Хабадпедія:Фарбрейнген/Архів 1
Ця сторінка — архів старих фарбрейнгенів; для нових фарбрейнгенів слід перейти на «А хасидіше фарбрейнген».
Цікавий епізод
Нещодавно було оприлюднено цікавий епізод: через кілька днів після 28 сівана 5751 (10 червня 1991) Ребе сказав одному із секретарів про те, що все, що робили дотепер, було намарно й марно тощо.
Запитав секретар: чому Ребе так каже?
Відповів Ребе: тому що я не бачу у світі світла Мошіаха.
Відповів секретар: а я таки бачу!
І тоді Ребе перестав говорити про це.
Лехаїм!
Хасид 10:31, 24 липня 2008 (EDT)
- Успіхів з ідеєю синагоги. Ти маєш на увазі в цій історії 28 нісана 5751 (12 квітня 1991)? Ребе сказав слова «намарно й марно» в самій сіхі, а під час редагування ці слова було замінено на «безрезультатно».
Лехаїм--Daan 11:55, 24 липня 2008 (EDT)
Ребе повторив «намарно й марно» кілька разів, поки секретар не сказав йому тощо, тому Ребе замінив на «безрезультатно» (зі слів рава Гронера, хай живе він) Хасид|Їдішепедія 14:26, 24 липня 2008 (EDT)
Назва статті
Назва «Їдішепедія», як на мене, не дуже виражає мету. Може, варто подумати про іншу назву!?
- До якої категорії доречно віднести цю сторінку?
- Великого успіху з проєктом. Може, згодом зможеш тут і гроші збирати :). --chabadnik — обговорення 12:10, 24 липня 2008 (EDT)
а. Велике-велике спасибі!
б. Я думав про Хасидішепедію або Фарбрейнгенпедію, але я не знаю, як змінюють назву.
в. Може, до категорії «Хабадпедія: обслуговування» або до якоїсь подібної категорії. З благословенням «Йехі га-Мелех» Хасид|Їдішепедія
- «Фарбрейнгенпедія» звучить задовго. «Хасидішепедія» звучить краще. А поки що, може, залишимо так?
Я, я Хасид Хабад * Їдішепедія
Ім'я рабі Адама Бааль-Шема
Я чув від імені р. Берла Юніка, машбака, що він чув від Ребе на єхідуті, що справжнє ім'я р. Адама Бааль-Шема було Нохум, і на честь нього названо р. Нохума з Чорнобиля, який із його нащадків.
Відомо, що Мошіах буде з нащадків р. Адама Бааль-Шема, а Ребе — з нащадків р. Нохума, який був із нащадків р. Адама.
Р. Нахман із Брацлава сказав одного разу, що Мошіах буде з його нащадків.
І наводиться в книзі «Мевасер тов» рава Шалома-Дова Вольпо, що Ребе сказав Шазару, що він (Ребе) з нащадків р. Нахмана.
Лехаїм і благословення — Хасид Хабад * Їдішепедія
З того самого питання: який зв'язок між Хабадом і Брацлавом?
Судячи з таблиці змін, ти — А ід; у будь-якому разі, на цю тему багато думок, на форумі «Хабад Інфо» є обговорення на шість сторінок на цю тему. Хасид Хабад * Їдішепедія
Чи знає хтось, яким чином Ребе є онуком рабі Нохума з Чорнобиля? --66.128.15.116 23:29, 9 січня 2010 (UTC)
Історія з черевиком
У заступника голови муніципальної ради Холона захворіла донька, не про нас будь сказано, і він сповнився гніву та в люті пожбурив черевик у святу фотографію Ребе.
Через якийсь час він пройшов на роздачі доларів, і Ребе сказав йому: «Мені все ще боляче від черевика».
Якщо хтось знає більше подробиць, нехай зволить повідомити мені тут. Хаїм
Нещодавно була про це стаття на «Інфо» А ід
Урок на тему: народ Ізраїлю у вченні хасидуту — вступ
Коли було засновано Їдішепедію, було оголошено, що вона буде майданчиком для уроків Тори, і ось перший урок уже тут — за уроками р. Йоеля Кагана, відредагований та опрацьований Хасидом Хабад* Їдішепедія.
Вступ:
Особливість народу Ізраїлю — тема багатьох обговорень, і про неї сказано десятки пояснень, але в цій серії уроків ми зосередимося на поясненнях Ребе:
Пояснення Ребе починається з основоположного факту, що в сутності Ізраїлю є дві основи:
а. Святість Ізраїлю.
б. Те, що Ізраїль обраний Б-гом.
А святість Ізраїлю та їхня обраність походять від святих праотців, як каже Раші: «Народе Ізраїлю, святість твоя — від твоїх праотців».
І щоб зрозуміти, яка сутність Ізраїлю, потрібно роз'яснити, яка сутність наших праотців.
І це, з Б-жою поміччю, буде роз'яснено в наступних розділах.
Доброго тижня Хасид Хабад* Їдішепедія.
Перша тема
(Перенесено з центральної сторінки Їдішепедії.)
Я був би радий зробити розслідувальний матеріал про божевільних у 770 (можливо, тут для цього місце, а не всередині статей на кшталт «Чарлі» тощо). Найбільше мене турбує, що вся братва цим насолоджується; між нами, чи справді це личить Храму?! До речі, можливо, тут майданчик, щоб викладати цікаві історії та цікаве ставлення Адмора шліта до вищезгаданих
- Це справді не личить... Хасид Хабад* Їдішепедія.
- Є істотна різниця між «божевільними» і «божевільними». Є такі, що живуть у 770, є такі, що приходять туди збирати цдаку, а є з інших причин (Чарлі). Якщо й є питання про когось, то про когось із першої групи. Більшість божевільних уже давно зійшли з питання «чи личить це Храму», ні? :) Хіба що хтось вважає, що Чарлі, наприклад, не має права висловлювати свою думку на фарбрейнгенах у «Севен-Севенті».. --chabadnik — обговорення 09:24, 5 вересня 2008 (EDT)
Хасидський фарбрейнген
Лехаїм, лехаїм!
Я хотів звернути тут увагу на одну коштовну річ, яка є в Хабадпедії.
Думку Ребе про День незалежності записано в книзі «Бейн ор ле-хошех» рава Шалома-Дова Вольпо, і я хотів додати тут цікаву історію зі слів відомого «р. Гейшке»] рава Єгошуа Дубравського, яка наводиться на сторінці обговорення статті День незалежності.
Слухайте й почуйте історію:
Історія про ставлення Ребе Мелех га-Мошіаха до Дня незалежності. Від рава Єгошуа Дубравського.
Це сталося кілька десятиліть тому. Я працював тоді у відомій друкарні й видавництві «Брати Шульзінгер» — установі, яка здобула собі ім'я як кількісним обсягом книжок, що в ній видавалися й друкувалися, так і особливою якістю друку та палітурки, «гарним чорнилом на гарному папері», що стали брендом у єврейському світі.
Двом власникам друкарні — Міхлу та Шмуелю Шульзінгерам — випало сподобитися взяти значну участь у грандіозній справі поширення Тори й хасидуту провідниками Хабаду — Ребе Раяцом і Ребе, провідником нашого покоління, — після Голокосту в Європі. У той період «брати Шульзінгер» вкладали в друкування різних книжок (книжок хасидуту, книжок з виховання, листків тощо) грошові суми понад тридцять тисяч доларів на рік — величезний статок у ті дні. Заради фактичної істини хочу додати, що вони не раз буквально «виходили із себе», щоб виконати бажання Ребе (як, наприклад, надрукувати книжку чи брошуру якнайшвидше, а іноді з абсолютно неможливою швидкістю... і йдеться про дні, коли набір для друку робився «з литого свинцю», а не на блискавичних текстових процесорах). Завдяки цьому вони сподобилися найтеплішого наближення з боку Ребе Раяца, а природним чином і як продовження цього — з боку Ребе, провідника нашого покоління.
Однак самі вони були «запеклими сіоністами» і як такі не зуміли сприйняти «суть» і внутрішній зміст наближення з боку наших Ребе. Це й призвело до інциденту, про який буде розказано нижче (і, як сказано, ідеться про події кількох десятиліть тому).
Одного чудового дня, коли я прийшов до друкарні, обидва брати Шульзінгер «накинулися» на мене з претензіями та криками (ніби я був у чомусь винен) — а йдеться про людей, які зовсім не були спокійної вдачі.
Головним «цвяхом» їхніх роздратованих слів було: ми ніколи не припускали, що Любавицький Ребе такий «фанатик»... фанатик навіть більший, ніж Сатмарер...
Що сталося? Через що весь шум?
Їм знадобився певний час, щоб заспокоїтися, і лише потім вони змогли нарешті розповісти все, як було, а сталося ось що:
У той період брати Шульзінгер були першопрохідцями — а досить довгий час навіть єдиними, — хто панував на ринку друку єврейських календарів. Постійними клієнтами цих календарів були різні єврейські установи та організації — головним чином ті, що займалися «заповіддю цдаки», — які використовували календарі з рекламною метою.
Любавич теж замовляв такі календарі у братів Шульзінгер. А в той період, як відомо, рав Ходаков (мир праху його) з великою ретельністю і «сімома очима» перевіряв усе, що виходило у світ під ім'ям «Малхут Хабад» («Кегот», «Мерказ ле-іньоней хінух» та інше).
У братів Шульзінгер був свого роду «непорушний закон», що в їхніх календарях буде вказано дату «День незалежності» (5 іяра). Коли коректурні аркуші хабадського календаря принесли на перевірку раву Ходакову, він помітив «додавання» двох слів біля дати 5 іяра — «День незалежності» — і викреслив їх так енергійно, що від них не залишилося й сліду...
Коли коректурні аркуші повернулися до рук братів-друкарів і вони помітили сенсаційну правку, вони на коротку мить розгубилися, розгубленість швидко змінилася обуренням, а від нього короткий був шлях до твердого рішення, що в них це не пройде. Не гаючись, вони вирушили до 770, увійшли до мініатюрного «кабінету» рава Ходакова, і крики почали лунати луною: як таке можливо? Гучними криками вони виклали всі свої доводи й причини, що в них позначка Дня незалежності в календарях — священний принцип тощо, тощо.
Рав Ходаков із властивим йому «спокоєм» вислухав увесь потік претензій і заперечень. А коли вони закінчили, відповів їм стримано, але рішуче, що цілком виключено, щоб у календарі Хабаду з'явилися ці слова. Не вступаючи в суперечки, він повідомив їм, що якщо вони наполягатимуть на цьому як на принципі, замовлення календаря в них буде скасовано.
Брати зрозуміли, що розтратили свої заряди не за адресою, бо його їм не вдасться відмовити (один із них кинув: «Говорити з таким холодним „яке“ — усе одно що говорити зі стіною»...), і вирішили між собою — «перейти на вищий рівень».
У ті роки було ще порівняно легше увійти до Святая Святих Ребе, особливо тим, хто сподобився від нього такого великого наближення. Тож минуло небагато часу, і вони вже були всередині.
І ось приблизно що розповіли мені брати Шульзінгер того дня:
Насамперед вони стверджували: як можна викреслити День незалежності з календаря? Адже кажуть, що день створення держави — це свого роду «ат'халта де-геула»! Як же можна ігнорувати «ат'халта де-геула»!
На це Ребе відповів різким тоном: «Ат'халта де-геула? Боронь Б-же! Це не було ат'халта де-геула»!
Брати почали сперечатися: ну, нехай так, це не було початком повної Геули, але все ж це був день порятунку й певного визволення для євреїв! Навіщо викреслювати це з календаря?
Ребе знову відповів різким і твердим голосом: «Ні! Це не був день порятунку й визволення для євреїв!» (і були ще кілька висловів, яких я зараз не пам'ятаю).
Брати Шульзінгер цим не задовольнилися й навіть підвищили голоси (так вони самі мені розповіли) і намагалися «впросити» Ребе, що навіть якщо це не було справжнім порятунком для єврейського народу, то це, принаймні, безумовно святковий день, символ порятунку багатьох євреїв тощо.
Мені здається, що тут і Ребе підвищив голос — розповідали мені учні єшиви, що сиділи тоді в Малому залі неподалік від кімнати єхідуту, що весь час було чути голоси братів, але раптом і Ребе почав говорити гучним голосом. І ось що він їм сказав, як мені розповідали:
- «Не тільки це не ат'халта де-геула; і не тільки це не свято й не день порятунку для євреїв тощо — але цим затримали Геулу на стільки-то й стільки-то десятиліть!»
Один із братів пам'ятав певне число років, яке назвав Ребе, і то із застереженням, що «йому здається»; другий брат пам'ятав інше число, і теж із сумнівом; загалом створювалося враження, що ця деталь не збереглася в їхній пам'яті точно (можливо, також через сильне хвилювання).
(І мені теж, з висоти минулих років, важко вказати те, що я чув від них, але, на мою думку, число було сорок-п'ятдесят років).
Тільки тоді брати Шульзінгер почали трохи усвідомлювати, наскільки неспроможна в Ребе сіоністська ідеологія — і притому з «ревністю, більшою, ніж у Сатмара», — і водночас якою неймовірною мірою дорогий Ребе кожен єврей, навіть такий, що «поки що» дотримується цієї ідеології.
Цікаво, звідки шановний учасник Moty знайшов цю прекрасну історію.
Лехаїм, хасиди, лехаїм! Мошіах нау! Хасид Хабад* Їдішепедія.
Рав Йосеф-Іцхак Райчик

У зв'язку з — не про нас будь сказано — сумним відходом з життя рава Йосефа-Іцхака Райчика, члена правління Цеірей Агудат Хабад у Святій Землі, ми наводимо тут фотографію рава Райчика на завершенні сувою Тори.
І прокинуться й заспівають ті, що спочивають у пороху, і він серед них, у істинному й повному Визволенні нау! Хасид Хабад* Їдішепедія.
І ще дещо

З нагоди 21 елула — 68 років від дня новосілля 770 — особлива фотографія будівлі 770 у 5730 році (1969/1970). Хасид Хабад* Їдішепедія.
Р. Шмуель-Давид Райчик

У зв'язку із сумним відходом з життя р. Йосефа-Іцхака Райчика ми викладаємо тут фотографію його батька, колишнього голови «Агудат хасидей Хабад» у Сполучених Штатах, рава Шмуеля-Давида Райчика. Хасид Хабад* Їдішепедія.
Історія про ребецн Хану
У зв'язку з 6 тішрея:
Весілля глупої ночі: приблизно за годину до півночі до дому р. Леві-Іцхака та ребецн Хани увійшла жінка й сказала: «Чи можуть моя донька і мій зять влаштувати тут свою хупу приблизно за годину? «Так», — відповіла ребецн.
Рівно опівночі прийшли наречений і наречена, і почалися приготування. «Зібралося вже дев'ятеро для міньяну, — сказала ребецн стривоженим голосом, — але бракує десятого». Р. Леві-Іцхак сказав: «Покличте сторожа будівлі, комуніста, щоб він доповнив міньян». Серед присутніх пройшов шепіт: «Адже сторож — агент таємної поліції, і він напевно видасть їх їй». Сміливого посланця відправили покликати його; коли він прийшов, р. Леві-Іцхак зачинив віконниці, і хупа почалася. Коли хупа закінчилася, до рава підійшли двоє людей із квитками в руках і сказали: «Квитки, що в нас у руках, свідчать про те, що ми в комуністичній партії, але нам це неважливо, ми з тобою»....
Доброго запису й підпису Учасник:Хаїм
Новий проєкт
Я хочу запропонувати новий проєкт, який, можливо, котитиметься повільно, але впевнено: машпіїм і хозрім Любавичів. Для тих, хто знає: зі святого рукопису Ребе Раяца вийшов у світ «Кунтрес Діврей ємей га-хозрім», однак його було перервано на самому початку; можливо, Хабадпедія доповнить цей огляд. Матеріалу багато, але потрібно створити портал на цю тему і пов'язати з ним наявні статті, що стосуються її, а звідти шлях прокладено (хоча й не короткий..) до створення цього важливого проєкту! Джерела: книжки Ребе Раяца, біхлах з іменами хозрім, історії, листи та інше. Щасливого шляху--АДАГ. Віддаємо шану Любавичам. Хабадпедія. Веління часу 22:35, 12 липня 2009 (IDT)
- Я починав у минулому. Дивись хозрім, яких я додав до статті Хозер. Хасид Хабад* Їдішепедія* Залишилося менше п'ятдесяти статей... цього місяця досягаємо трьох тисяч!
Рік від дня заснування цього місця
Чи оживе воно? Час покаже. Хасид Хабад* Їдішепедія* Залишилося менше п'ятдесяти статей... цього місяця досягаємо трьох тисяч!
Я плоть і кров, точнісінько як ви\З слів нашого Ребе, фраза, яка мене «зачепила».
«Я плоть і кров, точнісінько як ви, з 248 органами і 365 жилами, але Святий, благословенний Він, дарував мені сили, щоб я міг допомагати євреям».
- Фраза, яка мене «зачепила». Із єхідуту 11 тішрея 5728 (15 жовтня 1967). Джерело: «Сефер га-єхідут», с. 203.
У надії на відновлення цього місця, Хасид Хабад (обговорення) 22:49, 12 листопада 2009 (IST)
Р. Мендл Раскін

У Шабат відійшов із життя рав Менахем-Мендл Раскін, мир праху його.
Для підготовки статті про нього я порився у своїх архівах і знайшов цю фотографію, як було знято рава-хасида на «Ідіть із миром» для свого брата, Лейбла, мир праху його, який летів до Адмора шліта, у місяці елулі 5713, у Натбазі.
Пропонується тут на користь багатьом. Хасид Хабад (обговорення)
- Через тиждень після першої публікації фотографії тут фотографію було опубліковано на сайтах «Хабад он-лайн» і «Штурем нет».....Хасид Хабад (обговорення)
Зміцнення
Чи є в когось хасидське зміцнення для мене? --Хай Хаїм 19:38, 13 січня 2010 (UTC)
- Так. Натисни вгорі на «Випадкова стаття» і зміцнись.. --Успіхів! Хаїм Нагар ¤ (поговори зі мною) 19:57, 13 січня 2010 (UTC)
- Випадкова стаття: «8 сівана 5608 (9 червня 1848) відбулося весілля Ребе Магараша. Протягом семи днів бенкету наречена захворіла й злягла, і через три місяці відійшла із життя, хай врятує нас Милосердний...» Як же це зміцнює!!!--Хай Хаїм 20:33, 13 січня 2010 (UTC)
- Зміцнись у статті Особливе провидіння.. і/або ще одна спроба у «Випадковій статті». Без відчаю.. --Успіхів! Хаїм Нагар ¤ (поговори зі мною) 21:08, 13 січня 2010 (UTC)
- Випадкова стаття: «8 сівана 5608 (9 червня 1848) відбулося весілля Ребе Магараша. Протягом семи днів бенкету наречена захворіла й злягла, і через три місяці відійшла із життя, хай врятує нас Милосердний...» Як же це зміцнює!!!--Хай Хаїм 20:33, 13 січня 2010 (UTC)
Я тут.
Я тут. Чи є тут хтось, щоб улаштувати фарбрейнген найближчими 7 хвилинами? --Хай Хаїм 19:59, 20 січня 2010 (UTC)
- Буду радий, якщо ти використаєш ці хвилини для додавання до простору статей. Дякую. --Успіхів! Хаїм Нагар ¤ (поговори зі мною) 20:26, 20 січня 2010 (UTC)
Р. Беріш, мир праху його

Щойно я побачив на нашому материнському сайті повідомлення про трапезу в йорцайт р. Беріша Розенберга, і був би радий, якби хтось навів сюди трохи прекрасних висловів (а їх багато) р. Беріша, мир праху його.
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! — Фарбрейнген починається! Машпіїм запрошуються...
Піднесення іскор
Хабадпедія — чудовий приклад піднесення іскор. Адже її побудовано за зразком івритської Вікіпедії, у якій кожен богобоязний єврей намагається без потреби не бувати через грубі, світські й приземлені формулювання в усьому, що стосується святості, коли вони описують вищих праведників, таких як учні Бааль-Шем-Това, у світському та єретичному вигляді.
Маленький приклад: про одного з найвідоміших адморів хасидизму — і навіть тисяча товстих книжок не зможуть описати його святість, — коли він поводився по-царському: золоті колісниці й могутні коні, золоті черевики, але виснажував себе крайнім умертвінням плоті, адже його золоті черевики були без підошов, тож щоразу, коли він ступав по снігу, його плоть і шкіра прилипали до снігу й текло багато крові, мало їв і спав. (Вочевидь, кожен зрозумів, кого я маю на увазі, тим більше що батько цього праведника і святого був хеврутою Алтер Ребе). Але івритська Вікіпедія пише, що «за його твердженням» його поведінка включала «царське служіння» тощо — дурні й порожні слова, які неможливо описати й неможливо виміряти. Всевишній, благословенний Він, нехай поверне їх усіх до повного каяття через Мошіаха, який примусить увесь Ізраїль іти шляхами Всевишнього.
І тепер це все додається завдяки хасидському фарбрейнгену на чолі зі старійшинами анаш тут, в інтернеті, за участі двох «Хаїмів» і «Шаломів» (помножених на 2), «Хасидів» і людей дії, хабадників тощо. --Шалом 22:52, 26 січня 2010 (UTC)
- Твої слова приправлені справжніми таємницями, і я додав би «подвійно шалом». Справа з Вікі в тому, що всього, на що немає доказів, з їхнього погляду не існує. Тому й там можна підносити іскри через зазначення точного джерела й у такий спосіб змінювати статті відповідно до істини. --Успіхів! Хаїм Нагар ¤ (поговори зі мною) 23:00, 26 січня 2010 (UTC)
- До речі, слід зауважити, що з Алтер Ребе вчився не батько згаданого святого рава, а його дід.
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! — Фарбрейнген починається! Машпіїм запрошуються...
- До речі, слід зауважити, що з Алтер Ребе вчився не батько згаданого святого рава, а його дід.
Фарбрейнген на виході великого і святого дня 11 швата — усі запрошені.
Маю честь відкрити тут центральний фарбрейнген — вихід великого і святого дня 11 швата 5770 (26 січня 2010) — року «га-Шіішам»! Усі запрошені на фарбрейнген!
Лехаїм, лехаїм! У вченні хасидуту, і особливо широко й дивовижно — у поясненнях Ребе шліта Мелех га-Мошіаха, роз'яснюється велич переваги цього світу, у якому можна (у межах служіння відбору) відібрати іскри і в такий спосіб привести повну Геулу — Геулу такого роду, яка була б неможлива, якби не прийшла зі страшної та жахливої темряви — «перевага світла (коли воно приходить) з темряви.
У зв'язку з цим я побачив сьогодні мілта де-бдихута від відомого хасида, у якого страх перед Б-гом — його скарб, що істинно служить Всевишньому, рава-хасида р. Іцхака га-Леві Іш-Гурвіца — відомого машпіа р. Іче дер Масміда, мир праху його, благословенної пам'яті, наведену в книзі «Решімот дварім» хасида р. Єгуди Хітрика, мир праху його, у його книзі «Решімот дварім» (старе видання, ч. 2, с. 239), який сказав через свою страшну матеріальну скруту, що дуже утруднювала йому служіння Всевишньому:
«Дві душі зустрілися нагорі: одна, про яку постановили нагорі, що вона спуститься вниз, щоб втілитися в тіло з плоті й крові, і друга душа, яка завершила свою роботу та пов'язані з нею відбори внизу й піднялася нагору. Зустрілися дві душі на півдорозі. І запитала душа, що спускається вниз, душу, що піднімається нагору: що чути в цьому світі?
І відповіла душа, що піднімається нагору: у цьому нижньому світі за три копійки купують пучок цицит.
Коли душа, що спускається вниз, яка чула, перебуваючи в Ган Едені, про перевагу цицит, почула, що в нижньому світі за кілька грошів можна дістати цицит, вона почала прискорювати свій спуск.
І закричала їй душа, що піднімається нагору: не поспішай так! Нехай буде тобі відомо, що поки здобудеш ці гроші, душа може вийти з тіла»....
Лехаїм, лехаїм! Щоб наша душа не вийшла з тіла і ми зустріли нашого Царя, нашого Мошіаха, — душі в тілах!
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! — Фарбрейнген починається! Машпіїм запрошуються...
- Я починаю співати зараз нігун «Душа спускається» — вей! — але цей спуск заради підйому, аж до того що усе це того варте! Підспівуйте в любові товаришів. --Шалом 23:07, 26 січня 2010 (UTC)
- Не знаю, чи зможу бути тут довго (у мене ще середина дня), але від виголошення «лехаїм» не відмовлюся...--Шнеур 23:09, 26 січня 2010 (UTC)
- Лехаїм, Шнеуре, лехаїм. Щоб ми сподобилися, щоб спуск був заради ще більшого підйому (і дивись у «Сефер га-маамарім Баті ле-гані» гарненько).
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! — Фарбрейнген починається! Машпіїм запрошуються...
- Учасник:Шалом, ти затуляєш мені Хасида. Якщо можеш, посунься трохи, додавши за потреби двокрапку (:) на початку рядка. Лехаїм.. --Успіхів! Хаїм Нагар ¤ (поговори зі мною) 23:11, 26 січня 2010 (UTC)
- Лехаїм, Шнеуре, лехаїм. Щоб ми сподобилися, щоб спуск був заради ще більшого підйому (і дивись у «Сефер га-маамарім Баті ле-гані» гарненько).
- Не знаю, чи зможу бути тут довго (у мене ще середина дня), але від виголошення «лехаїм» не відмовлюся...--Шнеур 23:09, 26 січня 2010 (UTC)
(:) Так?--Шалом 23:16, 26 січня 2010 (UTC)
До речі, учасник Хасид вийшов на молитву Маарів в «Іцковичі», щоб заспокоїтися після хвилюючого фарбрейнгена, і тому ти його не бачиш.--Шалом 23:18, 26 січня 2010 (UTC)
- Я? В «Іцковичі»? Зараз? Хто згадав моє ім'я? Підозрюєш мене, що я порушу постанову мудреців?
- Лехаїм і лехаїм, і також Шалому.
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! — Фарбрейнген починається! Машпіїм запрошуються...
- Лехаїм і лехаїм, і також Шалому.
Лехаїм, лехаїм.
У пророцтві пророка втіхи — Єшаягу — сказано: «І скажеш ти того дня: дякую Тобі, Г-споди, бо Ти гнівався на мене; нехай відвернеться гнів Твій, і Ти втішиш мене».
Тобто в прийдешньому майбутньому сини Ізраїлю дякуватимуть Святому, благословенний Він, за те, що Він ніби гнівався на нас і відправив нас у вигнання. Бо крім того, що через вигнання спокутувано наш гріх і ми очищені перед Всевишнім, є ще й те, що через спуск у вигнання та перетворення вигнання на Визволення досягається підйом, цілком неспівмірний зі служінням людини.
Тобто Визволення буде не тільки виходом із вигнання та поневолення й переходом до свободи, але саме вигнання й матеріальна речовина обернуться на Визволення. І саме в такий спосіб ми сподобимося виконання обіцянки «І відкриється слава Гаває» — розкриття Його Сутності, благословенний Він, — алефа, що в слові «геула».
І все ж ця подяка буде лише в прийдешньому майбутньому — і заднім числом, як сказано там: «І скажеш ти того дня: дякую Тобі тощо», але в наш час ми не розуміємо, що можлива така подяка, і від початку — ми зовсім не хочемо вигнання.
Адже Святий, благословенний Він, всемогутній, і, звичайно, у Його силах привести Визволення із закладеним у ньому дивовижним підйомом — і без потреби спускатися у вигнання у вигляді таких тяжких суворостей — як у матеріальному, так і в духовному.
І особливо тому, що Святий, благословенний Він, — «межа добра» і бажає тільки блага Ізраїлю, який — Його сини, Його народ і Його спадок, і бажає не тільки їхнього духовного блага, а й їхнього блага в матеріальному, аж до найнижчих речей.
А якщо так, то немає жодної логіки й розумного пояснення в потребі тримати Ізраїль у вигнанні, і в цьому немає жодного сенсу — навіть у святому розумі.
Таке, отже, значення вислову «Дякую Тобі, Г-споди, бо Ти гнівався на мене» — саме в аспекті визнання, бо визнання — це згода з річчю, що суперечить думці людини, і воно стосується лише дивовижної речі, що вища за розум людини, подібно до того, що написано: «Прославлю ім'я Твоє, бо Ти вчинив диво», і мається на увазі тривалість вигнання, яка є річчю дивовижною і «взагалі не осягається розумом, це з розряду „прихованого від тебе не досліджуй“»
Тому ми приймаємо це лише простою вірою, що «добрий і праведний Гаває», але водночас ми волаємо й благаємо Святого, благословенний Він: «нехай відвернеться гнів Твій, і Ти втішиш мене» — щоб Всевишній відвернув Свій гнів і визволив нас із цього страшного вигнання, і всі підйоми, що в повному Визволенні, були б «у милості й милосерді», а не через страждання та тяжкі хвороби.
І хоча віра в Б-жественне добро і, навпаки, волання проти вигнання, у яке вигнав нас Всевишній, — це річ і її протилежність, як зазначено вище, проте, оскільки це вимагається від кожного єврея, це саме по собі доказ того, що це можливо, і навпаки: чим більша віра, тим більше й волання.
Лехаїм, лехаїм, і дякую учаснику Хабаднік, який приніс нам це прекрасне «Дякую Тобі, Г-споди, бо Ти гнівався» із сіхи ночі Гошана раба 5744.
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! — Фарбрейнген починається! Машпіїм запрошуються...
- Шалому: так, отак «:» без дужок (подивись, як роблять усі учасники), а Хасиду — йішар коах за оживляючі слова. --Успіхів! Хаїм Нагар ¤ (поговори зі мною) 23:34, 26 січня 2010 (UTC)
Може, у когось є нігун на «Дякую Тобі, Г-споди, бо Ти гнівався»? У всякому разі: щодо слів людини-хасида, слід зазначити те, що одного разу спало мені на думку для пояснення подвійного вислову: «Дякуємо ми Тобі, що Ти — Г-сподь, Б-г наш», а потім кажуть: «Будемо дякувати Тобі й звіщати хвалу Тобі за наше життя, довірене в Твої руки»? І потребує вивчення подвійний вислів, а також те, що першого разу говориться подяка «що», а другого — подяка «за».
А пояснення просте: перше — подяка в сенсі визнання відповідача, тобто: ми визнаємо, що Ти — Г-сподь, Б-г наш, скеля наша, скеля нашого життя, і в нас немає жодної життєвої сили! Ми скасовуємося перед Святим, благословенний Він, і, як пише Алтер Ребе в розділах 21–24, це основа всієї Тори — знати, що він не є чимось сам по собі.
Але друга подяка — у сенсі «будемо дякувати», «нехай дякують Г-споду за милість Його» — за наше життя, довірене в Твої руки, і за наші душі, Тобі довірені. --Шалом 23:38, 26 січня 2010 (UTC)
- Ну-ну, а гуте ворт...
- Шаломе, хай живе він, скажи мені: якщо я повторю цей ворт комусь, від чийого імені я його скажу? Учасник:Шалом із Хабадпедії?....
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! — Фарбрейнген починається! Машпіїм запрошуються...
- Шаломе, хай живе він, скажи мені: якщо я повторю цей ворт комусь, від чийого імені я його скажу? Учасник:Шалом із Хабадпедії?....
Ти хочеш запитати, яке моє справжнє ім'я, чи ж не вигадав я його сам?--Шалом 23:49, 26 січня 2010 (UTC)
- Я хочу запитати, від чийого імені його повторювати... гуте ворт.... З твоїх слів випливає, що ти його вигадав.
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! — Фарбрейнген починається! Машпіїм запрошуються...
Справді. У Торі є чотири шляхи: пшат, драш, ремез, сод. Мені здається, що цей ворт належить радше до першої частини. А якщо так, то не можна називати це моїм новаторством, адже це «простий пшат».
І раз уже ми дійшли до цього, розкажемо історію про Магараша з Белза щодо продовження молитви «Модім», це теж пшат. Один маскіль прийшов до Магараша з Белза отримати схвалення на свою книжку. Магараш не хотів давати схвалення, тому запитав його: скажи мені, у чому сенс подвійного вислову «і за Твої дива і за Твої благодіяння, що повсякчас — увечері, вранці й опівдні». Раз уже сказано «що повсякчас», навіщо додавати «увечері, вранці й опівдні», адже і це входить у «повсякчас».
Сказав йому маскіль — скажи ти. Сказав йому Магараш: ти нахаба, а нахабам я не даю схвалень. Але щоб ти не подумав, що і я не знаю пшату, скажу тобі: «і за Твої дива й благодіяння, що повсякчас». Крапка. І за все це ми дякуємо «увечері, вранці й опівдні, — що стосується «будемо дякувати Тобі й звіщати хвалу Тобі», сказаного раніше, тобто: будемо дякувати Тобі й звіщати хвалу Тобі — повсякчас, увечері, вранці й опівдні, за Твої дива, що повсякчас. Хіба це не простий пшат? --Шалом 00:02, 27 січня 2010 (UTC)
- Справді, мені здається, що це пшат.
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! — Фарбрейнген починається! Машпіїм запрошуються...
Особливий гість на фарбрейнгені
Слухайте, тайере хасидім: після багатьох упрошувань і вмовлянь, якими я впрошував сам себе, я поступився самому собі. Р. Зуша Альперович проводить фарбрейнген, а ми, хасиди, слухатимемо й відповідатимемо за ним:
«У ці дні, коли ми приходимо від світлого дня 10 швата, я думаю, що найдоречніше порушити тему, що стосується шліхуту, оскільки ми бачили кілька разів, що є особливий зв'язок між 10 швата і шлухім. Наприклад: Ребе говорив про шлухім, які поїдуть до Святої Землі 10 швата тощо.
А щодо шліхуту, адже Ребе сказав, що в нашому поколінні всі люди покоління — шлухім Ребе. У Сімхат Тора 5746, наприклад, він сказав, що «в нашому поколінні кожен єврей — шаліах Ребе». В іншій сіхі Ребе, з Пурима 5747 (15 березня 1987), Ребе говорив про те, що Ребе Раяц сказав про 5703 рік як про рік, коли прийде Мошіах. Ребе запитав: адже відтоді минуло так багато років, і ми бачимо, що Мошіах ще не прийшов? Наприкінці сіхи Ребе доходить висновку, що мається на увазі робота «привести Мошіаха-праведника». За часів Ребе Раяца робота з приходу Мошіаха була покладена тільки на Ребе, а в нашому поколінні робота привести Мошіаха покладена на кожного з людей покоління.
Здавалося б, що ж тут відбувається? Коли Ребе Раяц говорив про Мошіаха, це залишилося тільки в його власній роботі й не стало загальним надбанням, а коли Ребе, провідник нашого покоління, говорив про Мошіаха, мається на увазі, що ця робота покладена на все покоління?
Річ у тім, що до нашого покоління Ребе і хасиди були двома речами; хоча хасиди завжди отримували вплив Ребе тощо, але хасиди і Ребе були як дві різні речі. Тому завдання привести Мошіаха залишалося на Ребе кожного покоління.
Однак ми в нашому поколінні, коли Ребе зробив нас, кожного з нас, шаліахом Ребе (як Ребе кілька разів пояснював у зв'язку з принципом «посланець людини — як вона сама»), тобто завдяки тому, що Ребе послав кожного з нас, у нас є сила Ребе, що посилає, і в цьому, можливо, сенс слів Ребе, що в нашому поколінні шліхут приведення Мошіаха покладено на кожного: оскільки ми шлухім Ребе, а посланець людини — як вона сама, тому робота, що стосується Ребе, — приведення Мошіаха, — покладена на нас.
Ми як хасиди повинні знати, що своєю роботою ми виконуємо шліхут Ребе! З одного боку, це велика заслуга, а з іншого — це найтяжча відповідальність — виконувати завдання Ребе!
Це те, що Ребе сказав: «Я своє зробив, і відтепер я передаю вам», тобто по суті Ребе передав нам завдання, яке по суті покладене на Ребе — за словами Ребе Раяца, — нам.
І разом із цим шліхутом ми отримали від Ребе й сили подолати всі труднощі, попри те що ми не бачимо Ребе і попри те що ми не чуємо Ребе, і природним шляхом неможливо так жити, проте Ребе дав нам ці сили — точнісінько як він сам, — так що, попри тяжке приховування, у якому ми перебуваємо, у нас є сила діяти. Тільки іноді ці піднесені сили «точнісінько як він сам» перебувають у прихованні, і нам потрібно пробуджувати ці сили через вивчення святого вчення Ребе.
Вивчаючи маамарім, сіхот і святі листи Ребе, ми можемо розкрити в собі сили, які Ребе насадив у нас, щоб діяти в шліхуті Ребе — точнісінько як він сам.
У цьому вся наша справа.
Лехаїм!».
Лехаїм, хасиди! Щоб ми сподобилися, щоб «посланець…» (у шліхуті, у вихованні тощо) був як він сам.
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! — Фарбрейнген починається! Машпіїм запрошуються...
- Р. Шаломе, я порекомендував би нігун «Шлухей адонейну», а можна й «Хаялей адонейну». Що ти думаєш?
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! — Фарбрейнген починається! Машпіїм запрошуються...
Я не так добре знаю цю пісню; якщо так, співай «Шлухей адонейну». А я приєднаюся до тебе. Намагатимуся не співати вголос, а тільки тихо, щоб не збивати тебе. До речі, хто такий цей приголомшливий машпіа р. Зуша?--Шалом 00:18, 27 січня 2010 (UTC)
- Окей. Цей машпіа — рав-хасид р. Мешулам-Зуша Альперович, головний машпіа в єшиві «Томхей Тмімім» Кір'ят-Гат і з посланців Ребе до [Святої Землі]].
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! — Фарбрейнген починається! Машпіїм запрошуються...
До речі, якщо хтось хоче прочитати Шма перед сном як підготовку до завтрашнього дня — нехай не соромиться. Хоча я в Нью-Йорку, але ви в Цфаті й у Бней-Браку вже втомилися...--Шалом 00:27, 27 січня 2010 (UTC)
- Я не з цих поверхів... Р. Хаїм, вочевидь, уже прочитав. Я ж (зізнаюся й засоромлюся..) був минулої ночі в самому розпалі бурхливого й дуже затягнутого фарбрейнгена, і тому цієї ночі так швидко не засну....
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! — Фарбрейнген починається! Машпіїм запрошуються...
США
Сьогодні мені захотілося написати тут статтю в Хабадпедії:
США. США — це пустельне місце. Пустельне від духовності. Пустельне від служіння Всевишньому. Пустельне від натхнення. Пустельне від Тори. Пустельне від знавців Тори. Пустельне від єшив. Пустельне від колелів.
(Я не маю на увазі квартал Царя.)
Земля Ізраїлю — це живе місце. Як у того, у кого є Б-г. Живе духовністю. Живе служінням Всевишньому. Живе натхненням. Живе Торою. Живе знавцями Тори, як риб у морі — отрок не злічить їх. Живе сотнями єшив у кожному місті. Живе колелями в кожній будівлі. Живе бейт мідрашами — дев'ять із кожних десяти будівель — бейт мідраш.
То про що взагалі питання? --
Решіт ве-ахаріт шалом — Сукат шалом 04:21, 2 лютого 2010 (UTC) --
Фраза тижня:
Життєва сила сітра ахра — від звеличення «я».
Життєва сила синів Ізраїлю — від скасування «я». З благословенням додавання життєвої сили. --Решіт ве-ахаріт шалом — Сукат шалом 06:08, 4 лютого 2010 (UTC)
Фарбрейнген завдовжки в чверть години
Я хотів улаштувати фарбрейнген і зміцнитися найближчими хвилинами. Отже, що ви скажете про мій останній ворт тут?
І взагалі, я подумав, що краще б постійні учасники Хасидіше-педії отримували рядок «У вас нові повідомлення» щоразу, коли буде щось нове на Фарбрейнгені. Чи можливо це влаштувати? --Решіт ве-ахаріт шалом — Сукат шалом 20:06, 8 лютого 2010 (UTC)
Вочевидь, я не зможу зараз улаштувати фарбрейнген, оскільки ви вже пішли звідси. Тож проведемо фарбрейнген частинами. --Решіт ве-ахаріт шалом — Сукат шалом 20:12, 8 лютого 2010 (UTC)
- У новій і дивовижній книзі «Сіхот кодеш» до прийняття проводу наводиться вислів Ребе шліта, який він сказав на фарбрейнгені в середині 5700-х років:
- «Адмор шліта — Мелех га-Мошіах, і може розкритися будь-якої миті».
- Лехаїм.
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! — Фарбрейнген починається! Машпіїм запрошуються...
- Лехаїм.
- «Адмор шліта — Мелех га-Мошіах, і може розкритися будь-якої миті».
Цікаво, що зараз я виявив у трактаті Тамід, 32а, явну Гемару, як той ворт, який я сказав раніше: життєва сила сітра ахра — від звеличення «я».
Життєва сила синів Ізраїлю — від скасування «я».
І ось слова Гемари: Сказав їм: що має зробити людина, щоб померти? (Сітра ахра — це місце смерті, пустеля і смертна тінь. Книга «Танія».) — Оживити себе — звеличення «я».
Що має зробити людина, щоб жити? Сказали йому: умертвити себе. — скасування «я». --Решіт ве-ахаріт шалом — Сукат шалом 05:24, 19 лютого 2010 (UTC)[[]]
- Дуже сильно! --Успіхів! Хаїм Нагар ¤ (бесіда й розмова) 11:19, 21 лютого 2010 (UTC)
- Прекрасно, Шаломе, дуже прекрасно! Справжній а хасидіше ворт!
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! — Фарбрейнген починається! Машпіїм запрошуються...
- Прекрасно, Шаломе, дуже прекрасно! Справжній а хасидіше ворт!
Фарбрейнген з нагоди виходу свята Пурим

Під час фарбрейнгена відбудеться також завершення трактату Тамід, що перетворить леках і бронфн на трапезу-заповідь (сподіваюся, кожному є що внести у фарбрейнген із мішлоах манот удома.)
Свято називається в Мегілат Естер (Сувої Естер) «днями бенкету й веселощів». Ребе пояснює, що радість у Пурим — це щось цілком понад міру й обмеження, як сказали мудреці, благословенної пам'яті: зобов'язана людина напитися в Пурим до того, щоб не розрізняти між «проклятий Гаман» і «благословенний Мордехай».[1]
Я подумав пояснити те, що в Пурим «поки не розрізнить», подібно до того, що сказано в Мідраші: було чотири царі; один сказав: «Переслідую ворогів моїх і наздоганяю їх, і не повертаюся, поки не винищу їх» — цар Давид, — і Святий, благословенний Він, погодився; один сказав: «Немає в мені сили переслідувати, а тільки співати пісню», і Святий, благословенний Він, сказав: «Справді, це вірно»; а третій сказав: «Немає в мені ні сили переслідувати, ні співати пісню, а я сплю на своєму ліжку», і так і було.
Такий аспект Пурима, згідно з постановою Рами: зобов'язана людина напитися в Пурим до того, щоб не розрізняти, тобто поки не засне; у Пурим — служіння повного самоскасування перед Владикою світу, вище за смак і розум. --Решіт ве-ахаріт шалом — Сукат шалом 17:25, 1 березня 2010 (UTC)
- Прекрасно, р. Шаломе, — і тому всі свята в майбутньому буде скасовано, крім Пурима. Оскільки суть Пурима — самоскасування — вище за смак і розум. І як в істинній і повній Геулі, яка вище за смак і розум, суть усіх свят буде скасовано (хоча ми продовжуватимемо їх дотримуватися, але) заповідь тощо — буде скасовано. Оскільки їхня суть — смак і розум. Не так Пурим, як ти пояснив. Лехаїм, лехаїм.
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Звідки в тебе це прекрасне продовження, це твоє новаторство? --Решіт ве-ахаріт шалом — Сукат шалом 17:45, 1 березня 2010 (UTC)
- Так.
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Я хотів звернути вашу увагу на цікаву річ, яку каже Ребе:
- Як відомо, єдність Ізраїлю існує і з боку плоті тіла, і можна сказати, — каже Ребе, — що в цьому є натяк:
- Літери слова «басар» натякають на три ознаки синів Ізраїлю — милосердні, соромливі й ті, що творять добро: бет (слова «басар») — початкова літера слова «байшанім»; шин — «шомрей хасадім»; реш — «рахманім».
- І серед причин того, що три ознаки Ізраїлю натякаються в слові «басар», — те, що єдність Ізраїлю виражається (також) у трьох вищезгаданих ознаках, і тому ці три ознаки є початковими літерами слова «басар», щоб натякнути, що єдність Ізраїлю існує і з боку «плоті».
- Лехаїм, хасиди.
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Чи є в тебе відомості, який був звичай Ребе в 15 адара? --Решіт ве-ахаріт шалом — Сукат шалом 17:50, 1 березня 2010 (UTC)
- Ні, але мені відомі вказівки Ребе на цей день: додавати у справах радості і в подарунках бідним — як у самому Пуримі. Було багато разів, що Ребе проводив фарбрейнген цього дня, і навіть вказував влаштовувати трапези-заповіді цього дня.
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Цікаво, який статус цього святкового дня: адже в будь-якому разі — якщо це Пурим, то чому немає всіх заповідей дня, а якщо це не Пурим, то кого ми обманюємо? Польські хасиди, наприклад, одягають штраймлах. Цікаво, звідки джерело. --Решіт ве-ахаріт шалом — Сукат шалом 18:00, 1 березня 2010 (UTC)
- «А в кого добре серце — бенкет завжди» — це основа Ребе в поясненні цього дня. Для детальнішого розгляду — пам'ятаю, що є в книзі «Шаарей га-моадім» — свято Пурим, а її немає в мене під рукою, щоб зараз подивитися.
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! - Оскільки ти згадав слово «тамід», підготуємося до завершення трактату Тамід. Ребе закликав займатися законами Храму і знати, що це не вивчення «ілхета ле-Мешіха», а практична галаха в повному сенсі, адже щодня ми чекаємо на нього, що він прийде.
- Я одного разу чув від імені рава рабі Моше Вольфсона, шліта, що він пояснив те, що ми кажемо в «Ані маамін»: «щодня ми чекаємо на нього, що він прийде», — і, здавалося б, важко зрозуміти, яке відношення це має до «Ані маамін», адже це заповідь, як усі заповіді. І мимоволі треба сказати, що це частина віри, бо ознака того, що справді вірять, що Мошіах може прийти будь-коли, — це те, що очікують на його прихід. Це подібно до того, кому сказали, що він виграв у лотерею двісті мільйонів доларів і він отримає це найближчого року, хоча невідомо, чи буде це сьогодні, чи завтра, чи ще через пів року й більше. Звичайно ж і безсумнівно він чекатиме весь час: можливо, зараз? можливо, зараз?
- І справді, я знову знайшов, що Рамбам пише: «І всякий, хто не очікує на нього або не чекає його приходу, — той апікорес»... Бо справді це істинна ознака приходу Мошіаха — очікування його приходу! І це обов'язково... --Решіт ве-ахаріт шалом — Сукат шалом 18:09, 1 березня 2010 (UTC)
- Лехаїм, лехаїм. Напевно, скористаєшся дивовижним гадраном Ребе на цей трактат.
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! 18:13, 1 березня 2010 (UTC)
- הדרן עלך מסכת תמיד והדרך עלן. הדרן עלך מסכת תמיד ודעתך עלך. לא נתנשי מינך מסכת תמיד ולא תתנשי מינן לא בעלמא הדין ולא בעלמא דאתי: / Гадран алах масехет Тамід ве-гадрах алан. Гадран алах масехет Тамід ве-даатах алах. Ла нітнеші мінах масехет Тамід ве-ла тітнеші мінан, ла бе-алма га-дейн ве-ла бе-алма де-аті: / Ми повернемося до тебе, трактате Тамід, і ти повернешся до нас. Ми повернемося до тебе, трактате Тамід, і наші думки — про тебе. Не забудемо ми тебе, трактате Тамід, і ти не забудеш нас — ні в цьому світі, ні у світі прийдешньому:
- Лехаїм, лехаїм. Напевно, скористаєшся дивовижним гадраном Ребе на цей трактат.
- «А в кого добре серце — бенкет завжди» — це основа Ребе в поясненні цього дня. Для детальнішого розгляду — пам'ятаю, що є в книзі «Шаарей га-моадім» — свято Пурим, а її немає в мене під рукою, щоб зараз подивитися.
- Цікаво, який статус цього святкового дня: адже в будь-якому разі — якщо це Пурим, то чому немає всіх заповідей дня, а якщо це не Пурим, то кого ми обманюємо? Польські хасиди, наприклад, одягають штраймлах. Цікаво, звідки джерело. --Решіт ве-ахаріт шалом — Сукат шалом 18:00, 1 березня 2010 (UTC)
- Ні, але мені відомі вказівки Ребе на цей день: додавати у справах радості і в подарунках бідним — як у самому Пуримі. Було багато разів, що Ребе проводив фарбрейнген цього дня, і навіть вказував влаштовувати трапези-заповіді цього дня.
- Чи є в тебе відомості, який був звичай Ребе в 15 адара? --Решіт ве-ахаріт шалом — Сукат шалом 17:50, 1 березня 2010 (UTC)
- Лехаїм, хасиди.
- І серед причин того, що три ознаки Ізраїлю натякаються в слові «басар», — те, що єдність Ізраїлю виражається (також) у трьох вищезгаданих ознаках, і тому ці три ознаки є початковими літерами слова «басар», щоб натякнути, що єдність Ізраїлю існує і з боку «плоті».
- Літери слова «басар» натякають на три ознаки синів Ізраїлю — милосердні, соромливі й ті, що творять добро: бет (слова «басар») — початкова літера слова «байшанім»; шин — «шомрей хасадім»; реш — «рахманім».
- Як відомо, єдність Ізраїлю існує і з боку плоті тіла, і можна сказати, — каже Ребе, — що в цьому є натяк:
- Я хотів звернути вашу увагу на цікаву річ, яку каже Ребе:
- Так.
- Звідки в тебе це прекрасне продовження, це твоє новаторство? --Решіт ве-ахаріт шалом — Сукат шалом 17:45, 1 березня 2010 (UTC)
- יהי רצון מלפניך י-י אלהינו ואלהי אבותינו שתנהא תורתך אמנותנו בעולם הזה ותהא עמנו לעולם הבא. חנינא בר פפא, רמי בר פפא, נחמן בר פפא, אחאי בר פפא, אבא מרי בר פפא, רפרם בר פפא, רכיש בר פפא, סורחב בר פפא, אדא בר פפא, דרו בר פפא: / Йехі рацон мільфанеха Гашем Елокейну ве-Елокей авотейну ше-тегеє Торатха уманутейну ба-олам га-зе ве-тегеє іммону ла-олам га-ба. Ханіна бар Папа, Рамі бар Папа, Нахман бар Папа, Ахай бар Папа, Аба Марі бар Папа, Рафрам бар Папа, Рахіш бар Папа, Сурхав бар Папа, Ада бар Папа, Дару бар Папа: / Нехай буде воля Твоя, Г-споди, Б-же наш і Б-же батьків наших, щоб Тора Твоя була нашим ремеслом у цьому світі й перебувала з нами у світі прийдешньому. Ханіна бар Папа, Рамі бар Папа, Нахман бар Папа, Ахай бар Папа, Аба Марі бар Папа, Рафрам бар Папа, Рахіш бар Папа, Сурхав бар Папа, Ада бар Папа, Дару бар Папа:
- הערב נא יי אלהינו את דברי תורתך בפינו ובפיפיות עמך בית ישראל, ונהיה אנחנו וצאצאינו וצאצאי עמך בית ישראל כלנו יודעי שמיך ולומדי תורתך: מאויבי תחכמני מצותיך, כי לעולם היא לי: יהי לבי תמים בחוקיך, למען לא אבוש: לעולם לא אשכח פקודיך, כי בם חייתני: ברוך אתה ה', למדני חקיך: אמן אמן אמן סלה ועד: / Ве-гаарев на Гашем Елокейну ет діврей Торатха бе-фіну у-ве-фіфійот амха бейт Ісраель, ве-ніг'є анахну ве-цеецаейну ве-цеецаей амха бейт Ісраель кулану йодей шмеха ве-ломдей Торатеха: Ме-ойвай тхакмені міцвотеха, кі ле-олам гі лі: Йехі лібі тамім бе-хукеха, лемаан ло евош: Ле-олам ло ешках пікудеха, кі вам хіїтані: Барух ата Гашем, ламдені хукеха: Амен амен амен села ва-ед: / Зроби ж приємними, Г-споди, Б-же наш, слова Тори Твоєї в устах наших і в устах народу Твого, дому Ізраїлю, і нехай будемо ми, і нащадки наші, і нащадки народу Твого, дому Ізраїлю, — усі ми такими, що знають ім'я Твоє і вивчають Тору Твою: Мудрішим за ворогів моїх робить мене заповідь Твоя, бо повік вона зі мною: Нехай буде серце моє непорочним у законах Твоїх, щоб не осоромився я: Повік не забуду повелінь Твоїх, бо ними Ти оживив мене: Благословенний Ти, Г-споди, навчи мене законів Твоїх: Амен, амен, амен, села і повік:
- מודים אנחנו לפניך יי אלהינו ואלהי אבותינו ששקלת חלקנו מיושבי בית המדרש ולא שמת חלקנו מיושבי קרנות. שאנו משכימים והם משכימים. אנו משכימים לדברי תורה והם משכימים לדברים בטלים. אנו עמלים והם עמלים. אנו עמלים ומקבלים שכר והם עמלים ואינן מקבלים שכר. אנו רצים והם רצים. אנו רצים לחיי העולם הבא והם רצים לבאר שחת. שנאמר ואתה אלהים תורידם לבאר שחת, אנשי דמים ומרמה לא יחצו ימיהם ואני אבטח בך. / Модім анахну лефанеха Гашем Елокейну ве-Елокей авотейну ше-шакальта хелкену мі-йошвей бейт га-мідраш ве-ло самта хелкену мі-йошвей кранот. Ше-ану машкімім ве-гем машкімім. Ану машкімім ле-діврей Тора ве-гем машкімім лі-дварім бтелім. Ану амелім ве-гем амелім. Ану амелім у-мекаблім сахар ве-гем амелім ве-ейнан мекаблім сахар. Ану рацім ве-гем рацім. Ану рацім ле-хаєй га-олам га-ба ве-гем рацім лі-веер шахат. Ше-нееамар: ве-ата Елокім торідем лі-веер шахат, аншей дамім у-мірма ло єхецу ємейгем ва-ані евтах бах. / Дякуємо ми Тобі, Г-споди, Б-же наш і Б-же батьків наших, за те, що Ти визначив долю нашу серед тих, хто сидить у домі вчення, і не визначив долю нашу серед тих, хто сидить по кутках. Адже ми встаємо рано, і вони встають рано. Ми встаємо рано заради слів Тори, а вони встають рано заради порожніх справ. Ми трудимося, і вони трудяться. Ми трудимося й отримуємо нагороду, а вони трудяться й не отримують нагороди. Ми біжимо, і вони біжать. Ми біжимо до життя прийдешнього світу, а вони біжать у колодязь погибелі. Як сказано: А Ти, Б-же, скинеш їх у колодязь погибелі, кровожерні й підступні не доживуть до половини днів своїх, а я уповаю на Тебе. Кадіш.
- Беріть трохи мезонот. Є вдосталь. І бронфн теж. --Решіт ве-ахаріт шалом — Сукат шалом 18:18, 1 березня 2010 (UTC)
- Лехаїм, лехаїм.
--Успіхів, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Заспіваймо пісню натхнення — пісню нігун «Леха доді», який співав Ребе Рашаб.
- Прослухати нігун в обробці р. Еліора Вальнера. --Решіт ве-ахаріт шалом — Сукат шалом 18:46, 1 березня 2010 (UTC)
- Я бачу, що ви прийшли на фарбрейнген п'яними ще до того, як узяли випити. Що це? Хасид гойдається ліворуч. Шалом — праворуч.. Ну, головне, щоб був а фрейлехн Пурим і в 770 з Мошіахом-праведником. --Успіхів! Хаїм Нагар ¤ (бесіда й розмова) 20:46, 1 березня 2010 (UTC)
- Лехаїм, лехаїм.
- Беріть трохи мезонот. Є вдосталь. І бронфн теж. --Решіт ве-ахаріт шалом — Сукат шалом 18:18, 1 березня 2010 (UTC)
Грандіозний фарбрейнген на честь трапези Мошіаха
Роз'яснення: «обговорення» і підписи — лише для наочності, і всі вони написані Учасником:Шалом.
Передмова: оскільки є кілька важливих учасників, які зараз сплять своїм сном, і оскільки я не можу чекати, поки вони прокинуться, адже тоді вже не буде часу трапези Мошіаха, я діятиму за методом Тори:
Є закон «зікуй», або «зхія», що роз'яснюється в другому розділі трактату Кідушин, і він такий:
Крім закону шаліаха, який, як усім відомо, — коли людина призначає іншу людину своїм посланцем, щоб той зробив за неї щось, є ще додатковий закон зікуя, який не належить до законів шліхуту, але діє подібно до шліхуту, і його основа: коли людина знає про певну дію, якої бажає її товариш, вона може надати йому цю дію і стати для нього посланцем, і це навіть без призначення.
Так і тут: оскільки мені ясно, що Учасник:Хасид і Учасник:Хаїм Нагар хочуть брати участь у фарбрейнгені, я надам їм участь і навіть підписуватимуся від їхнього імені під час цього фарбрейнгена, хоча я оголошую, що, оскільки це лише зікуй, можливо, це не те, що вони насправді хотіли сказати, тому не слід приписувати їм ці слова. Шалом
Фарбрейнген починається
Ребе пояснює, що в останній день Песаху розкривається відсвіт Мошіаха, який «примусить увесь Ізраїль», і цей відсвіт — реально, на ділі, щороку.
І цікаво, що в цьому питанні є різні звичаї. Є ті, що влаштовують трапезу в сам останній день Песаху, а є ті, що влаштовують трапезу на виході свята.
Я чув цікаве обґрунтування для тих, хто влаштовує трапезу на виході свята: оскільки Мошіах прийде на виході Песаху, то перший седер буде на виході сьомого дня Песаху, і це і є трапеза Мошіаха, яку ми влаштовуємо.
Хтось чув? Шалом
- Не чув. Хаїм Нагар.
Гаразд, у всякому разі потрібно знати, що нам потрібно робити на практиці в силу цього відсвіту.
- Можна сказати, що справді, оскільки це відсвіт Мошіаха, нам не потрібно нічого робити, адже це відсвіт самого Мошіаха, який «примусить увесь Ізраїль», і це ітарута ді-лейла. Хасид.
- Чи знає хтось нігун р. Тувії Белкіна? Чому немає посилання?
- Добре, тоді заспіваймо нігун «Гоп, козак», який заведено співати на трапезі Мошіаха. Чи знає хтось, чи є в пісні кілька варіантів? Шалом.
- Мені здається, що є тільки одна версія. Хасид.
- І ось доказ: у статті про це не згадуються дві версії. Хаїм Нагар.
- Чи знає хтось, можливо, яке джерело слова «Мошіах»? Мені відомо, що воно згадується в Торі у зв'язку з первосвящеником, помазаним єлеєм помазання, і зараз я подумав, що, можливо, пшат такий:
- Відомо, що цареві потрібне помазання, але цареві з царів дому Давида помазання не потрібне, оскільки це передається у спадок. Але коли є суперечка, потрібне помазання, щоб оголосити про його царювання проти тих, хто повстає й оскаржує його.
- Якщо так, можливо, що Мелех га-Мошіах, оскільки в цій деталі його царювання як Мелех га-Мошіаха не буде ясно відомо, хто він, і навіть є такі, що ганьбили сліди помазанника Твого, тому Мошіаху потрібне помазання єлеєм помазання, і таке його ім'я — Мошіах.
- Але хто помаже його? Шалом.
- Напевно, Еліягу-пророк, адже помазання здійснюється за пророцтвом, як Шауль-пророк, якого помазав Шмуель-пророк, і цар Давид. Хасид.
- Але питання в тому, чи прийде взагалі Еліягу-пророк до приходу Мошіаха, — річ, у якій сам Рамбам сумнівається, і каже, що це не ясно, оскільки немає про це переказу.
Говорять про Мошіаха...
- Цікаво також, що Рамбам підсумовує, що всі ці речі не з основ віри, і немає заповіді досліджувати й з'ясовувати надто багато, що буде, а коли буде — буде... Шалом.
- Можливо, що саме з погляду законів вивчення Тори та подібного до цього це не заповідь, але для зміцнення віри у прихід нашого Мошіаха немає в тебе заповіді більшої за цю. Хасид.
- Вірно, бо коли говорять про Мошіаха, він не забувається серцем і очікують на його прихід.
- І як в історії з Ребе Раяцом. Коли його зять, Ребе, розповів йому, що кажуть, що він Мошіах, Раяц відреагував: головне, що говорять про Мошіаха... (наводиться в статті «Га-Кріа ве-га-Кдуша»). Шалом.
- Але слід зауважити, що, безсумнівно, і з погляду законів вивчення Тори заповідь — говорити про Мошіаха, адже є практична галахічна відмінність, наведена в Гемарі Ерувін, 43а, щодо того, хто каже: «я назир у той день, коли прийде син Давида», — чи дозволено йому пити воду, і в Гемарі там сказано, що йому дозволено пити вино тільки в Шабат, оскільки Еліягу не приходить напередодні Шабату, щоб не заважати Ізраїлю в приготуваннях, отже, Мошіах не приходить у Шабат, адже Еліягу-пророк зобов'язаний прийти за один день до приходу Мошіаха.
- Але дивно, що Рамбам пише, що це закон під сумнівом і не ясно, чи справді Мошіах не прийде в Шабат, і так написав Рамбам і в законах назирату, і в законах про царів, і потребує вивчення, звідки в Рамбама сумнів у речі, яка є простим сенсом Гемари. Учасник:Той, хто бажає залишитися анонімним.
- Зараз мені спало на думку те, що в Гемарі Сангедрін наводиться про кількох амораїв, що про кожного його учні казали, що їхній учитель — Мошіах: і учні з дому Шіли сказали вірш «Шіло — ім'я його», і учні рабі Янная сказали вірш «Їнон — ім'я його», тощо. І з того, що Гемара це каже, доводиться, що є сенс говорити про свого Ребе, що він Мошіах, але, здавалося б, у чому тут сенс?
- І можна сказати, що це закон із законів очікування Мошіаха: коли хочуть, щоб очікування Мошіаха було відчутним і щоб чекали на нього по-справжньому, потрібно говорити, що Ребе — Мошіах, і тоді очікування буде відчутним. Шалом
- У чому насправді суть очікування Мошіаха? Це ознака чи причина? Тобто: це ознака того, що вірять у Мошіаха істинно й щиро, чи це причина, тобто це заповідь сама по собі? Ламдан
- За простим сенсом слід було б сказати як за першою можливістю. Шалом
- Я подумав, що, можливо, це і заповідь, і справа сама по собі: людина очищена, яка справді хоче побачити царство Всевишнього та відбудову Дому Його величі, завжди чекає на прихід Мошіаха. Учасник:Той, хто бажає залишитися анонімним.
Чому Хабадпедія сьогодні була закрита до 11 години?
- Оскільки сьогодні — розкриття аспекту Мошіаха, тому й управління світом — в аспекті днів Мошіаха, і тому також система, яка закриває інтернет у свята, працювала за годиною 11 ночі й заблокувала будь-яку можливість заходити на сайти «Хабад Інфо» і «Педії», оскільки ж це свято Мошіаха.. --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 06:57, 7 квітня 2010 (UTC)
Нігун «Гоп, козак» — для завершення фарбрейнгена
Фарбрейнген 24 нісана 5770 (8 квітня 2010)
З нагоди цього дня, відходу Рашазама Шнеєрсона, дядька Ребе Раяца, 24 нісана 5626 (9 квітня 1866) (його листи опубліковано в книзі «Бе-тох рабім агалелену»), я починаю фарбрейнген, і всі запрошені! Лехаїм. З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
Я бачив сьогодні в книзі «Дерех міцвотеха» Мітлер Ребе, що він пише, що бейноні має гірко вболівати у своїй душі про найбільшу скорботу й темряву, які є в його тваринної душі через її зайнятість його матеріальними потребами, — річ, яка суперечить мудрості й логіці, адже «Кула камей ке-ла хашів», і личить прилепитися до Нього, а всяка інша річ нікчемна й дурна. --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 19:20, 8 квітня 2010 (UTC)
- Ти маєш на увазі, напевно, книжку Цемах Цедека. Справді, у хасидуті такі речі трапляються багато разів. Хто дуже докладно про це поширюється — це р. Агарон зі Староселля у своїй книжці «Аводат га-бейноніім» чи щось схоже. (До речі: у «Решімот га-Рабаш» розповідається, що коли Ребе Рашаб побачив, як Рабаш вивчає одну з його книжок, він сказав йому жартома: «Ти став страшлером»??..). З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
І слід додати: адже від наших Ребе, провідників поколінь, передається, що є два види насолод у служінні Всевишньому. Одна називається сріблом — це насолода, що виникає через палке прагнення до Б-жественності, а друга називається золотом — це повне самоскасування і включеність у Б-жественність (мені здається, це наводиться в статті Нешама єтера). І згідно з цим можна сказати, що в гіркоті є величезна насолода срібла.
А в «Дерех міцвотеха» написано, що гіркота стосується головним чином бейнонімів, а не праведників, у яких немає такої вже причини перебувати в гіркоті, адже вони не чинять гріхів.
Виходить, що тут є особлива насолода, яка є тільки в бейнонімів.
І додати те, що написав Алтер Ребе в книзі «Танія»: що є особлива насолода для святої Шхіни від служіння бейнонімів, коли кліпа посилюється, і поки вона у своїй силі, сітра ахра підкоряється внизу. --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 19:39, 8 квітня 2010 (UTC)
- Ми отримали за переказом від імені хасидів Ребе Магараша: «В устах хасидів звично: „Хоч би бейноні“. Це не тільки тому, що навіть бейноні — піднесений щабель, або що це єдиний щабель, якого може досягти звичайна людина, ні!! Пшат у тому, що особлива насолода, яка є у святої Шхіни від служіння бейнонімів, — перевершує насолоду від служіння праведників». Лехаїм, лехаїм! Хоч би бейноні, від початку бейноні!, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
Це величезне новаторство! Це надруковано десь, чи це з розряду «галаха Моше із Сінаю»? --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 19:49, 8 квітня 2010 (UTC)
- Справді, це вражає. Це тільки за усним переказом, не від відомого машпіа, а від друга, у якого є кох до точності в історіях тощо, і тому я на нього покладаюся... З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
Загт а нігун!! Заспіваймо нігун «Бейноні»? --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 19:53, 8 квітня 2010 (UTC)
- Само собою. Давай поквапимося, бо я можу піти будь-якої хвилини. З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Є два види радості. Одна радість — що виникає під час служіння гіркоти, і це радість у прихованні й потаємності. Адже хоча в людини є насолода від служіння гіркоти, але оскільки вона зайнята служінням гіркоти, вона зовсім не може займатися радістю.
Є друга радість — після служіння гіркоти, про яку пише Алтер Ребе: «у всякому смутку буде користь», — це радість, що приходить після каяття. Проблема в тому, що для цього потрібно плакати по-справжньому, у прямому сенсі (як випливає зі слів Алтер Ребе в «Танії» там), а це важка річ. --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 19:58, 8 квітня 2010 (UTC)
- Навіщо займатися гіркотою (хоча вона й дозволена)? Явно вийшло з уст його святості Адмора Мелех га-Мошіаха, що сьогодні, напередодні істинної і повної Геули, — наповняться сміхом уста наші, і скасовано всі обмеження на радість! Фрейлах!! З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Твоя думка — що можна перевернутися й опинитися в радості просто зараз? Ломір хапн а рікуд. Ти поспішаєш? Тієї секунди, коли захочеш піти, — іди, я тебе не затримаю, а якщо ні, то знайди мені танцювальний нігун. --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 20:01, 8 квітня 2010 (UTC)
- Танцювальний нігун. З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!

- Велике спасибі. Нігун вдихнув у мене дух життя.
- Чи можна мені позаздрити тобі, що ти живеш у Землі Ізраїлю — джерелі радості й веселощів? --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 20:05, 8 квітня 2010 (UTC)
- Якщо вона «примножує мудрість» — то звісно... А я особисто заздрю, що в тебе є зручніша можливість прийти до його святості Адмора шліта — чи то в 770, чи то до святого Огелю. З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Чи можна мені позаздрити тобі, що ти живеш у Землі Ізраїлю — джерелі радості й веселощів? --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 20:05, 8 квітня 2010 (UTC)
А між нами, що краще? --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 20:09, 8 квітня 2010 (UTC)
- Я знаю зблизька тільки один бік медалі, тож не можу відповісти... Я знаю, що бути в Ребе — це подоба Майбутнього світу, і, звичайно, у Святій Землі.. З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
Близькість до святої могили — річ непостійна, адже неможливо бути біля святої могили двадцять чотири години, та й поїздка туди — річ важкодоступна з району, де я живу.
Не так життя в Землі Ізраїлю — воно двадцять чотири години. Радій своїй долі!!
- Ворт про бейноні справді прекрасний, і зовсім не важливо, чи це мав на увазі р. Гілель, чи ні: оскільки це має явне джерело в «Танії», то це добрий вислів. --Успіхів! Хаїм Нагар ¤ (бесіда й розмова) 10:41, 9 квітня 2010 (UTC)
Фарбрейнген 28 нісана 5770 (12 квітня 2010)

«Тут алц вос ір кент»! Почнімо з нігуну на гасло «У-фарацта». Лехаїм і благословення, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
Я хотів поговорити щодо листа, який ти мені надіслав. До речі, Хаїм Нагар теж його отримав? --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 18:41, 11 квітня 2010 (UTC)
- Не зараз. З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Чи знає хтось, де слова Радака? Усе-таки ранні — як ангели. --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 18:45, 11 квітня 2010 (UTC)
- У 5746 році (1985/1986) Ребе навів слова Хіди й Радака та інших ранніх і пізніх коментаторів і вказав поширювати їх серед євреїв; напевно, унаслідок цього й поширюється цей лист. Огляд про вказівку Ребе та про інші небесні справи — у тижневику «Кфар-Хабад», хешван 5766 (листопад–грудень 2005). З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Чи знає хтось, де слова Радака? Усе-таки ранні — як ангели. --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 18:45, 11 квітня 2010 (UTC)
Сокира та плаха! Що робити, що минуло 19 років, і ми проводимо час «у добрі» й у приємності, а він усе ще не прийшов?! З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Зовсім не в добрі й зовсім не в приємності.
- Річ ясна й проста, що, як у всякої речі, є внутрішня суть і зовнішня суть. Тіло й душа.
- Вигнання здається, на перший погляд, матеріальною справою: Храм зруйновано, і ми терпимо біди й горе.
- Але насправді це не так. Вигнання почалося з духовної справи. З відсутності дотримання Тори й заповідей, з безпричинної ненависті, і також зараз хефца вигнання — це наша віддаленість від Всевишнього, благословенний Він, і лихий нахил, який долає нас щодня, і гріхи, від яких людина не вільна жодного дня (як сказано в Гемарі.)
- І про це болить наше серце. Доки? Доки віддаленість від світла лиця Царя життя? --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 18:51, 11 квітня 2010 (UTC)
На це вже відповів його святість: доки? — поки не «тут»! Робити, справа, справа і ще раз справа, справа на практиці — ось єдине рішення, як привести Мошіаха, сина Давида!
Р. Менахем-Мендл Фогель розповідає, що, коли він був близький до р. Шмуеля-Давида Райчика у 5754 — 5756 роках (1993–1996) і повертався з фарбрейнгена, Рашад запитував його: «Що вирішили? І що хотіли вирішити та утрималися від цього зрештою?» З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- А якого роду справа? --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 18:57, 11 квітня 2010 (UTC)
- Саме для цього ми ввійшли сюди на хасидський фарбрейнген — щоб радитися, як прискорити повне й швидке розкриття Мелех га-Мошіаха.
- Я написав сьогодні Ребе на цю тему, про біль тощо. Лист, який відкрився в «Ігрот кодеш», містив заклик до «справи на практиці»... Всяке слово зайве. З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Можеш сказати мені, у якому саме листі? --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 19:03, 11 квітня 2010 (UTC)
- Т. 18, с. 214: що наша релігія не теоретична, а практична. З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Можеш сказати мені, у якому саме листі? --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 19:03, 11 квітня 2010 (UTC)
«І нехай буде воля, щоб я зробив усе, що можу, а відтепер і надалі робіть усе, що можете ви, і нехай буде воля, щоб знайшлися серед вас принаймні один, двоє, троє, які дадуть пораду, що робити і як робити, і ще — і це головне — щоб це виконали, і щоб це було негайно і зараз, по-справжньому, і в радості та з добрим серцем» (їдиш). З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- На практиці, мені здається, що слід намагатися поширювати серед нас самих і серед наших братів очікування Визволення, яке прийде негайно і зараз, по-справжньому. Це наше завдання. --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 19:10, 11 квітня 2010 (UTC)
- А як?
- На практиці, мені здається, що слід намагатися поширювати серед нас самих і серед наших братів очікування Визволення, яке прийде негайно і зараз, по-справжньому. Це наше завдання. --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 19:10, 11 квітня 2010 (UTC)
Працювати й пояснювати!
Не через повітряні гасла і не через зіткнення (і у Вікіпедії...) — через роз'яснення! Простій людині на вулиці, єврею, що живе в діаспорі, літній бабусі із сусідньої вулиці, групі дітей на вулиці — пояснювати зі смаком і розумінням, за їхнім рівнем, що є Геула і що є Мошіах! Щоб ціле покоління знало, що так само, як євреї постять у Йом Кіпур, так євреї чекають на Мелех га-Мошіаха! Тільки роз'яснення! З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- До речі, у сіхі, у якій Ребе навів слова Хіди й Радака, Ребе додав, щоб ці слова публікували від його імені й не від його імені, головне — щоб було опубліковано. Тому, можливо, варто випустити додаткову версію цієї сторінки, без згадки Ребе. --Успіхів! Хаїм Нагар ¤ (бесіда й розмова) 19:14, 11 квітня 2010 (UTC)
- Справді. Оскільки я не знаю, хто написав цю сторінку, можна просто працювати самостійно, адже це наше завдання — завдання анаш, які не на передовій. З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- До речі, у сіхі, у якій Ребе навів слова Хіди й Радака, Ребе додав, щоб ці слова публікували від його імені й не від його імені, головне — щоб було опубліковано. Тому, можливо, варто випустити додаткову версію цієї сторінки, без згадки Ребе. --Успіхів! Хаїм Нагар ¤ (бесіда й розмова) 19:14, 11 квітня 2010 (UTC)
- Дуже вірно. А головне: упровадити очікування в нас самих, і тоді — слова, що виходять із серця, входять у серце! --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 19:15, 11 квітня 2010 (UTC)
- Ще один пункт, який важливо підкреслити:
Ребе каже в сіхі про те, що в євреїв не спростовано, що Мошіах не прийде завтра й післязавтра.
На наш жаль, це відбувається в у-с-і-х, і нехай не розповідають казки.
Говорять про «ще сімдесят років», і раптом «ми — хасиди» повзе вгору по горлу: як можна так говорити? Адже проти цього волав Цар,
І тут же виправдовуються (точна цитата): «Добре, Мошіах прийде, але після ста двадцяти...»
Хлопці, що з нами сталося? Чому прихід Мошіаха перетворився на ще якесь «нішт шабес гередт, скільки коштує машина»?
Настав час для «операції „Зміна курсу“».. З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
Гееманті кі адабер
- Хасид має рацію. На мою думку, початок у цій операції буде через «Я вірив, тому й говорив» — віра, яка притягується через мовлення.
Потрібно почати говорити мовою віри.
Тобто: постійно згадувати про прихід Мошіаха й говорити такою мовою: наступного тижня, якщо не прийде Мошіах, не дай Б-г, то буде так-то й так-то.
Це також проблема послаблення єврейської віри взагалі:
Адже ясно, що в кожного єврея є сильна й міцна віра в серці, що немає нікого, крім Нього.
І чому ж це не входить у повсякденне життя? Чому, не про нас будь сказано, ми поводимося не зовсім так, як мало б бути?
Відповідь: ми говоримо як апікорсім. Цей зробив, той сказав, цей подумав, а той вчинив? Хіба Шарон здійснив розмежування? Хіба Обама перешкоджає будівництву в Бейтарі? Хіба Нетаньягу робить тощо? Цілий день говорять єретичною мовою, Б-г хай врятує нас.
Потрібно говорити як єврей! --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 19:28, 11 квітня 2010 (UTC)
- Що ви думаєте? --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 19:46, 11 квітня 2010 (UTC)
- Дуже вірно. З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Сподіваюся, мені дозволено говорити серед тих, хто більший і кращий за мене.
- Я чув, що одного разу, після фарбрейнгена, на якому Ребе говорив про заборону передачі територій, р. Нісан Неменов провів фарбрейнген, на якому сказав, що заборона передачі територій у житті тмімім — це не передавати території тваринній душі. А те, що ми передаємо території, не дотримуємося розпорядку тощо, — це призводить до передачі територій у Землі.
- Вочевидь, якби ми жили з Мошіахом, це подіяло б на світ. --Шмуель Мункес 11:44, 12 квітня 2010 (UTC)
- Справді, і це діє в обох сенсах: а. У духовному, як сказав р. Нісан. б. Просто в матеріальному, як говорив про це Шалом.
- Чи дозволено тобі? Ти повинен!...(:З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Чи дозволено тобі? Ти зобов'язаний! Чи можливо, щоб видатний і відомий хасид, як р. Шмуель Мункес, не брав участі в наших фарбрейнгенах? Ти запрошений сісти на чолі столу! --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 13:38, 12 квітня 2010 (UTC)
- Дуже вірно. З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Ну, що з Хабадпедією:Видавництво? --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 19:18, 11 квітня 2010 (UTC)
- Що ти маєш на увазі? З благословенням, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Ну, що з Хабадпедією:Видавництво? --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 19:18, 11 квітня 2010 (UTC)
- Дивись на сторінці обговорення твоєї сторінки учасника. --Трахт гут, вет зайн гут. Шалом — Сукат (сіхат) шалом 19:46, 11 квітня 2010 (UTC)
Слова Рамбама
На початку 11-го розділу законів про царів його слова дивовижні: він постановляє: «І всякий, хто не вірить у нього, або хто не чекає його приходу, заперечує не тільки решту пророків, а й Тору, і Моше, учителя нашого, адже Тора свідчила про нього, як сказано: „І поверне Г-сподь, Б-г твій, вигнанців твоїх, і помилує тебе“ тощо.
Хай врятує нас Милосердний! Скільки людина готова вкласти, щоб її не назвали апікоресом? Зверніть увагу на те, що пише Рамбам: навіть той, хто вірить у Мошіаха, якщо не очікує його приходу, — заперечує всю Тору цілком! --Трахт гут, вет зайн гут! Шалом — Сукат (сіхат) шалом 18:59, 22 квітня 2010 (UTC)
- Піди розкажи це на Раавад... Вони ж узагалі проти вивчення Рамбама... Коли прийду й побачу лик Батька нашого, Царя нашого?, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Але вони все ж вірять у Рамбама, тож можна спробувати на них вплинути. --Трахт гут, вет зайн гут! Шалом — Сукат (сіхат) шалом 19:05, 22 квітня 2010 (UTC)
- Ой! Уперше звертаю на це увагу: що Бейт АМАМАШ розташований на вул. Раавад.... Коли прийду й побачу лик Батька нашого, Царя нашого?, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Мені важко розшифрувати цю абревіатуру. До речі, на Раавад живе також один із найвеличніших адморів, праведників покоління, шліта, чиї слова про Ребе цитувалися в статті про його батька. --Трахт гут, вет зайн гут! Шалом — Сукат (сіхат) шалом 19:15, 22 квітня 2010 (UTC)
- Не знав. На Раавад багато років жив голова єшиви «Понєвеж» і засновник «Дегеля». І немає в мене сил докладно пояснювати зі зрозумілих причин. Коли прийду й побачу лик Батька нашого, Царя нашого?, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Але вони все ж вірять у Рамбама, тож можна спробувати на них вплинути. --Трахт гут, вет зайн гут! Шалом — Сукат (сіхат) шалом 19:05, 22 квітня 2010 (UTC)
- Сподіваюся, що принаймні тепер ти знаєш. Там є що шукати. --Трахт гут, вет зайн гут! Шалом — Сукат (сіхат) шалом 19:23, 22 квітня 2010 (UTC)
- Неправда, що вони проти вивчення Рамбама. Тут змішування історій та істерій.. --Хаїм Нагар ¤ (бесіда й розмова) 13:13, 23 квітня 2010 (UTC)
- Звісно й само собою (на яку книжку написано «Аві езрі»?...) у мене випало кілька слів через нестачу часу. Коли прийду й побачу лик Батька нашого, Царя нашого?, Хасид Хабад — Поговоріть зі мною!
- Неправда, що вони проти вивчення Рамбама. Тут змішування історій та істерій.. --Хаїм Нагар ¤ (бесіда й розмова) 13:13, 23 квітня 2010 (UTC)
Роки/дружини
Унаслідок обговорення на Обговорення:Ісраель-Барух (батько Алтер Ребе) виникла потреба розповісти історію (подробиці не обов'язково точні): це було, вочевидь, із Бааль-Шем-Товом. Він зібрав усіх своїх учнів тощо, щоб скасувати страшний указ, який був на Небесах про дружин Ізраїлю (не пам'ятаю, що спричинило звинувачення). Усі учні разом із Бештом роблять каванот тощо, і їм не вдається скасувати указ. Аж поки не прийшов простий сільський житель, який ледве вмів читати й писати, і побачив, що всі моляться із силою, узяв сидур і теж приєднався до молитви Шмоне есре. І коли дійшов до благословення років, закінчив і сказав «Благословенний Ти, Г-споди, що благословляєш дружин» замість «що благословляєш дружин». Його молитва пронизала всі небозводи, і указ було скасовано. --Хаїм Нагар ¤ (бесіда й розмова) 15:51, 29 квітня 2010 (UTC)
- Гут-гут. Цікаво — де ти це чув? Мошіах нау! Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! — Сьогодні 15 іяра 5770 (29 квітня 2010) зустрічаємо лик нашого Царя!
- Із відомих історій. На кшталт «кукуріку» і сидура. Думаю, це є в «Коль сіпурей га-Бешт» або в Зевіна. --Хаїм Нагар ¤ (бесіда й розмова) 16:03, 29 квітня 2010 (UTC)
- Зевін.--Шнеур 08:58, 30 квітня 2010 (UTC)
- Йішар коах. Мошіах нау! Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! — Сьогодні 16 іяра 5770 (30 квітня 2010) зустрічаємо лик нашого Царя!
- Зевін.--Шнеур 08:58, 30 квітня 2010 (UTC)
- Із відомих історій. На кшталт «кукуріку» і сидура. Думаю, це є в «Коль сіпурей га-Бешт» або в Зевіна. --Хаїм Нагар ¤ (бесіда й розмова) 16:03, 29 квітня 2010 (UTC)
Хаїм Нагар написав: «Благословенний Ти, Г-споди, що благословляєш дружин» замість «що благословляєш дружин». Який указ ти скасував? --77.124.13.150 11:02, 30 квітня 2010 (UTC)
- Ха..ха.. який абсурд.. --Хаїм Нагар ¤ (бесіда й розмова) 10:35, 2 травня 2010 (UTC)
Виголошення «лехаїм»...
За міцне здоров'я дорогого хабадпедиста Шмуеля Мункеса.--Шнеур 12:07, 2 травня 2010 (UTC)
- Що сталося?! Мошіах нау! Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! — Сьогодні 18 іяра 5770 (2 травня 2010) зустрічаємо лик нашого Царя!
- Негарно так нас лякати. --Смиренні, настав час вашого Визволення! Сьогодні 18 іяра 5770 Шалом — Сукат (сіхат) шалом 15:08, 2 травня 2010 (UTC)
- Нехай буде воля, щоб Всевишній, благословенний Він, послав повне зцілення 248 органам і 365 жилам. Продовжуй повідомляти. Мошіах нау! Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! — Сьогодні 18 іяра 5770 (2 травня 2010) зустрічаємо лик нашого Царя!
- Негарно так нас лякати. --Смиренні, настав час вашого Визволення! Сьогодні 18 іяра 5770 Шалом — Сукат (сіхат) шалом 15:08, 2 травня 2010 (UTC)

Унаслідок слів Цемах Цедека, [2] наведених у статті Волосся, слід пояснити, чому Ребе відрощував досить довге волосся. Там роз'яснюється, що волосся — це мотарей га-мохін, і тому залежить, звідки воно приходить: від Атіка Кадіша, який є високим аспектом, чи від нижчого аспекту; а в назира в дні його назирату волосся приходить із високого аспекту Атіка Кадіша, і тому і в його надлишках мохін є велика й дивовижна святість.
Як приклад цього Ребе Цемах Цедек наводить відмінність між мілта де-бдихута й буденною бесідою великої людини, як рабан Гамліель, у якого й буденна бесіда була Торою, і надлишками мохін простої людини, які є цілком порожніми словами від кліпат нога.
Виходячи з цього, видається можливим пояснити, що в насі Ісраель є дуже високий корінь від Атіка Кадіша, і тому в волоссі насі є дивовижна святість. З цієї причини можна сказати, що Ребе, і, здається, також Ребе Раяц, відрощували своє волосся.
Інші великі Ізраїлю, які відрощували волосся, — наскільки я пам'ятаю: рабі Йосеф Розін, рабі Ісраель Альтер із Гура. Запрошую вас доповнити список. --Смиренні, настав час вашого Визволення! Сьогодні 1 сівана 5770 Шалом — Сукат (сіхат) шалом 20:14, 14 травня 2010 (UTC)
- Не забудьмо р. Пінхаса-Менахема Альтера з вільше пейсами, і я пам'ятаю, що й р. Єкутіель-Єгуда Гальберштам відрощував пейси й волосся. Мошіах нау! Хасид Хабад — Поговоріть зі мною! — Сьогодні 2 сівана 5770 (15 травня 2010) зустрічаємо лик нашого Царя!
- Виходячи з цього, важко зрозуміти, чому тільки в пізні роки почалося відрощування волосся. --Хаїм Нагар ¤ (бесіда й розмова) 19:23, 15 травня 2010 (UTC)
- Я одного разу говорив із хасидським аврехом, сином важливого адмора, і він стверджував, що в нього виникли сумніви й запитання щодо Ребе, оскільки Ребе відрощував своє волосся й нігті, що, згідно з наведеним у хасидських книжках, указує на кліпот. Справжньому хасиду, не кажучи вже про те, що така річ не викликає в нього навіть тіні запитання, адже він знає, що більше за те, що він знає, є речі, яких він не знає, — як, наприклад, у «Дерех міцвотеха», згаданій вище. Але що, на вашу думку, потрібно відповідати такій людині? --Смиренні, настав час вашого Визволення! Сьогодні 3 сівана 5770 Шалом — Сукат (сіхат) шалом 04:12, 16 травня 2010 (UTC)
- Є відоме пояснення про Рогачовера (не пам'ятаю джерела): зазвичай життєва сила у волоссі дуже мала, і тому не відчувають болю, коли стрижуть волосся й нігті. В особливих людей, загальна життєва сила яких неспівмірна із життєвою силою простої людини, і у волоссі й нігтях більше життєвої сили, і тому — їм трохи боляче.. --Хаїм Нагар ¤ (бесіда й розмова) 15:03, 16 травня 2010 (UTC)
- Пояснення, безумовно, прекрасне. --Смиренні, настав час вашого Визволення! Сьогодні 3 сівана 5770 Шалом — Сукат (сіхат) шалом 18:08, 16 травня 2010 (UTC)
- Я не думаю, що правильно казати, що Адмор відрощував довге волосся. Волосся — мотарей га-мохін, і тому в людей із великими мохін (Рогачовер, Адмор) волосся росло сильно. Його святість стригся час від часу, але, на відміну від людей нашого рівня, його волосся росло довгим Менделе, 444 — Поштова скринька
- Це пояснення приголомшливе своєю дотепністю, хоча люди, які знають дійсність, знали б, чи справді це вірно. --Смиренні, настав час вашого Визволення! Сьогодні 8 сівана 5770 Шалом — Сукат (сіхат) шалом 02:55, 21 травня 2010 (UTC)
- Приєднуюся до Менделе, і як одного разу сказав Мелех га-Мошіах Шалому-Беру Ганзбургу[3] (за змістом): «Я стрижуся час від часу, коли є що стригти» («Ба-кодеш пніма»). ---Мошіах зараз! Хасид Хабад — Вітальня
- Узагалі волосся не відрощують, воно росте саме.. --Хаїм Нагар ¤ (бесіда й розмова) 10:08, 21 травня 2010 (UTC)
- Приєднуюся до Менделе, і як одного разу сказав Мелех га-Мошіах Шалому-Беру Ганзбургу[3] (за змістом): «Я стрижуся час від часу, коли є що стригти» («Ба-кодеш пніма»). ---Мошіах зараз! Хасид Хабад — Вітальня
- Це пояснення приголомшливе своєю дотепністю, хоча люди, які знають дійсність, знали б, чи справді це вірно. --Смиренні, настав час вашого Визволення! Сьогодні 8 сівана 5770 Шалом — Сукат (сіхат) шалом 02:55, 21 травня 2010 (UTC)
- Я не думаю, що правильно казати, що Адмор відрощував довге волосся. Волосся — мотарей га-мохін, і тому в людей із великими мохін (Рогачовер, Адмор) волосся росло сильно. Його святість стригся час від часу, але, на відміну від людей нашого рівня, його волосся росло довгим Менделе, 444 — Поштова скринька
Хасидський фарбрейнген — 12 сівана 5770 (25 травня 2010)
Що з хасидським фарбрейнгеном? Давно[4] тут нічого не було..
І починають із теми дня: дев'яносто сім років офіційному заснуванню «Агудат Ісраель». І кожному рекомендується подивитися книжку «Від Катовиць до 5 іяра», яка підсумовує, із додатком документів тощо, історію участі Ребе Рашаба в цьому питанні, а також твір «Заснування Агудат Ісраель» Ребе Раяца.
Лехаїм! ---Мошіах зараз! Хасид Хабад — Вітальня
- Я нещодавно вивчав сіху Ребе Цемах Цедека, який пояснює, що кліпа Амалека — це «знає свого Владику й має намір повстати проти Нього». Адже після виходу з Єгипту не було жодного приховування, а навпаки, були величезні розкриття виходу з Єгипту та розсічення Червоного моря, і якщо так, не було приховування знання, і проте Амалек, який знав про царство Всевишнього, прийшов із «нахабством — без жодної причини й доводу» і воював з усім Ізраїлем, як у притчі, згаданій у Раші, із киплячою ванною тощо. (Основна стаття: кліпа Амалека]]
- Висновок із його слів для нашого питання — величезний моральний урок: ми, хасиди Хабаду, вивчаємо книжки хасидуту, і можна сказати, що осягнення Б-жественності в середнього хабадського хасида незрівнянно вище, ніж в іншого хасида, [5]. А якщо так, виходить, що, коли хабадський хасид чинить гріх, не дай Б-г, вада незрівнянно більша, ніж у звичайної людини, адже коли знання не у вигнанні, а людина завдає вади всупереч знанню, що в ній, вада набагато тяжча.
- І тому відповідальність, покладена на нас, набагато більша. За кожен вивчений уривок хасидуту додається ще відповідальність... --Смиренні, настав час вашого Визволення! Сьогодні 11 сівана 5770 Шалом — Сукат (сіхат) шалом 18:52, 24 травня 2010 (UTC)
- Сказав рав-хасид р. Іцхак Гурвіц — дер Масмід, хай помститься Всевишній за його кров: «Тільки до хасида стосується „знає свого Владику й має намір повстати проти Нього“, оскільки тільки він „знає свого Владику“».[6]. А Ребе розповів, що Ребе Раяц сказав про це: «Занадто багато меланхолії...»[7]. ---Мошіах зараз! Хасид Хабад — Вітальня
- І тому відповідальність, покладена на нас, набагато більша. За кожен вивчений уривок хасидуту додається ще відповідальність... --Смиренні, настав час вашого Визволення! Сьогодні 11 сівана 5770 Шалом — Сукат (сіхат) шалом 18:52, 24 травня 2010 (UTC)
- Благословенний, хто навів мене на слова р. Іче Масміда, хоча потрібно остерігатися меланхолії. --Смиренні, настав час вашого Визволення! Сьогодні 11 сівана 5770 Шалом — Сукат (сіхат) шалом 22:40, 24 травня 2010 (UTC)
Вислів із «Гайом йом»
Вислів із «Гайом йом» на 23 іяра:
Початок спуску, хай врятує нас Милосердний, — це відсутність служіння в молитві; усе стає сухим і холодним: і «заповіді людей, завчені напам'ять», стають тягарем; поспішають, втрачають смак у Торі, і повітря грубішає, і зрозуміло, що зовсім неможливо впливати на іншого.
Однак Азріель пише це так на форумі «Хабад Інфо»:
Початок підйому, з Б-жою поміччю, — це служіння в молитві. Усе стає живим і теплим, дотримання заповідей стає радісним, заспокоюються, додається насолода в Торі, і повітря очищається, і зрозуміло, що дуже можливо впливати на іншого. (див. «Гайом йом», 23 іяра)
На моє запитання він відповів мені, що чув це від одного з учнів рама рабі Аврагама Фельдмана з Нахалат-Гар-Хабада (вочевидь, від його імені.) І це засновано на відомому правилі: із заперечення ти чуєш ствердження.
Погляд хасида!
Лехаїм! --Потрібен бот замін! Якщо можна, до приходу Мошіаха, сьогодні 19 сівана 5770 Шалом — Сукат (сіхат) шалом 19:08, 1 червня 2010 (UTC)
- Нішкоше.. Справді, мені було дивно те, що сказав Азріе-ль, оскільки я пам'ятав щось інше. Але 23 іяра цього року мені прояснилися ці речі завдяки вивченню «Гайом йом» і спогаду про те, що я чув від р. Аврагама, хай живе він. Благословенний, хто навів мене. ---Мошіах зараз! Хасид Хабад — Вітальня
Примітки
- ^ «Сіхот кодеш» 5741
- ^ «Дерех міцвотеха» Заповідь гоління прокаженого
- ^ Який сказав йому, що хасиди стривожені довгим волоссям нашого Ребе.
- ^ 28 нісана
- ^ Без жодного применшення значущості польських хасидів
- ^ Сам вислів набагато гостріший і «штарк»...
- ^ Усі версії цього див. у книзі «Ірат га-Шем оцаро».