Перейти до вмісту

Моше Вольфсон

Матеріал з Хабадпедії
Моше Вольфсон
Основна інформація
Дата народження23 тевета 5685 (19 січня 1925)
Дата смерті17 сівана 5784 (23 червня 2024)
Місце похованнястаре кладовище в Тверії
КраїнаСША
Місце проживанняБоро-Парк
Місце діяльностіБоро-Парк, Монсі, Єрусалим, Бейтар
Рід діяльностірабин, машгіах, мусарник
Освітаєшива «Тора ва-Даат»
Посадарабин громади «Емунат Ісраель» у Боро-Парку, Монсі, Єрусалимі та Бейтарі, рам і машгіах єшиви «Тора ва-Даат»
УчителіШраге-Файвел Менделович, Гдаля Шор, Яаков Камінецький, Шауль-Єдід'я з Модзиця, Ребе
УчніІрміягу-Менахем Цукер та інші
Сім'я
ДружинаМалка-Двора, дочка рабі Еліезера-Ліпмана Шпіцера
ДітиАврагам-Іцхак Вольфсон та інші

Рав Моше Вольфсон (23 тевета 5685 (19 січня 1925) — 16 сівана 5784 (22 червня 2024)) був рабином громади «Емунат Ісраель» у Боро-Парку, Монсі, Єрусалимі і Бейтарі, і машгіахом єшиви «Тора ва-Даат», і вважається одним із найважливіших учителів мусару в наші дні.

Біографія

Народився 23 тевета 5685 (19 січня 1925). Замолоду навчався в єшиві «Тора ва-Даат» у глав єшиви — гаона рабі Шраги-Файвела Менделовича, гаона рава Гдальї Шора і гаона рава Яакова Камінецького. Завдяки раву Гдальї Шору наблизився до хасидизму і став хасидом Адмора р. Шауля-Єдід'ї з Модзіца.

З роками вважав себе учнем і хасидом Ребе і навіть часто відвідував 770. Приходив утішати під час «шиви» за ребецн Хаєю-Мушкою і навіть удостоївся отримати разом із дружиною долари від Ребе і «леках» напередодні Йом Кіпуру. Він також підтримував зв'язки з адморами Сквири, Сатмара, «Толдот Агарон» та іншими....

Одружився з Малкою-Дворою, мир праху її, дочкою гаона рабі Еліезера-Ліпмана Шпіцера з Відня, який після Голокосту заснував громаду «Адат єреїм Відень» у Вільямсбурзі.

Після весілля був призначений рамом і машгіахом в єшиві «Тора ва-Даат», а потім служив машгіахом єшиви «Тора ва-Даат» після того, як його впрошував його вчитель р. Яаков Камінецький, праведної пам'яті. Його дружина впродовж багатьох років працювала вчителькою в школі громади Папа в районі Вільямсбург.

Рабі Моше не носив штраймл, попри те, що був хасидом {наприкінці життя носив лише вдома}. Його зяті — рав Хаїм Розенберг, шліта, глава єшиви «Шаарей йошер» у Боро-Парку, його син, продовжувач його шляху в Монсі, праведний рав р. Аврагам-Іцхак Вольфсон, шліта рав Мордехай-Менаше Зільбер, Адмор із «Толдот Єгуда» де-талмідей Стучин у Боро-Парку,

У свій останній Шабат він ще встиг вести молитви у своєму бейт-мідраші. Під час третьої трапези відчув себе погано і впав у себе вдома і підвівся без допомоги , але відмовився їхати до лікарні до виходу Шабату. На виході Шабату був терміново доставлений до медичного центру.

Помер 17 сівана 5784 (23 червня 2024) у віці 99 років, його похоронна процесія: його чисте ложе прибуло на виході Шабату до його бейт-мідрашу в Боро-Парку вранці в неділю відбулася тагара в містечку Сквира коли там відбулася величезна похоронна процесія звідти прибули до єшиви «Тора ва-Даат» де він служив духовним машгіахом, потім відбулася головна похоронна процесія в його бейт-мідраші в Боро-Парку і звідти тисячі євреїв супроводжували його ложе до аеропорту і воно продовжило шлях до Святої Землі в Єрусалим до його бейт-мідрашу на вулиці Евен га-Езель {Шикун Хабад} і за участі тисяч мешканців Святої Землі супроводжували його ложе до кінця вулиці Гіват-Моше і звідти похорон продовжився у святому місті Тверія на подвір'ї, прилеглому до дому р Менахема-Мендла з Вітебська праведної пам'яті до старого кладовища в Тверії де його було поховано на ділянці учнів святого Бешта, хай захистить його заслуга нас і весь Ізраїль.

Руах га-кодеш

Розповідав про явний руах га-кодеш, який бачив у Ребе. Одного разу він потребував великого спасіння, у той період улітку перебував у Землі Ізраїлю. І щовечора він читав «Кріат Шма» перед сном у руїнах синагоги р Нісана Бека = бейт-мідраш «Тіферет Ісраель» {Ружин} у Старому місті Єрусалима. Під час читання «Кріат Шма» перед сном за нусахом автора «Танії», хай захистить нас його заслуга, промовляють 51-й псалом із Тегілім, і він знову і знову повторював вірш «Серце розбите і пригнічене, Б-же, Ти не зневажиш». Потім, коли він повернувся до діаспори і прийшов до Ребе, Ребе сказав йому: щоб Всевишній, благословенний Він, допоміг, щоб завдяки віршу «Серце розбите і пригнічене, Б-же, Ти не зневажиш» було повне спасіння. Як відомо, Ребе ніколи не був у Землі Ізраїлю, і до того ж це місце, де люди не ходили, особливо ввечері, тож рав Моше Вольфсон, праведної пам'яті, приписував це виключно явному руах га-кодеш. (За словами габая Радбаца, цю історію він розповідав, щоб показати, що є Творець світу, і щоб прищепити віру в праведників).

Коли він попросив у Ребе благословення перед тим, як переніс небезпечну операцію на серці, Ребе сказав, що йому не слід хвилюватися, адже лікарі знайдуть там тільки хороші речі, серце, повне любові до Всевишнього...[1]

Розповідав його учень як син рав-хасид р. Ірмеягу-Менахем Цукер шліта з Єрусалима: адже відомо, що бути сандаком на брит-мілі — це сгула для заробітку, у неділю 26 адара I 5752 (1 березня 1992) гаон-праведник р. Моше був сандаком на брит-мілі. Після цього він пройшов повз Ребе під час роздачі доларів, і перш ніж пройшов, знав, що Ребе зазвичай благословляє сандака на багатство, і подумав собі, що, коли Ребе благословлятиме на багатство, він матиме на увазі багатство в духовному, і ось, коли він пройшов повз Ребе, Ребе справді благословив його благословенням на багатство, але одразу ж Ребе додав і сказав: «Я не маю на увазі в духовному, адже це в тебе вже є, я маю на увазі в матеріальному».

Ще розповідав його вищезгаданий учень, шліта: був звичай, що коли праведний рав р. Моше, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя в прийдешньому світі, приїжджав щоліта до Святої Землі, він виступав і давав шіурім у багатьох місцях і наближав синів Ізраїлю до нашого Небесного Батька, одного року він відчув, що його сили ослабли, і було вирішено, що цього року він приїде до Землі Ізраїлю і не даватиме шіурім перед широкою публікою, яка зазвичай збиралася, щоб жадібно слухати його святі слова, коли він, за своїм звичаєм, пройшов повз Ребе перед поїздкою до Землі Ізраїлю, Ребе благословив його, щоб «у нього був успіх у поширенні юдаїзму у Святій Землі» одразу ж по виході він сказав своїм наближеним, які були з ним, що Ребе мав на увазі саме те, щоб він усе-таки давав свої шіурім у Землі Ізраїлю, і так і було.

З Ребе

Рав Вольфсон регулярно давав шіурім з книги «Танія», і багато його шіурім продаються в серії касет у його бейт-мідраші.

Рав Вольфсон щороку брав участь у заходах 19 кислева, що відбуваються в залах «Вижниця» в Боро-Парку, і викладав свої слова про зв'язок між недільною главою «Ваєшев» і ученням хасидуту.

Ребе висловився про нього, що він говорить мусар так, що це також солодко.

Він удостоївся близькості з боку Ребе. Протягом років удостоювався листів і відповідей і час від часу приходив на роздачі «кос шель браха», лекаху і доларів.

Під час роздачі доларів у день 26 адара I 5752 (1 березня 1992) пройшов повз Ребе і розповів, що був сандаком на брит-мілі. Ребе одразу відреагував і сказав йому «Святий, благословенний Він, допоможе, щоб у тебе було багатство, я не маю на увазі в духовному, адже це в тебе вже є. Я маю на увазі в матеріальному.»[2]

А також у нього були листи, якими він листувався з Ребе Раяцом, хай захистить нас його заслуга

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ На візиті в Ребе 10:39
  2. ^ Коли він проходив перед Ребе, подумав собі: навіщо йому просити в Ребе благословення на багатство в матеріальному? Краще нехай попросить у духовному. Насправді ще до того, як він сказав Ребе хоч слово про це, Ребе благословив його.
Моше Вольфсон згадується ще в 4 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6160363500

Повідомити про помилку на цій сторінці