Вино

Вино — напій, що виготовляється з плодів виноградної лози, яка належить до семи видів, якими славиться Земля Ізраїлю; також у пророка[1] воно назване таким, що «звеселяє Б-га і людей». Через свою важливість воно називається «головним і першим з напоїв», і для нього встановлено особливе благословення. Існують особливі закони, що стосуються вина. Крім того, воно — одне з того, що возливали на жертовник.
Його імена
У Писанні вино називається багатьма іменами:
тірош[1][2], «кров винограду»[3], хемер[4], асіс[5], «ароматне вино»[6] (і див. нижче), шехар[7].
Виготовлення вина
Вино виготовляють у ході тривалого процесу, що охоплює добір найкращого винограду, його чавлення (сьогодні чавлення здійснюють механічними засобами), бродіння (процес, під час якого певні мікроорганізми перетворюють цукри соку на алкоголь), фільтрацію і витримку (у процесі ж виготовлення виноградного соку бродіння зупиняють і не дають алкоголю утворитися).
Ще один спосіб виготовлення вина — покласти родзинки з цукром і водою в посудину; через кілька днів вода перетворюється на вино.
Різні способи приготування вина (з бродінням, без бродіння, концентрація алкоголю, з родзинок) впливають на різні закони.
Традиційне виготовлення вина відбувалося в пристрої, що називається виноробнею. Виноробня складається з двох ям, які називаються «гат» і «єкев». Верхня (гат) — пласка ванна, в якій чавлять виноград, і з неї виходить труба в нижню яму (єкев, яка може бути великою і глибокою), — у ній збирається вино.
Основна стаття – Виноробня
Благословення на вино
Перед ним
Перед тим як пити вино, промовляють особливе благословення, встановлене спеціально для нього: "ברוך אתה ה' אלקינו מלך העולם בורא פרי הגפן" / «Барух Ата Гашем Елокейну мелех га-олам, боре при га-гефен» / «Благословенний Ти, Г-сподь, Б-г наш, Цар всесвіту, що творить плід виноградної лози».
Якщо посеред трапези принесли вино кращої якості, тобто він пив червоне вино і принесли біле вино — яке корисніше для тіла, або принесли червоне вино кращої якості, або він пив біле вино і відомо, що це червоне краще, галаха каже, що треба благословити на нього: "ברוך אתה ה' אלקינו מלך העולם הטוב והמטיב" / «Барух Ата Гашем Елокейну мелех га-олам, га-тов ве-га-метів» / «Благословенний Ти, Г-сподь, Б-г наш, Цар всесвіту, Добрий і Той, Хто творить добро».
Цей закон діє і тоді, коли принесли третій сорт вина, і також тоді, коли друге вино стояло на столі під час першого благословення. Але не тоді, коли вино бродило в тій самій бочці, навіть якщо його «витримка» відбувалася в окремій бочці. І також не на вино благословення, яке після Біркат га-мазон[8].
Після нього
Якщо випив вино не під час трапези, треба промовити після нього одне благословення «Меейн шалош» зі зміною звичайного тексту. Тобто починають словами "ברוך אתה ה' אלקינו מלך העולם על הגפן ועל פרי הגפן" / «Барух Ата Гашем Елокейну мелех га-олам аль га-гефен ве-аль при га-гефен» / «Благословенний Ти, Г-сподь, Б-г наш, Цар всесвіту, за виноградну лозу і за плід виноградної лози» і завершують словами "ונודה לך על הארץ ועל פרי הגפן ברוך אתה ה' על הארץ ועל פרי הגפן" / «Ве-ноде леха аль га-арец ве-аль при га-гефен. Барух Ата Гашем аль га-арец ве-аль при га-гефен» / «І віддячимо Тобі за землю і за плід виноградної лози. Благословенний Ти, Г-сподь, за землю і за плід виноградної лози».
Благословення на виноград
Якщо благословив помилково або благословив на вино і мав на увазі також їжу винограду благословенням «Боре при га-гафен», він виконав обов'язок[9].
Якщо їв виноград або родзинки і пив вино і замість того, щоб благословити і «Аль га-перот», і «Аль га-гефен», благословив лише «Аль га-гефен», він виконав обов'язок, тільки якщо прямо мав на увазі виконати обов'язок. Тому від початку так не чинять[10].
Голова напоїв
Оскільки вино — голова всіх напоїв, то своїм благословенням — як тим, що перед ним, так і тим, що після нього, — воно звільняє всі напої, які людина мала намір пити, навіть якщо вона не мала на увазі включити їх у благословення.
Якщо благословив на вино, але не випив з нього ревіїт, щоб стати зобов'язаним промовити на нього завершальне благословення, але випив ревіїт інших напоїв, треба благословити на них «Боре нефашот», хоча перед ними він не благословляв[11].
Родзинкове вино
На вино, зроблене з родзинок, замочених у воді, благословляють «Боре при га-гафен».
Якщо родзинки позбавлені вологи, тобто навіть якщо чавити їх ногою або товкти колодою, з них не вийде волога, то це не має статусу вина[12].
Що стосується кількості води і родзинок, то, навіть якщо вода бродила разом із родзинками, треба, щоб води було не більш ніж ушестеро більше, ніж соку самих родзинок. А якщо можливо, слід бути суворішим, щоб її було не більш ніж утричі більше.
Якщо домішав щось іще до суміші вина і родзинок, на неї не благословляють «Боре при га-гафен», оскільки є сумнів, чи головне — смак родзинок, чи додане. І це не так, як закон[13], згідно з яким, якщо до вина домішали мед і перець, то, оскільки його смак не змінився на гірше, це не змінює благословення, — оскільки тут це ще не вино[14].
«Кос шель браха»
Через важливість вина його використовують, щоб «освячувати» суботи і свята року, а також у заповідях, пов'язаних зі створенням дому в Ізраїлі:
- Кідуш, *Авдала, *чотири келихи в ніч седеру, *хупа, *Шева брахот, *брит міла, *підйон га-бен, *Біркат га-зімун на завершення трапези.
Один із видів обітниць — назирейство, за якого людина віддаляється від вина та інших частин виноградної лози на тривалий термін.
Основна стаття – «Кос шель браха»
Три щаблі у вині
Є три загальні щаблі у вині: цілком святе, змішане з добра і зла, і те, що походить від кліпот[15].
Збережене вино
Збережене вино бере початок у святості, у ньому є лише добро і немає навіть слабкої і прихованої іскри зла. Воно вдягається в добрі сили і Б-жественну душу людини та приводить у дію лише їх, і навіть у того, в кому є недобрі сили, його природа і особлива властивість — давати енергію і силу лише для добра, а не для зла. Ба більше, воно не лише «збережене» від домішок, а й «оберігає». Воно не лише пробуджує і приводить у дію сили добра, а й більше того — ще й охороняє, щоб сили зла були нейтралізовані і зникли. І як ми бачимо, що той, хто п'є вино, коли з радістю і натхненням займається служінням Всевишньому, — вино змушує його зануритися в це цілком і повністю забути про справи цього світу[16]. Це вино святе, вино заповіді — вино, над яким промовляють благословення на трапезі заповіді та під час виконання заповідей, — яке впливає виключно на добро; про це вино сказано «звеселяє (Б-га) і людей»[1], тобто воно діє на тих, хто називається «людьми», — назва, що описує людину, яка перебуває у піднесеному стані, мохін де-гадлут.
П'янке вино
Це вино, джерело якого — кліпат нога. Воно змішане з добра і зла і впливає як на добрі, так і на недобрі сили, — і це залежить від самої людини: у того, чия сутність добра, вино виведе назовні добро, що в ньому; у того, в кому є і зло, вино виведе назовні і його, і так само в того, в кому є лише зло. Це вино кошерне і дозволене для пиття, але воно не вино заповіді, а буденне. Про це вино сказано «звеселяє серце людини»[17], тобто це нижче вино, що діє на того, хто перебуває на щаблі «енош», — назва людини, що перебуває на нижчому щаблі[18], її мохін де-катнут[19].
Яїн несех
Третій вид — це вино, джерело якого — сили нечистоти, в яких є лише зло. Це вино дає силу лише лихим силам і властивостям тваринної душі (а не добрим), і воно трефне і заборонене для пиття і для отримання вигоди.
Щоправда, Тора заборонила лише вино, возлите для ідолопоклонства, але мудреці постановили[20], що і «стам єйнам» вважатиметься яїн несех. Тому будь-яке вино, якого торкнувся нееврей, стає яїн несех і забороняється — за винятком вина, непридатного для возливання на жертовник, наприклад вареного. Однак щодо «кос шель браха» дехто чинить суворіше (тобто варене вино, якого торкнувся нееврей: хоча воно дозволене для пиття — воно заборонене для «кос шель браха»).
«Яїн несех притуплює мозок і серце»[21]; у хабадських оповідях є чимало історій, що наочно показують[22], як пиття яїн несех спричиняє душевні перепони, які заважають людині надихатися Б-жественністю у своєму мозку і в своєму серці.
Возливання вина на жертовник
У Храмі після принесення кожної жертви (крім жертви за гріх, жертви провини і птахів[23]) возливають на жертовник вино (на кожне ягня — чверть гіна, на кожного барана — третину, на кожного бика — половину), і під час возливання левити співали пісню, оскільки «пісню співають лише над вином».
І ось, мудреці уподібнили принесення жертв читанню «Шма», а возливання вина — тфіліну, бо кожен, хто читає «Шма» без тфіліну, — «ніби приніс всеспалення без хлібного приношення і жертву без возливань»[24]. Тобто читання «Шма» подібне до жертвоприношень, тфілін же подібні до возливань. І це зрозуміємо[25] за допомогою притчі:
Притча
Душа оживлює тіло, оскільки така її суть — душа, що оживлює, але попри це її з'єднання з тілом відбувається через їжу. Хліб «підкріплює серце», щоб воно могло прийняти світло душі, і завдяки цьому серце має силу прийняти душу в ревіїті крові, що в ньому[26], і тоді вона з'єднується з кров'ю і через неї оживлює все тіло. Але все це лише «матеріальна» життєвість тіла, внутрішня ж життєвість розкривається саме під час пиття вина. Ми бачимо на власні очі, що вино пробуджує і розкриває внутрішнє приховане душі: «увійшло вино — вийшла таємниця»[27], усі схованки серця і мозку розкриваються через вино: обличчя червоніє і жовтіє саме від вина, і навіть розкриття прихованого світла розуму відбувається саме через вино, як сказали мудреці: «Давайте більше вина малюкам, щоб вони вчилися»[28], а також «сказав: вино і пахощі зробили мене мудрим»[29] (але якщо п'є занадто багато — хоча він дуже радітиме, — від надміру світла розуму понад його силу витримати змішаються посудини мозку, і він прийде в сум'яття і засне).
Основна стаття – Возливання вина
Сенс притчі
Як хліб з'єднує душу з тілом (через своє піднесення й очищення), так жертвоприношення притягують Б-жественність для існування світу (через піднесення тваринної душі). Вино[30] ж, навпаки, — це притягнення: його возливають «згори вниз» на жертовник, і воно спускається (через шітін) усе нижче і нижче, до безодні (щоб розкрити там Б-жественність і очистити найнижчі речі).
Зв'язок між вином і тфілін
Щодо читання «Шма» і тфіліну відомо, що читання «Шма» — це підйом (самопожертва в слові «Ехад»), тфілін же — «притягнення мохін». Виходить, що читання «Шма» — одне з темою жертвоприношень, а тфілін — тема возливань. І ось, мета людини — розкрити Б-жественність унизу, у світі. Рух «рацо» (читання «Шма», жертвоприношення) — лише підготовка і початок служіння, — головне і мета служіння — це очищення та облагороджування світу, яке здійснюється через возливання, — і особливо вина.
Мета притягнення аж до безодні — саме через вино
Олія натякає на Хохму[31], а тонке борошно — на Даат[32]. Хохма — це злиття, а Даат — зв'язок. Злиття і зв'язок з Торою самі по собі не мають сили очистити нижчі речі в людині. Лише коли до них приєднується вино (Біна, споглядання), — саме тоді людина може спуститися «в шітін» (свої) усе нижче і нижче, до «безодні», і очистити солоні води, що перебувають там від Шести днів творіння[33], дати їм силу піднятися жилами землі і стати живою водою[34].
Вино приводить до радості
У Галахі
У пророка вино назване таким, що «звеселяє Б-га і людей»[1].
Також Гемара в трактаті «Псахім»[35] обговорює закони радості у свято, і її висновок: «А тепер, коли Храм не існує, немає радості інакше як з вином, як сказано[36]: „І вино звеселяє серце людини“».
І так постановлено в галахі, що радість викликається м'ясом і вином: «Малим дітям дають смажені зерна, горіхи і солодощі. А жінкам купують одяг і гарні прикраси відповідно до статку. А чоловіки їдять м'ясо і п'ють вино, бо немає радості інакше як з м'ясом і немає радості інакше як з вином»[37].
І з цієї причини обов'язково пити вино на кожній святковій трапезі: «Заповідь свята — ділити його: половину для бейт-мідрашу і половину для їжі та пиття… і зобов'язаний розламувати хліб на двох хлібинах і влаштовувати кожну трапезу з вином»[38].
У хасидуті — «увійшло вино — вийшла таємниця»
На відміну від інших плодів, видобування соку з винограду здійснюється не вичавлюванням, а лише тим, що його «відкривають» (чавленням ногами), — і вино тече само собою (в нижній чан). І оскільки «природа» вина — вихід із прихованості в розкриття (воно було приховане у винограді і вийшло в розкриття), то так воно діє і на того, хто його п'є, — його внутрішня суть розкривається. Це причина того, що від рясного пиття обличчя червоніє: адже душа вдягнена в кров, і почервоніння обличчя — це розкриття душі (а коли п'ють занадто багато, засинають, бо внутрішня суть душі розкривається більше, ніж тіло може вмістити)[39]. І оскільки суть вина — «розкриття», то «увійшло вино — вийшла таємниця», адже «яїн» у гематрії — «сод» (70). І оскільки розкривається справжня внутрішня суть, справді в ту годину кожен бідний і злидар забуває про свій смуток, і все лихе підсолоджується до добра, аж до того, що навіть людина, зла за природою, схильна шкодити, — у радості від вина серце її звернеться до того, щоб робити добро всім.
І це так як щодо вина, що звеселяє (оскільки воно підсолоджує суворі гвурот), так і щодо вина п'янкого (оскільки воно змішає розум і людина не відрізнятиме правої руки від лівої, — з цієї причини і воно може перевернути її від однієї крайності до іншої, так що вона висловить добру думку про того, хто все життя її звинувачував, через сум'яття розуму від вина)[40].
Вино Тори
Внутрішня частина Тори називається «вином Тори», тобто, коли вивчають Тору, розкриваються її таємниці. Тому вино називається також «ароматним вином».
І так пише Шла[41]: це те, що ми знаходимо, — «святі, що на землі, які іноді пили значно більше міри на великих трапезах, намір їхній у цьому був в ім'я Небес. Бо від пиття вина вони дуже веселилися, і завдяки цьому говорили за столом дуже багато слів Тори, і „кіфлаїм ле-тушія“. Бо від радості мудрець розкриває таємниці Тори, адже з примноженням радості зміцнюється розумова сила, що в душі, і тоді він більш готовий розкривати потаємне мудрості, так що завдяки питтю вина виходили слова Тори, яку називають таємницею».
Таким чином Ребе пояснює[42], чому Раві і раву Зейрі, які займалися таємницями Тори, треба було також пити вино.
Основна стаття – Вино Тори
Чавлення винограду
Потрібне як для білого, так і для червоного вина
Чавлення потрібне як для білого винограду, так і для червоного, і його значення в служінні Всевишньому — бітуш. Але є різниця між бітушем баалей тшува (що називається «гіркотою») і бітушем праведників (що називається «смиренням»):
Гіркота баалей тшува (чавлення червоного винограду) — це гнів на зло, що в ньому[43], величезна покора, що приходить з розуму і розуміння, — добре усвідомивши, що він грішник.
Бітуш же в праведників (чавлення білого винограду) — це величезна покора і смирення зовсім без розрахунку і розумної підстави, і це називається «серйозністю», тобто смиренням душі через саму сутність, так що душа його як порох для всіх[44].
Приносять лише від стелючих лоз
Мудреці сказали[45], що вино для возливань приносять лише від «стелючих» лоз, тобто від лози, яка росте поверхнею землі, — яку не піднімали (на шпалеру).
І сенс цього в тому, що без бітушу самого себе неможливо. Щоб привести приховане душі до розкриття, це відбувається саме завдяки попередньому служінню бітушу самого себе, і це служіння потрібне як від грішників, так і від праведників, адже саме смирення викликає радість у виконанні заповідей зокрема і в служінні Всевишньому загалом. Тому є перевага в лоз, що ростуть по землі (стелючих), — коли саме зростання відбувається в низькості (а не в піднесенні), це вище за смирення і чавлення на час, бо зростання його по суті в низькості, що по суті викликає піднесення. Тобто самого служіння бітушу недостатньо, щоб пробудити радість, але треба, щоб було постійне смирення — смирення по суті (яке розкривається не лише під час споглядання)[44].
Заборона вина для когенів
Оскільки корінь когенів — у Хесед[46], то їхнє служіння — в аспекті веселощів, що походять від посилення світла хасадім, подібно до радості душі від доброї речі або від нової мудрості, яку вона розуміє і глибину якої осягає. Тобто хоча і це служіння приводить до розкриття внутрішньої суті душі, але це не любов і палке прагнення, що приходять услід за гіркотою через свою віддаленість, а радість від розкриття Б-жественності у своїй душі.
І оскільки їхня суть — розкриття внутрішнього шляхом згори вниз (а не знизу вгору), то когенів було застережено: «Вина і шехару не пий»[47] — не пийте вино так, як п'ють для сп'яніння[48], що є темою служіння баалей тшува[49].
Його значення у сфірот
У сфірот вино натякає на сфіру Біна, а в служінні Всевишньому символізує споглядання під час молитви[50].
Вино і вода
Вода — це Хохма, а вино — Біна. І оскільки суть Біни — споглядати і розширювати точку Хохми, треба домішувати воду (аспект «того, хто пише») до вина (яке є аспектом «книги», Писемної Тори, як написано — «вино Тори»). І це те, що сказано в Зогарі на вірш «і приніс йому вина, і він пив» — «домішав воду до того вина»[51], і це сенс «У-шеавтем маїм бе-сасон»: під час черпання води (Хохма) треба радіти і танцювати (тема Біни)[52].
Див. також
- Гефен
- Гріх Дерева пізнання
- Збережене вино
- «Кос шель браха»
- Лехаїм
- Постанова про міцні напої
- Виноградний сік
- Біле і червоне вино
Додаткова література
- «Сідур ім ДАХ», маамар, що починається словами «Ле-гавін іньян га-зімун».
- «Сефер га-маамарим 5566», частина 1, маамари, що починаються словами «Бе-гмара дараш рав Авіра», «Га-нотен шелег» і «Іньян яїн га-мешумар».
- «Сефер га-лікутім», стаття «Вино».
- «Лікутей сіхот», т. 31, сіха 2 до Пуриму.
- «Дерех хаїм ве-тохахат мусар» (Мітлер Ребе), у «Шаар га-тфіла», аркуш 100б, пункт 95 і далі.
Зовнішні посилання
- Найвідоміше хабадське вино — фотоекскурсія заводом, що виробляє вино «Бартенура» під наглядом рава Гершона-Мендла Гареліка
—

- Що робить пляшка кока-коли на фарбрейнгені Ребе?

Примітки
- ^ 1 2 3 4 Книга Шофтім 9, 13.
- ^ Дварім 11, 14. 18, 4.
- ^ Вайехі 49, 11. Дварім 32, 14.
- ^ Дварім, там само. Єшаягу 27, 2.
- ^ Йоель 1, 5.
- ^ Шир га-шірім 8, 2.
- ^ Бемідбар 6, 3. Там само 28, 7. Мішлей 31, 4–6. І в інших місцях.
- ^ «Седер біркат га-негенін», розділ 12, закони 13–21.
- ^ «Седер біркат га-негенін», розділ 1, закон 16.
- ^ «Седер біркат га-негенін», закони 14–15.
- ^ «Седер біркат га-негенін», закон 21.
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, розділ 272, закон 2.
- ^ «Седер біркат га-негенін», розділ 7, закон 6.
- ^ Респонси «Цемах Цедек», частина «Орах хаїм», розділи 27–28.
- ^ Увесь цей абзац — за книжкою «Га-Шабат ба-каббала у-ва-хасидут», с. 442 і далі.
- ^ Як сказав амора Рава: «Хамра (вино) і рейха (добрий запах „ароматного вина“) „пакхін“» — відкривають розум людини для Всевишнього і для Його Тори.
- ^ Тегілім 104, 15.
- ^ Як наводиться в «Гайом йом» (4 елула): у гідності людського роду є чотири назви: «адам» — гідність мохін і розуму, «іш» — гідність серця і якостей, «енош» — слабкість в одному з них, у розумі чи в якостях, або в обох, «гевер» — долає себе, щоб усунути перешкоди і завади і досягти однієї з гідностей — або в розумі, або в якостях, тобто «гевер» займається «енош», щоб підняти його на рівень «іш» або «адам».
- ^ «Сідур ім ДАХ», аркуш 102, стовпець 3.
- ^ Слід зазначити, що сенс цієї «постанови» в тому, що у владі мудреців було «забороняти» (від слова «зв'язувати») з кліпот також речі, які Тора дозволила.
- ^ «Сефер га-сіхот 5705» (мовою лашон га-кодеш), сторінки 30, 31.
- ^ Наприклад: «Га-Тамім», ч. 3, с. 88–93, ч. 4, с. 80–85, «Лікутей дібурім», т. 2, лікут 32 (мовою лашон га-кодеш), сторінки 767–786.
- ^ Рамбам, «Корбанот», початок розділу 2.
- ^ Брахот, 14б.
- ^ «Маамарей Мітлер Ребе» — 8 (Бемідбар 3), 1197.
- ^ Яка утворюється з найкращого, що є в хлібі, відібраного з хліба шлунком, кишечником і печінкою.
- ^ Трактат «Сангедрін», 38а.
- ^ Сангедрін, 38а. Там розповідається, що сини р. Хії сиділи перед Рабі і не говорили; Рабі звелів напоїти їх вином, і справді, вони відкрили уста словами мудрості.
- ^ (Йома, 76б. Це заява Рави там, що саме пиття вина зробило його «мудрим».
- ^ І хоча «несахім» іноді — загальна назва також і для хлібного приношення (тонке борошно і олія), проте головне в них — вино, — лише його возливають на жертовник.
- ^ Менахот, 85б: «Оскільки вони звикли до оливкової олії, мудрість знаходиться в них».
- ^ Брахот, 40а: немовля не вміє кликати «аба» та «іма», доки не скуштує смаку зерна.
- ^ Адже першого дня ще не було створено матеріальної води, а лише світло і темряву. І «вода» була духовною. Другого дня вони розділилися: духовна частина води очистилася, а домішки в ній згустилися, уречевилися і стали матеріальною водою (подібно до бочки вина, змішаного з осадом: коли вона стоїть, чисте вино спливає нагору і очищається більше, ніж коли було змішане з осадом. А осад опускається вниз і стає грубішим, ніж коли його розбавляло вино), а третього дня Святий, благословенний Він, опустив воду ще нижче: замість того щоб бути розлитою по поверхні землі, вона була зібрана в одне місце — в океан, у безодню.
- ^ «Лікутей Тора», «Шлах», маамар «Ле-гавін іньян га-несахім», і див. також цей маамар у «Сефер га-маамарим 5743».
- ^ Аркуш 109а.
- ^ Тегілім 104, 15.
- ^ Рамбам, «Закони припинення роботи у свято», 6, 18.
- ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм», 529, 1.
- ^ «Лікутей Тора», «Шлах», маамар «Ле-гавін іньян га-несахім».
- ^ «Маамарім 5568», с. 154.
- ^ «Шаар га-отійот» (84б). І наводить там доказ із «Сангедрін» (38, початок сторони а): «Давайте більше вина малюкам»; «Шабат» (67б): рабі Аківа влаштував бенкет для свого сина, і за кожним келихом і т. д. І в інших місцях.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 31, сіха 2 до Пуриму.
- ^ А служіння «самого п'янкого вина» — це споглядання наслідків гріха — віддаленості, що виникла через нього.
- ^ 1 2 Див. докладно в «Дерех хаїм ве-тохахат мусар» Мітлер Ребе, у «Шаар га-тфіла», с. 102.
- ^ Мішна, Менахот 8, 5.
- ^ А Хесед — це вплив згори вниз.
- ^ Вайікра 10, 9.
- ^ Крітот, 13б.
- ^ «Ор га-Тора», «Вайехі», 1944.
- ^ «Торат Менахем», т. 24, сторінки 103–104.
- ^ Зогар, «Балак», 589, кінець сторони а.
- ^ «Лікутей Тора», «Друшім ле-Сукот», 80б.