Перейти до вмісту

Амалек

Матеріал з Хабадпедії

Амалек є наймерзеннішим з усіх народів. Він першим вийшов воювати з Ізраїлем («Який зустрів тебе в дорозі, коли ви виходили з Єгипту, і ти був стомлений і знесилений, і не боявся (- Амалек) Б-га»[1]), він виходить воювати з Ізраїлем перед їхнім вступом до Країни, і він останнім воюватиме з Ізраїлем перед приходом Мошіаха.

Мудреці пояснюють, що коли сини Ізраїлю вийшли з Єгипту, всі народи боялися їх, як згадано у вірші «Почули народи — затремтіли»[2] тощо, а коли прийшов Амалек і воював з Ізраїлем, це призвело до того, що страх перед охороною Святого, благословенного Він, над синами Ізраїлю зменшився.

І це подібно до притчі про киплячу ванну, до якої всі бояться увійти, доки не ввійшов у неї один і обпікся, так що, хоча він обпікся, все ж він остудив ванну для всіх[3].

Війна Г-спода з Амалеком

Про цю війну в Торі сказано 2 речі:

1) Святий, благословенний Він, заповідає Моше: «Зітри пам'ять Амалека». Ця заповідь є однією із заповідей, що залежать від вступу синів Ізраїлю до Країни, як сказано в Рамбама[4]: «3 заповіді були заповідані Ізраїлю при їхньому вступі до Країни: поставити над собою царя, і винищити нащадків Амалека, і збудувати Бейт га-бхіра».

2) «Поклявся Г-сподь, що ім'я Його неповне і престол Його неповний, доки не буде стерто нащадків Амалека» («Бо рука на престолі Й-а: війна в Г-спода з Амалеком з роду в рід»), а про Геулу, коли Мелех га-Мошіах зітре нащадків Амалека, сказано: «Того дня буде Г-сподь єдиний і ім'я Його єдине».

Коли Шаула було поставлено царем над Ізраїлем, Всевишній повелів йому через пророка Шмуеля воювати з Амалеком і не залишити з них жодного, навіть усіх їхніх тварин Святий, благословенний Він, повелів убити.

Шаул воював з Амалеком, але не виконав повеління Всевишнього повністю і залишив живими амалекитського царя Агага і найкращу дрібну худобу (бажаючи піднести до святості й їх). Коли прийшов Шмуель і побачив це, він розсік голову Агагові.

За цей випадок Шаула було покарано тим, що в нього було відібрано царство і передано Давидові, в якому було прийняття ярма, — Давид, раб Мій.

Тієї ночі, коли Агаг залишився живим, він породив сина, що став продовженням Амалека у світі, і від нього згодом народився Гаман, який хотів знищити всіх євреїв.

Коли прийшов Санхерів і перемішав народи (щоб вони відчули його владу над ними), загинуло багато народів, і Амалек теж утратив свою ідентичність, і тому Амалек існує й тепер, тільки ми не маємо відомостей, хто він, а коли ми будемо визволені в справжній і повній Геулі, нащадків Амалека буде розпізнано і винищено.

Кліпа Амалека

Основна стаття – Кліпа Амалека

Згідно з ученням хасидуту, Амалек є вічною духовною реальністю, як усі розповіді й повеління Тори, які вічні, і вони є вказівкою кожному євреєві в будь-якому місці й у будь-який час.

Амалек є самою суттю зла в кожному євреєві, яке заважає і протидіє всьому, що у святості, без жодної причини. Його суть — «холодність»: він охолоджує всяку Б-жественну справу, щоб людина ні від чого не приходила в піднесення, а якщо приходить у піднесення, Амалек діє так, щоб піднесення не спричинило суттєвої і реальної зміни в тому, хто піднісся, і він є коренем усіх поганих якостей[5].

Якщо інші погані якості людина може вигнати зі свого серця за допомогою молитовного служіння, в якому людина засвоює єдність Святого, благословенного Він, і завдяки якому приходить до любові до Всевишнього, то Амалека людина не може «переконати» в благості Святого, благословенного Він, оскільки його природа — нахабство і зверхність без сенсу і причини (і це причина великої ненависті хасидів до Амалека)[6].

Якщо кліпа в інших народах виникає через приховування Б-жественної життєвості, то Амалек відрізняється тим, що аспект даат у нього не прихований, він знає свого Владику і має намір повстати проти Нього з нахабства і зухвалості без жодного сенсу[7].

Тому шлях до духовної війни з Амалеком є також шляхом піднесення і звеличення, вище від розуму і розуміння, звеличення, що походить від самої суті добра і святості в кожному й кожній (суті душі). Суть цієї війни — «ткіат га-даат» і зв'язок із Б-жественністю з силою, що походить від суті душі[8].

Пам'ять про Амалека з'являється в Танаху чотири рази[9]. Наші Ребе, провідники поколінь, щороку повторювали маамари, що роз'яснюють Пурим і винищення Амалека, хоча вже були надруковані хасидські друшім, які це роз'яснюють, оскільки винищення Амалека стосується особистого служіння Всевишньому кожного єврея[10].

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Кінець глави «Бешалах».
  2. ^ Пісня біля моря, «Бешалах».
  3. ^ Наведено в Раші там.
  4. ^ Закони про царів, розд. 1, закон 1.
  5. ^ Маамар, що починається словами «Захор ет ашер аса леха Амалек», 5665. І див. маамар з тими самими початковими словами 5718.
  6. ^ Див. статтю Залман Зезмер.
  7. ^ Ребе Цемах Цедек, «Дерех міцвотеха», заповідь пам'ятати про Амалека і стерти його.
  8. ^ Маамар, що починається словами «Захор ет ашер аса леха Амалек», 5709, с. 65, 5730 і в кількох місцях.
  9. ^ У главі «Бешалах», главі «Теце», у пророцтві Шмуеля і в Мегілат Естер (Сувої Естер).
  10. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Тіса», 18 адара 5742 (13 березня 1982), «Торат Менахем — Гітваадуйот», с. 1003. «Діврей Мошіах», збірка до Шабату тижневої глави «Тіса» 5786, с. 27.

Повідомити про помилку на цій сторінці