Перейти до вмісту

Єкутієль-Єгуда Гальберштам

Матеріал з Хабадпедії
Рав Єкутіель-Єгуда Гальберштам
Основна інформація
Дата народження4 швата 5665 (10 січня 1905)
Місце народженняУ місті Руднік
Дата смерті9 тамуза 5754 (18 червня 1994)
Місце смертіУ Кір'ят-Цанзі в місті Нетанія
Місце поховання«Шикун Ватікім» у Нетанії
КраїнаПольща, Румунія, Ізраїль, США[В]
Місце проживанняЮніон-Сіті, Нетанія
Місце діяльностіКлаузенбург, Вільямсбург, Нетанія
Рід діяльностірабин, ребе[В]
Посадаперший адмор Цанз-Клаузенбург, рабин хасидської громади в Клаузенбурзі
УчителіРав Цві-Гірш Гальберштам (його батько)
Праці«Шефа хаїм», «Діврей Яців»
Сім'я
БатькоЦви-Гирш Гальберштам
МатиПані Хая Мендл
ДружинаПеся Тейтельбойм, а в другому шлюбі — Хая-Нехама Унгер
ДітиЦві-Елімелех Гальберштам, Шмуель-Давид Гальберштам, та інші
НащадкиРав Цві-Елімелех Гальберштам, рав Шмуель-Давид Гальберштам
Кількість нащадків11 дітей, що загинули під час Голокосту, і ще 7 дітей, що народилися після нього.
Родовід
Медіафайли у Вікісховищі

Рабі Єкутіель-Єгуда Гальберштам із Цанз-Клаузенбурга (якого називають за його книгами «Шефа хаїм» і «Діврей Яців»; 4 швата 5665 (10 січня 1905) – 9 тамуза 5754, 10 січня 1905 – 18 червня 1994) був першим Адмором хасидизму Цанз-Клаузенбург — хасидизму, що бере початок у цанзькому хасидизмі. Очолював хасидизм від 5706 (1946) року і до свого відходу з життя в 5754 (1994) році. Засновник Кір'ят-Цанза в Нетанії і медичного центру «Ланіадо». Служив рабином і рош-єшивою.

Біографія

Рав Єкутіель-Єгуда Гальберштам був сином рабі Цві-Гірша Гальберштама, голови рабинського суду Рудніка, правнуком рава Хаїма Гальберштама (автора «Діврей хаїм») з боку батька і праправнуком рава Цві-Елімелеха Шапіро з Динова (автора «Бней Іссахар»). Ще в дитинстві був відомий як вундеркінд і в 13 років склав іспит із Шасу. Через пів року осиротів, утративши батька. Того ж року отримав право виносити галахічні рішення від рабі Меїра Аріка та інших[1]. У юності навчався переважно в «рава з Дуклі», рава Давида-Цві (Таблі) Зеемана, автора книжок «Кав загав» і «Мінхат солет». Цей його вчитель дав йому сміху на винесення галахічних рішень. Крім того, навчався в рабі Іцикла, рош-єшиви в Кляйнвардейні, у рабі Моше-Цві Ланди і в рабі Моше-Хаїма Сегаля, автора книжки «Лехем рав га-шалем». Потім поїхав до Польщі навчатися в інших рабинів, серед них у рабі Меїра-Єхіеля з Островця.

Він їздив до дворів адморів дому Цанз, особливо до рабі Хани з Калшица і рабі Єшаї з Тшехіова, а також до дворів інших адморів у Польщі, Галичині та Угорщині.

Одружився зі своєю родичкою, Песею Тейтельбойм, дочкою Адмора з Сигета рава Хаїма-Цві Тейтельбойма, і в нього народилося одинадцятеро дітей. У 21 рік був призначений рабином «сефардської громади» (тобто хасидської) у Клаузенбурзі й очолював там єшиву. Ця громада складалася з хасидів міста, переважно хасидів Сигета, які відокремилися від ортодоксальної громади.

Після вторгнення Німеччини до Угорщини в 5704 році (1943/1944) був мобілізований на трудову службу і перебував у таборі у Фройнбаху, тоді як його дружина й діти залишилися в гето Клаузенбурга. Він перебував там у досить стерпних умовах, і йому вдавалося не працювати завдяки хабарю, але в жовтні того ж року за загальним літочисленням «переворот „Схрещених стріл“» призвів до його депортації разом із родиною до Освенцима. Його дружину і дев'ятьох його дітей було вбито в таборі, а двоє синів, що залишилися, згодом померли від тифу.

Після Голокосту він перебував у таборі переміщених осіб Ференвальд і почав створювати установи Тори та освіти під назвою «Шееріт га-плета» в таборах переміщених осіб. У 5706 році (1945/1946) прибув до Сполучених Штатів, щоб зібрати кошти на допомогу тим, хто пережив Голокост, і заснував у Мексиці та в Нью-Йорку установи Тори, призначені для тих, хто пережив Голокост і емігрував до Сполучених Штатів. Так само відкрив в Ізраїлі талмуд-тори під назвою «Шееріт га-плета» в Цфаті, Беер-Шеві, Кфар-Азарі, Кфар-га-Ніцахоні та інших місцях. Він відкрив єшиву у Вільямсбурзі й очолював її, а також єшиву в Монреалі, на чолі якої поставив рава Шмуеля-Александра Унсдорфера, згодом свого свата.

Рав Гальберштам своїми ділами став символом єврея, який утратив у Голокості все, і попри все це надлюдськими силами не занепав духом і звів світ життя, Тори та єврейства після Голокосту, і він — один із засновників єврейського життя покоління тих, хто вижив.

Створив нову родину з Хаєю-Нехамою, дочкою рава Шмуеля-Давида Унгера — голови рабинського суду Нітри, і в них народилося семеро дітей. З нагоди його весілля отримав особливий лист із благословенням від Ребе Раяца[2]; рав Гальберштам відповів сердечним листом, дякуючи Ребе за благословення до весілля (дехто стверджує, що Ребе Раяц спонукав його одружитися і тим самим почати нове життя після втрати дружини та одинадцятьох дітей). Крім того, заходив до Ребе Раяца на єхідут[3].

У 5715 році (1954/1955) уперше відвідав Ерец-Ісраель і вирішив заснувати хасидське селище Кір'ят-Цанз у Нетанії. Заснував хасидизм Цанз-Клаузенбург, навчальні установи і велику єшиву, яку очолював, а також «Міфааль га-Шас».

У селищі Адмор заснував медичний центр «Ланіадо» внаслідок обітниці, яку дав у період Голокосту: якщо врятується з цього пекла, завжди намагатиметься рятувати євреїв. Під час створення центру багато радився з Ребе, і за його вказівкою заклад було названо «медичний центр» (а не «лікарня»).

У 5732 році (1971/1972) повернувся до Сполучених Штатів і жив у Юніон-Сіті.

Помер 9 тамуза 5754 року (18 червня 1994). Місце Адмора посіли його сини, обидва — Адмори (один в Ізраїлі, а інший у Сполучених Штатах), а один із його зятів посів його місце у Сполучених Штатах.

Зв'язки з Ребе

Відтоді як Ребе прийняв провід, між ним і Адмором із Цанза існували дружні стосунки. На фарбрейнгені 12 тамуза 5711 року (16 липня 1951) Ребе передав через посланця пляшку машке Адмору, сказавши: «Хай не буде благословення простої людини малозначущим у твоїх очах. Хай благословить його Всевишній, благословенний Він, щоб він виховав учнів зі світильником заповіді і світлом Тори, і світлом, що в Торі, і, певно, він знає, що всі справи Святої Землі — випробування» .

Другого святкового дня свята Шавуот у 5727 році (1966/1967), під час святкової трапези, один із хасидів розповів Ребе про від'їзд Адмора з Цанза з Ерец-Ісраель і про його поїздку до Америки внаслідок Шестиденної війни; Ребе відповів, що до нього не можна приходити з претензіями, оскільки він утратив свою родину і своїх дітей під час Голокосту, і Ребе навіть додав, що в Америці в нього є родич, який його захистить (родич Адмора — р. Хаїм-Барух Гальберштам)[4].

У 5730 році (1969/1970), під час боротьби Ребе за поправку до закону «Хто є євреєм», Адмор виступив проти тих, хто намагається затримати поправку: «Усі знають, що я не любавицький хасид, і навіть мій святий батько не був любавицьким хасидом, але я зобов'язаний відреагувати на події... Повстали вихрести, сповнені зухвалості й нахабства; мало того що вони не готові прийняти слова напучення, але щойно наважуються сказати їм щось, що їм не до вподоби, вони відразу здіймають крик і лемент»[5]. Його син, нинішній Адмор із Цанза, розповів про це на передвиборчому заході «Ягадут га-Тора» у 5779 році (2018/2019) і додав, що з того ж приводу, коли його батько згадав слова Ребе, він сказав, що це слова «великого в Ізраїлі».

Ще один особливий вислів, який він зробив про Ребе у зв'язку з «Хто є євреєм», — що він молиться за Ребе щодня (!), бо всі кліпот і ситра ахра воюють проти нього через його боротьбу в питанні «Хто є євреєм»[6].

І в питанні цілісності Країни Адмор стояв на позиції Ребе і висловлювався про нього: «Любавицький Ребе цілковито правий. Адже він князь Тори і справжній праведник».

Адмор багато займався темою очікування приходу Мошіаха, і в одній зі своїх бесід під час третьої трапези сказав: «Народ Ізраїлю так багато страждав в останньому поколінні, і тепер Мошіах зобов'язаний прийти, бо минули всі терміни. І якщо це Любавицький Ребе — вийдемо йому назустріч, головне, щоб він уже прийшов»..[7].

Іншого разу, побачивши хабадського бааль тшуву, що молився з двейкутом, він довго дивився на нього, і на його обличчі було помітне велике хвилювання, і зі сльозами, що виступили на очах, він сказав: «Як же я заздрю служінню Любавицького Ребе, його широким плечам, задоволенню, яке він завдає на Небесах..» — і так продовжував ще святими словами з повагою і захопленням. Один єврей литовського походження, що стояв поруч із ним, якому не сподобався цей вилив душі, кинув Адмору: а вони ж кажуть, що їхній Ребе — Мошіах?! Але Адмор відповів зневажливим рухом руки, як той, хто цілком відкидає його слова, і сказав йому: «А яке тобі діло, що це він?! Головне, щоб уже прийшов!»[8].

Коли його хасид рав Яаков-Моше Шпіцер поділився з ним, що думає зупинитися в Краун-Гайтс, щоб побувати в Ребе, про якого чув велике, він відповів і сказав: «Любавицький Ребе — дуже велика людина» — і спонукав його поїхати до Ребе[9].

Одного разу він сказав одному зі своїх хасидів: «Я відчуваю, що Любавицький Ребе думає про мене щодня.»[10]

Коли рав Шломо Гольдман, Адмор зі Звягеля-США (зять Адмора з Клаузенбурга), відвідав Ребе 11 швата 5743 року (25 січня 1983), він передав від імені свого тестя запитання про здоров'я Ребе; Ребе відповів йому: «Коли довкола мене добре, тоді й моє благополуччя добре» — і висловив задоволення тим, що Адмор із Клаузенбурга дає уроки з Хумашу з коментарем Раші[11].

Адмор відчував захоплення і величезне задоволення від діяльності Ребе у справах поширення єврейства[12].

Узимку 5745 року (1984/1985) Адмора з Цанза через його хворобу госпіталізували до університетської лікарні в місті Х'юстон у штаті Техас, і йому допомагав шаліах Ребе в Х'юстоні, рав Шимон Лазаров, який забезпечував його кошерною їжею. Коли один із його лікарів розповів йому, що наблизився до єврейства завдяки хасидам Хабаду, Адмор висловив своє захоплення діяльністю шлухім Ребе[13].

У 5748 році (1987/1988) син Адмора з Клаузенбурга, рабі Шмуель-Давид Гальберштам (нині Адмор із Клаузенбурга-США), прийшов утішити Ребе після відходу з життя ребецн Хаї-Мушки. Він попросив у Ребе благословення на одужання свого батька, рабі Єкутіеля-Єгуди, і Ребе благословив його[14].

Його слова про «Шулхан арух» Алтер Ребе

У книжці «Галіхот хаїм» — нісан-Песах[15] редактор р. Агарон-Єгошуа Клугер розповідає: «Я чув з уст рава-хасида Хаїма-Яакова Еренфельда (хай береже його Б-г і дарує йому життя) з Кір'ят-Цанза, Нетанія: у минулі роки, коли я відповідав за питання кашруту в Кір'ят-Цанзі, пам'ятаю, що наш Ребе [= автор «Шефа хаїм»] (хай захистить нас його заслуга) вказав мені вивчити «Шулхан арух», закони кошерування посуду кип'ятінням, з «Маген Аврагам» і коментаторами, і повторити це з «Шулхан арух га-Рав», додавши: „Скрізь, де є розбіжності між законовчителями, — чини згідно з постановою «Шулхан арух га-Рав»“».

Його родина і деякі з учнів

Сини

Його зяті

  • Рабі Шломо Гольдман з Юніон-Сіті (у Нью-Джерсі), був Адмором Цанз-Звягеля[16].
  • Рабі Дов Вайс, рабин Кір'ят-Цанза в Єрусалимі.
  • Рабі Ефраїм-Фішл Мутцен, рабин Кір'ят-Бааль-Шем-Тов у Петах-Тікві.
  • Рабі Шауль-Єгуда Призент, рабин у Юніон-Сіті; після відходу з життя свого свояка рава Гольдмана був призначений його наступником як Адмор Цанз-Звягеля.Його син рав Барух Призент — шаліах Ребе в промисловій зоні Пардес-Кац, Бней-Брак
  • Рабі Еліезер-Давид Шапіро, рабин хасидів Цанза в місті Бней-Брак і рош-єшива єшиви «Тора лішма».

Додаткова література

Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 8. Каталог HebrewBooks.

  1. «Двар га-Тора» 5722 (1961/62) דבר התורה - תשכ"ב (Єрусалим, 1963) — у каталозі · читати
  2. «Діврей Йаців» — доповнення та пропущене דברי יציב - ליקוטים והשמטות (Єрусалим, 2004) — у каталозі · читати
  3. «Діврей Йаців» — Евен га-езер דברי יציב - אבן העזר (Єрусалим, 1999) — у каталозі · читати
  4. «Діврей Йаців» — Йоре деа, частина 1 דברי יציב - יורה דעה - חלק א (Єрусалим, 1998) — у каталозі · читати
  5. «Діврей Йаців» — Йоре деа, частина 2 דברי יציב - יורה דעה - חלק ב (Єрусалим, 1998) — у каталозі · читати
  6. «Діврей Йаців» — Орах хаїм, частина 1 דברי יציב - אורח חיים - חלק א (Єрусалим, 1997) — у каталозі · читати
  7. «Діврей Йаців» — Орах хаїм, частина 2 דברי יציב - אורח חיים - חלק ב (Єрусалим, 1996) — у каталозі · читати
  8. «Діврей Йаців» — Хошен мішпат דברי יציב - חושן משפט (Єрусалим, 2001) — у каталозі · читати

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Меїр Вундер, «Енциклопедія мудреців Галичини», частина 2, с. 499
  2. ^ Див. «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 9, лист 3102, і там надруковано також відповідь рава Гальберштама.
  3. ^ Фотокопію запису зі змістом цієї зустрічі надруковано в книжці «Лапід га-еш», частина 2, навпроти с. 423.
  4. ^ Менді Куртес, «Ребецн дала мені відчуття матері», інтерв'ю з р. Хаїмом-Барухом Гальберштамом, «Кфар-Хабад», випуск 2045, с. 28.
  5. ^ «Ягадут» — орган вірного єврейства, інститут «Ісраель Саба», брошура 4, с. 4. І «Ковец Ісраель Саба» 69, с. 870
  6. ^ Зі слів рабі Йосефа-Давида Тейтельбойма, Адмора із Сасова.
  7. ^ «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 1, сторінка 197
  8. ^ Зі слів рава Іссахара-Бера Розенберга, хасида Цанза, який був присутній, коли ці слова було сказано
  9. ^ Рав Шпіцер: Адмор спонукав мене поїхати до Ребе
  10. ^ Зі слів рава Біньяміна Вілігера — «Єхідуйот», том 1, с. 112.
  11. ^ Розшифровка бесіди: Ребе: «Почнімо спершу з того, що відбувається в матеріальному. Мій тесть, святійший Адмор, мав звичай зазвичай висловлюватися: „у матеріальному і в духовному“, ставлячи матеріальне перед духовним. Як здоров'я вашого тестя, Ребе [з Клаузенбурга]?» [І відразу продовжив:] «Про духовне я взагалі остерігаюся питати» («Вегн рухніес бін іх мойре гор цу фрегн»). Рав Гольдман повідомив про стан здоров'я свого тестя і сказав: «Мій тесть, Адмор, просив мене передати вітання Ребе шліта (Адмору шліта)». І на це Ребе відповів: «Коли довкола мене добре, тоді й моє благополуччя добре». Ребе додав: «Я чую, що ваш тесть дає уроки з Хумашу з коментарем Раші, і я радий це чути, оскільки і я ж із запалом займаюся („іх кох зіх дох“) Раші і „простим змістом Писання“. Є такі, бере, у яких є до мене претензії: чому я забираю в публіки час на фарбрейнгенах у святий Шабат — чого не було заведено в колишні часи — на Хумаш із коментарем Раші, що належить до „у п'ять років — до Писання“. Тож я зрадів, почувши, що є танай, який мене підтримує». — [Ребе також поцікавився, чи відомі Адмору зі Звягеля і тим, хто його супроводжував, причини, що спонукали Адмора з Клаузенбурга почати вивчення Хумашу з коментарем Раші, і вони відповіли заперечно [що не знають], а за кілька днів з'ясували це і повідомили Ребе ці причини]. Після цього Ребе сказав: «Узагалі, те, що „нове заборонене Торою“ (як вислів „Хатам софер“ у подібних випадках) і „звичай наших батьків у наших руках“, — про що йдеться? Коли світ іде своїм звичайним шляхом і на протилежному боці немає посилення; але коли становище не таке, то, навпаки, мало того що не страшно додавати, — а обов'язково додавати в усіх справах святості — Торі й заповідях. І в подібному випадку додавання має бути таким, як у того, у кого є сто, — хоче двісті і т. д., двісті і т. д. — чотириста, відповідно до природи, яку Святий, благословенний Він, заклав у вдачу людей; і хоча мудреці сказали: „Хто багатий? Той, хто радіє своїй долі“, відомий вислів наших Ребе, провідників поколінь, що „радіє своїй долі“ — це чеснота лише тоді, коли йдеться про матеріальні справи. Не так у справах духовних: ніколи не можна вдовольнятися тим, що вже зроблено». «Царство Тори», с. 313. За записом, невідредагованим. У книжці «Лапід га-еш» наводиться, що Ребе сказав раву Гольдману: «Приділяти на публічному уроці Хумашу і Раші так багато часу — це новація, а ж „нове заборонене Торою“. Однак про що йдеться? У звичайні часи, коли немає „новацій“ у другого боку [= боку, протилежного святості]. Але в наш час, коли в них увесь час з'являються новації, — і в нас мають з'являтися нові справи, і завдяки цьому „піднімається Шхіна з пороху“». («Лапід га-еш», частина 2, с. 446, примітка 22.) Однак формулювання там неточне, а правильний текст — як в основному тексті.
  12. ^ Свідчення його сина, рава Шмуеля-Давида Гальберштама, відео «Перший сіюм Рамбама , його святість Адмор із Цанз-Клаузенбурга, 5745 рік», хвилина: 8:33 на YouTube-каналі «Хасидут Chassidus» на сайті фільтрованих роликів YouTube «Сінун Хабад» (їдиш)
  13. ^ Він сказав: «Його святість Любавицький Адмор не тільки здатен узяти на себе відповідальність посилати шлухім у такі віддалені місця так, що вони залишаються богобоязливими і цілісними, але його шлухім навіть вдається врятувати так багато душ, що віддалилися від свого кореня». Це було, коли лікар привів до лікарні своїх маленьких дітей, прикрашених пейсами і вдягнених у хасидський таліт катан. Коли Адмор побачив дітей, він запитав лікаря, хто вони? Лікар відповів: «Це мої діти, яких дарував мені Б-г» — і розповів, що вони навчаються в любавицькому «хедері» в місті. Коли Адмор із Цанза почув ці слова, він дуже схвилювався і сказав із величезним захопленням: «Рибойно де-алмо куло! Дахт зіх мір аз фун дем Бааль-Шем-Тов а,н біз гайнтіке цайтн, із нох аза мофес ніщт гевен. Ві ін аза гоіше фрайе штот ві Юстон золн кумен азелхе кіндер міт азелхе шейне пейес ун мен зол брейнген кошере есн вос мен кохт ін гейміше гайзер!» [= Владико світу! Мені здається, що від часів Бааль-Шем-Това і до сьогоднішнього дня ще не було такого чуда, щоб у неєврейському і світському місті, як Х'юстон, прийшли діти з такими гарними пейсами і принесли кошерну їжу, яку готують у кошерних єврейських домах] Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо, «Бейт Мошіах», випуск 44 (2 тамуза 5755 (30 червня 1995)), с. 40 (а звідти — до книжки «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 1, у статті про Адмора з Цанза). У книжці «Рош бней Ісраель» (за редакцією рава Нафталі-Цві Готліба) цю історію надруковано з невеликими змінами від імені рава Йосефа Сегаля, і там написано, що історія сталася з дітьми рава Лазарова, див. там с. 234 і далі. Однак, вочевидь, версія, наведена равом Вольпо, точніша.
  14. ^ Зміст бесіди див. у «Гітваадуйот» 5748, частина 2, с. 617-618.
  15. ^ Видання 5778. С. 15
  16. ^ До свого відходу з життя 27 тамуза 5777 (21 липня 2017)
Попередній:
-
Адмори Цанз-Клаузенбурга
5706-9 тамуза 5754 (18 червня 1994)
Наступний:
Рабі Цві-Елімелех Гальберштам — Нетанія
Рабі Шмуель-Давид Гальберштам — Нью-Йорк
Єкутіель-Єгуда Гальберштам згадується ще в 14 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5169322200

Повідомити про помилку на цій сторінці