коментарі Раші.
- ^ «Торат Менахем» 5716
- ^ Мішна, Сука, 48а; «Шулхан арух» Алтер Ребе, 529, 6.
- ^ «Маген Аврагам», 530, 1.
- ^ «Маген Аврагам», там само.
- ^ «Арух га-шулхан», там само, 4.
- ^ «Шулхан арух», «Ілхот талмуд Тора», розділ 3, галахот 4-5.
- ^ Крім часу, призначеного для молитви та для виконання заповідей і «радій у своє свято», що є заповіддю-повелінням Тори і в холь га-моед. Згідно з сіхою Шабату тижневої глави «Цав» 5731
- ^ Сіха Посту Гдальї 5743, і там роз'яснено.