Перейти до вмісту

Меланхолія

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.

Меланхолія — назва певної властивості природи людини. У людині є чотири види жовчі, і з них дві — чорна жовч і біла жовч. Біла жовч діє протилежно до того, як діє чорна жовч.

Дія меланхолії

Дія меланхолії призводить людину до різних речей, добрих і поганих, наприклад до старанності в навчанні та сидіння на одному місці із зосередженістю на одному предметі[1], а також до смутку. Людині слід панувати над властивістю меланхолії та над властивістю білої жовчі й спрямовувати їх належним і потрібним чином. Коли вона використовує властивість меланхолії для її доброго боку — старанності, — від неї не залишиться нічого для поганого боку.

Так пояснює Алтер Ребе:[2] у кого від народження переважає меланхолія, душа того дуже прагнутиме мудрості, і всі бажання його не зрівняються з нею», і пояснює там, що так є за природою людини, не тільки в синів Ізраїлю, а й у народів світу, «і доказ — від філософів давніх народів» — справжніх мудреців, на слова яких покладаються щодо «науки про періоди й обчислення» (про яку «склали багато мудреців, і за ними встановлюють освячення місяців і високосні роки), як написав Рамбам, що про неї мудреці Греції склали багато книг, і вони перебувають нині в руках мудреців» — що «залишали всі насолоди й займалися всім серцем і жагою душі вивченням наук... через властивість їхньої природи тощо».

І так — пояснює Ребе — є і щодо нашої теми:

Якщо він справді меланхолік за природою — йому слід використати цю природу, щоб додати старанності й ретельності у вивченні Тори, адже оскільки «з уст Всевишнього не виходить зло», то, безперечно, ця природа дана не для того, щоб спричиняти сум'яття і руйнування, не дай Б-г, а для доброї мети й призначення, як сказано, — додати старанності й ретельності у вивченні Тори, такою мірою, щоб у нього не було вільної хвилини для тривог і побоювань тощо. А отже, доки в його серці гніздиться тривога, це доказ того, що він не використав повністю природу меланхолії для старанності й ретельності у вивченні Тори, адже тоді в нього не залишилося б «меланхолії» для тривог..[3].

Мітлер Ребе: порада при меланхолії — хасидут

Розповідають, що одного разу до Мітлер Ребе увійшов поважний чоловік з Озаричів, а Ребе спирався обома кулаками на стіл. І підвів він очі й сказав: хто ти? І той відповів: з Озаричів. Сказав йому Мітлер Ребе: це місце, яке вирощує меланхоліків. Після цього наш Ребе знову запитав його: — що тобі потрібно? Відповів чоловік: це і є моя хвороба [меланхолія]. Сказав йому Мітлер Ребе: моя порада — щоб ти займався хасидутом, оскільки меланхолія походить із місця темряви кліпот, а хасидут — це світло, а трохи світла проганяє багато темряви.

Сказав чоловік: я займався хасидутом, і це мені не допомогло.

Закричав на нього Ребе: ти не знаєш, як займатися, а глибина, безперечно, проганяє меланхолію.

Чоловік стояв у великому трепеті. Ребе наблизився до нього й сказав йому: ось Паричі недалеко від твого міста, поїдь до рабі Гілеля, він знає хасидут. І повторив і сказав: він хасид, і втретє сказав: я знаю, що він смиренний по суті[4].

Ребе: додавання увивченні Тори і в цдаці.

До Ребе прийшов автор книжок. Ребе помітив, що він перебуває в смутку. Ребе дорікнув йому, щоб він не був у меланхолії. Сказав цей єврей Ребе: нехай Ребе благословить мене, щоб я був у радості від того, що я єврей. Відповів Ребе: додай у вивченні Тори і в цдаці, і так ти вийдеш із меланхолії.

У листі[5] до людини, яка скаржилася у своєму листі на посилення меланхолії, Ребе пише (у перекладі з ідишу): «Не бути надто в меланхолії і пам'ятати, що Всевишній, благословенне Його ім'я, — «природа Блага — творити благо», і наші Ребе присвячували себе агават Ісраель і тому, щоб поводитися з милістю і милосердям, і служіть Б-гові в радості написано».

Заперечення меланхолії

Ребе звелів одному з бахурів, які перебували в 770, а також раву Іцхаку-Давиду Гронеру «викинути меланхолію у вікно»[6].

Див. також

Примітки

  1. ^ «Лікутей амарим» — розділ 15
  2. ^ «Тора ор», Толдот, 19, 3.
  3. ^ «Гітваадуйот» 5747, частина 7, с. 237
  4. ^ «Оцар сіпурей Хабад», частина 16.
  5. ^ «Ігрот кодеш», частина 3, с. 366.
  6. ^ Див. (про бахура в 770) у: рав Ісраель Ельфенбейн, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2148 (рубрика «Хаєй Рабі»). І (про рава Гронера) у: рав Міхаель-Агарон Зелігсон, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2149 (рубрика «Читачі пишуть»).

Повідомити про помилку на цій сторінці