Адам Бааль-Шем
| Адам Бааль-Шем | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Рід діяльності | кабаліст |
| Посада | керівник прихованих праведників |
| Учителі | р. Йоель Бааль-Шем, гаон р. Шломо-Шмуель |
| Учні | Бааль-Шем-Тов, рабі Барух з Вязина, та інші |
Рабі Адам Бааль-Шем з Ропшиць (його повне ім'я було Адам-Нохум з Ропшиць), великий каббаліст, провідник праведників-прихованих у період, що передував розкриттю хасидуту, учень р. Йоеля Бааль-Шема. Учитель Бааль-Шем-Това. Один з його нащадків — рабі Нохум з Чорнобиля, якого назвали на його честь[1].
Його ім'я
Через таємничість, що оповивала р. Адама Бааль-Шема, виникли розбіжності щодо того, яке його ім'я: є такі, що кажуть, що його звали р. Нахман, і є такі, що кажуть, що «Адам» — це абревіатура Аврагам Давид Моше; згідно з цією думкою, р. Адам Бааль-Шем — це насправді р. Давид-Моше-Аврагам з Рогатина, автор «Меркевет мішне»; Ребе цілковито відкинув цю думку.[2].
Візит до Слуцька
Рабі Адам був учителем рабі Баруха з Вязина, і з 5464 по 5469 рік р. Барух діяв через свою єшиву, що була біля міста Слуцьк, для послаблення протидії, додаючи аврехів — випускників єшиви, які переселялися жити до міста.
Тоді рабі Адам прибув до міста як невідомий знавець Тори; після того як випробували його і з'ясували, що він справді знавець Тори, запросили його виголосити проповідь, і завдяки цьому ще більше поширилася звістка, що він — великий знавець Тори, який плаває в морі Талмуду, для якого жодна таємниця не важка.
Наступного ранку Слуцьком пронеслася чутка, що це не хто інший, як «прихований праведник»; тоді в місті почалося бродіння, доки жменька ревнителів не вирішила вдертися до його кімнати (яку він отримав у громадському домі); увійшовши, вони побачили, що він стоїть у таліті й тфіліні та молиться, у страху відступили назад і чекали, доки він закінчить молитися; коли він закінчив молитися й вивчати свій щоденний урок, до нього підійшли кілька стриманих зі вчених і запитали його, чи він прихований праведник, і він відповів ствердно (але не розкрив їм своєї особи).
Потім він вийшов на вулицю і голосно сказав (зміст): «Ви маєте рацію у своєму гніві й протидії зі свого погляду, і я теж, коли навчався в єшиві гаона р. Шломо-Шмуеля, був ненависником і противником, але ніколи не вимовляв устами непристойного слова. Через роки, після роздумів, я виявив, що мої товариші й учителі помиляються, і тоді поїхав до рабі Йоеля Бааль-Шема в Замостя. Така моя історія, і послухайте мене: більшість із вас ще молоді й недостатньо роздумували над цим предметом, прийде день, і відкриються ваші очі, щоб побачити істину».
І закінчив: «Образи, які ви вимовили в мої вуха сьогодні, дорожчі мені, ніж пошана, яку ви виявили мені вчора».
Закінчивши, він увійшов до своєї кімнати, а невдовзі вийшов і пішов зі Слуцька; з ним пішли ще десятки людей, які, як з'ясувалося, були прихованими праведниками, що діяли для того, щоб він туди прийшов, і вони розкрили, що він — їхній провідник; цим він пробив стіну протидії Слуцька, але місто ще не було підкорене.
Учитель Бааль-Шем-Това
Зв'язок між Бааль-Шем-Товом і рабі Адамом Бааль-Шемом почався, коли Бааль-Шем-Тову було 14 років: у цьому віці до нього потрапили писання рабі Адама Бааль-Шема (який заповів своєму синові передати їх йому; у книзі «Шівхей Бешт» докладно розповідається про порядок передачі писань); унаслідок вивчення цих писань юнак став володарем великих знань у каббалі й палким шанувальником рабі Адама Бааль-Шема.
У роки зв'язку Бааль-Шем-Това зі своїм учителем учитель розкрив йому, що таємниця сходження його душі у світ — у тому, щоб виправити її попередній гільгуль у світі, і так розповів йому:
За 400 років до того жив простий єврей, що потай творив милосердя, і на Небесах вирішили, що пророк Еліягу вчитиметься з ним щоночі; коли пророк Еліягу прийшов учитися з ним, він поставив умовою навчання, щоб той єврей розкрив йому вчинок, який він здійснив під час своєї бар-міцви, але єврей нізащо не погодився розкрити, і тому на Небесах вирішили, що пророк Еліягу знову зійде й розкриє йому таємниці Тори, а також час кінця; і коли той єврей помер, ніхто не знав величі його праведності. Тут р. Адам Бааль-Шем закінчив свою розповідь і сказав Ісраелю Бааль-Шем-Тову, що тому його душа знову зійшла у світ у його власному тілі, щоб він прославився й поширив своє вчення.
Р. Адам ніколи не зустрічався з Бештом віч-на-віч[3].
У 5494 році (1733/1734) рабі Адам Бааль-Шем склав із себе провід над прихованими праведниками і передав його рабі Ісраелю Бааль-Шем-Тову.
Див. також
Примітки
- ^ Машбак р. Берл Юнік розповів, що чув це від Ребе на єхідуті. І див. у «Га-Бааль-Шем-Тов га-шалем», видання «Пеер мі-кдошім», с. 48 і далі, що за їхнім переказом це рабі Нохум з Шастака, званий «рабі Нохум Гаон». А за іншим переказом, наведеним там, ідеться про праведника, якого зовсім не звали Адам, і це була лише абревіатура і прізвисько за його ім'ям — рабі Давид-Моше-Аврагам з Рогатина.
- ^ Див. «Ігрот кодеш», том 14, лист 4952, де Ребе висловлюється про цю думку: «І змушений я сказати, що його припущення, на мою думку, — гора, що висить на волосині, а може, і волосини немає, і висить вона в повітрі».
- ^ «Лікутей сіхот», том 23, с. 333.
Код особи: № 1492844000