Кобліц
Кобліц[1] — містечко у Вітебській області на Білій Русі, де діяла велика хабадська громада починаючи з доби Ребе Цемах Цедека і до Голокосту.
Історія поселення
Заселення міста почалося близько 500 років тому, і воно згадується в історичних записах як частина територій Російської імперії.
Упродовж усієї його історії євреї становили абсолютну більшість населення.
У період перед Першою світовою війною у місті жило близько тисячі євреїв, а після війни в ньому залишилася лише приблизно половина з них, що становила близько 60% мешканців містечка.
Під час Голокосту, у 5701 році (1940/1941), село було захоплене нацистами в ході операції «Барбаросса»; вони почали утискати євреїв і зрештою замкнули їх у гето, продовжували морити їх голодом і знущатися з них, а через деякий час перевели їх до гето в сусідньому містечку Ушачі, де абсолютну більшість з них було вбито, хай помститься Всевишній за їхню кров.
Хабадська громада
На прохання мешканців містечка[2], після свята Шавуот 5660 року (3 червня 1900) було направлено групу учнів «Томхей Тмімім» на чолі з машпіа равом Шмуелем-Гронемом Естерманом[3], щоб заснувати в містечку відділення єшиви[4]. Члени громади прийняли єшиву привітно і подбали про просторе місце для навчання, а також про інші потреби учнів. Єшива діяла трохи більше року, доки її не закрили в середині літа 5661 року (1900/1901)[5].
Хабадська громада була домінантною в місті й обіймала ключові посади — рабина містечка, шойхетів і бодеків, а також громадських діячів.
Особистості в містечку
- Рав Шауль Блох (р. Шауль з Кобліца) — рабин Кобліца, з хасидів Ребе Цемах Цедека
- Рав Йосеф-Давид Німотін — з хасидів Ребе Цемах Цедека
- Рав Єгошуа Німотін — уродженець містечка, один з хабадських рабинів у покоління Ребе Магараша, Ребе Рашаба і Ребе Раяца
- Рав Еліягу-Лейб Етігіна — хасидський багатій і знавець Тори, з хасидів Ребе Магараша
- Рав Єгошуа-Біньямін Ліпшиц — тесть рава Еліягу Сімпсона
- Р. Зеев Ліпшиц — хасидський багатій, з хасидів Ребе Рашаба, утримував своїм коштом місцеву єшиву «Томхей Тмімім»
- Р. Хаїм-Рафаель Гроссбойм — з учнів «Томхей Тмімім» у Любавичах
- Рав Мордехай-Лейб Гроссбаум — уродженець містечка, з учнів «Томхей Тмімім» і машгіах у «Томхей Тмімім» Вільна
- Рав Менахем-Цві Рівкін — рабин у Кобліці, а згодом у Манчестері
- Р. Іцхак Рівкін (Іче Корніцер) — з хасидів Ребе Рашаба, уродженець містечка
Хабадські нігуни з містечка Кобліц
Чимало нігунів, що збереглися в хабадській традиції, було записано зі слів вихідців з містечка, а деякі навіть названо їхнім ім'ям. Серед цих нігунів можна назвати такі:
Нігуни, що увійшли до «Сефер га-нігуним»
- Нігун 328 — твір р. Шломо з Чашників; його співав рав Іцхак Рівкін, який був рабином у Свенцянах. Записаний зі слів його сина р. Еліягу Рівкіна (Кфар-Хабад). Слухати нігун у виконанні р. Елі Рівкіна. Слухати нігун у виконанні р. Давида Гурвіца.
- Нігун 329 — записаний зі слів р. Еліягу Рівкіна (Кфар-Хабад) так, як він отримав його від свого діда, рава Менахема-Цві Рівкіна, який був рабином у Кобліці і Манчестері. Слухати нігун у виконанні р. Давида Гурвіца
- Нігун 340 — рава Менахема-Цві Рівкіна, який був рабином у Манчестері. Записаний зі слів його онука р. Еліягу Рівкіна (Кфар-Хабад). Слухати нігун у виконанні р. Давида Гурвіца. • Слухати нігун у виконанні кларнетиста таміма Леві-Іцхака Ліберзона.
- Нігун 261 — «Пив я» — нігун українською мовою, подібний за змістом до нігуну «Став я пити». Виконувався також серед климовицьких хасидів. Слухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца.
Нігуни, що не увійшли до «Сефер га-нігуним» і наведені в проєкті «Традиція нігунів»
- Нігун фарбрейнгену з Кобліца (1) (нігун 119 у проєкті «Традиція нігунів») — Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца

- Нігун фарбрейнгену з Кобліца (2) (нігун 120 у проєкті «Традиція нігунів») — Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца

- Нігун-тнуа з Кобліца (нігун 145 у проєкті «Традиція нігунів») — Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца

- Нігун «Дер бан» (нігун 148 у проєкті «Традиція нігунів») — Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца

- Нігун радості з Кобліца (1) (нігун 167 у проєкті «Традиція нігунів») — Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца

- Нігун радості «Рома пома» (нігун 168 у проєкті «Традиція нігунів») — Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца

- Нігун радості з Кобліца (3) (нігун 169 у проєкті «Традиція нігунів») — Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца

- Нігун радості з Кобліца (4) (нігун 170 у проєкті «Традиція нігунів») — Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца

- Нігун радості з Кобліца (5) (нігун 171 у проєкті «Традиція нігунів») — Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца

- Нігун радості з Кобліца (6) (нігун 172 у проєкті «Традиція нігунів») — Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца

- Нігун перемоги (нігун 203 у проєкті «Традиція нігунів») — Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца

- «Полонез» (нігун 204 у проєкті «Традиція нігунів») — Прослухати нігун у виконанні р. Елі Рівкіна. Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца

- Нігун-марш з Кобліца (нігун 205 у проєкті «Традиція нігунів») — Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца

У 5778 році (2017/2018) вийшов альбом «Хабадські нігуни з містечка Кобліц», що об'єднує хабадські нігуни з містечка Кобліц, записані зі слів рава Еліягу-Лейба Рівкіна.
Зовнішні посилання
- Нігун Сімхат бейт га-шоева: нігун Кобліц • Зог а нігун, тішрей 5782 (вересень–жовтень 2021)


| Містечка в Білорусі | |
|---|---|
| |
| Містечка в Росії • Містечка в Україні • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції |
Примітки
- ^ Мовою оригіналу вимовляється: Кобличі, білоруською: Кублічы; російською: Кубличи.
- ^ А через пожежу, що спіткала Зембин і спричинила нагальну потребу перевести єшиву в інше місце, доки єшиву не відбудують заново, містечку випало за жеребом, щоб відділення було засноване саме в ньому («Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, том 3, с. 10).
- ^ Разом з ним у містечку оселився також рав Єгошуа Лейн, який служив машпіа в єшиві.
- ^ «Сефер га-тмімім», частина 1, с. 96.
- ^ Рішення про закриття єшиви прискорив той факт, що Ребе Раяцу — виконавчому директорові єшиви — стало відомо про мережу маскілів, які впроваджували бахурів навчатися в єшиві, щоб зсередини впливати на її учнів, спонукаючи їх недбало ставитися до навчання і вселяючи в них єретичні думки; одним з місць, куди їм вдалося протягти негідного учня, був Кобліц, і Ребе Раяц хотів особисто стежити за викоріненням цієї виразки («Га-Машпіа» (Гавлін), с. 314, листи рава Моше Розенблюма. Див. також «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, том 3, с. 246–248).