«Ісмеху ве-малхутха» (нігун)
«Ісмеху ве-малхуха» — хабадський суботній нігун. Нігун записано з вуст знавця нігунів р. Залмана Левіна.
Про нігун
На відміну від буденних днів, коли в молитві «Аміда» додають 13 середніх благословень, у Шабат додають лише одне благословення, яке доповнює до 7 благословень у молитві «Аміда» і присвячене святості дня.
Хоча початок у кожному благословенні різний, уривок, що починається словами «Ісмеху ве-малхуха», однаково завершує благословення в молитвах Арвіт, Шахаріт і Мусаф (але не в молитві Мінха Шабату)[1].
Цей текст уперше трапляється в сидурі рава Амрама Гаона, а його зміст — радість і насолода в день Шабату, найулюбленіший з усіх днів.
Слова нігуну
יִשְׂמְחוּ בְמַלְכוּתְךָ שׁוֹמְרֵי שַׁבָּת וְקוֹרְאֵי עֹנֶג / Ісмеху ве-малхуха шомрей Шабат ве-корей онег / Радітимуть царству Твоєму ті, хто дотримується Шабату і називає його насолодою[2]
עַם מְקַדְּשֵׁי שְׁבִיעִי / Ам мекадшей швіі / Народ, що освячує сьомий день
כֻּלָּם יִשְׂבְּעוּ וְיִתְעַנְּגוּ מִטּוּבֶךָ / Кулам ісбеу ве-ітангу мі-тувеха / Усі наситяться і насолодяться благом Твоїм[3]
וּבַשְּׁבִיעִי רָצִיתָ בּוֹ וְקִדַּשְׁתּוֹ / У-ва-швіі раціта бо ве-кідашто / А сьомий день Ти вподобав і освятив
חֶמְדַּת יָמִים אוֹתוֹ קָרָאתָ / Хемдат ямім ото карата / Найдорожчим із днів Ти назвав його[4]
זֵכֶר לְמַעֲשֵׂה בְרֵאשִׁית / Зехер ле-маасе берешит / На пам'ять про діяння творіння[5]
Виконання нігуну
У Невелі на слова цієї пісні співали нігун із мелодією, схожою на хабадський нігун, наведений як нігун 68 у «Сефер га-нігуним», нігун р. Єгуди з Лупіца, тільки разом зі словами його співають у швидшому ритмі[6].
Нігун виконував також хабадський співак р. Немуель Гаруш на диску «Ітгалут»[7].
Зовнішні посилання
- Прослухати нігун у виконанні р. Залмана Левіна
- Хасиди співають / «Нафшену» / «Ісмеху ве-малхуха»


- «Ісмеху ве-малхуха» – Сімха Фрідман і його родина • слухайте


- Прослухати нігун на сайті «Гейхал га-негіна»
- Нігун у виконанні р. Немуеля Гаруша ⓘⒾ
Примітки
- ^ За ашкеназьким звичаєм цей уривок промовляють тільки в молитві Мусаф.
- ^ За віршем у Єшаягу 58, 13 (який заведено промовляти також у Кідуші дня Шабату: «і назвеш Шабат насолодою».
- ^ За віршем в Ірмеягу 31, 13: «і народ Мій насититься Моїм благом».
- ^ Коментатори молитви зазначили, що ми не знаходимо в Письмовій Торі, щоб Святий, благословенний Він, назвав Шабат «жаданим із днів». І більшість із них пояснили в дусі тлумачення «Абудрагама»: «Жаданим із днів назвав його, як сказано і завершив Б-г у сьомий день, і ми перекладаємо в Єрусалимському і зажадав Г-сподь, і подібно до цього (Тег. 84, 3) прагне і знемагає. І також і знемагала душа Давида (див. Шмуель I 3, 39 і Таргум). Інше пояснення: і сьомий день Ти вподобав і освятив його, бо це день, жаданим із днів назвав його, призначив і освятив. І подібно до цього (Єшаягу 48, 12) і Ізраїль, покликаний Мною, і також (Шмот 35, 30) дивіться, покликав Г-сподь на ім'я Бецалеля. Так мені здається, бо ми не знайшли в Торі явно, щоб Всевишній назвав його жаданим із днів». І див., наприклад, тлумачення рабі Іцхака Каро (дядька і вихователя рабі Йосефа Каро): «Є такі, що тлумачать, що „ва-єхаль“ означає „бажання“, як „прагне і знемагає душа моя“ [Тегілім 84 3], і сказано, що роботу, яку Він зробив за шість днів, Він зажадав у сьомий день, і так переклав Єрусалимський „ва-єхаль Елокім ве-хамід“ , і звідси сказано „жаданим із днів назвав його“ [у молитві Мусаф у Шабат], але де в усій Торі Шабат названо бажанням?, лише тут, і сенс у тому, що після того, як Він зробив роботу, Він побажав її існування, і виразив це словом «ва-єхаль», що означає бажання, бо той, хто бажає річ, не хоче її скасування, а прагне до її існування».
- ^ Спокій Ізраїлю в сьомий день — це пам'ять про спокій, яким Святий, благословенний Він, спочив у цей день по завершенні діяння творіння, як сказано у вірші в книзі Шмот 20, 10: «Бо шість днів творив Г-сподь небо і землю, море і все, що в них, і спочив у день сьомий.
- ^ У записі цього нігуну в «Гейхал га-негіна» р. Давид Гурвіц стверджує, що таке виконання «руйнує нігун»... Цей нігун звучить на платівці «Коль ацмотай» р. Залмана Левіна.
- ^ Інтерв'ю Немуеля Гаруша про платівку і про нігун, що ввійшов до неї