Ісраель Альтер
| Ісраель Альтер | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | «Бейт Ісраель» |
| Дата народження | 24 тішрея 5655, 24 жовтня 1894 |
| Місце народження | Гура-Кальварія, Російська імперія |
| Дата смерті | 2 адара 5737 (20 лютого 1977) |
| Місце поховання | Печера Гура — Оливкова гора |
| Країна | Польща, Земля Ізраїлю |
| Місце проживання | Єрусалим |
| Рід діяльності | адмор |
| Роки діяльності | 6 сівана 5708 (13 червня 1948) — 2 адара 5737 (20 лютого 1977) |
| Посада | Адмор з Гура |
| Учителі | Єгуда-Ар'є-Лейб Альтер («Сфат емет») |
| Праці | Бейт Ісраель |
| Сім'я | |
| Батько | Рабі Аврагам-Мордехай, Аврагам-Мордехай Альтер |
| Мати | Раде-Єгудит |
| Дружина | дочка рабі Яакова-Меїра Бідермана, ребецн Перл |
| Діти | Лейбл, Рівка-Йохевед |
| Брати й сестри | Сімха-Бунем Альтер, Пінхас-Менахем Альтер |
| Родовід | |
Рабі Ісраель Альтер (24 тішрея 5655, 24 жовтня 1894 – 2 адара 5737, 20 лютого 1977) був четвертим адмором у династії адморів Гура. Його називають за його творами, що вийшли друком після його відходу з життя, «Бейт Ісраель».
Біографія

Народився в Польщі в Ісру хаг свята Сукот, 24 тішрея 5655 (24 жовтня 1894), і він третій син рабі Аврагама-Мордехая Альтера. До десяти років навчався у свого діда рабі Єгуди-Ар'є-Лейба Альтера і був відомий як ілуй. Був відомий особливо своєю суворістю щодо часу — як його батько, «Імрей емет». Одружився в тринадцять років із дочкою рабі Яакова-Меїра Бідермана, і народилися в них син — Лейбл, і дочка — Рівка-Йохевед, яка вийшла заміж за р. Агарона Рапопорта з Біліца.
Під час Голокосту втік із Польщі до Землі Ізраїлю за сприяння Ребе Раяца, але всі його найближчі родичі були вбиті нацистами, як і більшість хасидів, що жили в Польщі. Після відходу з життя батька був призначений у Землі Ізраїлю адмором і відновив гурський хасидизм. Він одружився вдруге з ребецн пані Перл, але дітей у них не народилося.
Помер 2 адара 5737 року (20 лютого 1977). Після його відходу з життя адмором став його брат рабі Сімха-Бунем Альтер.
Його вчення зібране в книзі «Бейт Ісраель аль га-Тора» (5 томів).
Його ставлення до Хабаду
Розповідав, що в молодості удостоївся один раз у житті побачити Ребе Рашаба, у той час, коли Ребе Рашаб був у Польщі й мав звичай гуляти на свіжому повітрі задля здоров'я. І так описав це адмор рабі Ісраель Альтер з Гура: «Коли я побачив його здалеку, він виглядав як шляхетний князь, але коли я наблизився і побачив його зблизька, я побачив єврея із сокрушеним серцем»[1]
Рабі Ісраель висловився при нагоді: Ребе — найбільший провідник у нашому поколінні. Коли йому поскаржилися на те, що кажуть, ніби Ребе — Мошіах, він сказав: «Головне, щоб він уже прийшов».
Його прихильність до книги «Танія» була винятковою. Одного разу він сказав, що кожен має вивчати розділ 26 книги «Танія» (у якому йдеться про шлях служіння в радості, яка є єдиною можливістю перемогти лихе начало). Розповідають, що якось він прийшов у певне місце, де побачив книгу «Танія», що лежала на столі. Сказав: «Цю книгу я вивчав триста разів»! (за іншою версією він назвав число тисяча).
Молиться засідуром «Тегілат Гашем»
Адмори[2] дому Гур (а також обрані з-поміж їхніх хасидів) моляться за сідуром, укладеним згідно з версією Алтер Ребе[3]. І так само[4] адмор «Бейт Ісраель» з Гура молився за версією Алтер Ребе. Але дехто каже[5], що й «Бейт Ісраель» не молився за цією версією, а лише користувався сідуром «Тора ор» через те, що в ньому надруковано Ім'я Гаває так, як воно пишеться[6], а після того, як були надруковані звичайні сідури з Ім'ям Гаває, перейшов молитися за звичайними сідурами.
Згідно з однією версією[7], у перші роки свого проводу він молився за сідуром «Тегілат Гашем», а потім змінив його на «Тікун Меїр»[8] через хасидів, які молилися не за версією Рава, а за звичаєм хасидів Польщі — нусах сфарад[9]; однак коли він молився як шаліах ціббур у йорцайт своєї матері, він молився за версією Рава, за винятком невеликих змін[10]. [Доречно навести те, що кажуть від його імені, ніби він якось висловився, за своїм звичаєм пояснюючи свою поведінку з характерною коцькою дотепністю, що він молиться за сідуром Рава, бо той короткий…] Так само і його брат «Пней Менахем» молився за іншим сідуром, але за версією Рава[11].
Розповідають від імені гаона рабі Еліягу Фішера, голови колелю Гура в Брукліні: Маран «Бейт Ісраель» з Гура молився за версією Алтер Ребе. Так само він чинив і коли молився перед амудом. Якось один із хасидів запитав його: може, і він може уподібнитися в цьому адмору й молитися за цією версією? І відповів йому «Бейт Ісраель»: «Якщо молитимешся за цією версією, ти не зможеш і лузати горіхи в Шабат». Тобто якщо моляться за версією Алтер Ребе, то зобов'язані дотримуватися й усіх інших його рішень у його сідурі[12].
Брат «Бейт Ісраель», «Пней Менахем», пише явно: «що Адмор шліта [= „Бейт Ісраель“] молився за версією Рава [= автора „Танії“]»[13].
Зв'язки з Ребе
Між «Бейт Ісраель» і Ребе існував глибокий зв'язок.
Коли Ребе оголосив мівцо «Тфілін», «Бейт Ісраель» звелів оголосити у своєму бейт-мідраші про обов'язок допомагати мівцо грошовими пожертвами. Сам він пожертвував значну суму на придбання пар тфілін для активістів, які накладають тфілін біля Західної стіни. Крім того, він висловив свою повагу до Ребе, «чия сила велика — послати своїх хасидів робити це в громадському володінні». Він навіть насварив тих, хто виступив проти мівцо, і коли до нього прийшли просити, щоб він приєднав свій підпис до листа, який вони випустили проти мівцо, дух його вельми обурився, і він вигукнув: «Я взагалі не хочу їх бачити! Хай не сміють ступати на поріг мого дому!».
Крім того, відомо, що «Бейт Ісраель» особисто брав участь (разом зі своїм братом «Лев сімха») у весіллі Ребе у Варшаві, 14 кислева 5689 (27 листопада 1928), за дорученням свого батька, автора «Імрей емет». Тоді він передав нареченому подарунок від свого батька. Якось «Бейт Ісраель» сказав хасидові р. Ельазару-Меїру Бейну: «Під час весілля наречений намагався приховати свою суть. Гадаєш, що й мене йому вдалося обдурити? Ні! Я вже тієї ночі помітив його величезну велич»[14][15].
Під час візиту шлухім Хабаду в Ізраїлі влітку 5716, коли вони ввійшли до «Бейт Ісраель», він звелів подати вино і мезонот, і сам нарізав мезонот і налив їм вина. Під час бесіди він поцікавився, чому Ребе не приїжджає до Країни, і шлухім відповіли йому, що проста причина — величезне навантаження роботи, що лежить на його плечах. Коли вони розповіли йому, що мета їхнього шліхуту — поширення джерел назовні, він сказав: «Дос дарф мен до меудад зайн ун меорер зайн» (це треба тут заохочувати й пробуджувати), а наприкінці побажав їм успіху в їхньому шліхуті. Потім він попросив передати вітання Ребе, і один зі шлухім, що стояв біля нього, почув, як він каже пошепки: «Золь дер Ойберштер гелфн, аз м'золь кенен зогн дем Ребін алейн брухім га-баїм» [= хай допоможе Всевишній, благословенний Він, щоб ми могли сказати самому Ребе «Ласкаво просимо»][16].
Гаон рабі Нахум Карнбісер, голова єшиви «Хідушей га-Рім», розповідав: «Пам'ятаю, коли в місяці шват 5730 (січень–лютий 1970) продавали літери в Сувої Тори Мошіаха, „Бейт Ісраель“, праведної пам'яті, був тоді в Кфар-Шмар'ягу, і я теж перебував тоді в його домі. Після того як у нього побували шлухім Хабаду, він сказав мені такими словами: „Я записав літеру і також дав їм грошей. Я чув чутку, що є такий, хто звинувачує в тому, що Любавицький Ребе шліта сказав, ніби цей сувій Тори може привести Геулу, і я взагалі не в змозі зрозуміти цю протидію“. У ті дні була також чутка, що хтось сказав про це, що це ідолопоклонство, хай урятує нас Милосердний, і у відповідь на це „Бейт Ісраель“, праведної пам'яті, сказав мені: „Мені дуже важко повірити, що хтось сказав так, однак якби я знав напевно, що він так сказав, я більше взагалі не був би готовий із ним зустрічатися. Якось був у мене хтось, хто висловився про Брацлав, що це справа ідолопоклонства. І більше я не був готовий із ним зустрічатися. Знай, що любавицький — дивовижна людина (їдиш), провідник Ізраїлю“. Я багато разів чув зі святих уст „Бейт Ісраель“, праведної пам'яті, що Любавицький Ребе шліта — найбільший провідник у нашому поколінні»[17].
Рав Шмуель-Ельазар Гальперін писав: «Святий гаон рабі Ісраель з Гура, хай буде пам'ять його для життя у світі прийдешньому, засновник гурського хасидизму в Землі Ізраїлю після Голокосту, настановляв аврехів вивчати певні розділи „Танії“, а обрані з них займалися навіть „Лікутей Тора“. Одного разу він сказав, що немає іншої книги, у якій був би такий трепет перед Небесами, як у „Танії“. Він був у глибокій дружбі з його святістю Адмором і дуже цікавився його сіхот. У квартирі „Бейт Ісраель“ у Хайфі знайшли багато сіхот Ребе. Я чув про це від мого друга Ш.-З. Когена. У період перед своїм відходом він казав своїм хасидам, що їм слід учитися в хасидів Хабаду, наскільки ті слухаються свого Ребе; про це я чув від хасидів Гура. Мені випала честь двічі брати участь у делегаціях хасидів Хабаду, які відвідували його від імені Ребе шліта (Адмора шліта) у зв'язку з його боротьбою за виправлення закону «Хто є євреєм». Уперше це було разом із моїм дядьком, равом гаоном і равом-хасидом рабі Азріелем-Зелігом Слонімом, праведної пам'яті, перед святом Шавуот у 5731 році (1970/1971); ми запропонували Гурському Ребе влаштувати мітинг протесту з цього питання біля Західної стіни. Серед промовців тоді першим був гаон рабі Яаков-Бецалель Золті шліта, рабин Єрусалима. Ми попросили допомоги Гурського Ребе в цьому, і він пообіцяв. У святий Шабат він звелів оголосити у своєму бейт-мідраші, щоб усі пішли на проповідь рава Золті біля Стіни. Потім я брав участь ще в одній зустрічі в Гурського Ребе, праведної і святої пам'яті, з гаоном рабі Шнеуром-Залманом Гареліком, праведної пам'яті, рабином Кфар-Хабада, та іншими рабинами Хабаду, у зв'язку з оголошенням посту задля скасування закону. Обидва рази він прийняв нас добре і виявив особливе ставлення до рава Азріеля-Зеліга Слоніма і до рабина Кфар-Хабада»[18].
На початку 5721 року (1960/1961) висловив жаль перед равом Йосефом-Цві Сегалем, коли рав Сегаль розповів йому про сприятливий час для Геули, який він побачив, коли побував у Ребе, про його прохання щодо постанови рабинів і про їхню відмову[19].
Рав Єгуда-Лейб Гронер розповідав про два доручення, які надійшли від «Бейт Ісраель» до Ребе. Якось хасид Гура ввійшов до кімнати рава Гронера і сказав, що має особисте послання для Ребе від «Бейт Ісраель». Він хотів дізнатися, чи зможе ввійти на єхідут тієї ж години. Рав Гронер звернувся до рава Ходакова, і той сказав, що мусить запитати Ребе, оскільки це не та година, коли Ребе зазвичай приймає людей на єхідут. Після того як рав Ходаков з'ясував, він сказав від імені Ребе, що якщо Гурський адмор посилає до нього особливого посланця, посланець може ввійти зараз. Цей хасид Гура ввійшов до кімнати Ребе на короткий час і вийшов, а потім розповів раву Гронеру: «„Бейт Ісраель“ послав мене просити Ребе, щоб він приїхав з візитом до Землі Ізраїлю, оскільки Ребе має величезний вплив на молодь у Країні, навіть на нерелігійну молодь, а отже — навіть якщо Ребе прибуде, виступить перед молодими в аеропорту і повернеться до США, вплив цього буде величезним. Ребе відповів мені, що якщо він прибуде до Землі Ізраїлю, він не зможе її покинути й повернутися на своє місце згідно з галахою, тому він не може цього зробити».
Іншого разу раву Гронеру зателефонував хасид Гура, який жив у Брукліні й повернувся з поїздки до «Бейт Ісраель». Він сказав, що має доручення від свого ребе передати Ребе, перш ніж він повернеться до себе додому в Бруклін. О 1 годині ночі він прибув і ввійшов на єхідут до Ребе. Він подав Ребе фрукти й вино і сказав, що «Бейт Ісраель» просив передати, що все кошерне й мегадрін і побоюватися нічого. Через п'ять хвилин той хасид вийшов з єхідуту, весь схвильований, підійшов до рава Гронера і розповів, що «Бейт Ісраель» попередив його, що одразу після доручення, яке він передасть Ребе від його імені, він має все забути. І хасид сказав раву Гронеру: «Я вже зараз не пам'ятаю, що передав Ребе від імені Гурського адмора»[20].
Додаткова література
- «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 1, видання 5776, с. 99 і далі
- «Несіей Хабад у-вней дорам»
- «Менахем мешів нафші»
- «Гіткашрут», випуск 750, «Бейт Ісраель» на весіллі Ребе
- Інститут «Бе-огалей цадікім», книга «Бе-сод сіах», с. 45–52
Зовнішні посилання
- Небесне зусилля привести Геулу ● Ексклюзив з газети «Шаа това»

- Дивовижна історія Ребе з «Бейт Ісраель» з Гура – з перших уст

| Попередник: Адмор рабі Аврагам-Мордехай Альтер з Гура |
Адмори Гура 24 тішрея 5655 (24 жовтня 1894) — 2 адара 5737 (20 лютого 1977) |
Наступник: Адмор рабі Сімха-Бунем Альтер з Гура |
Примітки
- ^ Так розповідав рав Хаїм-Шалом Дейч на фарбрейнгені.
- ^ Ця частина — зі статті рава Баруха Оберлендера, «Штурем нет».
- ^ Єгошуа Мондшайн. Газета «Кфар-Хабад», випуск 100, с. 88.
- ^ «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 1, с. 75.
- ^ Там само: «Знову зауважив мені га-Рім: «Ось, я чув від гідних довіри хасидів Гура, а саме нащадка святих р. Іцхака-Меїра Альтера шліта».
- ^ Чув від праведників, які суворо дотримувалися молитися за сідуром, у якому Ім'я Гаває написано повністю» (респонси «Ерец Цві», кінець розділу 45).
- ^ Там само, зі слів рава Йосефа Берковича.
- ^ Надрукований «Гібру паблішинг кампані» в Нью-Йорку.
- ^ А в «Гаарот у-біурім», випуск 858, с. 133, зауважив про це р. Й. Мондшайн: «А те, що наведено нижче, ніби в перші роки свого проводу він молився за сідуром „Тегілат Гашем“, а потім змінив його на сідур „Тікун Меїр“, — ось, те, що він змінив на сідур „Тікун Меїр“ (а не просто на „звичайні сідури“, як я написав вище), так я й справді чув від згаданого вище [р. Іцхака-Меїра Альтера шліта]. Але я знаю достеменно, що перед тим він молився за сідуром „Тора ор“, і сідур „Тора ор“, за яким він молився, я бачив у рава Еліезера Бейна».
- ^ Однак рав Ефраїм Гросбергер свідчив: коли «Бейт Ісраель» молився як шаліах ціббур один раз на рік, з нагоди йорцайту своєї матері, помічали, що щороку версія молитви була іншою.
- ^ Там само, «як я сам чув багато-багато разів.»
- ^ «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 1, видання 5776, с. 110. Розповідь з'являється також у «Пеер Ісраель» Агарона Сурського, частина 1, і там також говориться, що «Бейт Ісраель» запровадив версію молитви згідно з версією Алтер Ребе.
- ^ Книга «Шулей га-гілайон», [Єрусалим 5776], «Шулхан арух» — «Орах хаїм», с. 12. Але те, що написав «Пней Менахем» там само, ніби його брат «Бейт Ісраель» «не казав Акеду в Шабат», оскільки вважав, що така думка Алтер Ребе, — тут у «Бейт Ісраель» була в цьому помилка, бо згідно з версією Алтер Ребе текст Акеди вимовляють і в Шабат, і лише не вимовляють «Елокейну ве-Елокей авотейну» і «Рібоно шель олам» перед нею і після неї (див. «Шаарей галаха у-мінгаг», «Орах хаїм», частина 2, с. 219).
- ^ Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо, «Шемен сасон ме-хаверейха», видання 5776, с. 107, від імені рава Бейна.
- ^ Рав Мордехай-Менаше Лауфер, «Бейт Ісраель» на весіллі Ребе «Гіткашрут» випуск 750, рубрика «Ніцоцей Ребе».
- ^ Зі звіту шлухім про візит, надісланого Ребе. Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо, «Шемен сасон ме-хаверейха», видання 5776, с. 107-108.
- ^ Тижневик «Кфар-Хабад», випуск 127.
- ^ Вступ до «Сефер га-цеецаїм», с. 12.
- ^ Див. у: рав Нафталі-Цві Готліб, «Рош Бней Ісраель», сторінка 215, у: Ви могли уникнути цього повністю, відеоінтерв'ю в переробленому вигляді у випуску «Га-сіпур шелі» хабадської медіакомпанії jem, шват 5776 (січень–лютий 2016) . У «Небесне зусилля привести Геулу ● Ексклюзив» і в «Дивовижна історія Ребе з „Бейт Ісраель“ з Гура – з перших уст» у зовнішніх посиланнях.
- ^ «Га-Мазкір», частина 2, с. 61-62.
Код особи: № 5377162900