Перейти до вмісту

Підготовка до Шабату

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.

Підготовка до Шабату виводиться з вірша «і приготують те, що принесуть».

Серед хасидів відомо, що підготовка до Шабату починається із середи, що передує йому.

Ребе Рашаб сказав: про Шабат говориться в Зогарі, що від нього благословляються всі дні. Усі дні — усі шість днів тижня, на які Святий, благословенний Він, дав загальне благословення: «І благословить тебе Г-сподь, Б-г твій, в усьому, що ти робитимеш»; це благословення Шабату — до нього і після нього. Підготовка до Шабату — із середи, і промовляється мале «Леху неранена», тобто 3 вірші.[1]

Ніч на п'ятницю

Ніч на п'ятницю — назва ночі між четвергом і п'ятницею. Згідно з Арізалем у його книзі «Шаар га-каванот», святість Шабату починається в ніч на п'ятницю, і тому навчання в ніч на п'ятницю має особливу властивість — прийняти святість Шабату. І тому в хасидів було прийнято займатися Торою в ніч на п'ятницю. Були учні, які старанно вивчали Гемару, а були ті, хто вивчав учення хасидуту.

Про це сказав Ребе Раяц:

У середу починають думати, звідки взяти на Шабат, — як у простому сенсі, так і в тому, як зробити Шабат у духовному, — адже кожен єврей у Шабат зовсім інший, — настає меланхолія. І порада — «Леху неранена», упевненість.

Коли настає четвер, наближається Шабат, а ще немає (як зробити Шабат), тоді це не стає «Неранена», розуміють, що треба щось зробити.

Тоді, коли в ніч на п'ятницю сидять і вивчають хасидут, у п'ятницю «вловлюють», що «Б-г великий і т. д. і Цар великий і т. д.», і цим єврей робить Шабат

.

אדמו"ר הרש"ב הורה לחסידים רבים, כהדרכה אישית, שלא לישון בליל שישי אלא ללמוד תורה. אחד מהם היה החסיד ר' ישראל לוין, שנהג לנוח מעט ביום חמישי בצהריים כדי שיהיו לו כוחות להישאר ער ועירני בליל שישי. כשנודע הדבר לרבי הרש"ב העיר לו: "האם יכול להיות ששינה תהווה הכנה ללא-לישון?", כלומר, הערוּת בליל שישי אינה סתם אי-עצימת עיניים, אלא תנועת נפש של ערנות, של צמיחה והתקדמות, ולתנועת נפש כזו אי אפשר להגיע מתוך שינה שלווה ורגועה. גם על החסיד ר' זליג כצמן מסופר שלא עלה על יצועו בליל שישי, והיה נרדם ליד השולחן על הספר בשעות הקטנות של הלילה[2].

ליל שישי מיוחד גם לחשבון נפש. באגרת התשובה (פרק י') מורה אדמו"ר הזקן להקדים לתפילה תיקון חצות הכולל התבוננות של חשבון נפש ותשובה, ומוסיף: "ומי שאי אפשר לו בכל לילה, על כל פנים לא יפחות מפעם אחת בשבוע לפני יום השבת, כנודע ליודעים שהשבת היא בחינת תשובה עילאה, ושבת אותיות 'תשב' אנוש". בדורות הבאים, בהדרכת רבותינו נשיאינו, הפך תיקון חצות זה ל"אריכות בקריאת שמע שעל המיטה", שעיקרה ההתבוננות בחשבון הנפש ולא הנוסח, ואת חשבון הנפש הדריכו לייחד דווקא לפעם בשבוע, בליל שישי, ולא לעשותו בכל יום. אדמו"ר הריי"צ הסביר זאת באחד ממכתביו: "אין לך בעל עסק גרוע המטריד את עצמו פעמיים בכל יום לעשות חשבון עסקו... וכן הוא בעבודה הרוחנית, אשר לענייני החשבונות צריכים זמנים קבועים". המשפיעים אף רמזו כי ללימוד בליל שישי כוח מיוחד לתקן את הנפש מחטאות נעורים[2].

ייחודית הייתה ההוראה שקיבל החסיד ר' זלמן משה היצחקי – הוראה שלא הייתה ידועה כמותה באותו דור – לערוך תיקון חצות מדי לילה, כסדר המובא בסידור אדמו"ר הזקן: לשבת על הארץ ולומר מזמורי תהילים מסוימים, ואחר כך לשבת עם 'ביכל' של מאמרי חסידות וללמוד עד אור הבוקר, ואז להתפלל, "והתפילה תהיה מאירה". על השבת, שבלילה אין עורכים תיקון חצות, נאמר לו כי "חשבון הנפש של ליל שישי 'יתנוצץ' ויאיר בתפילת השבת". את הדברים סיפר תלמידו המשפיע ר' מענדל פוטרפס; יש המייחסים את ההוראה לאדמו"ר הריי"צ[3] ויש לאדמו"ר הרש"ב, שאמרה לו ביחידות[4]. ר' זלמן משה, שעסק בשחיטה, נהג להתוועד בכל ליל שישי, כיוון שלמחרת לא שחט[5].

В єшивах «Томхей Тмімім» і в громадах Хабаду в ніч на п'ятницю після навчального седеру з учення хасидуту проводяться хасидські фарбрейнгени. Мета навчання і фарбрейнгену в ніч на п'ятницю — підготовка душі духовним запасом до дня святого Шабату. У «Квуці» та в інших єшивах у Святій Землі ніч на п'ятницю присвячена поширенню вчення хасидуту в різних синагогах у харедимних містах Землі Ізраїлю і Сполучених Штатів у межах «Яфуцу».

Наші Ребе, провідники поколінь, починали «шнаїм мікра ве-ехад таргум» у ніч на п'ятницю. Вони проходили одну-дві паршії в ніч із четверга на п'ятницю. У п'ятницю після полудня починали знову спочатку і проходили весь седер разом із гафтарою[6].

Розпорядок п'ятниці

Ребе Раяц нарікав на те, що в частині єшив поширилося ставлення до п'ятниці й Шабату як до вихідного дня, і закликав використовувати час цих днів[7], і Ребе також висловив своє здивування тим, що в цьому розпорядку є розслабленість і слабкість[8].

Через особливе ставлення, яке наші Ребе, провідники поколінь, приділяли навчальним седерам п'ятниці, в єшивах Хабаду прийнято називати навчальні седери в п'ятницю «седер Ребе», і в багатьох єшивах проводяться особливі заохочувальні кампанії для зміцнення участі в них кількісно і якісно.

Приготування до Шабату

Згідно з галахою, заповідь — готуватися до Шабату заради його вшанування й насолоди. І навіть найповажнішим людям слід готуватися до Шабату.

Рава солив рибу, рав Хісда дрібно-дрібно різав овочі, Раба і рав Йосеф кололи дрова

Переклад: «...Рава солив рибу, рав Хісда дрібно-дрібно різав овочі, Раба і рав Йосеф кололи дрова...»

Слід приготувати на Шабат м'ясо і вино, а також солодощі.

Закони та звичаї

  • Не слід влаштовувати велику трапезу з десятої (відносної) години від сходу сонця.
  • Слід пройти «шнаїм мікра ве-ехад таргум» — седер — тижневої глави, і прийнято промовляти його після полудня п'ятниці[9].
  • Слід підготуватися також і тілом — прийняти душ, одягнутися тощо.
  • Прийнято ходити на «мівцоїм» напередодні Шабату.
  • Не слід починати роботу, таку як стрижка тощо, від малої Мінхи і далі.
  • «Люди дії» мають звичай поститися напередодні Шабату[10].
  • Згідно з домом Шамая: не можна казати неєврею або зробити так, щоб знаряддя людини виконували роботу в Шабат, навіть якщо вони почнуть свою роботу до заходу сонця.

Зовнішні посилання


Ця стаття — заготовка на тему «Свята та пам'ятні дні». Запрошуємо вас зробити внесок у Хабадпедію і розширити її.

Примітки

  1. ^ היום יום כ"ג כסלו.
  2. ^ 1 2 הרב שמואל רסקין, "מסוגל לישון?!", מדור 'התוועדות', עלון פרשה גיליון 313, פרשת וירא, י"ט במרחשון ה'תשפ"ז, עמ' 3.
  3. ^ הוראה מיוחדת לחסיד מיוחד, התקשרות גיליון 1248, מדור 'הזמן גרמא', באתר 'בית חב"ד'.
  4. ^ מערכת COL צעיר, ר' זלמן משה: סיפור חייו של החסיד עליו כתב הרבי "זצ"ל", באתר COL, ג' בשבט ה'תשפ"ב.
  5. ^ Там само.
  6. ^ «Гайом йом», 4 тевета.
  7. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 3, с. 336.
  8. ^ «Ігрот кодеш», т. 11, лист 3708.
  9. ^ Початково за законом слід було б промовляти також Раші, але ми вивчаємо Раші в Хітасі (Хумаш із Раші).
  10. ^ Однак треба поститися до виходу зірок, і не можна — звісно, постфактум — робити кідуш і їсти до виходу зірок (за звичаєм сефардів), якщо тільки не обумовив цього заздалегідь. А якщо це піст через сон — хай постить до виходу зірок, навіть якщо обумовив.

Повідомити про помилку на цій сторінці