Шнеур-Залман Рубашов (Шазар)
| Шнеур-Залман Шазар | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1 кислева 5650 (24 листопада 1889) |
| Місце народження | Мір, Білорусь [1] |
| Дата смерті | 19 тішрея 5735 (5 жовтня 1974) (у віці 84 років) |
| Місце смерті | Єрусалим, Ізраїль |
| Місце поховання | Ділянка великих людей нації на цвинтарі на горі Герцля, Єрусалим |
| Країна | Держава Ізраїль |
| Місце діяльності | Держава Ізраїль |
| Рід діяльності | письменник, громадський діяч, журналіст |
| Освіта | Академія єврейської науки в Петербурзі |
| Посада | президент Держави Ізраїль (5723–5733), міністр освіти, секретар «Рабинських зборів» у Петербурзі, голова Єврейської організації |
| Інші посади | Президент Держави Ізраїль |
| Сім'я | |
| Батько | Єгуда-Лейб Рубашов |
| Мати | Сара Рубашова |
Шнеур-Залман Рубашов — Шазар (1 кислева 5650 (24 листопада 1889) — 19 тішрея 5735 (5 жовтня 1974)) був письменником, громадським діячем, журналістом, міністром освіти і президентом[2] Держави Ізраїль у роки 5723 — 5733; був дуже близький до Хабаду і до Ребе.
Біографія


Народився в містечку Мір на Білій Русі в рош ходеш кислев 5650 року (листопад–грудень 1889) у р. Єгуди-Лейба і Сари Рубашових, у корінній хабадській родині. Названий на ім'я батька свого діда, якого назвали на ім'я Алтер Ребе. 5665 року (1904/1905) отримав «дозвіл на ухвалення рішень» від рава Реувена Каца[3]. У юності пристав до сіоністської ідеї і був одним з активістів партії «Поалей Ціон».
У роки 5668 — 5672 навчався в Академії єврейської науки в Петербурзі, і під час навчання, 5670 року (1909/1910), розпочав свою громадську діяльність як секретар «Рабинських зборів», що відбувалися в Петербурзі. 5671 року (1910/1911) кілька місяців перебував у Землі Ізраїлю[4]; після цих відвідин він почав брати участь у сіоністських конгресах і приєднався до сіоністського виконавчого комітету.
5723 року (1962/1963) його було призначено президентом Держави Ізраїль; на цій посаді перебував до 5733 року (1972/1973).
Коли йому було 22 роки, наприкінці навчання в Академії в Петербурзі, він поїхав до Ізраїлю; перед поїздкою попрощався зі своїм дідом р. Моше Гінцбергом у Мірі. Дід навчив його особливої властивості нігуну «Арба бавот» і просив його пам'ятати цей нігун. Одного разу, коли Ребе спитали про нігун, що слугує заміною єхідуту для хасида, який перебуває в Росії, Ребе розповів, що коли Шазар починав своє державне життя і переживав хвилини сумнівів, він замикався у своїй кімнаті й грав цей нігун, і так отримував пораду і вказівку[5].
Відійшов 19 тішрея 5735 (5 жовтня 1974) і був похований на ділянці великих людей нації на кладовищі на горі Герцля в Єрусалимі.
Його зв'язки з Ребе Хабаду
З Ребе Рашабом
Він зустрівся з Ребе Рашабом 5670 року (1909/1910) на Рабинських зборах, де був секретарем. Ребе якось розповів, що до Шазара на зборах ставилися як до хасида, оскільки він на зборах докладав зусиль на благо хасидів[6]. 5731 року (1970/1971) Шазар привіз Ребе в подарунок кунтрес «Хешбон кацар», у якому наводяться слова Ребе Рашаба на Рабинських зборах[7].
З Ребе Раяцом
5687 року (1926/1927) допоміг із Берліна в порятунку Ребе Раяца з пазурів радянського ДПУ, яке винесло йому смертний вирок, і переконав професора Оскара Кона чинити тиск на очільників уряду в Німеччині, щоб ті втрутилися на користь Ребе[8]; 5689 року (1928/1929) він зустрівся з Ребе Раяцом під час його відвідин Землі Ізраїлю в Тель-Авіві[9].
5707 року (1946/1947), у межах своєї посади голови Єврейської організації, зустрівся з кількома громадськими діячами Хабаду, які займалися переправленням хасидів Хабаду з Росії[10]; у ті роки він мав звичай щороку проводити фарбрейнген 19 кислева в синагозі «Нахалат Біньямін»[11].
5708 року (1947/1948), під час обговорень в ООН щодо створення Держави Ізраїль, він прийшов на фарбрейнген 19 кислева до Ребе Раяца і отримав його згоду на заселення Країни [12].
У межах своєї посади міністра освіти Держави Ізраїль подбав, на прохання Ребе Раяца, про створення талмуд-тор у святості й чистоті[13].
З Ребе

Уперше Шазар зустрівся з Ребе на фарбрейнгені 19 кислева 5708 (2 грудня 1947) у Ребе Раяца; Ребе згадав про це в листі, який надіслав Шазарові через десятки років і в якому написав: «нагадати про те, що ми удостоїлися бути разом на фарбрейнгені 19 кислева в його святості, мого тестя, Адмора, і співати разом нігун Алтер Ребе»[14].
5711 року (1950/1951) Шазарові запропонували посаду посланника в Москві; він спитав про це Ребе, і Ребе відповів заперечно, а через кілька днів надійшла також заперечна відповідь від радянського уряду, який у цьому відмовив[15].
Він брав участь в уроках хасидуту в домі рава Аврагама Хена, а після його відходу з життя був одним із засновників «Гуртків „Хен“ з вивчення вчення Хабаду», у межах яких задумав і розпочав «Сефер га-Кан», вихід якого друком Ребе заохочував і про який дбав. Він багато допомагав установам Хабаду у Святій Землі, і передусім «мережі „Огалей Йосеф-Іцхак“ у Святій Землі» та установам Кфар-Хабада.
Його візити до Ребе
Шазар відвідував Ребе 13 разів; у тамузі 5712 Шазар приїхав і вперше зустрівся з Ребе на особистій зустрічі; на зустрічі обидва говорили про розвиток Кфар-Хабада і про те, щоб не було завдано шкоди тораїчному характеру села[16], а потім Ребе попросив Шазара використати своє становище і вплив на благо установ Хабаду у Святій Землі[17].
5714 року (1953/1954) Шазар приїхав на фарбрейнген до Ребе в холь га-моед Песаху, а потім увійшов на єхідут до Ребе, на якому вони говорили про становище молоді в Ізраїлі [18] і про створення Кфар-Хабада Бет[19].
Коли Шазар готувався приїхати до Ребе 5726 року (1965/1966) (після його обрання президентом у Землі Ізраїлю), на нього чинили тиск різні кола, які стверджували, що з огляду на честь його високої посади не личить, щоб він приїжджав до Ребе, а Ребе слід відступити від свого звичаю і відвідати Шазара в готелі.
За три дні до зустрічі Шазар зателефонував Ребе, розповів, що на нього чинять тиск, щоб він не приїжджав до нього, як робив раніше, і спитав — відповідно до цього — чи буде Ребе готовий приїхати зустрітися з ним у його готелі. Ребе сказав, що мусить спитати свого тестя, Ребе Раяца.
Зазвичай Ребе їздив до Огелю в особливі дати, такі як переддень рош ходеша або 15-те число місяця, — тоді як у ту п'ятницю, вочевидь, не було жодної причини для особливої поїздки. І справді, його перебування в «Огелі» того разу було коротшим, ніж зазвичай, а після повернення він попросив повідомити Шазарові: «аз дер швер лозт мір ништ. . » [= мій тесть мені не дозволяє]. Коли повідомили про це Шазарові, він негайно сказав, що в такому разі він приїде до Ребе.
До його візиту Ребе заснував комітет, який мав подбати про підготовку до візиту Шазара і здійснити її; комітет складався з рабинів: Моше-Пінхас Кац, Біньямін Кляйн, Шломо-Агарон Казарновський, Давид Раскін, Єгуда-Лейб Гронер і Хаїм-Єгуда Кринський.
Ребе приватно наставляв членів комітету щодо багатьох подробиць, які супроводжуватимуть візит, подбав про те, щоб подія пройшла належним чином і щоб люди делегації, що супроводжує Шазара, почувалися зручно під час візиту[20].
Як хасид, що кориться своєму ребе, Шазар виїхав об 11 годині ночі зі свого готелю в супроводі численних поліцейських на машинах і мотоциклах, і ближче до опівночі кортеж прибув на подвір'я Ребе. Надворі зібралися тисячі хасидів, які вітали його вигуками і співом.
Шазар привіз Ребе дарунок — скриньку, а в ній в'язку рукописів хасидуту, написаних Ребе Магарашем.
Про те, що сказав йому Ребе під час того обходу, Шазар розповів раву Азріелю-Зелігу Слоніму і його зятеві раву Йосефу Ралбагу:
«Ребе показав мені місце, де Попередній Ребе радів у Сімхат Тора, плакав 9 ава і говорив хасидут. Цього я не міг привезти до тебе, — сказав він. Коли ми були в кімнаті Ребе, він сказав моїм супровідникам: тут, у цій кімнаті, десятки тисяч євреїв отримували пораду й підтримку, тому зустріч має бути тут».
Будівництво Кфар-Хабада
З ухваленням рішення про створення держави, 5708 року (1947/1948), зустрівся з Ребе Раяцом у Нью-Йорку і запропонував йому створити поселення для біженців з Росії — хасидів[21]. Пропозицію було прийнято, і Шазар почав діяти для створення поселення; спочатку Шазар запропонував заснувати поселення на півночі, поблизу Мерона, однак унаслідок відмови кількох хабадських громадських діячів було вирішено заснувати поселення на руїнах села Сафрія[22].
5712 року (1951/1952) Шазар запропонував Ребе створити ремісниче училище, з якого вони могли б годуватися[23], і навіть профінансував половину будівництва училища[24], а надалі дбав про розвиток училища. Протягом багатьох років Шазар був головним діячем у зміцненні й розширенні села. Багато років він приїжджав щороку на фарбрейнгени 19 кислева, 12 тамуза та інші до Кфар-Хабада.

Основні зв'язкові
Основними зв'язковими Хабаду з президентом Шазаром були: у перший період — рав Пінхас Альтгойз, рав Еліезер Красик, рав Моше Гурарі, усі троє — з керівників «Агудат хасидей Хабад». У пізніший період: рав Шломо Майданчик, рав Зуша Вілімовський Партизан і рав Йона Ейдлкоп.
Додаткова література
- «Насі ве-хасид» — документування зв'язків Шазара з нашими Ребе, провідниками поколінь, за редакцією р. Шмуеля Крауса за сприяння р. Аврагама Райніца, видання «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі, Кфар-Хабад, 5759.
- Рав Шалом-Яаков Хазан, інтерв'ю з р. Шмуелем Краусом з нагоди виходу друком книжки «Насі ве-хасид», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 233, сторінки 48-52 (5759)

- Шнеур-Залман Бергер, «Геза хасидім», у частині про рава Йону Ейдлкопа розповідається про його зв'язки з президентом Шазаром, Єрусалим, 5767.
- Йосеф Ашкеназі, «Торат емет — сто років Любавичів у Святій Землі», видавництво «Хазак», 5772 [потрібне уточнення]
- «Насі ве-хасид» — 4 швата 5733 (7 січня 1973), у рубриці «Ве-габет пней мешіхеха», тижневик «Бейт Мошіах», 1 швата 5781 (14 січня 2021), сторінка 42
- Залман Шазар, третій президент: вибрані документи з розділів його життя (1974-1889). [У книжці присвячено розділи темі зв'язків Шазара з Ребе і хасидизмом Хабад, зокрема документи]. З книжкою можна ознайомитися на сайті Державного архіву [Ребе згадується в книжці десятки разів. Див. у покажчику імен наприкінці книжки статтю про Ребе].
Зовнішні посилання
- Його візити до Ребе
- 49 років історичному візиту: так повідомляли газети про візит Шазара

- Галерея фотографій з візитів Шазара до Ребе Додаткова галерея

- Останній візит: Шазар у Ребе ● рідкісна галерея —

- Рідкісний запис єхідуту і посилання на фотографії з візиту


- Рідкісне відео першого візиту Шазара до Ребе, на виході святого Шабату 13 менахем-ава 5726 (30 липня 1966).

- Ребе зустрічає Шазара хасидським поцілунком

- «Ребі йомі»: візит Шазара до Ребе

- «Ребі йомі»: коли Шазар просидів цілий фарбрейнген поруч із Ребе

- Огляд особливого візиту президента Шазара до Ребе з відеопрограми JEM на сайті хабадської фільтрації роликів YouTube
- Маанот Ребе на запитання членів «Ваад га-месадер» щодо візиту Шазара до Ребе, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 456, с. 12, переддень Шабату тижневої глави Ваікра 5764

- Його зв'язки з Ребе і рухом Хабад
- Мітка: пан Шнеур-Залман Рубашов Шазар, на сайті «Хабад Лайв»

- «Мекушар ла-насі», «Тшура» з весілля Белиницького, 12 сівана 5783 (1 червня 2023)
- «Насі ве-хасид» у свято Геули, сторінки 44-49
- Листи Шазара до Ребе

- Земля Ізраїлю чи Держава Ізраїль? — захопливе листування з Ребе —

- Сьогодні 45 років тому: Шазара призначають президентом держави

- Нові відкриття про зв'язки президента Шазара з Ребе
- Ексклюзив: рідкісні галерея і лист Ребе з Шазаром, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

- Президент і Партизан / галерея фотографій

- Сьогодні 50 років тому: наріжний камінь «Бейт Шазар» у Кфар-Хабаді


| Попередній: Іцхак Бен-Цві |
Президент Держави Ізраїль 5713 — 5723 |
Наступний: Ефраїм Кацир |
| Президент Держави Ізраїль | |
|---|---|
| |
| (у порядку єврейської абетки) |
Примітки
- ^ тоді в Російській імперії
- ^ На підставі листа Ребе («Ігрот кодеш», частина 12, лист від 11 нісана 5716 (23 березня 1956)) президентові Іцхаку Бен-Цві, у якому він пояснив, що титул «насі Ісраель» закріплений за Мелех га-Мошіахом, і тому важко писати цей титул щодо посади президента Держави Ізраїль, Ребе звертався у своїх листах до Шазара з титулом «президент». Винятком є парохет у синагозі в Бейт Шазар у Кфар-Хабаді, на якому Ребе погодився, щоб було вишито титул «насі га-медіна» — див. докладно в статті Президент (титул).
- ^ газета «Маарів», 11 сівана 5723 (3 червня 1963).
- ^ «Насі ве-хасид», с. 63.
- ^ Менді Куртес, Душа повертається до себе, 2124, сторінка 34
(5785).
- ^ «Насі ве-хасид», с. 9.
- ^ «Насі ве-хасид», с. 57.
- ^ «Хасидське підпілля в Радянському Союзі», с. 26.
- ^ «Насі ве-хасид», с. 73.
- ^ «Насі ве-хасид», с. 76.
- ^ «Насі ве-хасид», с. 77 — 79.
- ^ «Насі ве-хасид», с. 85 — 88. Див. також лист Шазара М. Бентову за таким посиланням: https://col.org.il/news/40415#:~:text=%D7%92%D7%99%D7%9C%D7%95%D7%99%D7%99%D7%9D%20%D7%97%D7%93%D7%A9%D7%99%D7%9D%20%D7%A2%D7%9C,%D7%9E%D7%93%D7%A3
- ^ «Бейт Мошіах», випуск 121, с. 93. «Рав Ашкеназі», частина 2, розділ перший
- ^ Лист від 6 швата 5728 (5 лютого 1968).
- ^ «Єдіот ахронот», 21 тішрея 5735 (7 жовтня 1974).
- ^ Лист Ребе Шазарові від 15 тамуза 5712 (8 липня 1952), 28 тішрея 5713 (17 жовтня 1952).
- ^ Лист Ребе Шазарові від 8 нісана 5713 (24 березня 1953).
- ^ Лист Ребе Шазарові від 27 елула 5716 (3 вересня 1956).
- ^ Лист Ребе Шазарові від 24 тамуза 5714 (25 липня 1954).
- ^ Вказівки Ребе членам комітету і його секретареві раву Хаїму-Мордехаю-Айзіку Ходакову в тижневику «Бейт Мошіах», зазначеному в зовнішніх посиланнях.
- ^ «Насі ве-хасид», с. 93.
- ^ «Га-Кфар шель га-Ребі», с. 5.
- ^ Лист Ребе Шазарові від 2 кислева 5716 (17 листопада 1955).
- ^ «Сефер га-зікарон», с. 276.
Код особи: № 8477785800