Перейти до вмісту

Шнеур-Залман Рубашов (Шазар)

Матеріал з Хабадпедії
Шнеур-Залман Шазар
Основна інформація
Дата народження1 кислева 5650 (24 листопада 1889)
Місце народженняМір, Білорусь [1]
Дата смерті19 тішрея 5735 (5 жовтня 1974) (у віці 84 років)
Місце смертіЄрусалим, Ізраїль
Місце похованняДілянка великих людей нації на цвинтарі на горі Герцля, Єрусалим
КраїнаДержава Ізраїль
Місце діяльностіДержава Ізраїль
Рід діяльностіписьменник, громадський діяч, журналіст
ОсвітаАкадемія єврейської науки в Петербурзі
Посадапрезидент Держави Ізраїль (5723–5733), міністр освіти, секретар «Рабинських зборів» у Петербурзі, голова Єврейської організації
Інші посадиПрезидент Держави Ізраїль
Сім'я
БатькоЄгуда-Лейб Рубашов
МатиСара Рубашова

Шнеур-Залман Рубашов — Шазар (1 кислева 5650 (24 листопада 1889) — 19 тішрея 5735 (5 жовтня 1974)) був письменником, громадським діячем, журналістом, міністром освіти і президентом[2] Держави Ізраїль у роки 5723 — 5733; був дуже близький до Хабаду і до Ребе.

Біографія

Шнеур-Залман Рубашов з Ребе в його кімнаті
Під час відвідин Кфар-Хабада за лічені дні до обрання на посаду президента. Поруч із ним сидить рабин села, рав Шнеур-Залман Гарелік

Народився в містечку Мір на Білій Русі в рош ходеш кислев 5650 року (листопад–грудень 1889) у р. Єгуди-Лейба і Сари Рубашових, у корінній хабадській родині. Названий на ім'я батька свого діда, якого назвали на ім'я Алтер Ребе. 5665 року (1904/1905) отримав «дозвіл на ухвалення рішень» від рава Реувена Каца[3]. У юності пристав до сіоністської ідеї і був одним з активістів партії «Поалей Ціон».

У роки 5668 — 5672 навчався в Академії єврейської науки в Петербурзі, і під час навчання, 5670 року (1909/1910), розпочав свою громадську діяльність як секретар «Рабинських зборів», що відбувалися в Петербурзі. 5671 року (1910/1911) кілька місяців перебував у Землі Ізраїлю[4]; після цих відвідин він почав брати участь у сіоністських конгресах і приєднався до сіоністського виконавчого комітету.

5723 року (1962/1963) його було призначено президентом Держави Ізраїль; на цій посаді перебував до 5733 року (1972/1973).

Коли йому було 22 роки, наприкінці навчання в Академії в Петербурзі, він поїхав до Ізраїлю; перед поїздкою попрощався зі своїм дідом р. Моше Гінцбергом у Мірі. Дід навчив його особливої властивості нігуну «Арба бавот» і просив його пам'ятати цей нігун. Одного разу, коли Ребе спитали про нігун, що слугує заміною єхідуту для хасида, який перебуває в Росії, Ребе розповів, що коли Шазар починав своє державне життя і переживав хвилини сумнівів, він замикався у своїй кімнаті й грав цей нігун, і так отримував пораду і вказівку[5].

Відійшов 19 тішрея 5735 (5 жовтня 1974) і був похований на ділянці великих людей нації на кладовищі на горі Герцля в Єрусалимі.

Його зв'язки з Ребе Хабаду

З Ребе Рашабом

Він зустрівся з Ребе Рашабом 5670 року (1909/1910) на Рабинських зборах, де був секретарем. Ребе якось розповів, що до Шазара на зборах ставилися як до хасида, оскільки він на зборах докладав зусиль на благо хасидів[6]. 5731 року (1970/1971) Шазар привіз Ребе в подарунок кунтрес «Хешбон кацар», у якому наводяться слова Ребе Рашаба на Рабинських зборах[7].

З Ребе Раяцом

5687 року (1926/1927) допоміг із Берліна в порятунку Ребе Раяца з пазурів радянського ДПУ, яке винесло йому смертний вирок, і переконав професора Оскара Кона чинити тиск на очільників уряду в Німеччині, щоб ті втрутилися на користь Ребе[8]; 5689 року (1928/1929) він зустрівся з Ребе Раяцом під час його відвідин Землі Ізраїлю в Тель-Авіві[9].

5707 року (1946/1947), у межах своєї посади голови Єврейської організації, зустрівся з кількома громадськими діячами Хабаду, які займалися переправленням хасидів Хабаду з Росії[10]; у ті роки він мав звичай щороку проводити фарбрейнген 19 кислева в синагозі «Нахалат Біньямін»[11].

5708 року (1947/1948), під час обговорень в ООН щодо створення Держави Ізраїль, він прийшов на фарбрейнген 19 кислева до Ребе Раяца і отримав його згоду на заселення Країни [12].

У межах своєї посади міністра освіти Держави Ізраїль подбав, на прохання Ребе Раяца, про створення талмуд-тор у святості й чистоті[13].

З Ребе

Хасиди Хабаду зустрічають Шазара в готелі під час його візиту до Ребе 5731 року (1970/1971). Справа наліво: рав Біньямін Кляйн, рав Перец Мочкін, рав Хаїм-Мордехай-Айзік Ходаков, пан Шазар, військовий ад'ютант, рав Шмуель-Давид Райчик, рав Ісраель Джейкобсон, пан Цві Каспі, посол Ізраїлю в ООН
Шазара викликають до Тори в синагозі «Цемах Цедек» у Старому місті Єрусалима з нагоди його 80-річчя (праворуч від нього постійний бааль коре синагоги, р. Яаков Елішевіц, позаду нього голова ради Кфар-Хабада р. Шломо Майданчик, а ліворуч р. Яаков-Ельханан Сегаль)

Уперше Шазар зустрівся з Ребе на фарбрейнгені 19 кислева 5708 (2 грудня 1947) у Ребе Раяца; Ребе згадав про це в листі, який надіслав Шазарові через десятки років і в якому написав: «нагадати про те, що ми удостоїлися бути разом на фарбрейнгені 19 кислева в його святості, мого тестя, Адмора, і співати разом нігун Алтер Ребе»[14].

5711 року (1950/1951) Шазарові запропонували посаду посланника в Москві; він спитав про це Ребе, і Ребе відповів заперечно, а через кілька днів надійшла також заперечна відповідь від радянського уряду, який у цьому відмовив[15].

Він брав участь в уроках хасидуту в домі рава Аврагама Хена, а після його відходу з життя був одним із засновників «Гуртків „Хен“ з вивчення вчення Хабаду», у межах яких задумав і розпочав «Сефер га-Кан», вихід якого друком Ребе заохочував і про який дбав. Він багато допомагав установам Хабаду у Святій Землі, і передусім «мережі „Огалей Йосеф-Іцхак“ у Святій Землі» та установам Кфар-Хабада.

Його візити до Ребе

Шазар відвідував Ребе 13 разів; у тамузі 5712 Шазар приїхав і вперше зустрівся з Ребе на особистій зустрічі; на зустрічі обидва говорили про розвиток Кфар-Хабада і про те, щоб не було завдано шкоди тораїчному характеру села[16], а потім Ребе попросив Шазара використати своє становище і вплив на благо установ Хабаду у Святій Землі[17].

5714 року (1953/1954) Шазар приїхав на фарбрейнген до Ребе в холь га-моед Песаху, а потім увійшов на єхідут до Ребе, на якому вони говорили про становище молоді в Ізраїлі [18] і про створення Кфар-Хабада Бет[19].

Коли Шазар готувався приїхати до Ребе 5726 року (1965/1966) (після його обрання президентом у Землі Ізраїлю), на нього чинили тиск різні кола, які стверджували, що з огляду на честь його високої посади не личить, щоб він приїжджав до Ребе, а Ребе слід відступити від свого звичаю і відвідати Шазара в готелі.

За три дні до зустрічі Шазар зателефонував Ребе, розповів, що на нього чинять тиск, щоб він не приїжджав до нього, як робив раніше, і спитав — відповідно до цього — чи буде Ребе готовий приїхати зустрітися з ним у його готелі. Ребе сказав, що мусить спитати свого тестя, Ребе Раяца.

Зазвичай Ребе їздив до Огелю в особливі дати, такі як переддень рош ходеша або 15-те число місяця, — тоді як у ту п'ятницю, вочевидь, не було жодної причини для особливої поїздки. І справді, його перебування в «Огелі» того разу було коротшим, ніж зазвичай, а після повернення він попросив повідомити Шазарові: «аз дер швер лозт мір ништ. . » [= мій тесть мені не дозволяє]. Коли повідомили про це Шазарові, він негайно сказав, що в такому разі він приїде до Ребе.

До його візиту Ребе заснував комітет, який мав подбати про підготовку до візиту Шазара і здійснити її; комітет складався з рабинів: Моше-Пінхас Кац, Біньямін Кляйн, Шломо-Агарон Казарновський, Давид Раскін, Єгуда-Лейб Гронер і Хаїм-Єгуда Кринський.

Ребе приватно наставляв членів комітету щодо багатьох подробиць, які супроводжуватимуть візит, подбав про те, щоб подія пройшла належним чином і щоб люди делегації, що супроводжує Шазара, почувалися зручно під час візиту[20].

Як хасид, що кориться своєму ребе, Шазар виїхав об 11 годині ночі зі свого готелю в супроводі численних поліцейських на машинах і мотоциклах, і ближче до опівночі кортеж прибув на подвір'я Ребе. Надворі зібралися тисячі хасидів, які вітали його вигуками і співом.

Шазар привіз Ребе дарунок — скриньку, а в ній в'язку рукописів хасидуту, написаних Ребе Магарашем.

Про те, що сказав йому Ребе під час того обходу, Шазар розповів раву Азріелю-Зелігу Слоніму і його зятеві раву Йосефу Ралбагу:

«Ребе показав мені місце, де Попередній Ребе радів у Сімхат Тора, плакав 9 ава і говорив хасидут. Цього я не міг привезти до тебе, — сказав він. Коли ми були в кімнаті Ребе, він сказав моїм супровідникам: тут, у цій кімнаті, десятки тисяч євреїв отримували пораду й підтримку, тому зустріч має бути тут».

Будівництво Кфар-Хабада

З ухваленням рішення про створення держави, 5708 року (1947/1948), зустрівся з Ребе Раяцом у Нью-Йорку і запропонував йому створити поселення для біженців з Росії — хасидів[21]. Пропозицію було прийнято, і Шазар почав діяти для створення поселення; спочатку Шазар запропонував заснувати поселення на півночі, поблизу Мерона, однак унаслідок відмови кількох хабадських громадських діячів було вирішено заснувати поселення на руїнах села Сафрія[22].

5712 року (1951/1952) Шазар запропонував Ребе створити ремісниче училище, з якого вони могли б годуватися[23], і навіть профінансував половину будівництва училища[24], а надалі дбав про розвиток училища. Протягом багатьох років Шазар був головним діячем у зміцненні й розширенні села. Багато років він приїжджав щороку на фарбрейнгени 19 кислева, 12 тамуза та інші до Кфар-Хабада.

Пан Шазар у період свого перебування на посаді міністра освіти в уряді, під час зустрічі з равом Йосефом Вайнбергом і равом Давидом Ханзіним

Основні зв'язкові

Вітальний лист, який Шазар написав з нагоди дня народження Ребе (6 нісана 5732 (21 березня 1972)): «Найкраще благословення, любов і шана моєму Адмору, другові мого серця, у час, коли він досяг доброї старості, у добрий і щасливий час — серед сонму тих, хто вітає»

Основними зв'язковими Хабаду з президентом Шазаром були: у перший період — рав Пінхас Альтгойз, рав Еліезер Красик, рав Моше Гурарі, усі троє — з керівників «Агудат хасидей Хабад». У пізніший період: рав Шломо Майданчик, рав Зуша Вілімовський Партизан і рав Йона Ейдлкоп.

Додаткова література

  • Рав Шалом-Яаков Хазан, ‏інтерв'ю з р. Шмуелем Краусом з нагоди виходу друком книжки «Насі ве-хасид», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 233, сторінки 48-52 (5759) קישור לשבועון בית משיח
  • Шнеур-Залман Бергер, «Геза хасидім», у частині про рава Йону Ейдлкопа розповідається про його зв'язки з президентом Шазаром, Єрусалим, 5767.
  • Йосеф Ашкеназі, «Торат емет — сто років Любавичів у Святій Землі», видавництво «Хазак», 5772 [потрібне уточнення]
  • «Насі ве-хасид» — 4 швата 5733 (7 січня 1973), у рубриці «Ве-габет пней мешіхеха», тижневик «Бейт Мошіах», 1 швата 5781 (14 січня 2021), сторінка 42
  • Залман Шазар, третій президент: вибрані документи з розділів його життя (1974-1889). [У книжці присвячено розділи темі зв'язків Шазара з Ребе і хасидизмом Хабад, зокрема документи]. З книжкою можна ознайомитися на сайті Державного архіву [Ребе згадується в книжці десятки разів. Див. у покажчику імен наприкінці книжки статтю про Ребе].

Зовнішні посилання

Його візити до Ребе
Його зв'язки з Ребе і рухом Хабад


Попередній:
Іцхак Бен-Цві
Президент Держави Ізраїль
5713 — 5723
Наступний:
Ефраїм Кацир
Президент Держави Ізраїль

Іцхак Бен-Цві | Хаїм Герцог | Іцхак Герцог (чинний) | Хаїм Вейцман | Езер Вейцман | Іцхак Навон | Шимон Перес | Моше Кацав | Ефраїм Кацир | Реувен Рівлін | Шнеур-Залман Шазар

(у порядку єврейської абетки)

Примітки

  1. ^ тоді в Російській імперії
  2. ^ На підставі листа Ребе («Ігрот кодеш», частина 12, лист від 11 нісана 5716 (23 березня 1956)) президентові Іцхаку Бен-Цві, у якому він пояснив, що титул «насі Ісраель» закріплений за Мелех га-Мошіахом, і тому важко писати цей титул щодо посади президента Держави Ізраїль, Ребе звертався у своїх листах до Шазара з титулом «президент». Винятком є парохет у синагозі в Бейт Шазар у Кфар-Хабаді, на якому Ребе погодився, щоб було вишито титул «насі га-медіна» — див. докладно в статті Президент (титул).
  3. ^ газета «Маарів», 11 сівана 5723 (3 червня 1963).
  4. ^ «Насі ве-хасид», с. 63.
  5. ^ Менді Куртес, Душа повертається до себе, 2124, сторінка 34 (5785).
  6. ^ «Насі ве-хасид», с. 9.
  7. ^ «Насі ве-хасид», с. 57.
  8. ^ «Хасидське підпілля в Радянському Союзі», с. 26.
  9. ^ «Насі ве-хасид», с. 73.
  10. ^ «Насі ве-хасид», с. 76.
  11. ^ «Насі ве-хасид», с. 77 — 79.
  12. ^ «Насі ве-хасид», с. 85 — 88. Див. також лист Шазара М. Бентову за таким посиланням: https://col.org.il/news/40415#:~:text=%D7%92%D7%99%D7%9C%D7%95%D7%99%D7%99%D7%9D%20%D7%97%D7%93%D7%A9%D7%99%D7%9D%20%D7%A2%D7%9C,%D7%9E%D7%93%D7%A3
  13. ^ «Бейт Мошіах», випуск 121, с. 93. «Рав Ашкеназі», частина 2, розділ перший
  14. ^ Лист від 6 швата 5728 (5 лютого 1968).
  15. ^ «Єдіот ахронот», 21 тішрея 5735 (7 жовтня 1974).
  16. ^ Лист Ребе Шазарові від 15 тамуза 5712 (8 липня 1952), 28 тішрея 5713 (17 жовтня 1952).
  17. ^ Лист Ребе Шазарові від 8 нісана 5713 (24 березня 1953).
  18. ^ Лист Ребе Шазарові від 27 елула 5716 (3 вересня 1956).
  19. ^ Лист Ребе Шазарові від 24 тамуза 5714 (25 липня 1954).
  20. ^ Вказівки Ребе членам комітету і його секретареві раву Хаїму-Мордехаю-Айзіку Ходакову в тижневику «Бейт Мошіах», зазначеному в зовнішніх посиланнях.
  21. ^ «Насі ве-хасид», с. 93.
  22. ^ «Га-Кфар шель га-Ребі», с. 5.
  23. ^ Лист Ребе Шазарові від 2 кислева 5716 (17 листопада 1955).
  24. ^ «Сефер га-зікарон», с. 276.
Шнеур-Залман Рубашов згадується ще в 112 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8477785800

Повідомити про помилку на цій сторінці