Перейти до вмісту

20 менахем-ава

Матеріал з Хабадпедії

<< >> Місяць менахем-ав

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27 28 29 30

Тішрей · Хешван · Кислев · Тевет · Шват · Адар
Нісан · Іяр · Сіван · Тамуз · Менахем-Ав · Елул

20 менахем-ава — двадцятий день одинадцятого місяця[1] в єврейському календарі. Ця дата припадає на текуфу тамуза і може випадати на понеділок, середу, четвер і суботу.

Цей день був призначений родині Пахат-Моава, сина Єгуди, для доставляння дров'яного приношення до Храму.

Події в єврейській історії

Дні Хабаду

Події

Пояснення Ребе у зв'язку з особливістю цього дня

За часів, коли Храм існував, на цю дату припадала черга нащадків родини Пахат-Моав з коліна Єгуди доставляти дров'яне приношення до Храму. На відміну від інших родин, які приносили дрова в дар Храму, ця родина жертвувала дрова щороку після того, як уже наставав період року, коли слабне сила сонця і не можна було рубати нові дрова з побоювання, що вони будуть червиві.

Ця пожертва підкреслює самовідданість членів тієї родини заради всього Ізраїлю: вони були готові віддати всі наявні в них дрова для жертвоприношень інших людей, більшості з яких вони зовсім не знали, попри те що це могло піти їм на шкоду, коли їм самим знадобляться дрова, а їх не буде.

За особливим провидінням відхід з життя рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона, батька Ребе, припав саме на цю дату, що найбільше символізує, що й він дотримувався цієї лінії у своїй громадській діяльності й віддавав себе заради блага всього Ізраїлю навіть на шкоду своєму особистому благу[2].

Зовнішні посилання


Вислів дня — 20 менахем-ава — з календаря «Гайом йом»

Як заповідь тфілін, наприклад, має постійне місце на голові і на руці, і відчувають вагу головного тфіліну і стягування ручного тфіліну, так і в заповідях любові і трепету, як написав Рамбам (Закони про основи Тори, розділ 2, закон 1): «Цей шанований і грізний Б-г — заповідано любити і боятися Його, як сказано: „Люби Г-спода, Б-га твого“, і сказано: „Г-спода, Б-га твого, бійся“», — міра цих заповідей така, щоб вони відчувалися тілесним відчуттям у плоті серця насправді, як людина, що зустрічає свого вірного друга, і не тільки аз ім зол верн гут фун дем (= щоб йому стало від цього добре), що він забуде про все, що його обтяжує, але більше того — щоб у ньому пробудилася життєвість внутрішня в добрій надії, бо серце його радісне; і так само як трепет на нього нападає великий страх і боязнь, бо в цю годину він згадує про всі свої недобрі справи в думці, мові і дії, і його серце болить відчутним болем від страху покарання в богобоязливості, а іноді це у відчутті трепету сорому або також трепету перед величчю.

Примітки

  1. ^ за рахунком місяців від місяця тішрей і п'ятий місяць за рахунком місяців від місяця нісан.
  2. ^ За сіхою 20 менахем-ава 5745 (7 серпня 1985) і 5728.

Повідомити про помилку на цій сторінці