Нігун «Ва-єгі бімей Ахашверош»
Нігун «Ва-єгі бімей Ахашверош» — радісний хасидський нігун на перший вірш Мегілат Естер (Сувою Естер).
Слова нігуну
І було за днів Ахашвероша — це той Ахашверош, що царював від Індії й до Куша над ста двадцятьма сімома областями
— Мегілат Естер (Сувій Естер) 1, 1
.
Походження нігуну
Спочатку це радісний нігун без слів.
Дехто каже, що слова приєдналися до нігуну після того, як один бахур спустився з Малої зали до «шалаша», випивши «машке», і приклав слова Мегіли до нігуну[1].
Хасиди прийняли цей жвавий і радісний хасидський нігун, що вносить у ці слова атмосферу свята Пурим. Щороку цей нігун починали співати перед Ребе, коли він входив до 770 у Шабат мевархім місяця адар[2], і спів тривав, поки Ребе заохочував нігун. Протягом усього місяця цей нігун багато співали перед Ребе, особливо на фарбрейнгенах Ребе на Пурим.
На фарбрейнгені свята Пурим 5728 року (14 березня 1968) Ребе сказав: «...Правильно й доречно, щоб був нігун, особливий саме для днів Пуриму, — подібно до того, як у хасидів є нігун „Пада ве-шалом“, пов'язаний із 19 кислева, і подібно до цього нігуни, пов'язані з „гакафот“, і подібно до цього нігуни, пов'язані зі святом Песах тощо. Однак для цього потрібен хтось, хто складає нігуни, а це ж не моє „ремесло“... І ось я пошукав у Торі — може, зможу знайти вже готовий нігун, пов'язаний із Пуримом, і справді — без особливого труду — знайшов: у трактаті Мегіла, у роз'ясненні вірша, в якому витлумачено, чого досяг Пурим у всіх синів Ізраїлю, — „У юдеїв було світло, і радість, і веселощі, і шана“, сказано: „«Радість» — це свято, як сказано: «І радій у свято твоє»“. І звідси зрозуміло, що нігун „Ве-самахта бе-хагеха“ має особливий зв'язок із Пуримом». — Далі Ребе сказав: «А оскільки вже є нігун, складений на слова „Ве-самахта бе-хагеха“, то доки не складуть особливий нігун для днів Пуриму, хай це буде „Ве-самахта бе-хагеха“ (що наводиться в Гмарі у зв'язку з „У юдеїв було світло й радість тощо“) з нігуном на ці слова». І Ребе почав співати: «Ве-самахта бе-хагеха ве-аїта ах самеах»[3].
Усі роки на фарбрейнгенах Пуриму співали нігун «Ва-єгі бімей» без слів, аж до 5740-х років. У 5742 5743 5744 і 5745[4] роках співали нігун зі словами, і Ребе заохочував його; потім, в останні роки, співали іноді зі словами, а іноді без слів.
Цей нігун — невід'ємна частина атмосфери свята Пурим у хасидів Хабаду.
Цей нігун — нігун 182 у проєкті «Традиція нігунів».
Цей нігун — нігун 439 у книжці «Оцар га-нігуним».
Див. також
Зовнішні посилання
- Послухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца

- Ребе заохочує спів нігуну «Ва-єгі бімей Ахашверош», на сайті «Бейт Хабад»
| Свято Пурим | ||
|---|---|---|
| Дні Пурима | Пурим катан · Шабат Захор · Піст Естер · Пурим · Шушан Пурим · Потрійний Пурим | |
| Заповіді Пурима | Мішлоах манот · Бенкет і веселощі · Подарунки бідним · Читання Мегіли · «Ве-аль га-нісім» | |
| Звичаї Пурима | На згадку про половину шекеля · Креплах · Маскарадний костюм · «Ад де-ло яда» · Вуха Гамана | |
| Мегілат Естер (Сувій Естер) | Ахашверош · Гаман · Естер · Мордехай-юдей · Бігтан і Тереш · Вашті · Харвона · Зереш | |
| Теми Пурима | Мівцо Пурим · Свято Пурим і Гакгель | |
| Пуримські фарбрейнгени | Пурим 5713 (1 березня 1953) · Диво мівцо Пурим 5736 (16 березня 1976) | |
| Нігуни Пурима | «Ва-єгі біймей Ахашверош» · «Шошанат Яаков» (1) · «Шошанат Яаков» (2) · «Шошанат Яаков» (3) · «Біймей Мордехай ве-Естер» · «Шошанат Яаков» (Ходаков) | |
| Традиція нігунів — рав Давид Гурвіц | |
|---|---|
| |
| Назву нігуну можна побачити, навівши курсор миші на номер нігуну |
Примітки
- ^ Джерело цих відомостей — р. Шмуель Краус
- ^ У високосний рік починали в Шабат мевархім місяця адар I
- ^ Сіха Пуриму 5728 (14 березня 1968), пункти 3-4. «Торат Менахем», частина 52, с. 110 і далі.
- ^ Так випливає зі збірника «Діврей Мошіах» — Шабат тижневого розділу «Тіса» 5745 (випущений до Шабату тижневого розділу «Тіса» 5785), с. 33.