Суботні піснеспіви
Суботні змірот — це різні піюти, складені великими мужами Ізраїлю протягом поколінь[1] на честь Шабату. Їх заведено[2] співати за суботнім столом. У Хабаді заведено співати лише три змірот, складені Арізалем, які Алтер Ребе включив до свого сидура (див. нижче), — «Азамер бі-швахін» у ніч Шабату, «Асадер лі-сеудата» (на нігун, якого навчив Ребе) у день Шабату і «Бней гейхала» під час третьої трапези — «Раава де-раавін».
Джерело звичаю
Рабі Єгуда Хасид писав[3]: «Що йому [єврею] слід у Шабат... оспівувати хвалу Всюдисущому, як сказано (Тегілім 92): „Псалом, пісня на день суботній. Добре дякувати Г-сподові й оспівувати ім'я Твоє, Всевишній“». Як говорили мудреці[4]: «[Коли] Ізраїль їсть і п'є, він починає зі слів Тори і зі слів хвали». Так само сказано і в Зогарі[5], що за суботнім столом треба пробуджувати пісню і спів.
Алтер Ребе пояснював, що веління співати випливає з духовного рівня Шабату: спів притягує бітуль і клот га-нефеш, і бітуль, що притягується співом, вищий за бітуль, що притягується Торою, тим, що він притягується не через сполучення літер[6].
Змірот
Протягом поколінь у народі Ізраїлю були прийняті багато змірот, складених великими мужами Ізраїлю святою мовою, а також арамейською. До них були підібрані різні мелодії. Сьогодні в кожному колі, єшиві або хасидизмі заведено співати деякі з цих змірот. Основні змірот: «Дрор йікра», «Йом зе мехубад», «Барух Гашем йом йом» та інші.
Перевага змірот
Насолода Шабатом досягається особливо тим, що вся родина разом їсть суботню трапезу за одним столом, і відповідають «амен» на благословення одне одного, а також разом співають суботні нігуни і допомагають одне одному в співі, щоб спів був приємнішим і солодшим[7].
Звичай Хабаду
Ребе Рашаб сказав[8], що «наш великий Ребе, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, сказав, що не включив до сидура змірот тому, що думав, що під час трапези співатимуть, а пісня вища за спів.. що під час трапези говоритимуть хасидут».
Однак ті змірот, які він усе ж таки включив, — від Арізаля. — «Азамер бі-швахін», «Асадер лі-сеудата» і «Бней гейхала» — ми зазвичай промовляємо[9].
Складені на них нігуни: нігун на «Бней гейхала» — це нігун, який співав Алтер Ребе. Нігун на «Азамер бі-швахін» — від р. Гілеля з Паричів, а на «Асадер лі-сеудата» є два нігуни: 1) це польський марш; 2) той, якого навчив Ребе в Сімхат Тора 5716 року (1955/1956).
Крім того, хасиди зазвичай співають за суботнім столом і інші хабадські нігуни, без слів, переважно нігуни двейкут і радісні нігуни[10]
Хоча змірот не промовляють, існує кілька хабадських нігунів на змірот:
- Нігун 219 Нігун «Менуха ве-сімха»
- Нігун «Й-а рібон олам»
- Нігун «Барух Е-ль ельйон»: р. Нахум Гольдшмід співав Нігун фарбрейнгену з Кременчука зі словами пісні «Барух Е-ль ельйон»[11]
- Нігун «Дрор йікра». Цей нігун схожий і, можливо, походить від нігуну рабі Леві-Іцхака з Бердичева для нетилат лулав і нігуну рабі Ісраеля з Ружина перед трубінням у шофар[12].
Також є свідчення Ребе Раяца, що іноді сини Ребе Цемах Цедека співали зі словами прийняті в народі Ізраїлю суботні змірот, наприклад «Дрор йікра» і «Цур мі-шело».[потрібне джерело].
Ребе Магараш хотів, щоб Ребе Рашаб, Раза та інші знали змірот, які є в сидурі; і про «пойліше змірот» він теж говорив: «гешмаке вертер» [= приємні слова]. Перебуваючи в Монтре (= Монтрьо, місто у Швейцарії, де Ребе Магараш перебував на відпочинку), він промовляв «пойліше змірот», і ніби азой ан авейре ді цайт [13], але під час відпочинку і на дачі (= і на лоні природи) він їх промовляв. [14]
Додаткова література
- Широку добірку на цю тему див.: «Лекет галіхот у-мінгагей Шабат кодеш», рав Міхаель-Агарон Зелігсон, «Кегот», 5776, с. 50–52.
- Рав Йосеф Красик, «Га-Шабат ба-каббала у-ва-хасидут», видавництво «Нахлей дваш» і «Ешель» Кфар-Хабад, частина 2, с. 475.
Примітки
- ^ Переважно р. Ісраелем Наджарою, Дунашем бен Лабратом і Янаєм.
- ^ «Сефер га-мінхагім», с. 29
- ^ «Сефер хасидім», розділ 271, 409
- ^ Трактат «Мегіла», 12б
- ^ Зогар, частина 3, аркуш 272б
- ^ «Лікутей Тора», доповнення до глави «Кі тіса», аркуш 113б.
- ^ Зі слів Ребе, «Гітваадуйот» 5752 («Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш»), частина 1, с. 45
- ^ Сидур (із ДАХ) 321а. Сидур «Тора ор» («Кегот», 5747) 245а.
- ^ «Торат Менахем», том 17, с. 96
- ^ Див. «Сіхат га-шавуа», тижнева глава «Хукат» 5770.
- ^ Прослухати нігун
- ^ Брошура хасидських нігунів р. Еліягу Рівкіна, нігун 6. Збірник [://derechaim.info/wp-content/uploads/2025/07/חוברת-ניגוני-הכנה-לתפלה_חדש-תמוז_2-1.pdf Нігуни-підготовка до молитви] (збірник, що виходить у межах проєкту рава Іцхака Гінзбурга «Рав надіслав тобі нігун-підготовку до молитви»), місяць тамуз 5785 (червень–липень 2025), с. 26.
- ^ У «Решимат га-йоман», у примітці 3 там, переклали так: «і ніби .. — узагалі (в інший час) шкода витрачати час на промовляння змірот». — І див. там, де вказано посилання на джерела на тему змірот.
- ^ «Торат Менахем — Решимат га-йоман», с. 324. Пояснення в дужках відсутні в оригіналі.