Великі літери
| Великі літери | |||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| [[קובץ: Слово «Адам» з великою א|150px]] | |||||||||||||||||||||||||||||
| Літери абетки | |||||||||||||||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||||||||||||||||||||||||
| 7 | 8 | 9 | 10 | 20 | 30 | ||||||||||||||||||||||||
| מ | נ | ס | ע | פ | צ | ||||||||||||||||||||||||
| ק | ר | ש | ת | ||||||||||||||||||||||||||
| Кінцеві літери | |||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Нотарикон — заміна літер | |
|---|---|
| Атбаш · Аїк бехар · Альбам · Ахбі · 231 брама · Гематрія · Письмо для мезузи | |
| Види літер | |
| Великі літери · Малі літери · Коронки Думка · Мова · Висікання · Письмо Решимо · Чорний вогонь · Білий вогонь | |
Атван раврвін (з арамейської: великі літери), які називають також атван сегіїн (численні[1]) і атван ілаїн (вищі), — це літери абетки в Танаху, які, згідно з мудрецями Масори, мають писатися більшими порівняно з рештою, звичайних літер. У цих літерах є різні натяки і внутрішній зміст.
Передісторія
Хоча загалом усі літери Тори називаються «атван раврван»[2], мудреці Масори визначили певні літери в Танаху, щоб їх писали в сувої Тори більшими за решту літер, і, на думку деяких рішонім, написання цих літер у такий спосіб — закон, даний Моше на Синаї[3].
Щодо кількості цих літер є розбіжність між мудрецями Масори: чи є в усьому Танаху разом повна абетка великих літер[4], чи є в Торі окремо[5] і в Пророках окремо[6] уся абетка[7].
Згідно з галахою, зміна в написанні літер потрібна лише від початку, але постфактум дозволено читати із сувою Тори, у якому великі літери написано звичайно, того самого розміру, що й решта літер, — а від початку, якщо є інший сувій Тори, цей сувій не виймають, доки його не виправлять.
Уже в мідрашах наших мудреців, благословенної пам'яті, є звернення до змісту зміни цих літер у Масорі, як щодо віршів Тори[8], так і щодо віршів Танаха, наприклад, щодо вірша в Тегілім «Підточує його вепр із лісу»[9], щодо вірша в Єшаягу «Примноженню влади»[10] і щодо вірша на початку Діврей га-ямім «Адам, Шет, Енош»[10].
Щодо цих літер Рамбам постановив як галаху:
І хай остерігається щодо великих літер і малих літер, і літер із крапками, і незвичайних літер, як-от закручені «пей» і викривлені літери, як переписували писці, один з уст іншого.
— Рамбам, «Яд га-хазака», Закони про тфілін, мезузу і сувій Тори, розділ 7, закон 8
У вченні хасидизму
Вчення хасидуту пояснює на підставі наведеного в Зогарі[11], що місце цих літер — у Біні, а їхній корінь — від аспекту Кетер, і тому в кожному місці в Танаху, суть якого — сфіра Біна або її розкриття, ми знаходимо, що, згідно з мудрецями Масори, у цьому слові треба писати великі літери.
Один із яскравих прикладів цього — вірш «Шма Ісраель Ад-най Елокейну Ад-най Ехад», суть якого — споглядання Б-жественності, а суть читання «Шма» — світ Біни, і тому в цьому слові є дві великі літери[12]. Хоча решта літер вірша «Шма Ісраель» вважаються «атван зеїрін» порівняно з цими двома літерами, проте самі по собі всі літери цього вірша вважаються великими літерами, і особливо літери א, ש, מ, ח, що залишаються у словах «Шма» — «Ехад» після вилучення з них літер ע, ד[13].
В іншому місці в хасидуті пояснюється, що «звичайні» літери в сувої Тори вказують на звичайне служіння у виконанні Тори і заповідей, тоді як великі літери вказують на служіння тшуви, яке притягує найвище світло, «що виходить за межі звичайного»[14].
Хоча зазвичай у хасидуті звернення до «великих літер» — з позитивного боку, у небагатьох місцях пояснюється, що це також і з негативного боку[15].
Рабі Гілель з Паричів пояснює, що «атван раврвін» відповідають першому стрибку від Його, благословенного, Ацмуту у-Мегуту до світла Ейн Соф, звичайні літери, «середні літери», відповідають стрибку від світла Ейн Соф до світла каву, а «атван зеїрін» відповідають стрибку від світла каву до світів АБЕА[16].
У переносному значенні
У вченні хасидуту пояснюється[17], що літери думки теж називаються «атван раврван», оскільки вони містять у собі набагато більше, ніж можуть умістити літери мовлення.
Перед від'їздом рава Лейбла Познера у шліхут він увійшов на єхідут до Ребе Раяца, який сказав йому: «В іншому треба бачити чесноти і не ігнорувати вади. У хасидів кажуть, що в Торі є „атван раврвін“ і „атван зеїрін“: чесноти іншого треба бачити в „атван раврвін“, а його вади треба бачити в „атван зеїрін“»[18].
Див. також
| СТАМ — сувої Тори, тфілін і мезузи | ||||
|---|---|---|---|---|
| Заповіді Тори та постанови мудреців | Написання сувою Тори · Коректура СТАМ · Перевірка тфілін і мезуз · Читання Тори · Накладання тфілін · Прикріплення мезузи | |||
| Написання СТАМ | Сойфер СТАМ · Шрифт Алтер Ребе · Сувій Тори · Тфілін · Мезуза · Мегілат Естер (Сувій Естер) · Великі літери · Малі літери · ТАНТА · Тагін · Масора | |||
| Особливі священні рукописи | Сувій Тори Мошіаха · Сувій Тори Ребе · Сувої Тори в «770» · Мегіла Ребе Магараша | |||
| Близькі поняття | Мівцо «Літера в сувої Тори» · Загальні сувої Тори · Завершення сувою Тори · Мівцо «Тфілін» · Мівцо «Мезуза» · Тфілін Рабейну Тама · Чотири пари тфілін | |||
Примітки
- ^ В арамейській слово «сегіїн» стосується не лише великої кількості, а й якісної численності або особливої важливості, а в контексті «атван сегіїн» — численність значень — натяк і таємниця, приховані в кожній літері
- ^ Маамар Ребе Цемах Цедека «Дабер ель Агарон ве-амарта елав» 5618.
- ^ «Мордехай» до трактату Менахот, розділ 3.
- ^ Думка Масори гдоли: א у «אדם שת»; ב у «בראשית ברא אלקים»; ג у «והתגלח»; ד у «ה' אלוקינו ה' אחד»; ה у «הלה' תגמלו זאת»; ו у «ויזתא» або в «גחון»; ז у «זכרו תורת משה», а дехто каже — у «ויזתא», а дехто каже — у «הכזונה»; ח у «חור כרפס ותכלת», а дехто каже — у «חכלילי עינים», а дехто каже — у «ויחי יעקב»; ט у «יסר מעלי שבטו» або в «טוב שם משמן»; י у «ועתה יגדל נא»; כ у «וכנה אשר נטעה»; ל у «וישליכם»; מ у «משלי»; נ у «נצר חסד» і в «ליני הלילה»; ן у «משפטן»; ס у «סוף דבר»; ע у «שמע»; друга פ у «בשפרפרא»; ף у «ובהעטיף הצאן»; צ у «צפו עורים», а дехто каже — також у «צופיה הליכות ביתה»; ק у «דרור קן לה», а дехто каже — у «קולה כנחש»; ר у «לאל אחר», а дехто каже — у «ה' קנני ראשית»; ש у «שיר»; перша ת у «ותכתב אסתר» або в «תמים». А дехто додає першу כ у «ככחי», צ у «הצור תמים», ל у «ליני», ק у «קו תהו»103, а дехто додає також ז у «נבחז».
- ^ א у «אשריך»; ב у «בראשית»; ג у «והתגלח»; ד у «אחד»; ה у «הלה' תגמלו זאת»; ו у «גחון»; ז у «הכזונה»; ח у «חכלילי עינים»; ט у «כי טוב הוא»; י у «ועתה יגדל נא»; כ у «והתמכרתם»; ך у «ונך אתו»; ל у «וישליכם» або в «והלטאה»; מ у «מה טבו», а дехто каже — у «מוצא שפתיך»; ם у «בני שלשים»; נ у «נצר חסד»; ן у «משפטן»; ס у «ויהס כלב»; ע у «שמע»; פ у «ופתלתל»; ף у «ובהעטיף הצאן»; צ у «צא אתה»; ץ у «ועשית ציץ»; ק у «קן צפור»; ר' у «לאל אחר»; ש у «ערש ברזל»; ת у «תמים». А дехто додає: другу ג і середню ламед у «לגלגלתם». А дехто додає: א у «אנכי».
- ^ א у «אדם»; ב у «ברח דודי»; ג у «גן נעול»; ד у «דברי קהלת»; ה у «הלעולמים יזנח»; ו у «ויזתא»; ז у «זכרו תורת משה»; ח у «חור כרפס»; ט у «טוב שם משמן»; י у «מנע בר יקבהו»; כ у «וכנה אשר נטעה»; ל у «למרבה המשרה»; מ у «משלי»; נ у «נחמו»; ס у «סוף דבר»; ע у «על כן אודך»; פ у «בשפרפרא»; צ у «צפו עורים»; ק у «קן לה»; ר у «ראשית דרכו»; ש у «שיר»; ת у «ותכתב אסתר».
- ^ Думка «Махзор Вітрі», с. 683.
- ^ Див. збірку цих мідрашів в «Оцар га-мідрашім» Ейзенштейна, «Рабі Аківа», с. 433.
- ^ «Ялкут Шимоні», Тегілім, ремез 830.
- ^ 1 2 «Мідраш раба» до Сувою Рут, розділ 7.
- ^ Шмот, глава «Трума», 132б. Глава «Тецаве», 180б. Глава «Ваїкра», 2а. Бемідбар, глава «Шлах», 165а. Шир га-ширім 1, 1. «Тікуней Зогар», 104б.
- ^ А докладніше — літера «аїн» вказує на сім нижніх сфірот Біни, а літера «далет» вказує на піднесення Малхут у Кетер (Маамари Мітлер Ребе, «Сефер га-маамарім», Дварім, с. 12)
- ^ «Сефер га-маамарім» 5711, с. 69
- ^ «Сіхот кодеш» 5721, с. 63. Маамар Шабату тижневої глави «Бешалах», 11 швата 5721 (28 січня 1961).
- ^ Див., наприклад, в історії про підготовку до хедеру Ребе Цемах Цедека, якому Алтер Ребе пояснив, що причина написання слова «Адам» у Діврей га-ямім з великою літерою «алеф» — у тому, що він спіткнувся в гріху Дерева пізнання через усвідомлення власної цінності. «Сефер га-сіхот», літо 5700, с. 39–40. У перекладі лашон га-кодеш, с. 72.
- ^ «Лікутей гагаот ле-Сефер га-Танія», с. 89.
- ^ «Лікутей Тора», глава «Цав», 17б.
- ^ Пізніше, коли він переказав зміст єхідуту перед Ребе, Ребе зауважив: «Ти чув? Не треба вражатися від „атван раврвін“...»